Рішення

від 27.09.2023 по справі 910/9363/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023Справа № 910/9363/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 19020407) до за участю проТовариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» (01024, місто Київ, ВУЛ. ПИЛИПА ОРЛИКА, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 21552428) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02125, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА ЗАПОРОЖЦЯ, будинок 26, Ідентифікаційний код юридичної особи 05415958) розірвання договору та виселенняПредставники:

від Позивача: Ястребова І.Г. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача: не з`явились;

від Третьої особи: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 року відкрито провадження у справі № 910/9363/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.07.2023 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02125, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕТРА ЗАПОРОЖЦЯ, будинок 26, Ідентифікаційний код юридичної особи 05415958).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 17.08.2023 року.

24.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення по суті спору.

17.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд клопотання Позивача про закриття провадження у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 30.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву Позивача про закриття провадження у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2023 року.

19.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшло клопотання про розгляд без участі третьої особи.

В судовому засіданні 27 вересня 2023 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідача та Третьої особи не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв`язку з відсутністю адресату, надісланого на адресу Відповідача. Представник Третьої особи подав клопотання про розгляд справи без участі третьої особи, яке Судом розглянуто та задоволено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцем проживання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» є 01024, місто Київ, ВУЛ. ПИЛИПА ОРЛИКА, будинок 6.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9363/23 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

В судовому засіданні 27 вересня 2023 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.01.2020 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець), Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Підприємство - Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» (Орендар) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141, відповідно до умов якого Орендодавець а підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від « 08» жовтня 2019 р. №39/174 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літ. В площею 19,80 кв. м для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв. м для розміщення ксерокопію вальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів. (а.с.14-26)

Відповідно до п.2.4 Договору Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом у термін, визначений у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього договору та Акту приймання - передачі об`єкта.

У п.3.1 Договору зазначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N415/1280 і становить без: ПДВ: 156 грн. 42 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2018 р. 3409,93 грн. (місяць).

Згідно з п.3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою. (п.3.5 Договору)

Відповідно до п.п.3.6, 3.7 Договору орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ на рахунок ПІДПРИЄМСТВА - БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі. (п.4.2.4 Договору)

Орендодавець має право відмовитися від договору при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу. (п.5.1.3 Договору)

Відповідно до п.9.1 Договору цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 13.01.2020 року до 11.01.2023 р., крім випадку, встановленого п.9.9 договору.

Згідно з п. 9.3 Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням ОРЕНДАРЯ, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання ОРЕНДАРЕМ повідомлення ОРЕНДОДАВЦЯ АБО ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА про відмову від Договору, або з дати повернення ОРЕНДОДАВЦЮ відмови від Договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність Орендаря за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року Орендодавець та Підприємство - Балансоутримувач передали, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літ. В площею 19,80 кв., що підтверджується Актом приймання - передачі об`єкта оренди від 13.01.2020 року. (а.с.27)

Договором №1 від 30.12.2020 року про несення змін до Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року Сторони внесли зміни до п.п.2.2, 4.2.2, 9.9 договору. (а.с.29-30)

Договором №2 від 01.09.2021 року про несення змін до Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року Сторони домовились внести зміни до договору №3141 від 13 січня 2020 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди), а саме:

1.1. Пункт 1.1. Договору оренди викласти в такій редакції: « 1.1. ОРЕНДОДАВЕЦЬ на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від « 08» жовтня 2019 року N 39/174 передає, а ОРЕНДАР приймає в оренду нерухоме майно(нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Петра Запорожця,26, головний корпус (операційний) літ. В площею 23,6 кв. м. для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв. м. для розміщення ксерокопію вальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів.»

1.2. Пункт 2.1. Договору оренди викласти в такій редакції « 2.1. Об?єктом оренди є: Нежитлові приміщення загальною площею 25,6 кв.м. на 1 поверсі, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід?ємну частину цього Договору.»

1.3. Пункт 3.1. Договору оренди викласти в такій редакції: « 3.1.Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від « 21» квітня 2015 року No415/1280 (зі змінами) становить без ПДВ: 175 грн. 31 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку -січень 2021р. чотири тисячі чотириста вісімдесят сім грн.90 коп. (а.с.31-34)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року в редакції Договору №2 від 01.09.2021 року про внесення змін Орендодавець та Підприємство - Балансоутримувач передали, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літ. В площею 25,6 кв., що підтверджується Актом приймання - передачі об`єкта оренди від 01.09.2021 року. (а.с.35)

Листом №1733 від 01.12.2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило Орендаря про непродовження Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року. (а.с.40)

Листом №062/05-09-507 від 02.02.2023 року Позивач повідомив Відповідача про закінчення дії договору й його непродовження, а тому просив звільнити приміщення, що підтверджується копією конверту, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». (а.с.41-43)

Листом №061-106-120/187 від 03.02.2023 року Третя особа повідомила Відповідача про необхідність повернення приміщення, а також надіслала лист №1733 від 01.12.2022 року про непродовження Договору, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 06.02.2023 р. (а.с.44-45)

Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами №336 від 23.03.2023 р., №544 від 31.03.2023 р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» про необхідність повернення приміщення за актом, у зв`язку з закінченням строку дії договору, що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 21.03.2023 р., від 10.04.2023 р., накладних, фіскальних чеків. (а.с.46-49)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. За таких підстав, просить Суд розірвати Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ»; виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИІВ» з нежитлових приміщень загальною площею 23,6 кв.м. для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв.м. для розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг з ксерокопіювання документів, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що провадження у справі в частині виселення підлягає закриттю, а інші позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року в редакції Договору №2 від 01.09.2021 року про внесення змін Орендодавець та Підприємство - Балансоутримувач передали, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літ. В площею 25,6 кв., що підтверджується Актом приймання - передачі об`єкта оренди від 01.09.2021 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.35)

У п.3.1 Договору в редакції Договору №2 від 01.09.2021 року про внесення змін зазначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від « 21» квітня 2015 року No415/1280 (зі змінами) становить без ПДВ: 175 грн. 31 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку -січень 2021р. чотири тисячі чотириста вісімдесят сім грн.90 коп.

Згідно з п.3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою. (п.3.5 Договору)

Відповідно до п.п.3.6, 3.7 Договору орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ на рахунок ПІДПРИЄМСТВА - БАЛАНСОУТРИМУВАЧА, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» перед Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року станом на 23.05.2023 року становить 18 363 грн. 22 коп., що підтверджується листом №061/106-524-831 від 23.05.2023 року. (а.с.39)

Відповідно до п.9.1 Договору цей договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 13.01.2020 року до 11.01.2023 р., крім випадку, встановленого п.9.9 договору.

Згідно з п. 9.3 Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням ОРЕНДАРЯ, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання ОРЕНДАРЕМ повідомлення ОРЕНДОДАВЦЯ АБО ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА про відмову від Договору, або з дати повернення ОРЕНДОДАВЦЮ відмови від Договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність Орендаря за вказаною адресою.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №910/22259/17, від 14 серпня 2018 року у справі №910/22454/17, від 28 серпня 2018 року у справі №910/20932/17, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/21033/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 17 квітня 2019 року у справі №910/6381/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №910/6381/18.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз`яснено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Орендодавець має право відмовитися від договору при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу. (п.5.1.3 Договору)

Згідно з п. 9.3 Договору одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням ОРЕНДАРЯ, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання ОРЕНДАРЕМ повідомлення ОРЕНДОДАВЦЯ АБО ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА про відмову від Договору, або з дати повернення ОРЕНДОДАВЦЮ відмови від Договору з відміткою відділення зв`язку про відсутність Орендаря за вказаною адресою.

Листом №1733 від 01.12.2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило Орендаря про непродовження Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року. (а.с.40)

Листом №062/05-09-507 від 02.02.2023 року Позивач повідомив Відповідача про закінчення дії договору й його непродовження, а тому просив звільнити приміщення, що підтверджується копією конверту, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта». (а.с.41-43)

Листом №061-106-120/187 від 03.02.2023 року Третя особа повідомила Відповідача про необхідність повернення приміщення, а також надіслала лист №1733 від 01.12.2022 року про непродовження Договору, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 06.02.2023 р. (а.с.44-45)

Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами №336 від 23.03.2023 р., №544 від 31.03.2023 р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» про необхідність повернення приміщення за актом, у зв`язку з закінченням строку дії договору, що підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист від 21.03.2023 р., від 10.04.2023 р., накладних, фіскальних чеків. (а.с.46-49)

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що лист Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за вих. №062/05-09-507 від 02.02.2023 року про закінчення дії договору й його непродовження був повернутий на адресу Позивача 22.02.2023 року з відміткою про невручення відправлення під час доставки Відповідачу, що підтверджується даними за відстеженням поштового відправлення 0104405885280, розміщеними на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта».

Отже, Суд доходить висновку, що Позивач фактично скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору наслідок невиконання Відповідачем зобов`язань з оплати орендних платежів за договором протягом трьох місяців підряд.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували належне здійснення Відповідачем його зобов`язань за Договором в частині сплати грошових коштів.

За таких підстав, Суд зазначає, що Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року є розірваним з 22.02.2023 року.

За наведених обставин, оскільки Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року вже розірваний в односторонньому порядку Позивачем з 22.02.2023 року відповідно до умов договору, відсутні правові підстави для розірвання вказаного договору у судовому порядку, у зв`язку з чим позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3141 від 13.01.2020 року задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИІВ» з нежитлових приміщень загальною площею 23,6 кв.м. для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв.м. для розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг 3 ксерокопіювання документів, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26, Суд зазначає.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Разом із тим за змістом статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 1 статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.

Таким чином, відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.5 Договору зазначено, що у разі закінчення, припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт Підприємству - Балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у разі розірвання цього Договору, у Відповідача виникає обов`язок повернути Позивачу майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об`єктом оренди.

Як встановлено Судом, після відкриття провадження у справі №910/9363/23 за Актом приймання - передачі нерухомого майна від 30.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» передало, а Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в свою чергу прийняли з орендного користування згідно з Договором оренди від 13.01.2020 року №3141 нежитлове приміщення загальною площею 25,6 кв.м., розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літера В. (а.с.126)

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» за Актом приймання - передачі нерухомого майна від 30.06.2023 року нежитлового приміщення загальною площею 25,6 кв.м., розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26, головний корпус (операційний) літера В після відкриття провадження у даній справі, Суд приходить до висновку про закриття провадження у справі №910/9363/23 в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИІВ» з нежитлових приміщень загальною площею 23,6 кв.м. для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв.м. для розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг з ксерокопіювання документів, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» в частині розірвання договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в частині відмови у позові залишаються за Позивачем.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, у зв`язку з тим, що провадження у справі в частині виселення закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з державного бюджету підлягає поверненню Позивачу судовий збір, сплачений при поданні позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Закрити провадження у справі №910/9363/23 за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИЇВ» в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА КИІВ» з нежитлових приміщень загальною площею 23,6 кв.м. для розміщення торговельного об?єкту з продажу непродовольчих товарів та 2,0 кв.м. для розміщення ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг з ксерокопіювання документів, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Петра Запорожця, 26, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

2. У задоволенні позову Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити у повному обсязі.

3. Повернути Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 19020407) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №197 від 29.05.2023 року.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 вересня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин