ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.08.2023Справа № 910/7312/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ФІНАНС" вул. Автозаводська 54/19, літ. А, поверх. 5, м. Київ, 04114
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНО-ДЕПОЗИТАРНИЙ ЦЕНТР"ГЛОБАЛ" пров. Куренівський 19/5, м. Київ, 04073
про визнання права власності
Представники сторін:
від позивача: Корольова Є.О.
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС ФІНАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - депозитарний центр "ГЛОБАЛ" про визнання за позивачем права власності на цінні папери - 400 000 000 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 0,10 грн., загальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_1 , емітент - Акціонерне товариство "СК "МИР" (код ЄДРПОУ 19209435).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем як депозитарною установою приписів Положення про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності та укладеного між сторонами Договору про обслуговування рахунка в цінних паперах № Д-4154/14 від 28.02.2014 року за наслідками припинення (анулювання) ліцензії позивача в частині вчинення дій, пов`язаних із припиненням депозитарної діяльності депозитарної установи, в тому числі передачі інформації, документів, бази даних та архівів за рахунками в цінних паперах емітента - АТ "СК "МИР" Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" як центральному депозитарію, внаслідок чого позивач як власник цінних паперів позбавлений можливості підтвердити своє право власності на спірні цінні папери.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 року за результатами розгляду позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7312/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.07.2023 року.
Проте, у зв`язку із тимчасовою, поза графіком відпусткою судді Селівона А.М. 06.07.2023 року судове засідання не відбулося та ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 року призначено підготовче засідання на 12.07.2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/7312/23 та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.08.2023 року.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та правової позиції, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від позивача станом на 03.08.2023 року до суду не надходило.
У підготовче судове засідання 12.07.2023 року та судове засідання з розгляду справи по суті 03.08.2023 року з`явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача не з`явився.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 23.05.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/7312/23 та наступні ухвали суду, в тому числі ухвала від 12.07.2023 року про призначення розгляду справи по суті були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: пров. Куренівський 19/5, м. Київ, 04073.
Наразі, копії ухвали суду від 23.05.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/7312/23 та наступні ухвали суду були повернуті на адресу суду неврученими відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
В той же час судом згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено відповідність адреси місцезнаходження відповідача зазначеній на конвертах.
Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
Окрім того, згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 910/7312/23, в тому числі з ухвалою від 12.07.2023 року про призначення судового засідання по розгляду справи №910/7312/23 по суті, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 23.05.2023 року, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи 03.08.2023 року до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі та про призначення судового засідання у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву та участі у судовому засіданні, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідача не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, представник відповідача не прибув в судове засідання з розгляду справи по суті, відповідачем не надано відзив на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд здійснював розгляд справи 03.08.2023 року за відсутності представника відповідача виключно за наявними матеріалами.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 03.08.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.08.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 10 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Фінанс» (позивач у справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ БРОКЕРСЬКИЙ ДІМ» (продавець за договором) було укладено Договір № Т125-2/06 купівлі-продажу цінних паперів (далі - Договір № Т125-2/06), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери емітента, вказаного нижче, на умовах, передбачених цим договором: вид цінних паперів - акції прості іменні, емітент - ВАТ «Страхова компанія «МИР», код ЄДРПОУ 19209435, номінальна вартість 0,10 грн., кількість - 150 000 000 штук, ціна за номіналом пакету - 15 000 000,00 грн., ціна пакету - 17 675,00 грн.
Згідно п. 2.1 Договору № Т 125-2/06 покупець зобов`язаний сплатити суму договору у відповідності до п.1.2 цього договору протягом 5 (п`яти) банківських днів, наступних за днем підписання цього Договору.
Продавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банків яких днів, наступних за днем виконання покупцем п. 3.2 цього Договору, згідно якого покупець зобов`язаний протягом 5(п`яти) банківських днів, наступних з днем підписання договору, передати продавцеві всі необхідні документи для проведення реєстрації переходу права власності на цінні папери, здійснити переказ цінних паперів на ім`я покупця чи особи, вказаної покупцем (п. 3.3 Договору № Т 125-2/06).
Відповідно до п. 8.2 Договору № Т 125-2/06 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.
Вказаний Договір № Т 125-2/06 підписаний представниками продавця та покупця та скріплений печатками сторін.
Окрім цього, 17 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС ФІНАНС» (позивач у справі, покупець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА БРОКЕР» (продавець за договором) був укладений Договір № Д/42-4-07 купівлі - продажу цінних паперів (далі - Договір № Д/42-4-07),продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери емітента, вказаного нижче, на умовах, передбачених цим договором: акції прості іменні, емітент - ВАТ «Страхова компанія «Мир», код ЄДРПОУ 19209435, номінальна вартість - 0,10 грн., кількість - 250 000 000 штук, ціна пакету - 25 250,00 грн.
Згідно п. 3.1 Договору № Д/42-4-07 покупець зобов`язаний сплатити суму договору у відповідності до п. 2.2 цього договору протягом 60 (шестидесяти) банківських днів, наступних за днем підписання цього Договору.
Продавець зобов`язаний протягом 20 (двадцять) банківських днів з дати укладення Договору, надати ТОВ «КБ «Фінансова ініціатива (далі - зберігач продавця) розпорядження на переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця в АКБ «Інтеграл-Банк», згідно реквізитів, зазначених в п.4.3 цього Договору (п.4.1 Договору № Д/42-4-07).
Відповідно до п. 9.1 Договору № Д/42-4-07 договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.
Вказаний Договір № Д/42-4-07 підписаний представниками продавця та покупця та скріплений печатками сторін.
Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами купівлі-продажу, які підпадають під правове регулювання норм § 1 глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому за приписами ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до пункту 8 частини статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до Закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Згідно зі ст. 3 Закону України «По цінні папери та фондовий ринок» (який діяв на час укладення вказаних правочинів) цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов`язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 6 вказаного Закону акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно ч.1 ст. 194 Цивільного Кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
У відповідності до п.п. 11 п. 1 ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (який діяв на час укладення вищезазначених договорів) під обігом цінних паперів розуміється вчинення правочинів, які пов`язані з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.
За приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.
Наразі, в матеріалах справи наявні копії розпоряджень:
- ТОВ «Український Брокерський дім» № 01 від 13.10.2006 року на виконання облікової операції згідно Договору № Т125-2/06 з зарахування цінних паперів - акцій простих іменних, емітент - ВАТ «Страхова компанія «Мир», код ЄДРПОУ 19209435, номінальною вартістю - 0,10 грн., кількість - 250 000 000 штук, на рахунок ТОВ «АВС Фінанс» в депозитарній установі «Інтеграл-банк»;
- ТОВ «Дельта Брокер» № 02 від 24.09.2007 року на виконання облікової операції згідно Договору № Д/42-4-07 з зарахування цінних паперів - акцій простих іменних, емітент - ВАТ «Страхова компанія «Мир», код ЄДРПОУ 19209435, номінальною вартістю - 0,10 грн., кількість - 250 000 000 штук, на рахунок ТОВ «АВС Фінанс» в депозитарній установі «Інтеграл-банк».
Окрім цього позивачем надані суду копії відповідних підписаних продавцем та покупцем Акту виконаних зобов`язань від 13.10.2006 року до Договору № Т125-2/06 від 10.10.2006 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв цінні папери - акції прості іменні, емітент - ВАТ «Страхова компанія «МИР», код ЄДРПОУ 19209435, номінальна вартість 0,10 грн., кількість - 150 000 000 штук, ціна за номіналом пакету - 15 000 000,00 грн., ціна пакету - 17 675,00 грн., за які покупець сплатив продавцю грошові кошти в сумі 17 675,00 грн., а також Акту прийому - передачі цінних паперів від 24.09.2007 року до Договору № Д/42-4-07 від 17.09.2007 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв цінні папери - акції прості іменні, емітент - ВАТ «Страхова компанія «Мир», код ЄДРПОУ 19209435, номінальна вартість - 0,10 грн., кількість - 250 000 000 штук, ціна пакету - 25 250,00 грн., загальна суму цінних паперів за договором складає 25 250,00 грн.
В свою чергу, заперечень щодо факту купівлі - продажу цінних паперів за вказаними Договорами № Т125-2/06 та № Д/42-4-07 відповідачем суду не надано.
Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання сторонами Договорів № Т125-2/06 та № Д/42-4-07 умов правочинів відсутні.
За таких обставин, суд доходить висновку, що у відповідності до укладених позивачем Договорів № Т125-2/06 та № Д/42-4-07 продавцями цінних паперів виконані прийняті на себе зобов`язання з передачі акцій позивачу - ТОВ «АВС Фінанс», а останнім, у свою чергу, прийнято цінні папери - акції прості іменні, емітент - ВАТ «Страхова компанія «Мир», код ЄДРПОУ 19209435, номінальна вартість - 0,10 грн., загальною кількістю - 400 000 000 штук без будь - яких зауважень.
Вказані обставини також підтверджуються Виписками про залишки на рахунку позивача в цінних паперах № 003607 станом на 29.11.2006 року (вих. № 008/01-721 від 29.11.2006 року), на 13.10.2006 року (вих. № 008/01-449 від 13.10.2006 року) та на 24.09.2007 року (вих. № 008/01-1255 від 24.09.2007 року), наданими депозитарною установою - АКБ «Інтеграл-Банк».
Факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС ФІНАНС» у власність цінних паперів - 400 000 000 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 0,10 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 4000072854, що становить 79,92 статутного капіталу Акціонерного товариства «СК МИР» (код ЄДРПОУ: 19209435), належним чином підтверджено матеріалами справи.
Так, правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів врегульовано Законом України «Про депозитарну систему України».
Абзацом 1 ч. 1 статті 4 вказаного закону передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - це сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.
Депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами. Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України (стаття 6 Закону України «Про депозитарну систему України»).
Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 1 статті ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
У відповідності до ч.2, 3 ст.8 Закону України «Про депозитарну систему України» документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.
Рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком України при провадженні ним депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах особам, визначеним Національним банком України за погодженням з Комісією відповідно до закону.
Депозитарна установа може відкрити депоненту цінних паперів декілька рахунків у цінних паперах депонента.
Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, 21 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Фінанс» (депонент за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - депозитарний центр «Глобал» (зберігач за договором, відповідач у справі), що здійснювало депозитарну діяльність зберігача цінних паперів на підставі ліцензії Серії АД № 075770 від 10.08.2012 року, виданої НКЦПФР, укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 4154/13 (далі - Договір про відкриття рахунку), за умовами якого депонент доручає, а зберіга зобов`язується надавати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінних паперах на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 року за № 999, зареєстрованого в МЮУ 27.11.2006 року за № 1238/13112, внутрішнього Положення зберігача цінних паперів та інших внутрішніх документів зберігача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень Депонента.
Згідно п. 2.1 Договору про відкриття рахунку зберігач зобов`язаний, зокрема, відкрити депоненту рахунок в цінних паперах протягом трьох робочих днів після подання депонентом належним чином оформлених документів, визначених законодавством та згідно з вимогам зберігача; здійснювати зберігання цінних паперів депонента, зо зберігаються у зберігача; здійснювати ведення рахунку в цінних паперах депонента шляхом виконання депозитарних операцій; за результатами проведення облікових операцій в строк три робочі дні надавати депоненту виписку про стан рахунку в цінних паперах.
Вказаний Договір про відкриття рахунку в цінних паперах згідно п. 7 вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Строк дії Договору - один рік. У випадку, коли строк дії договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання його розірвати, договір вважатиметься продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь - яких причин розірвати договір, повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п`ять днів до моменту розірвання із зазначенням причини.
Оскільки матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення однією із сторін іншої сторони про намір розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим у відповідності до пункту 7 Договору про відкриття рахунку.
Так, на підставі вказаного Договору про відкриття рахунку на підставі Заяви (розпорядження) депонента № 4/2013 від 20.03.2013 року про відкриття рахунку у цінних паперах, до якої були додані необхідні документи, в тому числі анкета рахунку у цінних паперах № 5/2013 від 20.03.2013 року, та яка була отримана відповідачем 21.03.2013 року (вх. № 0321/01-Д), відповідачем 21.03.2013 року було відкрито ТОВ «АВС Фінанс» рахунок № НОМЕР_2 у цінних паперах.
Згідно ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
Як встановлено судом, зазначено позивачем та відповідачем не заперечувалось, 28 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - депозитарний центр «Глобал» (депозитарна установа за договором, відповідач у справі) та
Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Фінанс» (депонент за договором, позивач у справі) укладено Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах № Д-4154/14 (далі - Договір), за умовами якого депозитарна установа зобов`язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами Депозитарної установи та цим Договором, надавати послуг щодо відкриття та обслуговування рахунку у цінних паперах Депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах Депонента на підставі розпорядження Депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735. зареєстрованого в міністерстві юстиції України 27.06.2013 року № 1084/23616 (далі - Положення про провадження депозитарної діяльності).
Цінні папери (фінансовий акти) депонента, права на які обліковуються депозитарною установою відповідно до умов цього Договору, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України» (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору депозитарна установа зобов`язана, зокрема, відкрити рахунок депоненту у цінних паперах протягом трьох робочих днів після подання депонентом визначених законодавством документів; здійснювати облік цінних паперів, що належать депоненту, на рахунку в цінних паперах; здійснювати обслуговування обігу цінних паперів на рахунку у цінних паперів депонента шляхом проведення депозитарних операцій за рахунком у цінних паперах у порядку та строки, визначені законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи; складати на надавати виписку з рахунку в цінних паперах депонента та виписку про операції з цінними паперами на запит депонента у строки, визначені законодавством.
Відповідно до п. 4.1 Договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з цим Договором та відповідно до тарифів, встановлених депозитарною установою.
Так, між сторонами погоджено та підписано Додаток № 1 до Договору «Тарифи за депозитарні послуги ТОВ «Інформаційно - депозитарний центр «Глобал», копія якого наявна в матеріалах справи.
Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до кінця календарного року, наступного за роком підписання договору. (п.6.1 Договору).
Згідно п.6.2 Договору останній вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строк дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.
Вказаний Договір підписаний представниками депонента та депозитарної установи та скріплений печатками сторін.
При цьому зважаючи на відсутність доказів письмового повідомлення однією із сторін іншої сторони про намір (бажання) розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим у відповідності до пункту п.6.2 останнього.
Відповідно до умов зазначених Договору про відкриття рахунку та Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах позивач розмістив на рахунку у цінних паперах 400154 в Депозитарній установі - ТОВ «Інформаційно - депозитарний центр «Глобал» цінні папери, а саме прості іменні акції у кількості 400 000 000 штук загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 40000072854, що становить 79,92 відсотків статутного капіталу Емітента Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир».
Вказані обставини також підтверджуються Виписками депозитарної установи ТОВ «ІДЦ «Глобал» про операції з цінними паперами по рахунку НОМЕР_3 за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року.
Відповідно до Переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства станом на 20.04.2021 року вих. № 384 від 21.04.2021 року (далі - Перелік), наданого ПАТ «СК «Мир», в системі депозитарного обліку відображена інформація про позивача ТОВ «АВС Фінанс» як власника цінних паперів емітента, зокрема, 400 000 000 простих іменних акцій (79,92 % статутного капіталу) у Депозитарній установі - ТОВ «ІДЦ «Глобал».
Проте, згідно отриманого ПАТ «СК «Мир» від ПАТ «НДУ» реєстру власників іменних цінних паперів станом на 31.12.2021 року (вих. № 59020 від 31.01.2022 року) інформація про позивача як власника цінних паперів відсутня, оскільки ТОВ «ІДЦ «Глобал» не було надано інформацію про депозитарну установу та цінні папери акціонерів, які обліковувались в установі відповідача.
Аналогічно відсутня в реєстрі власників іменних цінних паперів (вих. № 59800 від 08.02.2022 року), складеному ПАТ «НДУ» для емітента Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МИР», інформація про позивача як власника цінних паперів у зв`язку з ненаданням такої інформації депозитарною установою.
При цьому в реєстрах власників іменних цінних паперів (вих. № 71716 від 18.10.2022 року та вих. № 82176 від 27.01.2023 року) складених ПАТ «НДУ» для емітента ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «МИР», зазначена інформація, що ТОВ «ІДЦ «ГЛОБАЛ» припинила діяльність депозитарної установи.
Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем, Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 4-ІФДУ від 05 січня 2022 року про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках у відношенні ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНО-ДЕПОЗИТАРНИЙ ЦЕНТР «ГЛОБАЛ» за відмову професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків КНЦПФР у проведенні перевірки застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках - депозитарної установи, а саме: на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках серії АЕ № 286620, виданої на підставі рішення комісії від 10.10.2013 року № 2338.
Так, згідно вказаної постанови № 4-ІФДУ від 05 січня 2022 року зобов`язано ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНО-ДЕПОЗИТАРНИЙ ЦЕНТР «ГЛОБАЛ» вчинити дії, передбачені підпунктами 1, 3 пункту 26 розділу V Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого Рішенням НКЦПФР №982 від 21.10.2021 року, а саме ліцензіат, у разі анулювання ліцензії, повинен надати оригінал ліцензії (дублікат) (у разі наявності) до НКЦПФР протягом 15 робочих днів з дати набрання чинності відповідним рішенням (на бланку проставляється штамп щодо його анулювання, і він повертається юридичній особі) та здійснити наступні дії: 3) для юридичної особи, якій анульовано ліцензію на провадження певного виду професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності:
- припинити провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності;
- протягом 5 робочих днів з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії повідомити про це саморегулівну організацію професійних учасників ринків капіталу та/або об`єднання професійних учасників ринків капіталу, членом якої він є;
- здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом НКЦПФР, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.14, 2.1.15 Договору відповідач як депозитарна установа зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дати початку депозитарною установою процедури припинення провадження депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі нормативно - правового акту щодо припинення депозитарної діяльності депозитарної установи повідомити депонента - позивача рекомендованим листом щодо необхідності закриття рахунку в цінних паперах протягом 60 календарних днів з дати початку такої процедури; закрити рахунок у цінних паперах депонента в порядку, передбаченому законодавством , внутрішніми документами депозитарної установи.
Водночас, як встановлено судом та зазначено позивачем позовній заяві, відповідачем не здійснено жодних дій, передбачених умовами пунктів 2.1.14, 2.1.15 Договору та приписами постанови НКЦПФР № 4-ІФДУ від 05.01.2022 року, зокрема, відповідач не повідомив позивача про припинення діяльності, не здійснив необхідного обсягу дій відповідно до умов Договору та законодавства для припинення провадження депозитарної діяльності, в тому числі не повідомив позивача про необхідність закриття рахунків, не обрав особу, яка б забезпечила облік та обслуговування прав на цінні папери позивача, не передав інформацію, документи та бази даних до уповноваженого на зберігання центрального депозитарія - Національного депозитарію України, та не вчинив інших обов`язкових дій, передбачених Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2014 року № 431 (зі змінами та доповненнями) та Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого Рішенням НКЦПФР №982 від 21.10.2021 року.
За твердженнями позивача, відповідач своїми неправомірними діями позбавив позивача вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном - цінними паперами, оскільки у відповідності до чинного законодавства єдиним повноважним суб`єктом правовідносин, який має можливість здійснити списання та переказ належних позивачу цінних паперів емітента - АТ «СК МИР» з рахунку депозитарної установи - ТОВ «ІДЦ «ГЛОБАЛ» на рахунок позивача в іншій депозитарній установі є Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України», за умови передачі йому відповідних баз даних відповідачем, тобто за відсутності доступу до системи депозитарного обліку цінних паперів у зв`язку із відсутністю ліцензії позивач позбавлений можливості списання (переведення) цінних паперів позивача на рахунок у цінних паперах до іншої депозитарної установи.
Таким чином, враховуючи, що відповідач з моменту припинення ліцензії втратив статус депозитарної установи, і при цьому не здійснив передбачених чинним законодавством дій для передачі наявних у нього як у депозитарної установи документів, баз даних, архівів баз даних, інформації щодо його депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів, уповноваженому на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України», позивач позбавлений об`єктивної можливості підтвердити своє право власності на 400 000 000 штук простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 40000072854, що становить 79,92 відсотків статутного капіталу Емітента Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир» перед іншими особами, що в сукупності стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про визнання права власності на спірні цінні папери.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань, покладених на нього у зв`язку з припиненням депозитарної діяльності депозитарної установи чинним законодавством та умовами Договору № Д-4154/14 від 28.02.2014 року, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Суд зазначає, що питання набуття права власності на нерухоме майно регулюється цивільним законодавством.
Згідно ст.ст. 316, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Статтею 41 Конституції України та статтями 316, 317 Цивільного кодексу України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до положень статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Так, відповідно до положень чинного цивільного законодавства підставами набуття права власності можуть бути, зокрема, новостворене майно (ст. 331 ЦК України); переробка речі (ст. 332 ЦК України); привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333 ЦК України); безхазяйна річ (ст. 335 ЦК України); набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився (ст. 336 ЦК України); знахідка (ст. 338); бездоглядна домашня тварина (ст. 341); скарб (ст. 343 ЦК України); набувальна давність (ст. 344 ЦК України); викуп пам`ятки історії та культури (ст. 352 ЦК України); реквізиція (ст. 353 ЦК України); конфіскація (ст. 354 ЦК України), а також цивільні правочини; спадкування за законом; спадкування за заповітом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку врегульовано Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (нова реакція Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»)(далі - Закон).
Так, відповідно до статті 8 Закону - цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні. Емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов`язання (емітента).
До емісійних цінних паперів належать, зокрема, акції.
Відповідно до статті 9 Закону - акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Як встановлено судом раніше та зазначалось вище, позивач є акціонером Приватного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Мир» (емітент) та володіє цінними паперами у кількості 400 000 000 штук простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 40000072854, що становить 79,92 відсотків статутного капіталу емітента, які набуті ТОВ «АВС Фінанс» на підставі правочинів купівлі - продажу цінних паперів.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним Договору № Т125-2/06 купівлі - продажу цінних паперів від 10.10.2006 року та Договору № Д/42-4-078 купівлі - продажу цінних паперів від 17.09.2007 року та/або їх окремих положень суду не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення зазначених Договорів купівлі - продаж уцінних паперів на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив факт виникнення на законних підставах та існування у позивача права власності на спірні ціні папери - прості іменні акції загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 40000072854, що становить 79,92 відсотків статутного капіталу Емітента Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир» (код ЄДРПОУ 19209435), зокрема, як на момент анулювання ліцензії депозитарної установи ТОВ «ІДЦ «Глобал» на підставі постанови НКЦПФР № 4-ІФДУ від 05.01.2022 року, так і на час розгляду звернення з даним позовом до суду, а також відсутність обставин, які б свідчили про припинення цього права на момент вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом наведеної норми позов про визнання права власності може бути пред`явлено особою, яка вже є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою чи якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 Цивільного кодексу України, пред`являється на захист уже існуючого, наявного права, що виникло у позивача з підстав, передбачених законом, і підтверджується належними та допустимими доказами, а не з наміром набути таке право за рішенням суду.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів. осіб, які провадять клірингову діяльність, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про депозитарну систему України», депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.
Як встановлено судом за матеріалами справи, постановою НКЦПФР про накладення санкцій за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках № 4-ІФДУ від 05 січня 2022 року за відмову професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку проведенні перевірки, у відношенні до ТОВ «ІДЦ «ГЛОБАЛ» застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках - депозитарної діяльності, а саме: депозитарна діяльність депозитарної установи серії АЕ № 286620. виданої на підставі рішення Комісії від 10.10.2013 № 2338 та зобов`язано відповідача вчинити дії. передбачені підпунктами 1, 3 пункту 26 розділу V Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 982 від 21 жовтня 2021 року (далі- Порядок № 982).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анулювання ліцензії повністю або частково - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що підставою для прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково є:
1) заява ліцензіата про зупинення власної ліцензії повністю або частково;
2) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності);
3) несплата за видачу ліцензії.
Згідно п. 4 ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» рішення органу ліцензування про зупинення дії ліцензії повністю або частково на підставі пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті набирає чинності через 10 робочих днів з дня його прийняття, а рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково на підставі пункту 1 частини другої цієї статті та про відновлення дії ліцензії - наступного робочого дня після його прийняття.
Розділом V Порядку № 982 визначені дії професійного учасника у випадку анулювання ліцензії на певні види професійної діяльності на фондовому ринку.
Так, відповідно до підпункту 3 пункту 26 Розділу V Порядку № 982 ліцензіат у разі анулювання ліцензії, крім анулювання ліцензії на підставах, передбачених пунктами 1.7. 11 частини першої статті 73 Закону України «Про ринки капіталів та організовані товарні ринки», повинен надати оригінал ліцензії (дублікат) (у разі наявності) до НКЦПФР протягом 15 робочих днів з дати набрання чинності відповідним рішенням (на бланку проставляється штамп щодо його анулювання, і він повертається юридичній особі) та здійснити наступні дії. для юридичної особи, якій анульовано ліцензію па провадження певного виду професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності:
- припинити провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності за певним видом з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії за цим видом депозитарної діяльності;
- протягом 5 робочих днів з дати набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії повідомити про це саморегулівну організацію професійних учасників ринків капіталу га/або об`єднання професійних учасників ринків капіталу, членом якої він є;
- здійснити дії, передбачені нормативно-правовим актом НКЦПФР, що регулює питання припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу - депозитарної діяльності.
Порядок дії депозитарних установ, а також дій юридичних осіб, яким було анульовано ліцензії на провадження депозитарної діяльності на фондовому ринку, що припиняють провадження ними професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, визначені Положенням про припинення депозитарною установою провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2014 року № 431 (далі - Положення № 431).
Зокрема, у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання Ліцензії, крім випадку анулювання Ліцензії за відповідною заявою ліцензіата, дата набрання чинності таким рішенням є датою початку припинення діяльності, (п.4 глави 2 Положення № 431)
У разі відкриття ліквідаційної процедури або прийняття органом ліцензування рішення про анулювання Ліцензії, крім випадку анулювання Ліцензії за відповідною заявою ліцензіата, з дати початку припинення діяльності Депозитарна установа припиняє здійснення облікових операцій на рахунках у цінних паперах (пункт 6 глави 2 Положення № 431)
При цьому п. 8 Глави 2 Положення № 431 передбачено, що депозитарна установа (ліквідатор - у разі відкриття ліквідаційної процедури) повинна (повинен) протягом 5 робочих днів з дати початку припинення діяльності розмістити на офіційному сайті Депозитарної установи повідомлення про початок процедури припинення провадження Діяльності депозитарної установи та повідомити у спосіб, визначений відповідним договором: депонентів, з якими укладено договори про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах, номінальних утримувачів, з якими укладено договори про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача: щодо необхідності закриття рахунків у цінних паперах, що обслуговуються відповідно до цих договорів; що у разі незакриття рахунку (рахунків) у цінних паперах протягом 60 календарних днів з дати початку припинення діяльності у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання Ліцензії, крім випадку анулювання Ліцензії за відповідною заявою ліцензіата про те, що не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати початку припинення діяльності на офіційному сайті Депозитарної установи та на офіційному сайті Центрального депозитарію цінних паперів буде розміщено інформацію про укладення договору з депозитарною установою-правонаступником або про передання до уповноваженого на зберігання всіх документів Депозитарної установи, інформації щодо депонентів, власників, що не мають статусу депонентів, номінальних утримувачів, що в установленому порядку не закрили своїх рахунків у цінних паперах у Депозитарній установі, та цінних паперів / прав на цінні папери, які обліковувалися на їх рахунках станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, та невиплачених Депозитарною установою коштів за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання.
Якщо до дати припинення діяльності не всі депоненти, власники, номінальні утримувачі закрили свої рахунки у цінних паперах та не всі емітенти перевели на обслуговування до нової депозитарної установи цінні папери власників, що обслуговувались на підставі договору про відкриття/ обслуговування рахунків у цінних паперах власників, Депозитарна установа здійснює дії, визначені розділом IV або V цього Положення (п. 12 Глави 2 Положення № 431).
Відповідно до п. 3 Розділу III Положення № 431 у разі прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії, всі документи, бази даних, архіви баз даних Депозитарної установи, інформація щодо її депонентів, які не закрили рахунки в цінних паперах, та прав на цінні папери, які обліковуються на їх рахунках станом на кінець операційного дня, що передує даті припинення діяльності, на невиплачені депозитарною установою кошти за цінними паперами особам, що мають право на їх отримання, передаються виключно до уповноваженого на зберігання.
Згідно Глави 1 пункту 2 Положення № 431 уповноважений на зберігання - Центральний депозитарій цінних паперів, зокрема, ПАТ «Національний депозитарій України».
Так, порядок передання Депозитарною установою та прийняття уповноваженим на зберігання документів регулюється Главою V Положення № 431.
Згідно п. 1 Розділу V Положення № 431 депозитарна установа (ліквідатор - у разі відкриття ліквідаційної процедури) протягом 20 робочих днів, починаючи з першого робочого дня, наступного за датою припинення діяльності, повинна повинна звернутись до уповноваженого на зберігання та:
1) у разі обліку станом на дату припинення діяльності цінних паперів, що належать депонентам, клієнтам номінального утримувача (клієнтам клієнта номінального утримувача), власникам цінних паперів, що не мають статусу депонента, на агрегованому рахунку (агрегованих рахунках) Депозитарної установи в Центральному депозитарії цінних паперів відкрити в Центральному депозитарії цінних паперів сегрегований рахунок (сегреговані рахунки) для здійснення відокремленого обліку цінних паперів, прав на цінні папери зазначених осіб та перевести облік таких цінних паперів, прав на цінні папери з агрегованого рахунку (агрегованих рахунків) у цінних паперах на сегрегований рахунок (сегреговані рахунки) в порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію цінних паперів;
2) підготувати для передання та передати уповноваженому на зберігання: переліки осіб, які мають право на отримання коштів, складені у формі електронного документа у форматі, узгодженому з уповноваженим на зберігання.
Виписки про стан рахунку в цінних паперах, виписки про операції та переліки осіб, які мають право на отримання коштів, складені у формі електронних документів, передаються на машинному носії (магнітному, оптичному чи електронному) або з використанням засобів захищеного обміну даними відповідно до внутрішніх документів уповноваженого на зберігання; договори про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах / договори про відкриття/ обслуговування рахунків у цінних паперах власників, договори про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача та документи, на підставі яких було відкрито такі рахунки в цінних паперах у Депозитарній установі, документи, на підставі яких виконувались депозитарні операції на цих рахунках, документи, що були підставою для обтяження іменних цінних паперів зобов`язаннями, які при переведенні випуску іменних цінних паперів у бездокументарну форму було передано Депозитарній установі (зберігачу цінних паперів) та зберігалися в ній (нього) (за наявності); консолідований баланс (консолідовані баланси) (баланс (баланси)) за всіма цінними паперами, що обліковуються у Депозитарній установі на рахунках у цінних паперах депонентів.
У відповідності до п. 2 Розділу V Положення № 431 передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання повинно бути виконано депозитарною установою (ліквідатором - у разі відкриття ліквідаційної процедури) не пізніше 30 календарних днів, починаючи з першого робочого дня. наступного за датою припинення діяльності, та оформлено актом приймання-передавання, який підписують уповноважені особи Депозитарної установи (або ліквідатор - у разі відкриття ліквідаційної процедури) та уповноваженого на зберігання, складеним не менше ніж у двох примірниках. Строк передавання документів, зазначених у пункті 1 цієї глави, від депозитарної установи до уповноваженого на зберігання може бути продовжений органом ліцензування за його окремим рішенням у разі звернення депозитарної установи та подання документів, що обґрунтовують таке продовження. Орган ліцензування протягом 3 робочих днів з дати прийняття такого рішення надсилає відповідне повідомлення центральному депозитарію цінних паперів та Національному банку України.
В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Натомість, як встановлено судом за матеріалами справи, зазначено позивачем та відповідачем не спростовано, ТОВ «ІДЦ «Глобал» не виконано свої зобов`язання згідно Положення № 431 та умов п. 2.1.14, 2.1.15 Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах № Д-4154/14 від 28.02.2014 року, зокрема, не повідомлено позивача як депонента про припинення діяльності та про необхідність закриття рахунків, не обрано особу, яка б забезпечила облік та обслуговування прав на цінні папери позивача та не передано документи та бази даних до уповноваженого на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України», чим порушені права позивача як власника цінних паперів, які обліковувалися на його рахунку відповідачем як депозитарною установою, оскільки за відсутності у ПАТ «НДУ» як уповноваженого на зберігання документів, баз даних, архівів та баз даних відповідача ТОВ «ІДЦ «Глобал» як депозитарної установи, інформації щодо депонентів відповідача, які не закрили рахунки в цінних паперах та прав на цінні папери, які обліковувалися на рахунках таких депонентів, фактично позбавлено позивача правомочностей власника цінних паперів.
При цьому судом враховано, що згідно статті 22 Закону України "Про депозитарну систему України" в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів, складення якого здійснює Центральний депозитарій.
Отже, наслідками відсутності акціонера в реєстрі власників цінних паперів емітента є неможливість брати участь у загальних зборах акціонерів, отримувати дивіденди та реалізовувати будь-які інші права, що належать власнику, а в деяких випадках і неможливість проведення загальних зборів акціонерів через відсутність кворуму.
Відтак, не вчинення відповідачем покладених на нього умовами Договору № Д/42-4-07 та Положеннями № 431 обов`язків порушує право власності позивача на майно - цінні папери, у зв`язку з чим право позивача підлягає захисту.
Суд зазначає, що вирішуючи спір про визнання права власності слід враховувати, що за змістом норми судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №913/642/18, від 23.12.2014 у справі №3-191гс14, від 06.07.2016 у справі №3-57гс16, від 02.05.2018 у справі №914/904/17, від 27.06.2018 у справі №904/8186/17, від 21.11.2018 у справі №920/615/16, від 04.09.2019 у справі №903/729/16.
Відтак, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення цього права на спірне майно.
З урахуванням приписів ч.2, 3 ст.8 Закону України «Про депозитарну систему України» суд зазначає, що виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Наразі, аналізуючи норми Закону України «Про депозитарну систему України» судом встановлено, що набуття права власності на цінні папери здійснюється шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку (ч.2 ст.4), облік прав на цінні папери здійснюється виключно депозитарними установами (ст.6), підтвердженням права на цінні папери є обліковий запис на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі (ч.1 ст.8).
За висками суду в матеріалах справи наявні достатні докази того, що депозитарною установою ТОВ «ІДЦ «Глобал» було здійснено обліковий запис на рахунку позивача в цінних паперах за наслідками набуття ним права власності на спірні цінні папери - прості іменні акції загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 40000072854, що становить 79,92 відсотків статутного капіталу Емітента Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мир», що, в свою чергу, породжує виникнення у позивача ТОВ «АВС Фінанс» права власності на вказані цінні папери.
Рішенням Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.06.2019 року № 327, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 року за № 750/33721 «Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності» внесено зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 року № 735, відповідно до яких розділ V глави II пункту 1 Положення доповнено пунктом: «Обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій: 14) у разі якщо депозитарна установа (зберігач цінних паперів), якій (якому) анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на ринках капіталу (фондовому ринку) - депозитарної діяльності депозитарної установи (зберігача цінних паперів), не виконала (не виконав) вимоги нормативно-правового акта щодо припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу (фондовому ринку) - депозитарної діяльності депозитарної установи (зберігача цінних паперів):… Центральним депозитарієм - на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та яким визнано право власності особи (осіб) на цінні папери, права на які обліковувались на її рахунку, відкритому депозитарною установою (зберігачем цінних паперів), та розпорядження депозитарної установи, на рахунок якої переказуються цінні папери. Центральний депозитарій здійснює операцію переказу лише за умови, якщо загальна кількість визначених у судовому рішенні цінних паперів окремого випуску не перевищує кількості цінних паперів цього випуску на рахунку депозитарної установи (зберігача цінних паперів), яка не передала у встановлені законодавством строки документи, бази даних, копії баз даних, архіви баз даних».
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на встановлені судом обставини порушення наявних у позивача речових прав - права власності на цінні папери 400 000 000 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, загальною номінальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA 4000072854, емітент - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "МИР", оскільки поданий позов направлений на усунення невизначеності відносин права власності ТОВ «АВС Фінанс» на вказані цінні папери та підтвердження такого права, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВС ФІНАНС" (вул. Автозаводська 54/19, літ. А, поверх. 5, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 31612064) право власності на цінні папери - 400 000 000 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 0,10 грн., загальною вартістю 40 000 000,00 грн., міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) НОМЕР_1 , емітент - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "МИР" (04074, місто Київ, вул.Кульженків Сім`ї, будинок 14, код ЄДРПОУ 19209435).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЙНО-ДЕПОЗИТАРНИЙ ЦЕНТР"ГЛОБАЛ" (пров. Куренівський 19/5, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 35093607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС ФІНАНС" (вул. Автозаводська 54/19, літ. А, поверх. 5, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 31612064) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2023 року.
Суддя А.М. Селівон
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2023 |
Оприлюднено | 03.10.2023 |
Номер документу | 113813500 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо цінних паперів |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні