Рішення

від 25.09.2023 по справі 914/626/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 Справа № 914/626/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКРО ЛЬВІВ», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8 ГРУПП», м. Мінськ, Республіка Білорусь

про стягнення 45 326,32 євро

за участю представників:

від позивача: Огоновський О.Р. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

05.04.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКРО ЛЬВІВ», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8 ГРУПП», м. Мінськ, Республіка Білорусь про стягнення 45 326,32 євро.

Ухвалою від 07.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2022.

02.05.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №8943/22 від 02.05.2022).

Ухвалою від 05.05.2022 підготовче засідання було відкладено на 19.05.2022.

12.05.2022 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо підсудності (вх. №9822/22 від 12.05.2022) та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №9842/22 від 12.05.2022).

Ухвалою від 19.05.2022 підготовче засідання було відкладено на 06.06.2022.

20.05.2022 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо інформування відповідача про подання позовної заяви (вх. №10619/22 від 20.05.2022)

Ухвалою від 06.06.2022 суд провадження у справі №914/626/22 зупинив у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про вручення документів відповідачу по справі, підготовче засідання відклав на 06.02.2023, а у випадку невручення документів відповідачу по справі на 20.02.2023.

20.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №13081/22 від 20.06.2022).

12.10.2022 Господарський суд Львівської області надіслав Львівській дирекції ПАТ «Укрпошта» лист-запит за вих. №914/626/22/1/22 від 05.10.2022

24.10.2022 через канцелярію суду від Львівської дирекції ПАТ «Укрпошта» надійшов лист-відповідь (вх. №21918/22 від 24.10.2022)

Ухвалою від 03.02.2023 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 06.02.2023.

Ухвалою від 06.02.2023 підготовче засідання було відкладено на 20.02.2023.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 20.02.2023 закрив підготовче провадження, провадження у справі №914/626/22 зупинив у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про вручення документів відповідачу по справі. Цією ж ухвалою суду судовий розгляд по суті призначено на 18.09.2023, а у випадку невручення документів відповідачу по справі на 25.09.2023.

06.03.2023 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №5520/23 від 06.03.2023).

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.02.2015 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір № Е-1/15, на виконання умов якого останньому було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 36 516,38 євро. За порушення строків оплати вартості товару відповідачу нараховано 8 809,94 євро пені. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 45 326,32 євро та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

15.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКРО ЛЬВІВ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8 ГРУПП» (покупець) було укладено договір №Е-1/15.

За цим договором продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, встановлених даним договором, асортимент, кількість та ціна якого визначається в специфікації, що підписується обома сторонами та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно специфікації №124 від 12.04.2021 продавець зобов`язувався поставити покупцю товар на загальну суму 33 411,52 євро.

На виконання умов контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33 411,52 євро, що підтверджується МД №UA209170/2021/028954.

Згідно специфікації №125 від 17.06.2021 продавець зобов`язувався поставити покупцю товар на загальну суму 27 837,62 євро.

На виконання умов контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 27 837,62 євро, що підтверджується МД №UA209170/2021/048193.

Відповідно до п. 2.7. договору оплата за товар здійснюється між сторонами шляхом перерахування покупцем грошових коштів на (валютний) рахунок продавця суми вказаної у специфікації протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення вантажу.

Згідно п. 6.3. договору у випадку прострочення термінів по сплаті покупцем суми вартості партії товару, відвантаженої (відпущеної) згідно умов договору, покупець на вимогу продавця зобов`язаний сплатити на користь останнього пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

07.02.2022 сторонами було звірено взаємні розрахунки, в результаті чого складено акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем у розмірі 35 516,38 євро.

У зв`язку із несплатою відповідачем вартості товару, позивач надсилав відповідачу вимоги про сплату заборгованості (вих. №75 від 06.10.2021, вих. №26 від 09.02.2022, вих. №28 від 14.02.2022), які залишені ним без задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 36 516,38 євро основного боргу, 8 809,94 євро пені.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 6.7. договору якщо відповідний спір між сторонами неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

У п. 1.3. договору сторони узгодили, що товар поставляється на умовах FCA Львів (згідно ІНКОТЕРМС-2010).

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010, термін FCA означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Таким чином, сторонами виконувалися зобов`язання на території України у м. Львові.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону «Про міжнародне приватне право», при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право», при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З врахуванням цих положень, п. 6.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 8 809,94 євро пені.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що така нарахована правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 36 516,38 євро основного боргу, 8 809,94 євро пені.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ М8 ГРУПП», м. Мінськ, вул. Некрасова, буд. 5, каб. 707В, Республіка Білорусь (обліковий номер платника 193612548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКРО ЛЬВІВ», м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355 Б (ідентифікаційний код 2551988) 36 516,38 євро основного боргу, 8 809,94 євро пені, 21 804,71 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 25.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.09.2023.

СуддяМазовіта А.Б.