Рішення

від 21.09.2023 по справі 908/2002/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 Справа № 908/2002/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГРАД ПРОМ (69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, кабінет 47, ідентифікаційний код юридичної особи 41229810)

до відповідача: Територіального відділу освіти Шевченківського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 145а, ідентифікаційний код юридичної особи 37611438)

про стягнення 403 291 грн 00 коп.

за участю представників

від позивача: Джамбов П.С., адвокат, договір про надання правової допомоги № 01/03-23 від 01.03.2023,

від відповідача: Перепелиця Н.Є., керівник, довіреність № 01.01.-24/13 від 08.06.2023, Дорофеєв О.В., довіреність № 01.01.-24/02 від 10.01.2023

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СІТІ ГРАД ПРОМ звернулося до суду з позовом про стягнення з Територіального відділу освіти Шевченківського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради 403 291 грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2023, справу № 908/2002/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2002/23, присвоєно справі номер провадження 27/226/23.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 01.08.2023.

Ухвалою суду від 01.08.2023, у зв`язку з неявкою представників сторін, відкладено розгляд справи, засідання суду призначено на 21.08.2023.

Ухвалою суду від 21.08.2023 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2002/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження призначено на 21.09.2023.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Відповідно до статті 185 частина 3 ГПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

21.09.2023 представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача 403 291 грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві № 07.01-19/900 від 06.09.2023, не сплату заборгованості обґрунтував наступним. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» між ТОВ «СІТІ ГРАД ПРОМ» та територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради було укладено договір про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022. У грудні 2022 року відповідачем помилково відправлено платіжне доручення на оплату акту за спожиту теплову енергію у сумі 403 291,00 грн на користь Концерну "Міські теплові мережі". У зв`язку з цим перед ТОВ "СІТІ ГРАД ПРОМ" виникла заборгованість у розмірі - 403 291,00 грн за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії від 07.02.2022 р. № 47, а між ТВО Шевченківського району та Концерном "Міські теплові мережі" виникла переплата на відповідну суму, що підтверджено актами звірки взаєморозрахунків з обома постачальниками. Концерн "Міські теплові мережі" підтвердив переплату у розмірі 403 291,00 грн, листом від 24.04.2023 № 2260/1/17, який був наданий у відповідь на лист територіального відділу освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 23.03.2023 № 07.01-19/281 «Про повернення коштів». Згідно листа від 10.05.2023 № 07.01-19/462 та Додаткової угоди №1 від 18.05.2023 до договору № 83532401 від 02.01.2023 «Про закупівлю послуги з постачання теплової енергії за державні кошти», територіальний відділ освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та концерн «Міські теплові мережі» узгодили це питання шляхом зарахування платежу в сумі - 403 291,00 грн. в рахунок оплати за договором № 83532401 від 12.01.2023, з підписанням додаткової угоди № 1 від 18.05.2023 про зменшення суми цього договору на суму відповідної переплати в розмірі - 403 291,00 грн.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРАД ПРОМ» створене з метою провадження ліцензованої діяльності з виробництва та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям та бюджетним установам із використанням альтернативного палива - пелети з лушпиння соняшника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРАД ПРОМ» має власну сучасну твердопаливну котельню, потужністю 6 МВТ, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9Б та приєднано до розподільчих теплових мереж котельні філії Концерну «Міські теплові мережі» Шевченківського району, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРАД ПРОМ» має Ліцензію № 26-л від 11.06.2019 року на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, Ліцензію № 30-л від 25.06.2019 року на провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії , а також Ліцензію № 47-л від 01.11.2019 року на провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, видані Запорізькою обласною державною адміністрацією.

Усі працівники Товариства пройшли навчання і мають посвідчення на право обслуговування твердопаливних котлів, приладів безпеки, контрольних приладів та іншого допоміжного устаткування котельні.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Згідно з пунктом 4 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору, а пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ ГРАД ПРОМ» (Теплопостачальна організація) та Територіальним відділом освіти Шевченківського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (Споживач) укладено договір про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47.

Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити у період з 01.02.2022 по 31.12.2022 теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити її вартість за існуючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановлені умовами цього Договору.

Згідно п. 3.1 договору сума цього договору становить 22 605 290 грн 30 коп., у т.ч. ПДВ 3 767 548 грн 38 коп.

Розрахунки з Теплопостачальною організацією за відпущену теплову енергію проводяться Споживачем згідно з установленими тарифами (п. 3.2 договору).

Відповідно до п 4.1 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Згідно п. 4.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

та акт

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок

приймання-передачі (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму вартості спожитої теплової енергії. Споживач має право робити передоплату, якщо це не заборонено діючим законодавством.

Відповідно до п. 4.8 договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії.

Пунктом 4.8.1 договору передбачено, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 4.8.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем та оформлений таким чином вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період, (п. 4.8.2 Договору).

Згідно п. 6.1.2 договору, одним з обов`язків Споживача за цим договором є виконання умов та порядку оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміні, які передбачені договором.

Пунктами 10.1, 10.2 Договору Сторони узгодили, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається до 31.12.2022. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством.

На виконання умов договору, позивачем у період: з 01.02.2022 по 31.12.2022 поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 901 325 грн 84 коп., про що свідчать акти здачі-прийняття послуг з постачання теплової енергії за вказаний період, які підписані обома Сторонами.

В порушення умов договору, відповідач зобов`язання з оплати теплової енергії у строки встановлені договором в повному обсязі не здійснив, в результаті чого утворилася заборгованість з оплати теплової енергії за договором в розмірі 403 291 грн 00 коп.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 403 291 грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022.

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія -товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;

- об`єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об`єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж;

- теплова установка - обладнання, пристрої, призначені для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії;

- джерело теплової енергії - виробничий об`єкт, призначений для виробництва теплової енергії;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. П. 40 Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно ст. 276 ГК України відповідач зобов`язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України Про теплопостачання).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Підписані обома сторонами акти здачі-прийняття послуг з постачання теплової енергії за лютий 2022, березень 2022, листопад 2022 та грудень 2022 свідчать про належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за Договором, так само як відсутність повної оплати з боку відповідача за отриману теплову енергію, свідчить про порушення останнім зобов`язань за ним.

Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором в розмірі 403 291 грн 00 коп. також підтверджується підписаним обома Сторонами актом звірки взаємних розрахунків за договором, складеним станом на 15.03.2023.

25.04.2023 позивачем на адресу відповідача було направлення претензію за вих. № 84-Сг від 25.04.2023 з вимогою про сплату боргу в суму 403 291 грн 00 коп.

Листами за вих. № 07.01-19/465 від 10.05.2023 та вих. № 07.01-19/545 від 30.05.2023 відповідач визнав наявність у нього заборгованості в означеній сумі, однак вказав на відсутність можливості сплатити наявну заборгованість.

Позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики та надання розстрочки відповідачу може призвести до негативних наслідків для позивача.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 403 291 грн 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 403 291 грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що Територіальний відділ освіти Шевченківського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради у відзиві визнає вимогу позивача про стягнення 403 291 грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі ст. 130 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 024 грн 68 коп.

З урахуванням ст.ст. 129, 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає повернення з Державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 3 024 грн 68 коп., сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГРАД ПРОМ до Територіального відділу освіти Шевченківського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради задовольнити.

Стягнути з Територіального відділу освіти Шевченківського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 145а, ідентифікаційний код юридичної особи 37611438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГРАД ПРОМ (69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, кабінет 47, ідентифікаційний код юридичної особи 41229810) 403 291 (чотириста три тисячі двісті дев`яносто одна) грн 00 коп. заборгованості за договором про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти № 47 від 07.02.2022, 3 024 (три тисячі двадцять чотири) грн 68 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ГРАД ПРОМ (69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, кабінет 47, ідентифікаційний код юридичної особи 41229810) 50 % судового збору сплаченого при поданні позову в розмірі 3 024 (три тисячі двадцять чотири) грн 68 коп., відповідно до квитанції до платіжної інструкції 0.0.3050297883.1 (дата здійснення платіжної операції 16.06.2023, код квитанції 9308-8351-5216-9430).

Рішення оформлено та підписано 29.09.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.и