Рішення

від 10.07.2023 по справі 160/8442/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Справа № 160/8442/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» до Дніпровської митниці в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ВП: 43971371) про коригування митної вартості товару № UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000052 від 13.03.2023, оформлену Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ВП: 43971371).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а навпаки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Листом від 13.03.2023р. представник позивача повідомив про неможливість надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товарів. Проте, на переконання позивача, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000052 від 13.03.2023 року. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, що підтверджує розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду Рішення про коригування митної вартості товару № UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000052 від 13.03.2023.

На виконання ухвали суду від 28.04.2023 року позивачем 04.05.2023 року подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8442/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.06.2023 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

23 травня 2023 року до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД», в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

05 червня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача підтримана позиція заявлена ним у власній позовній заяві.

27 червня 2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» зареєстроване 02.06.2016, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 40529883; основний вид діяльності за КВЕД: 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик.

18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) та компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (Вроцлав, Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №18/05-UА, предметом якого (п.1.1. контракту) є - продавець продає, а покупець купує продукцію, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки, умови оплати, умови поставки та якісні характеристики якої зазначені в Специфікаціях, які додаються до даного Контракту та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пп.2.1.-2.2. Контракту, ціна на продукцію визначається в Євро. Вартості пакування і маркування включені до вартості продукції. Загальна сума контракту складає загальну суму усіх специфікацій доданих до даного контракту.

Згідно з п.3.1. Контракту, поставка за даним контрактом здійснюється на умовах, які зазначені у Специфікації, яка додається до даного контракту та є його невід`ємною частиною.

Строк поставки зазначається в Специфікаціях до даного контракту, які є невід`ємною його частиною (п.3.5. Контракту)

Відповідно до п.3.6. Контракту разом із продукцією продавець зобов`язаний надати покупцеві: рахунок-фактуру; пакувальний аркуш із зазначенням матеріалу упаковку і її ваги (брутто, нетто); СMR; сертифікат походження продукції, виданий ТПП країни виробника; експортна декларація; паспорт або сертифікат якості заводу виробника.

Згідно з п. 4.1. Контракту умови оплати визначаються у Специфікації.

07.03.2023 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) та компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (продавець) укладено Додаткову угоду №2 до контракту №18/05-UА, в якій сторони дійшли до згоди внести зміни до п.1.1 діючого контракту і викласти їх у наступній редакції: « 1.1 продавець продає, а покупець купує продукцію, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки, умови оплати, умови поставки та якісні характеристики якої зазначені в Специфікаціях (змінах і доповненнях до них), які додаються до даного Контракту та є його невід`ємними частинами».

15.09.2022 між компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (Вроцлав, Польща) (продавець) та ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) укладено Специфікацію №11 до Контракту №18/05-UA, згідно з якою обумовлено поставку товару «AZALCHID S 63-70WS IN 950 KG IBC у кількості 20900 кг та за ціною 2,3011євро на загальну вартість 48092,99євро.

Також, сторонами контракту у Специфікації №11 погоджено: умови оплати - предоплата; строк поставки 90 календарних днів від дати оплати; умови поставки FCA TIMISOARA, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. згідно Специфікації, яка додається до контракту; вантажоотримувач - ТОВ «Дніпро Фарба Трейд», Україна; країна призначення Україна; країна походження Румунія; виробник S.C. Azur S.A. (Румунія).

15.09.2022 позивачу було виставлено до сплати проформ-інвойс №05-09/22/EX на загальну суму 48092,99 євро та згідно із платіжним дорученням №37 від 16.09.2022 грошові кошти за Специфікацію №11 та проформ-інвойсом №05-09/22/EX перераховані компанії «СНЕМІРRO Sp.zo.o».

09.03.2023 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (покупець) та компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (продавець) укладено Додаткову угоду №1 до Специфікації №11 про викладення їх у наступній редакції: «Найменування та марка Продукції - AZALCHID S 63-70WS IN950 KG IBC BATCH №/ПАРТІЯ №115/23, 136/23,143/23 у кількості - 20900 кг за ціною 2.0971євро/т на загальну вартість 43829.39євро., строк поставки 180 календарних днів від дати оплати. Інші умови Специфікації, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються без змін та сторони підтверджують зобов`язання щодо їх виконання у повному обсязі. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Контракту».

09.03.2023 продавцем компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (Вроцлав, Польща) виставлено інвойс №01-03/23/UA на товар AZALCHID S 63-70WS IN950 KG IBC у кількості 20900 кг за ціною 2,0971євро загальною вартістю - 43829,39євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №18/05-UA від 18.05.2022 та на підставі Специфікації №11 від 15.09.2022, Додаткової угоди №1 до Специфікації №11 від 09.03.2023, проформ-інвойсу №05-09/22/EX, інвойсу №01-03/23/UA від 09.03.2023 компанією «СНЕМІРRO Sp.zo.o» (Вроцлав, Польща) поставлено позивачу наступний товар: «Смола алкідна у первинній формі: AZALCHID S 63-70WS» в кількості - 20900,00 кг на загальну суму 43829,39 євро.

13.03.2023 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» подано до Дніпровської митниці митну декларацію (ЕМД) №23UA110020000891U6.

Так, згідно із ЕМД ІМ 40 ДЕ №23UA110020000767U0 її подано для здійснення митного оформлення товару:

«Смола алкідна у первинній формі: AZALCHID S 63-70WS - 20900,00 кг - являє собою густу прозору рідину бурштинового кольору, розчин (дисперсія) смоли алкідної (складний поліефір) в органічному розчиннику - суміш аліфатичних, ароматичних та циклічних вуглеводнів, без додавання барвників, наповнювачів. Вміст нелеткої складової становить (71,7+-0,05) мас%. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Використовується для виробництва емалей та ґрунтів повітряного сушіння в лакофарбовій промисловості. Поставляється в пластикових ємностях і має термін придатності 12 місяців. Не в аерозольній упаковці. Не для медичного призначення. Виробник - AZUR SA. Країна виробництва RO.».

У графах 22, 42 МД № 23UA110020000767U0 заявлена митна вартість товару визначена у за ціною контракту у сумі 43829,39 євро, умови поставки FCA RO TIMISOARA (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №23UA110020000767U0 від 13.03.2023 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» на підставі наступних товаросупровідних документів: зовнішньоекономічного контракту №18/05-UA від 18.05.2022; додаткової угоди № 1 від 23.01.2023 р. до контракту №18/05-UA від 18.05.2022; додаткової угоди № 2 від 07.03.2023 р. до контракту №18/05-UA від 18.05.2022; Специфікації №11 від 08.09.2022, Додаткової угоди №1 до Специфікації №11 від 09.03.2023; прайс-листу від 01.09.2023р.; проформи-інвойсу №05-09/22/EX, інвойсу №01-03/23/UA від 09.03.2023; інвойсу виробника №09032302 від 09.03.2023; сертифікатів якості (контрольних сертифікатів) №168 від 02.03.2023 номер партії 136, №161 від 22.02.2023 номер партії 143; №137 від 23.02.2023 номер партії 115; пакувального листа від 28.02.2023 до інвойсу виробника №09032302 від 09.03.2023; сертифіката перевезення товару №W093353 від 09.03.2023; комерційної пропозиції від 03.03.2023; платіжного доручення №37 від 16.09.2022; Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №ЛД-001 від 24.07.2020, додаткової угоди №1 від 12.07.2022 р. до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №ЛД-001 від 24.07.2020; додаткової угоди №2 від 05.10.2022 р. до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №ЛД-001 від 24.07.2020р.: довідки ТОВ «Лідер Логістие Д» №09/03 від 09.03.2023, №09/03/23 від 09.03.2023 про транспортні витрати щодо перевезення продукції від місця завантаження продукції (Румунія) до кордону України; міжнародна ТТН (СМR) №479785 від 09.03.2023; листа-повідомлення ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» від 30.01.2023; супровідного листа ТОВ «Дніпро Фарба Трейд»; прайс-листа від 03.03.2023; заявки-договору про перевезення №09-03/23 від 09.03.2023, рахунку-фактури №030901 від 03.09.2023; листа технічних даних від 15.07.2022, паспорт безпеки від 12.04.2011, висновка Дніпропетровського управління експертиз та досліджень №142000-3700-0220 від 09.06.2022 р.; заяви виробника від 08.06.2022; експортної декларації №23ROTM8720ОЕ0063190 від 09.03.2023.

Під час розгляду поданих до митного контролю документів встановлені наступні розбіжності.

1. До митного оформлення надана проформа-інвойс від 15.09.2022 № 05-09/22/ЕХ на оплату товару за ціною 2,3011євро/кг за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2022 № 18/05-UA та платіжний документ від 16.09.2022 № 37, який підтверджує 100% оплату за товар за специфікацією від 15.09.2022 № 11 до Контракту від 18.05.2022 № 18/05-UA, але до митного оформлення наданий інвойс від 09.03.2023 № 01-03/23/UA з ціною товару на рівні 2,0971євро/кг.

2. У договорі на перевезення від 24.07.2020 3 ЛД-001 між ТОВ «Лідер Логістик Д» і замовником ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» та в рахунку від перевізника від 09.03.2023 №030901 не зазначено строки оплати за перевезення.

3. Наданий до митного оформлення прайс-лист від виробника від 03.03.2023 датований пізніше факту здійснення оплати за товар за Специфікацією від 15.09.2022 №11 до зовнішньоекономічного контракту від 18.05.2022 № 18/05-UA.

Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, в рамках проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати за наявності такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

4) транспортні документи (які підтверджують розрахунки перевізника);

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом за вих.№13/03/01 від 13.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» за МД №3UA110020000767U0 повідомлено, що до закінчення строку, вказаного в ч.3 ст.53 Митного Кодексу України, додаткові документи надаватися не будуть.

Враховуючи виявлені в ході перевірки невідповідності, розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, що стосуються числових значень складових митної вартості товару, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, а надані документи не усувають наведені у повідомленні митниці розбіжності, митний орган прийшов до висновку, що заявлений декларантом метод визначення митної вартості товарів не може бути застосованим відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 Кодексу.

Заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару скориговано до рівня митної вартості товарів, митна вартість яких вже визнана митним органом та розрахована до рівня вартості за ЕМД від 09.02.2023 №UА305110/2023/001516 - 2,267265євро/кг, та визначено митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-а (за ціною угоди щодо ідентичних товарів), про що прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 із ціною товару - 2,2673 євро/шт.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №3UA110020000767U0 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110020/2023/000052 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар випущений у вільний обіг за МД №23UA110020000907U7 від 13.03.2023.

Не погодившись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та картою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

За таких обставин, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем прийнято рішення №UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року про коригування митної вартості товарів за МД №№23UA110020000767U0, заявленої позивачем за ціною договору.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-а за ціною угоди щодо ідентичних товарів) стали висновки митного органу про те, що у поданих документах на підтвердження заявленої митної вартості є розбіжності, а також ненадання декларантом документів у спростування виявлених розбіжностей на вимогу митного органу, про що зазначено у гр.33 рішення, та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві та запереченнях, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Доводи митного органу в якості підстави для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах про те, що декларантом до митного оформлення надана проформа-інвойс від 15.09.2022 № 05-09/22/ЕХ на оплату товару за ціною 2,3011євро/кг за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2022 № 18/05-UA та платіжний документ від 16.09.2022 № 37, який підтверджує 100% оплату за товар за специфікацією від 15.09.2022 № 11 до Контракту від 18.05.2022 № 18/05-UA, але до митного оформлення наданий інвойс від 09.03.2023 № 01-03/23/UA з ціною товару на рівні 2,0971євро/кг, не враховуються судом виходячи з наступного.

Згідно з п.1.1., п.3.1., п.4.1 Контракту № 18/05-UА продавець продає, а покупець купує продукцію, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки, умови оплати, умови поставки та якісні характеристики якої зазначені в Специфікаціях, які додаються до даного Контракту та є його невід`ємними частинами. Поставка за даним контрактом здійснюється на умовах, які зазначені у Специфікації, яка додається до даного Контракту та є його невід`ємною частиною.

Специфікацією №11 від 15.09.2022 до Контракту від 18.05.2022 року №18/05-UА сторонами погоджено найменування та марку продукції, яка поставляється, та умови поставки, а саме: продукція «AZALCHID S 63-70WS IN950 KG IBC», у кількості 20900 кг., за ціною 2,3011євро, загальна вартість 48092,99євро, умови оплати - передоплата, строк поставки - 90 календарних днів, умови поставки FСА, TIMISOARA, тощо.

15.09.2022 на підставі вказаної Специфікації іноземною компанією «СНЕМІРRO Sp.z o.o» (продавцем) виставлено ТОВ «Дніпро Фарба «Трейд» (покупцю) проформ-інвойс №05-09/22/ЕХ, на підставі якого 16.09.2022 позивачем проведено оплату товару у кількості 20900кг по ціні 2,3011євро (платіжне доручення: № 37 від 16.09.2022 на загальну суму 48092,99 євро, де у гр. 70 «призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за Контрактом від 18.05.2022 №18/05-UА, Специфікацією №11 від 15.09.2022 та проформ-інвойсом №05-09/22/ЕХ).

Cлід зазначити, що проформа-інвойс не є розрахунковим документом, може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару.

30.01.2023 на адресу ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» від продавця компанії «СНЕМІРRO Sp.zo.o» надійшов лист-повідомлення та комерційна пропозиція про те, що у зв`язку з сезонним зниженням попиту на смоли AZALCHID з 01.02.2023 діють дисконтні ціни на товар: «AZALCHID S 63-70WS» складе 2,2307 євро/кг на умовах FCA TIMISOARA в об`ємі 21 тонна, далі до 28.02.2023 ціна на 105 тонн складає 2,0971 євро/кг на умовах FCA TIMISOARA.

Тобто знижки на кількість та найменування продукції, за яку була проведена оплата у вересні 2022 року за проформ-інвойсом №05-09/22/ЕХ від 15.09.2022.

За змістом супровідного листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» від 24.02.2023 №б/н щодо направлення компанії «СНЕМІРRO Sp.zo.o» проекту Додаткової угоди №1 до Специфікації №11 від 15.09.2022 вбачається, що позивач погодився з комерційною пропозицією продавця та Додатковою угодою №1 від 09.03.2023 до Специфікації №11 від 15.09.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до Специфікації №11 щодо ціни за кг продукції AZALCHID S 63-70WS IN 950 KG IBC, яка склала 2,0971євро/кг, загальна вартість за партію поставки 20900 кг склала 43829,39 євро.

На підставі цих змін продавцем було створено інвойс від 09.03.2023 року №01-03/23/UА та направлено покупцю (позивачу) разом з вантажем AZALCHID S 63-70 WS IN 950 KG IBC в кількості 20900 кг за ціною 2,0971євро/кг загальною вартістю 43829,39 євро.

Враховуючи наведені умови Специфікації №11 від 15.09.2022, яка є невід`ємною частиною Контракту від 18.05.2022 року №18/05-UА, а також те, що зміни до неї щодо ціни поставки відбулись у процесі його виконання, про що сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 09.03.2023 до цієї Специфікації, яка також є невід`ємною частиною контракту, зауваження митного органу щодо інвойсу №01-03/23/UA з іншою ціною, ніж була зазначена у проформ-інвойсі від 15.09.2022 № 05-09/22/ЕХ та у платіжному документі від 16.09.2022 №37, є безпідставними.

Суд зазначає, що можливість надання продавцем знижки є його правом, а не обов`язком.

Згідно ч.1 ст.12 та ч.2 ст.14 ЦК України основними засадами здійснення прав та виконання обов`язків є те, що особа (як фізична , так і юридична) здійснює свої права вільно, на власний розсуд, і не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, відповідно до ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Зазначене підтверджує право сторін за взаємною згодою погоджувати зміни до ціни товару.

При цьому, принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно вирішувати яка вартість товарів, на яких умовах буде ввозитися, тощо.

За таких обставин, митний орган дійшов до безпідставного висновку щодо розбіжностей у ціні товару, що переданий до митного оформлення, наданим супровідними документам.

Щодо зауважень митного органу про те, що у договорі на перевезення від 24.07.2020 3 ЛД-001 між ТОВ «Лідер Логістик Д» і замовником ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» та в рахунку від перевізника від 09.03.2023 № 030901 не зазначено строки оплати за перевезення, суд зазначає наступне.

24.07.2020 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» (замовник) та ТОВ «Лідер Логістик Д» (перевізник) укладено Договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №ЛД-001, предметом якого (п.1.1. Договору) є - перевізник бере зобов`язання доставляти та отримувати ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з транспортною накладною) транспортними засобами до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а також прийняття на себе зобов`язання надавати експедиторські послуги, а замовник зобов`язується своєчасно сплачувати перевізнику.

Відповідно до п.1.2. Договору, сторони зобов`язуються виконувати інші зобов`язання і дії відповідно до цього договору, а також зобов`язання і дії необхідні для задоволення прав іншої сторони.

Згідно з п.2.1. Договору, перевізник виконує для замовника пов`язані з перевезенням вантажу за окрему плату транспортно-експедиційні послуги та операції.

Транспортні, посередницькі, експедиторські та інші організації, послуги яких необхідні для переміщення вантажу, маршрут, визначається Перевізником самостійно, але з урахуванням вимог і інструкцій Замовника (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пп. 5.1.-5.3. Договору, розрахунки здійснюються в гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок Перевізника. Датою отримання Перевізником безготівкових грошових коштів є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Перевізника. Розмір плати за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов`язані з перевезенням, і строки розрахунків визначаються Сторонами угодою довільної форми, що є невід`ємною частиною цього Договору.

05.10.2022 між ТОВ «Дніпро Фарба Трейд» та ТОВ «Лідер Логістик Д» укладено Додаткову угоду №2 до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №ЛД-001 від 24.07.2020р., в якій сторони дійшли до згоди внести зміни до розділу 5 «Порядок розрахунків і плата за перевезення вантажу» діючого контракту і викласти їх у наступній редакції: « 5.1 Надана Замовником Заявка є обов`язковою для перевізника і підлягає виконанню в терміни і на умовах, визначенних цим Договором. Якщо в Заявці вказані інші умови або строки, ніж в Договорі, то переважну силу мають умови і строки, зазначені в Заявці. 5.2 Вартість транспортних послуг узгоджується між Замовником та Перевізником окремо на кожне перевезення і обумовлюється у Заявці. 5.3 Замовник проводить повну оплату за виконані послуги перевезення за узгодженими ставками протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання сторонами Акту прийому-здачі виконаних робіт та отримання оригіналів наступних документів: рахунка-фактури, оригіналу Заявки, підписаної уповноваженими представниками Сторін, транспортних накладних з відміткою про доставку вантажу (СМR або ТТН), якщо інше не обумовлено в заявці. 5.4 Оплата здійснюється перерахуванням коштів на поточний рахунок Перевізника.».

На підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №ЛД-001 від 24.07.2020 р. між сторонами 09.03.2023 року укладено заявку-договір №09-03/23, в якій сторони погодили, що перевезення вантажів здійснюється відповідно до наступних умов: маршрут м. Тімішоара, вантаж алкідна смола, кількість замовлених авто 1 авто, розміри (довжина/ширина/висота) та вага згідно з ТТН, автомобіль DAF НОМЕР_1 , напівпричіп НОМЕР_2 , ПІБ водія ОСОБА_1 НОМЕР_3 , дата завантаження 09.03.2023, адреса завантаження м.Тімішоара (Румунія), адреса розвантаження м.Кам`янське, вул. Східна, 2а (Україна), ставка 45000,00 грн. без ПДВ, умови оплати безготівковий рахунок за оригіналами документів

Згідно з довідкою ТОВ «Лідер Логістик Д» про транспортні витрати вих.№09/03/23 від 09.03.2023 вартість транспортних витрат за межами території України у складі вантажу по маршруту: м.Тімішоара (Румунія) п/п Дякове-Халмеу (кордон України) складає суму 30000,00 грн. без ПДВ, п/п Дякове-Халмеу (кордон України) - м. Кам`янське (Україна) складає суму 15000,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість перевезення 45000,00 грн. без ПДВ Державний номер автомобіля DAF НОМЕР_1 , напівпрічіп НОМЕР_2 .

09.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Логістик Д» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпро Фарба Трейд» рахунок-фактуру №030901 на загальну суму 45000,00 грн.

Крім того, митному органу було надано Міжнародну ТТН (СМR) №479785 від 09.03.2023 року, в якій зазначено такий саме державний номер автомобіля, який перевозив дану партію товару, що і в довідці.

Щодо доводів митниці про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від виробника выд 03.03.2023 датований пізніше факту здійснення оплати за товар за Специфікацією від 15.09.2022 №11 до зовнішньоекономічного контракту від 18.05.2022 №18/05-UA пояснюється тим, що виробником і продавцем Додатковою угодою № 1 від 09.03.2023 вносилися зміни щодо ціни товару.

Між тим, вказані обставини ніяким чином не змінюють митну вартість товару визначену декларантом.

Прайс-лист та комерційна пропозиція не є основними документами відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів, а є лише довідником цін на товари та/або види послуг, які адресовані невизначеному колу покупців, і є пропозицією для потенційного покупця на придбання товару . Ціни, зазначені в цих документах можуть корегуватись під час укладання угоди про поставку як в бік збільшення так і зменшення ціни . Остаточно ціна одиниці товару визначається у договорі (специфікації) на підставі якого здійснюється поставка товару. Жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18.

Крім того, чинне законодавство України не встановлює вимог щодо форми та змісту прайс-листа. Наявність або відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист, як правило, не має суб`єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводиться до відома всіх потенціальних споживачів, незалежно від приналежності до країн, регіонів тощо, і має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу: найменування товару, якість (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки), ціну з зазначенням валюти.

Комерційна пропозиція не може вважатись первинним документом, а є лише способом для продавця запропонувати свій товар.

Таким чином, доводи відповідача щодо неналежності поданих прайс-листів суд оцінює критично, оскільки прайс-лист не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, відомості з нього можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.08.2018р. у справі №804/14558/15 та від 16.04.2019р. у справі №810/4440/16.

З наведеного слідує, що зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості товарів зауваження та невідповідності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів, та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливали на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервний метод), відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію, її реєстраційний номер та ціну товару, за якою здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару (зокрема, найменування та марка продукції, хімічні властивості), що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик (властивостей), а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 22.04.2019 по справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 по справі №815/3400/17.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за UA110020/2023/000052 від 13.03.2023 року, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA110020/2023/000052 від 13.03.2023 року зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: подання нової МД, заповненої в установленому порядку з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110020/2023/000052 від 13.03.2023 року, також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 5368,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цих коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40529883, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2023/600010/1 від 13.03.2023 року, прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2023/000052 від 13.03.2023 року, видану Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ВП 43971371, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ФАРБА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40529883, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ковалевича, буд. 3) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 гривень (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева