Рішення

від 08.09.2023 по справі 444/2349/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2349/23

Провадження № 2/444/800/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Великомостівської міської ради , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вус Василь Володимирович про визнання права на земельну частку пай,-

В С Т А Н О В И В :

21.07.2023 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права на земельну частку в порядку спадкування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що його мама ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя спадкодавець заповіту не залишила.

ОСОБА_4 було включено до списку громадян, яким передаються земельні частки (паї) у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який затверджено розпорядженням голови Жовківської РДА від 24 червня 2009р.. за №463. Відповідно до списку їй належить земельна ділянка пай площею 2,45 га. (1,2452га. ріллі, 1,0253га.), яка розташована на території с.Купичволя, Червоноградського району Львівської області.

Державного акту, ОСОБА_4 не отримала оскільки померла в 1997р., а розпаювання відбулось у 2009р., в зв`язку з чим він не може отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельний пай після смерті матері, про що приватним нотаріусом видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Спадкоємцями першої черги після смерті матері є батько Позивача - ОСОБА_5 , 1946р.н. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідні брати Позивача ОСОБА_2 , 1974р.н., ОСОБА_6 , 1997р.н. - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , 1970 р.н. - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , сестра ОСОБА_3 .

Зазначає, що він фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав на день смерті з матір`ю та вступив в управління і володіння спадковим майном. Просив задоволити позовні вимоги.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача -Великомостівської міської ради в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, однак представником відповідача надіслано заяву про відсутність заперечень проти позовних вимог і розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явились, однак подали на адресу суду заяви в яких просили справу розглядати у їх відсутності, зазначили, що позовні вимоги визнають.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належно повідомлений.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (чоловік померлої), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 (син померлої- Відповідач по справі ), 1974р.н., ОСОБА_6 , 1977 р.н. (син померлої) - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , 1970 р.н.(син померлої) - помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 дочка померлої -Відповідач по справі).

З свідоцтва про народження Позивача - ОСОБА_1 НОМЕР_2 вбачається що його батьками були: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 було включено до списку громадян, яким передаються земельні частки (паї) у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який затверджено розпорядженням голови Жовківської РДА від 24 червня 2009р.. за №463. Відповідно до списку їй належить земельна ділянка пай площею 2,45 га. (1,2452га. ріллі, 1,0253га.), яка розташована на території с.Купичволя, Червоноградського району Львівської області.

Розпорядженням голови Жовківської РДА від 24 червня 2009р. за No463 - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виділення земельних ділянок часток (паїв) у натурі громадянам Купицвільської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_4 після її смерті передано у 2009р. виділені в натурі наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку кадастровий номер 4622784700:07:000:0102 - площею 0,9024га. ріллі,

земельну ділянку кадастровий номер 4622784700:07:000:0356 - площею 1,0253га. сіножатті,

земельну ділянку кадастровий номер 4622784700:07:000:0023 - площею 0,3428га. ріллі.

Загальна площа земельних ділянок становить: 2,2705га.

Із довідки Великомостівсої міської ради N 131 від 08.07.2022р. вбачається, що середньо-земельна частка (пай) площею 2.45 га, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 була розпайована згідно розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 24.06.2009 року за № 463, а саме: ріллі - 1.2452 га , сінокосу - 1.0253 га.

Згідно довідки Великомостівської міської ради № 36/02-09 від 08.07.2022р. вбачається, що ОСОБА_4 до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Від її імені заповіт не посвідчувався.На день смерті спадкодавця за даною адресою по АДРЕСА_1 , проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Якщо спадкодавець помер до ІНФОРМАЦІЯ_6 , то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України N18/5 від 14.06.1994 р., яка діяла на час відкриття спадщини, передбачала, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Цивільно-правові відносини щодо визнання права власності на земельну частку (пай) регулюються такими нормативно-правовими актами, як: Земельний Кодекс України, Указ Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року, Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП), сільськогосподарським кооперативам,

акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.04. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

За ч.І ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч.І ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.12.2008 року № 7 «про судову практику у справах про спадкування, суд може вирішити питання про визнання права власності на спадкове майно.

Положеннями ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту не забороненого законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач відповідно до ст. 1268 ЦК України є таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав із спадкодавцем на день смерті та не заявив відмову від спадщини.

Таким чином встановлено, що Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , а Відповідачі позовні вимоги визнали.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку пай площею 2,2705 га, що розташована на території с.Купичволя, Червоноградського району, Львівської області за законом після смерті матері ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 08.09.2023 року.

Суддя: Мікула В. Є.