Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/10681/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/10681/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" - Шуляк Н.О., адвокат (ордер від 14.08.2023 №1339012),

відповідачів - приватного підприємства "Світова Музика" -не з`явились,

товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзік Паблішинг" - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" (далі - Товариство)

про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/10681/22

за касаційною скаргою приватного підприємства "Світова музика" (далі -Підприємство)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023

за позовом Товариства

до: Підприємства;

товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг"

про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 (далі - Додаткова угода) до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав (далі - Договір), укладеного між ПП "Світова Музика" та ТОВ "ОЛЛ Мьюзік Паблішинг".

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" до ПП "Світова Музика" та ТОВ "ОЛЛ Мьюзик Паблишинг" про визнання недійсною додаткової угоди від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023: апеляційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/10681/22 задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/10681/22 скасовано та ухвалено нове рішення; визнано недійсною додаткову угоду від 01.02.2020 до договору від 01.01.2016 №01/2016-Л про передачу майнових прав на об`єкти авторських прав; справу №910/10681/22 повернуто до господарського суду міста Києва.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 заяву ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 у справі №910/10681/22 задоволено; стягнуто з Підприємства на користь ТОВ "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 87 500,00 грн; зобов`язано господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2023, за результатами розгляду касаційної скарги Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 зі справи №910/10681/22, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито; касаційну скаргу Підприємства у частині підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023 зі справи №910/10681/22 залишено без змін.

Інтереси Товариства у суді касаційної інстанції представляли адвокат - Солімчук О.В. на підставі ордера від 21.06.2023 №1090570 та адвокат - Шуляк Н.О. на підставі ордера від 14.08.2023 №1339012.

До прийняття постанови Верховним Судом від 15.08.2023 Товариство, у відзиві на касаційну скаргу, просило Суд стягнути з Підприємства понесені позивачем витрати на правову допомогу, у тому числі, зазначало про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Товариство очікує понести, у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, який становить 80 000 грн. При цьому позивач просить Суд вирішити питання про судові витрати після ухвалення постанови по суті.

Товариство 18.08.2023 звернулось до Верховного Суду із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення в якій просить стягнути з Підприємства на користь Товариства витрати на правничу допомогу у розмірі 59 000,00 грн, які понесені в суді касаційної інстанції.

До заяви Товариство надало:

- копію договору про надання правової допомоги від 04.07.2022 №1/7 укладеного між адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" та Товариством;

- копію акта прийому-передачі послуг від 17.08.2023 №1-08/23 з описом робіт на загальну суму 43 000,00 грн;

- копію довідки від 29.07.2023 про те, що Солімчук О.І. проходить військову службу з 22.07.2023;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023 укладеного між адвокатським об`єднанням "КРАУН" та Товариством;

- копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023;

- копію акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.08.2023 з описом робіт на загальну суму 16 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2023 призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/10681/22 у відкритому судовому засіданні на 26.09.2023.

Від Підприємства надійшло клопотання про зменшення витрат на оплати правничої допомоги, але по суті Товариство просить повністю відмовити Товариству у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 59 000,00 грн.

При цьому заперечення Підприємства зводяться до посилань на те, що: заява про вирішення питання про судові витрати не направлена товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг"; опис документів доданий до заяви Товариства не містить вказівки, яке б дозволяло стверджувати, що направлені документи стосуються справи №910/10681/22, а тому на думку Підприємства не можна стверджувати, що Товариство добросовісно виконало свій обов`язок щодо направлення доказів іншим учасникам справи, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви відповідно до частини дев`ятої статті 80 ГПК України; поданий договір між Товариством та адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" від 04.07.2022 №1/7 не дозволяє з`ясувати справжній зміст домовленості між його сторонами щодо вартості правничої допомоги та змісту такої допомоги.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг" клопотань, заперечень, пояснень на заяву Товариства не надходило.

Розглянувши заяву Товариства, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 04.07.2022 №1/7 укладеного між адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" та Товариством відповідно до якого розмір та порядок виплати гонорару за виконання кожного доручення визначається за домовленістю сторін та підтверджується актом прийому-передачі послуг; копію акта прийому-передачі послуг від 17.08.2023 №1-08/23 з описом робіт на загальну суму 43 000,00 грн; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023 укладеного між адвокатським об`єднанням "КРАУН" та Товариством; копію додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023 відповідно до якого замовник оплачує виконавцю надання правничої допомоги із розрахунку 2000,00 грн за кожну годину надання послуг; копію акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.08.2023 з описом робіт на загальну суму 16 000,00 грн. Також в матеріалах справи наявний ордер від 21.06.2023 №1090570 на надання правничої (правової) допомоги Товариству адвокатом Солімчкуом Олегом Ігоровичем та ордер від 14.08.2023 №1339012 на надання правничої (правової) допомоги Товариству адвокатом Шуляк Надією Олександрівною.

Так, Верховним Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги від 04.07.2022, а саме з пункту 3.1 вбачається, що сторони дійшли згоди, що розмір та порядок оплати гонорару Адвокатського об`єднання за виконання кожного доручення визначається за домовленістю сторін виходячи із складності та характеру кожного окремого доручення. Також, пунктом 3.2 договору сторони визначили, що виконання Адвокатським об`єднанням доручення та надання правничої допомоги підтверджується актом прийому-передачі послуг, який повинен містити інформацію про надану правничу допомогу та розмір гонорару Адвокатського об`єднання. Між Адвокатським об`єднанням "РЕФ ПАРТНЕРС" та Товариством 17.08.2023 підписаний акт прийому-передачі наданих послуг №1-08/23, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 43 000 грн та складається з: підготовки відзиву на касаційну скаргу у справі на суму 38 500,00 грн за 11 год (вартість години 3500,00 грн); направлення відзиву на касаційну скаргу іншим учасникам процесу на суму 1 000,00 грн за 1 год (вартість години 1000,00 грн); представництво інтересів клієнта у судовому засіданні Верховного Суду (04.07.2023) на суму 3 500,00 грн за 1 год (вартість години 3 500,00 грн).

Також Верховним Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023, а саме: пунктом 4.1 договору сторони визначили, що за надання правової допомоги замовник сплачує виконавцю плату у розмірі визначеному відповідно до цього Договору та Додатків до нього; пунктом 4.2. договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість правничої допомоги, передбаченої п.1, визначається Додатковими угодами до Договору. Відповідно до пунктів 1 та 3 Додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.08.2023 замовник оплачує Виконавцю надання Правничої допомоги із розрахунку 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок без ПДВ за кожну годину надання правничої допомоги. Виконавець надає замовнику акт приймання-передачі, в якому деталізовано зазначає, за який час правової допомоги та за який вид правової допомоги виконавець має право на отримання оплати. Відповідно до наданого акта приймання - передачі наданої правничої допомоги від 17.08.2023 підписаного між Товариством та адвокатським об`єднанням "КРАУН" загальна вартість наданих послуг становить 16 000,00 грн та складається з: ознайомлення з матеріалами справи №910/10681/22 - 4 години та участі у судовому засіданні, включаючи прибуття до суду, очікування судового засідання та участь у судовому засіданні Верховного Суду (15.08.2023, хоча у акті приймання-передачі наданої правничої допомоги помилково зазначено про прибуття до Вищого господарського суду) - 4 години.

При цьому Верховний Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 відповідно до якої розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Вивчивши надані Товариством в обґрунтування адвокатських витрат документи та заперечення Підприємства Верховний Суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатами послуг, відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та не становить надмірний тягар для відповідача, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення на користь позивача 59 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, оскільки касаційне провадження ініційовано лише одним відповідачем - Підприємством, у задоволенні касаційної скарги якого судом відмовлено; інші відповідачі рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржували. Отже, розподіл Судом судових витрат, понесених у суді касаційної інстанції й пов`язаних саме з касаційним переглядом за касаційною скаргою Підприємства за кінцевим результатом розгляду справи по суті, тобто покладення таких витрат й на інших відповідачів у цій справі (які постанову суду апеляційної інстанції не оскаржували), суперечило б принципу пропорційності, який застосовується судами при розподілі судових витрат.

Щодо доводів Підприємства про відсутність належних доказів направлення заяви Товариства про вирішення питання про судові витрати на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг", то необхідно зазначити, що таке товариство знаходиться у російській федерації. Наразі дипломатичні відносини України і російської федерації розірвано, а тому поштовий перебіг та можливість отримання документів щодо вручення документів суду на території держави агресора не вбачається за можливе. Водночас суд враховує, що у даному випадку, товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг" не оскаржувало судові рішення, а відповідні судові витрати за їх перегляд у суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Підприємства, а не товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг", а також те, що Суд розміщував інформацію для товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛ Мьюзик Паблішинг" щодо розгляду даного спору на офіційному вебпорталі судової влади України.

Стосовно доводів Підприємства про те, що опис документів доданий до заяви Товариства не містить даних щодо адресата та відомостей, які б дозволяли стверджувати, що направлені документи стосуються справи №910/10681/22, а тому на думку Підприємства не можна стверджувати, що Товариство добросовісно виконало свій обов`язок щодо направлення доказів іншим учасникам справи то необхідно зазначити таке.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270 працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Опис вкладення у цінний лист доданий Товариством до заяви містить відбиток календарного штемпеля поштового відділення від 18.08.2023 та номер поштового відправлення 0411957121101. Також з доданої Товариством до заяви накладної ПАТ "Укрпошта" від 18.08.2023 за № 0411957121101 вбачається, що лист із описом вкладення було надіслано ПП "Світова Музика". Разом з тим, припущення Підприємства про те, що відсутність номеру справи у описі кладення та реквізитів документів які йому направлялись не дають підстав стверджувати, що документи саме у справі №910/10681/22 направлялись Підприємству не є достатньою підставою для відмови у прийнятті таких доказів відповідно до частини дев`ятої статті 80 ГПК України без надання відповідних доказів на підтвердження такої обставини.

Аналізуючи питання щодо обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання про вичерпність висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" про розподіл витрат на правничу допомогу у справі № 910/10681/22 задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Світова Музика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Медіа Маркет" 59 000 (п`ятдесят дев`ять тисяч), 00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос