Постанова

від 19.09.2023 по справі 912/1083/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 912/1083/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - Лисенка В. О. (адвоката),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

прокуратури - Баклан Н. Ю. (прокурора),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 (колегія суддів: Дармін М. О. - головуючий, Іванов О. Г., Березкіна О. В.) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2022 (суддя Гунько О. Є.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Державного навчального закладу "Знам`янський професійний ліцей",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

за участю Кіровоградської обласної прокуратури,

про стягнення 2 143 491,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного навчального закладу "Знам`янський професійний ліцей" (далі - ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 143 491,03 грн, з яких: 1 698 491,02 грн - сума основного боргу, 168 102,67 грн - пеня, 19 352,06 грн - 3% річних та 257 529,41 грн - інфляційні втрати.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначало про укладення з відповідачем договору з постачання природного газу постачальником "останньої надії", за яким у відповідача виникла заборгованість за поставлений природний газ за період: грудень 2021- січень 2022 року.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 у справі № 912/976/22, позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" задоволено частково. Вирішено стягнути з ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 1 698 506,89 грн основного боргу, 10 000,00 грн пені, 19 352,06 грн 3% річних, 257 529,41 грн інфляційних втрат, а також 32 152,37 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в іншій частині відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в частині стягнення з ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" на користь позивача вартості природного газу, поставленого протягом грудня 2021 - січня 2022 року в розмірі 1 698 506,89 грн. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та спожитий відповідачем газ віднесено до портфеля постачальника "останньої надії". Суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з відсутністю факту постачання природного газу іншим постачальником об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", тому спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Суд першої інстанції з`ясував, що відповідачем оплачено рахунок за поставлений природний газ в листопаді 2021 року в сумі 189 789,60 грн, проте рахунки за поставлений природний газ у грудні 2021 та в січні 2022 на загальну суму 1 698 506,89 грн не оплачено.

Суд першої інстанції встановив, що заявлені позивачем до стягнення пеня в розмірі 168 102,67 грн, 3% річних в розмірі 19 352,06 грн та інфляційні втрати в розмірі 257 529,41 грн розраховані правильно та з огляду на підтвердження прострочення платежу є правомірними.

Однак суд першої інстанції зазначив про вмотивованість доводів прокурора щодо наявності підстав для зменшення розміру нарахованої пені до 10 000,00 грн та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн пені. При цьому суд першої інстанції, вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, понесення будь-яких збитків, завдану шкоду або інші негативні наслідки внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання; на території всієї країни запроваджено карантин та воєнний стан; відповідач був упевнений у наявності правовідносин з постачання природного газу у спірний період з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), яким було надано для попередньої оплати рахунок від 24.12.2021. Крім того, суд зазначив, що, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідача сплату всього розміру неустойки.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ним не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, та неправильного застосування норм матеріального права.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2022 у справі № 912/1083/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 158 102,67 грн; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 158 102,67 грн.

3.2. ТОВ "ГК "Нафтогаз України", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22, від 26.07.2023 у справі № 913/242/22 (щодо застосування положень статті 233 Господарського кодексу України, статей 549- 552, 599, 625 Цивільного кодексу України, статей 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в касаційній скарзі посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (щодо застосування статті 629 Цивільного кодексу України), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 (щодо застосування положень статей 549- 552 Цивільного кодексу України), та у зв`язку з цим зазначає про те, що суд неспівмірно зменшив заявлену до стягнення пеню на 94 %, чим порушив принципи та підходи Верховного Суду у застосуванні частини 1 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

3.3. Керівник Кіровоградської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2022 у справі № 912/1083/22 - без змін. Керівник Кіровоградської обласної прокуратури вважає, що зменшення розміру пені за встановлених судом обставин відповідало інтересам сторін.

3.4. ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" направив до Верховного Суду 12.09.2023 засобами поштового зв`язку заперечення на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2022 у справі № 912/1083/22. ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" зазначає, що не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вчинив усі дії щодо зміни постачальника природного газу, передав новому постачальнику дані щодо ЕІС-коду ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей", перерахував кошти ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на виконання договору від 08.11.2021 № 10-1065/21-БО-Т та вчинив усі дії як добросовісний отримувач послуг постачання газу від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" і був упевнений щодо отримання газу саме від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" (споживач) укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", за яким постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

4.2. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" оформлено рахунки та акти прийому-передачі природного газу, які направлено ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей", за періоди: листопад 2021 року на суму 189 789,60 грн за обсяг природного газу 11,29700 м3; грудень 2021 року на суму 1 008 293,90 грн за обсяг природного газу 18,73800 м3; січень 2022 року на суму 690 212,99 грн за обсяг природного газу 16,51100 м3.

4.3. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що відомості щодо ціни на газ за відповідні періоди розміщено на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

4.4. Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи" від 09.06.2022 на запит ТОВ "ГК "Нафтогаз України" підтверджено обсяги постачання відповідачу природного газу та віднесення їх в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за відповідним ЕІС-кодом. До справи також надано відомості з інформаційної платформи оператора газотранспортної системи щодо споживача за відповідним ЕІС-кодом та інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ.

4.5. Згідно з інформацією Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" від 01.06.2022 підтверджено надходження на рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України" від ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" грошових коштів в сумі 189 789,60 грн з оплати природного газу за листопад 2021 року.

4.6. 13.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" направило вимогу до ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1 698 506,89 грн. Підставою для звернення з позовом у цій справі стала відсутність оплати.

4.7. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що згідно з документами, наданими відповідачем і прокурором, визнано поставку позивачем газу в листопаді 2021 року та його оплату.

4.8. У відповідь на вимогу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про сплату заборгованості відповідачем в листі від 01.06.2022 зазначено про укладення договору про постачання природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", який викладено на інформаційній платформі "Прозоро".

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що до справи надано копію договору від 08.11.2021 № 10-1065/21-БО-Т постачання природного газу між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" (споживач) за ЕІС-код 56ХS00002F4NL00Т, укладеного із застосуванням процедури закупівлі згідно з Законом України "Про публічні закупівлі".

Згідно з цим договором ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зобов`язується поставити відповідачу природний газ у період: жовтень 2021-грудень 2022 року в загальному обсязі 173,523 тис. м3.

Відповідно до договору ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" надано згоду на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Договором передбачено, що він набуває чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022.

4.10. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" виставлено відповідачу рахунок від 24.12.2021 "попередня оплата" на суму 310 188,85 грн, який оплачено ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей".

4.11. Згідно з листом від 30.11.2021 ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" надало ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" перелік об`єктів, на які здійснюється постачання природного газу відповідно до умов договору, та повідомлено, що ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" зареєстровано на інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи в розрізі окремих вузлів обліку.

4.12. Відповідно до листів від 24.01.2022, 25.01.2022, 27.01.2022, 14.02.2022, 16.02.2022, 19.05.2022, 10.06.2022 ДНЗ "Знам`янський професійний ліцей" звертався до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо причин відсутності точки обліку відповідача в реєстрі та підстав виставлення рахунків і актів ТОВ "ГК Нафтогаз України".

4.13. Спір у цій справі виник щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі, запереченнях та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості за поставлений відповідачу природний газ. При цьому предметом касаційного перегляду є судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо стягнення пені в розмірі 158 102, 67 грн.

5.4. За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

5.5. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.6. Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

5.7. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.8. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

5.9. Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

5.10. Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

5.11. Конституцій Суд України у Рішенні від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Таким чином, на підставі частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, а також виходячи із принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, у тому числі і з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

5.12. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, встановив, що заявлені позивачем до стягнення пеня в розмірі 168 102,67 грн, 3% річних в розмірі 19 352,06 грн та інфляційні втрати в розмірі 257 529,41 грн розраховані правильно.

Однак суд зазначив про вмотивованість доводів прокурора щодо наявності підстав для зменшення розміру нарахованої пені до 10 000,00 грн та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн пені. При цьому суд першої інстанції, вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, взяв до уваги, що матеріали справи не містять доказів, які би свідчили про погіршення фінансового стану, понесення будь-яких збитків, завдану шкоду або інші негативні наслідки внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання; на території всієї країни запроваджено карантин та воєнний стан; відповідач був упевнений у наявності правовідносин з постачання природного газу у спірний період з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", яким було надано для попередньої оплати рахунок від 24.12.2021. Крім того, суд зазначив, що, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, та пропорційності як складових елементів принципу верховенства права, несправедливо покладати на відповідача сплату всього розміру неустойки.

5.13. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.14. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22, від 26.07.2023 у справі № 913/242/22 (щодо застосування положень статті 233 Господарського кодексу України, статей 549- 552, 599, 625 Цивільного кодексу України, статей 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України).

5.15. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.16. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.17. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд, насамперед, має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.18. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

5.19. У постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 145 207,45 грн, за твердженням скаржника, наведено висновок про те, що фінансовий стан позивача повинен бути врахований судами під час вирішення питання щодо зменшення розміру пені.

Колегія суддів установила, що у справі № 908/1453/14 суди частково відмовили в задоволенні позовних вимог. При цьому, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд першої інстанції зазначив, що не може надати перевагу відповідачу, оскільки враховує заборгованість позивача із заробітної плати та податковий борг, тому дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені. Відповідач у касаційній скарзі просив суд скасувати судові рішення в частині стягнення пені, в цій частині просив прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені до 90%. Залишаючи без змін судові рішення, Верховний Суд зазначив, що суди, з`ясувавши всі обставини справи та взявши до уваги майновий стан обох сторін, дійшли правомірного висновку про те, що в цьому випадку відсутні підстави для зменшення розміру пені.

5.20. У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради про стягнення боргу, у тому числі пені, Суд, залишаючи без змін судові рішення про часткове задоволення позову, зазначив:

"Враховуючи викладене, Суд доходить висновку про те, що зазначені критерії дотримані судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про зменшення пені та обґрунтовано зменшено розмір заявленої до стягнення пені на 50 %, враховуючи, що зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги".

Колегія суддів установила, що у справі № 918/116/19 у відзиві на позов відповідач просив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню, на 99 % із урахуванням майнового стану. Суди у справі № 918/116/19, дослідивши наведені у клопотанні доводи відповідача, врахували такі обставини: відповідач є комунальним підприємством, створеним для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушеним надавати послуги за вартістю, нижчою від її собівартості; сплата штрафних санкцій у повному обсязі стосується не лише майнових інтересів відповідача, а й можливості забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та послуг з теплопостачання м. Здолбунова Рівненської області. Суди також врахували добросовісну поведінку відповідача, його фінансовий стан, неподання позивачем доказів понесення збитків у зв`язку з таким простроченням, тому зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 50 %.

5.21. У постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Комунального закладу освіти "Жовтневий навчально-реабілітаційний центр з поглибленим професійно-трудовим навчанням" Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" Суд зазначив:

"5.70. Отже, хоча у спірний період споживання Комунальний заклад мав договірні відносини на постачання природного газу з іншими його постачальниками, як вбачається з матеріалів справи та встановили суди попередніх інстанцій, відповідач не надав жодного доказу того, що у спірний період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 01.12.2021 по 22.12.2021 він був включений до реєстру споживачів ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а тому відбулось автоматичне включення оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

5.71. Доводи скаржника про те, що невключення його до реєстру споживачів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було наслідком умисних узгоджених дій третьої особи та позивача не спростовують наявність підстав для задоволення позовних вимог та оплати Комунальним закладом фактично спожитого ним у спірному періоді природного газу, які були включені до портфеля постачальника "останньої надії". Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що він не позбавлений права звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, які були завдані йому неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної реєстрації споживача на платформі за постачальником природного газу, з яким у Комунального закладу був укладений договір у спірний період."

Колегія суддів установила, що у справі № 904/2867/22, суди задовольнили позов ТОВ "ГК "Нафтогаз України". При цьому у справі № 904/2867/22 питання щодо зменшення судом розміру пені та застосування положень статті 551 Цивільного кодексу України і статті 233 Господарського кодексу України не вирішувалося.

5.22. У постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 913/242/22, на яку посилається скаржник, за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Відділу освіти Марківської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленого природного газу, пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу; 3% річних та інфляційної індексації на заборгованість, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" суди задовольнили позов. При цьому у справі № 913/242/22 питання щодо зменшення судом розміру пені та застосування положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України не вирішувалося.

5.23. Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі постанови Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22, від 26.07.2023 у справі № 913/242/22 були прийняті у подібних правовідносинах зі справою № 912/1083/22, що розглядається. Проте висновки судів у справі, що розглядається, про часткове задоволення позовних вимог не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у наведених постановах, оскільки право суду зменшити розмір пені було реалізоване у справах № 908/1453/14, № 918/116/19 у конкретних випадках за результатами оцінки обставин у кожній справі, доводів, наведених учасниками цих справ, та дослідження доказів. Тому відсутні підстави вважати, що у тих випадках, коли суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права при реалізації судами власної дискреції, що тільки такий варіант реалізації дискреції слід вважати законним (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16).

5.24. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/14, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22, від 26.07.2023 у справі № 913/242/22.

5.25. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин, уже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому суд касаційної інстанції не може взяти їх до уваги згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.26. У справі, яка розглядається, місцевий та апеляційний суди надали оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій.

5.27. За таких обставин висновки господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення неустойки, а відтак для часткового задоволення позову відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.3. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2022 у справі № 912/1083/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак