Рішення

від 29.09.2023 по справі 910/2674/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2023Справа № 910/2674/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ»

до Державної міграційної служби України

про стягнення 3021,72 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом державна установа «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ» до Державної міграційної служби України» про стягнення 3021,72 грн, в тому числі: 715,67 грн пені, 235,27 грн 3% річних, 2070,82 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору про відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплаченого земельного податку № 49 від 03.08.2021.

Суд відкрив провадження у справі № 910/2674/23 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у поданому суду відзиві, зазначивши, що позивач пропустив строк позовної давності щодо звернення з позовом про стягнення пені. Крім того, відповідач вважає, що позивач безпідставно нарахував 3% річних.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03 серпня 2021 року держана установа «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» (сторона-1) та Державна міграційна служба України (сторона-2) уклали договір про відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплаченого земельного податку № 49 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 сторона 1 зобов`язується у порядку та на умовах, передбачених цим договором забезпечити можливість користування стороною 2 комунальними послугами (електропостачання КЕКВ - 2273, теплопостачання КЕКВ - 2271, водопостачання та водовідведення КЕКВ - 2272) у приміщеннях, розташованих за адресою: вул. Молодогвардійська, 28, м. Київ (далі - приміщення) сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташоване приміщення, а сторона 2 зобов`язується відшкодовувати витрати за спожиті комунальні послуги, згідно з діючими тарифами на дату їх розрахунків, з урахуванням інфляції та за сплачений земельний податок (КЕКВ - 2240) відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 21.10.2021, ціна договору виходячи з витрат, згідно з додатком № 1 «Розрахунок відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплачений земельний податок» до даного договору, який є його невід`ємною частиною, складає: 69059,04 грн, без ПДВ.

У пунктах 2.2 та 2.3 Договору визначено, що розмір плати за відшкодування витрат теплової енергії природного газу (розраховується пропорційно займаній площі), холодної води (згідно з нормами розрахунку водопостачання, пропорційно займаній площі), електроенергії (згідно з розрахунками, пропорційно займаній площі), сплаченого земельного податку (розраховується пропорційно займаній площі).

Розрахунковим періодом згідно з п. 1.1 Договору є календарний місяць.

За приписами пунктів 4.1-4.4 Договору відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплаченого земельного податку здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту на відшкодування.

При відсутності на реєстраційному рахунку сторони-2 коштів, виділених на оплату відповідного бюджетного зобов`язання, оплата здійснюється в міру надходження коштів на рахунок сторони-2 протягом 10 робочих днів. Оплата здійснюється з урахуванням фінансового ресурсу Єдиного казначейського рахунку.

Сторона-1 додатково до актів на відшкодування надаються копії рахунків на оплату послуг підприємств, які надають стороні-1 послуги з постачання у приміщення електроенергії, теплопостачання, водопостачання та водовідведення щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Акт на відшкодування сторона-1 надає стороні-2 щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним.

Моментом відшкодування витрат стороні-1 є дата списання коштів з відповідних рахунків сторони-2.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 8.1 Договору)

Відповідно до п. 9.5 Договору будь-які повідомлення за цим договором мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом (телеграмою) або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку. Поштовою адресою кожної сторони вважається адреса, зазначена у розділі 10 цього договору або письмово повідомлена нею іншій стороні відповідно до пункту цього договору.

Неналежне виконання умов Договору було предметом розгляду у справі №910/8794/22 за позовом державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» до Державної міграційної служби України про стягнення 7820,90 грн боргу за грудень 2021 року.

16 листопада 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з Державної міграційної служби України на користь державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» 7820,90 грн боргу, 2481,00 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили.

Під час розгляду справи суд встановив, що 12.12.2021 позивач надіслав на адресу відповідача 8 актів виконаних робіт (надання послуг), а саме: № 21К-85 на відшкодування за електроенергію за грудень 2021 року в сумі 3640,00 грн (2 примірники), № 21К-87 на відшкодування за водопостачання та водовідведення за грудень 2021 року в сумі 197,12 грн (2 примірники), № 21К-88 на відшкодування витрат за користування земельною ділянкою за грудень 2021 року в сумі 52,27 грн (2 примірники), № 21К-86 на відшкодування за теплопостачання за грудень 2021 року в сумі 3931,51 грн (2 примірники), а також лист № 25/ДУЦІТ-82 від 23.12.2021 про погашення заборгованості за договором про відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплаченого земельного податку № 49 від 03.08.2021 у сумі 7820,90 грн. Ці документи відповідач отримав 29.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки Державна міграційна служба України не надала заперечень на вказані вище акти, не надала доказів на спростування визначених у них сум комунальних послуг акти є підписаними.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на умови Договору відповідач повинен сплатити відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та сплаченого земельного податку до 14.01.2022 (включно) (протягом 10 (десяти) банківських днів).

Відповідач погасив 7820,90 грн боргу 12.12.2022.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 235,27 грн 3% річних та 2070,78 грн інфляційних втрат за період з 12.12.2021 по 12.12.2022.

Водночас, зобов`язання є простроченим з 17.01.2022 по 11.12.2022.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 211,49 грн 3% річних та 1885,60 грн інфляційних втрат за період з 17.01.2022 по 11.12.2022. Суд відмовляє в частині стягнення 23,78 грн 3% річних та 185,18 грн інфляційних втрат.

Пунктом 5.2 Договору при несвоєчасному внесення плати сторона-2 сплачує на користь сторони-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 715,67 грн пені за період з 12.12.2021 по 31.05.2022.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила). У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» з 12 березня 2020 року ввів карантин на всій території України.

Станом на день звернення з позовом до суду 21.02.2023 карантин не скасований.

Згідно з п. 12. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Президент України своїм Указом від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввів воєнний стан в Україні з 24.02.2022.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу

України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності. Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності установлені статтями 257-259 ЦК України .

Отже, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 ЦК України продовжуються на строк його дії.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 576,82 грн пені за період 17.01.2022 по 31.05.2022. Суд відмовляє в частині стягнення 138,85 грн пені.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 576,82 грн пені, 211,49 грн 3% річних, 1885,60 грн інфляційних втрат (2673,91 грн). Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ» до Державної міграційної служби України.

Стягнути з Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, код 37508470) на користь державної установи «Центр інфраструктури та технологій Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Володимира Сінкевича, 28, м. Київ, 03151, код 24521399) 576,82 грн пені, 211,49 грн 3% річних, 1885,60 грн інфляційних втрат, 2375,06 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун