Рішення

від 29.09.2023 по справі 160/18584/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року Справа № 160/18584/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАРКЕТ ГРУП" до Дніпровської митниці про визнання рішень протиправними,-

УСТАНОВИВ:

25.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МАРКЕТ ГРУП" (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2023 року за №UA110130/2023/000039/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000123 від 24.03.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 09.12.2022 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркет Груп» (покупець) та компанією «SP Europe Sp.z.o.o» (Польща) №ТКА -7 було поставлено товар та подано митну декларацію - №23UA110130005852U4 від 23.03.2023року. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення UA110130/2023/000039/1 від 24.03.2023 року про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2023/000123 від 24.03.2023 року. Також позивач додатково зазначив про те, що оскаржувані рішення Дніпровської митниці є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню. Вважаючи, що ним було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, позивач не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості товару та просить їх скасувати, про що звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 21.08.2023 року, відповідно до ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16.08.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Дніпровської митниці було надано відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: за спірним митним оформленням товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 09.12.2022 №TKA-7, укладеного між ТОВ "ТД МАРКЕТ ГРУП" та компанією "SP Europe Sp.z.o.o" (Польща). Декларантом товар заявлено походженням з декількох країн: Китаю, Тайвань, Турції, Латвії. Виробником всіх товарів заявлено "ATHS GmbH"; торгову марку "STELLOX". Наданий документ від 23.03.2023 «тех. опис» складений двома мовами одночасно, англійською та українською. При цьому, відомості щодо торгової марки внесені англійською мовою, а відомості щодо виробника внесені українською мовою. Надані до митного контролю рахунки від 01.03.2023 №PI-23.0058FA, від 20.03.2023 №FA/000178/2023 також не містять даних щодо виробника, проте містять відомості щодо торгової марки. Дані щодо виробників у вищезазначених країнах декларантом не надано. Згідно акту про здійснення фізичного огляду від 23.03.2023 № 231/ЗЕД/7.5-28-08, проведеного на підставі заяви декларанта від 23.03.2023 №231/ЗЕД/7.5-28-08, а також, згідно інформації, зазначеної на фото «Produced for ATHS GmbH», що перекладається як «Вироблено для ATHS GmbH», можна дійти висновку про те, що дані товари вироблені різними виробниками у країнах Китаю, Тайвань, Турції, Латвії для компанії ATHS GmbH. Таким чином, у митниці є сумніви щодо правильності заявлення даних щодо виробництва товарів, що в свою чергу може вплинути на вартість таких товарів, враховуючи необхідність їх консолідації та можливої наявності договірних відносин між SP Europe Sp.z.o.o та ATHS GmbH. Наданий до митного контролю платіжний документ від 20.03.2023 №6 поміток передбачених вищезазначеним положенням не містить. А також, на ньому відсутні підписи уповноважених осіб банку. Таким чином, даний платіжний документ не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Згідно контракту покупець надсилає продавцю замовлення на постачання партії, яка узгоджується шляхом складання відповідного інвойсу, на підставі якого здійснюється поставка та оплата товару. Даний документ до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 20.03.2023 № 23PL445010E0744091 містить загальну вартість товарів 198776 польських злотих, що в перерахунку за курсом на дату 23.03.2023 (додаткова інформація щодо курсу міститься у рахунку від 20.03.2023 № FA/000178/2023 4,7062 PLN за євро) складає 42237,049 євро, в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 41765,23 євро. Таким чином, числові значення у наданих до митного оформлення документах не обчислюються між собою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Позивачем на пропозицію митного органу не було надано витребуваних документів, а лише зазначено про неможливість такого надання. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Вищевикладені обставини слугували підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару та з огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.08.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача надійшло до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з ЕМД з якими здійснено контроль співставлення.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

09.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Маркет Груп» (покупець) та компанією «SP Europe Sp.z.o.o» (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №ТКА -7.

Відповідно до п. 1.4 цього контракту кількість, асортимент, ціна, вартість кожної партії товару визначається окремими Інвойсами, що є невід`ємними частинами цього контракту.

Пункт 2.1 визначає, що ціни на товар, що підлягає поставці за цим Контрактом, встановлюється в Євро і включають до себе вартість упаковки, маркування, завантаження, якщо інше не передбачено умовами поставки в Інвойсі.

Позивач 23.03.2023 року звернувся до Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товару різного найменування та асортименту. Поставка здійснюється на умовах FCA Brwinow ( Інкотермс 2020).

Отже, згідно матеріалів справи ТОВ «ТД Маркет Груп» з метою митного оформлення подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію: 23UА110130005852U4 від 23.03.2023 року.

Для підтвердження відомостей про митну вартість товару позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації 23UА110130005852U4:

-Пакувальний лист (Packing list) № 21339932 від 20.03.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice)PI-23.0058FA від 01.03.2023:

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FA/000178/2023 від 20.03.2023

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) 6000002125 від 20.03.2023;

-Декларація про походження товару (Declaration of origin) № FA/000178/2023 від 20.03.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару №6 від 20.03.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 154 від 20.03.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н 20.03.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів ТКА-7 від 09.12.2022;

-Договір про надання послуг митного брокера № 1929 від 29.12.2022;

-Договір (контракт) про перевезення 20032023 від 20.03.2023;

-Інші некласифіковані документи Акт фіз.огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08 від 23.03.2023;

-Інші некласифіковані документи Заявка № 2003 від 20.03.2023;

-Інші некласифіковані документи Опис від 19.01.2023;

-Інші некласифіковані документи Тех.опис від 23.03.2023;

- Заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів Заява фіз.огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08 від 23.03.2023;

-Копія митної декларації країни відправлення 23PL445010Е0744091 від 20.03.2023;

- Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA110130005852U4 від 23.03.2023

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновок щодо вартісних характеристик підготовлений спеціалізованою експертною організацією..

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (в тому числі платіжні документи на оплату транспортних послуг) - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - договори з третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товару, митна вартість яких визначається.

На вимогу відповідача декларантом додатково 23.03.2023 року було надано повідомлення № 23/03/2023 про неможливість подати додаткові документи у встановлений термін.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110130/2023/000039/1 від 24.03.2023 з карткою відмови №UA110130/2023/000123 та вказав, що за вищезазначеною ЕМД товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 09.12.2022 №ТКА-7, укладеного між TOB «ТК Атлант» та компанією SP Europe Sp.z.o.o (Польща).

При цьому, товар заявлено походженням з декількох країн: Китаю, Тайвань, Турції, Латвії. При цьому, зазначено лише виробника ATHS GmbH для всіх товарів та торгову марку STELLOX. Наданий документ від 23.03.2023 «тех. опис» складений двома мовами одночасно англійською та українською. При цьому, відомості щодо торгової марки внесені англійською мовою, а відомості щодо виробника внесені українською мовою. Надані до митного контролю рахунки від 01.03.2023 №PI-23.0058FA, від 20.03.2023 №FA/000178/2023 також не містять даних щодо виробника, проте містять відомості щодо торгової марки. Дані щодо виробників у цих вищезазначених країнах декларантом не надано. Декларантом подано заяву на проведення фізичного огляду від №3аява фіз. огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08, згідно відповідного акту про здійснення такого огляду від 23.03.2023 №Акт фіз. огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08, а також наявної на фото інформації: «Produced for ATHS GmbH», можна дійти висновку, враховуючи переклад даної фрази на українську мову: «Вироблено для ATHS GmbH», про те, що дані товари вироблені різними

виробниками у країнах Китаю, Тайвань, Турції, Латвії в адресу компанії ATHS GmbH. Таким чином, у митниці є сумніви щодо правильності заявлення даних щодо виробництва товарів, що в свою чергу може вплинути на вартість таких товарів, враховуючи необхідність їх консолідації та можливої наявності договірних відносин між SP Europe Sp.z.o.o та ATHS GmbH.

Листом ДМСУ від 13.12.10 N9 11/2-10.10/15938-ЕП під поняттям "виробник товарів" слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення. В поданих до митного оформлення документах, відомості щодо виробника оцінюваних товарів відсутні. Наданий до митного контролю платіжний документ від 20.03.2023 №6 не містить поміток передбачених вищезазначеним положенням. А також, на ньому відсутні підписи уповноважених осіб банку. Таким чином, даний платіжний документ не є документом, що підтверджують факт остаточної оплати товару. Згідно контракту покупець надсилає продавцю замовлення на постачання партії, яка узгоджується шляхом складання відповідного інвойсу, на підставі якого здійснюється поставка та оплата товару. Даний документ до митного контролю не надано.

Наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 20.03.2023 № 23PL445010E0744091 містить загальну вартість товарів 198776 польських злотих, що в перерахунку за курсом на дату 23.03.2023 (додаткова інформація щодо курсу міститься у рахунку від 20.03.2023 № FA/000178/2023 - 4,7062 PLN за евро) складає 42237,049евро,в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 41765,23 евро.

Таким чином, числові значення у документах не відповідають. Згідно заявлених даних товар постачається на умовах FCA Brwinow.

У відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001р. N65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, частини четвертої, десятої статті 58 Митного кодексу України), Податкового кодексу України (пункту 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. У Розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Наданий до митного контролю договір від 20.03.2023 N920032023 визначає, що лист-заявка на перевезення подається не пізніше ніж за 24 години до початку виконання перевезення, проте дати документів заявки та транспортної накладної CMR - 20.03.2023. Страхові документи, акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата товару, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю документ від 20.03.2023 №б/н довідка щодо транспортних витрат не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в решках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів здійснено контроль співставлення. Враховуючи положення ст. 61 МКУ при визначенні митної вартості товару №1 неможливо було застосувати методи 2а)та 26) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62. ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Митну вартість товару №15 - за ЕМД від 13.01.2023 №UА205140/2023/2561 - 7,4338 євро/кг; товару №20 - за ЕМД від 30.01.2023 № UА 205050/2023/9485 - 4,2201 дол.США/кг; товару №23 - за ЕМД від 04.03.2023 № UА 205140/2023/17336 - 6,1501 дол.США/кг; товару №24- за ЕМД від 20.01.2023 № UА 205140/2023/4737 - 7,001 дол.США/кг; товару №25 - за ЕМД від 16.01.2023 № UА 205030/2023/451 - 8,5557 євро/кг; товару №44 - за ЕМД від 17.02.2023 № UА 100320/2023/81877 - 8,2019 дол.США/кг; товару №47 - за ЕМД від 25.02.2023 № UА 205140/2023/15242 - 7,001 дол.США/кг.. У відповідності до ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуску вільний обіг товарів, то декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст. 55 МКУ (п.3,2 МКУ): - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ. рішення про коригування митної вартості (п. 3.4 МКУ).

Незгода з підставами, що стали причиною для винесення Дніпровською митницею рішення про коригування вартості товару, стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамист. 337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6статті 54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1статті 55Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2статті 55Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1статті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(частина 3статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6статті 57Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4ст. 57 Митного кодексу Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 8статті 57 Митного кодексу Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1статті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2статті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000039/1 від 24.03.2023p підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Суд не погоджується із такими висновками митного органу, враховуючи наведені обставини.

Так, стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Наданий до митного контролю документ митна декларація країни відправлення від 20.03.2023 № 23PL445010E0744091 містить загальну вартість товарів 198776 польських злотих, що в перерахунку за курсом на дату 23.03.2023 (додаткова інформація щодо курсу міститься у рахунку від 20.03.2023 № FA/000178/2023 - 4,7062 PLN за евро) складає 42237,049евро,в той час як до митного контролю заявлено вартість товару 41765,23 евро».

Курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що зазначена в рахунку та у специфікації, ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів за ЕМД у розумінні ч.4 ст.58 МКУ, відповідно до якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Крім того, курс валют, що зазначений у рахунку та у специфікації ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні ч.5 ст.58 МКУ, відповідно до якої ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як наслідок, курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що вказаний у вищезазначених рахунку та специфікації, ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягають сплаті по зазначеній ЕМД.

Щодо тверджень відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 09.12.2022 №ТКА-7, укладеного між TOB «ТК Атлант» та компанією SP Europe Sp.z.o.o (Польща).

При цьому, товар заявлено походженням з декількох країн: Китаю, Тайвань, Турції, Латвії. При цьому, зазначено лише виробника ATHS GmbH для всіх товарів та торгову марку STELLOX. Наданий документ від 23.03.2023 «тех. опис» складений двома мовами, одночасно англійською та українською. При цьому, відомості щодо торгової марки внесені англійською мовою, а відомості щодо виробника внесені українською мовою. Надані до митного контролю рахунки від 01.03.2023 №PI-23.0058FA, від 20.03.2023 №FA/000178/2023 також не містять даних щодо виробника, проте містять відомості щодо торгової марки. Дані щодо виробників у цих вищезазначених країнах декларантом не надано. Декларантом подано заяву на проведення фізичного огляду від №3аява фіз.огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08, згідно відповідного акту про здійснення такого огляду від 23.03.2023 №Акт фіз.огляд №231/ЗЕД/7.5-28-08, а також наявної на фото інформації: «Produced for ATHS GmbH», можна дійти висновку, враховуючи переклад даної фрази на українську мову: «Вироблено для ATHS GmbH», про те, що дані товари вироблені різними виробниками у країнах Китаю, Тайвань, Турції, Латвії в адресу компанії ATHS GmbH. Таким чином, у митниці є сумніви щодо правильності заявлення даних щодо виробництва товарів, що в свою чергу може вплинути на вартість таких товарів, враховуючи необхідність їх консолідації та можливої наявності договірних відносин між SP Europe Sp.z.o.o та ATHS GmbH.»

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Заявлена вартість операції приймається митним органом за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів Відповідно до частин 16-17 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дилером чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року особи вважаються пов`язаними між собою, якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; с) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; J) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. З урахуванням вищезазначених положень міжнародного законодавства, та положень статті 58 МКУ продавець і покупець за контрактом від 09.12.2022 р. №ТКА-7 для цілей Митного кодексу України вважаються пов`язаними між собою. Заявлена вартість операції приймається митним органом за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Стосовно тверджень митного органу, що викладені у рішенні : «У Розрахунку до ЕМД відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Наданий до митного контролю договір від 20.03.2023 N920032023 визначає, що лист-заявка на перевезення подається не пізніше ніж за 24 години до початку виконання перевезення, проте дати документів заявки та транспортної накладної CMR - 20.03.2023. Страхові документи, акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата товару, а також платіжні документи, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення до митного контролю не надано. Наданий до митного контролю документ від 20.03.2023 №б/н довідка щодо транспортних витрат не є бухгалтерським документом та не може бути використана при обчисленні складових митної вартості оцінюваної партії товару.», суд зазначає наступне.

Згідно правил Інкотермс 2010 жодна зі сторін зовнішньоекономічного контракту не має зобов`язання з обов`язкового страхування, що виключає обов`язок та можливість надання відповідних документів.

У той же час, якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалось, а інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язаних з поставкою товару, митна вартість якого визначається, не укладалось, то декларант повинен підтвердити тільки ті витрати, які пов`язані з витратами, які фактично увійшли до митної вартості, адже відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так само декларант має підтвердити тільки ті витрати на доставку товару, які фактично понесені у відповідності до умов контракту та увійшли до митної вартості.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс 2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Митним законодавством не визначено вид доказів, яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товару (ів), а тому довідка про транспортні витрати від 20 березня 2023 року є допустимим доказом підтвердження розміру витрат на перевезення товарів.

Отже, враховуючи умови постачання FCA згідно Інкотермс 2010, позивачем було включено до митної вартості імпортованого товару витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Судом встановлено, що надані до митного оформлення документи не містять розбіжностей та у сукупності дають змогу встановити витрати понесені на транспортування ввезеного на територію України товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04 квітня 2018 року по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виконання умов контракту обома сторонами, а також відсутність зауважень один до одного з боку сторін, свідчить про досягнення між ними взаємної згоди щодо істотних умов такого контракту, а також про досягнення взаємної згоди про те, що поставка товару здійснюється згідно специфікацій.

Слід зазначити, що сторони самостійно вправі визначати форму, зміст договору та комерційних документів. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності та на принцип свободи договору, митним органам заборонено втручатися у діяльність сторін зовнішньоекономічного договору шляхом неврахування наданих до митного оформлення відомостей у якості специфікацій з причин наявності чи відсутності у них певних відомостей та реквізитів чи неналежної їх форми складення.

Стосовно доводів відповідача, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає про таке.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53Митного кодексу України, право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положеньМитного кодексу Українивикладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №810/2839/17, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, від 23.07.2019 року у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 року у справі №520/9022/18.

При цьому наданими до Дніпровської митниці та до матеріалів справи документами підтверджено заявлену вартість товару, а також сплату відповідно до умов контракту та поставки.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльностіМитним кодексом Українине передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Аналіз статтей МК Українидає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Також, Верховний Суд у справі № 826/5558/16 встановив, що лише обґрунтований сумнів в правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, яка дає право органу доходів та зборів витребувати додаткові документи.

У постанові від 15 травня 2018 року у справі No813/2691/16 Верховний Суд вказав на обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити, що документи, надані декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки.

Отже, такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Відтак, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, то враховуючи зазначену практику Верховного Суду, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Окрім вказаного, суд зазначає, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості, що також вказує на їх незаконність.

Відповідно достатті 55 МК Українимитний орган за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний, у рішеннях про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо: у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Верховним Судом з цього приводу напрацьована стала практика, відповідно до якої рішення не може бути визнане правомірним, якщо у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у постанові від 18.12.2018 у справі № 820/7133/15 Верховний Суд підтримав суди першої та апеляційної інстанцій:

«Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другоюстатті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п 'ятоїстатті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».

Такий підхід Верховного Суду узгоджується з положеннями п. п. 2, 4 ч. 2ст. 55 МК Українипро те, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також слід зазначити, що пунктом 3.2. Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» передбачено: «суди повинні мати на увазі, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних [аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що обставини, яким мотивоване спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товарів UA110130/2023/000039/1 від 24.03.2023 року є необґрунтованим та позивачем було в повній мірі надано первинні документи на підтвердження заявленої вартості товару.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини не підтверджують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки позивачем було надано в повній мірі доказів на підтвердження відсутності розбіжностей, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, а надані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається необґрунтованість відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем в оскаржуваному рішенні не доведено, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорювані рішення від UA110130/2023/000039/1 від 24.03.2023 року прийнято не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачено чинним законодавством.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішень Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно дост. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №7 від 24.07.2023 року на суму 2 684,00 грн.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьДніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 4ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркет Груп» (49041, м. Дніпро, Донецьке шосе, буд 15, кв. 523, код ЄДРПОУ 43105014) до Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2023 року за №UA110130/2023/000039/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000123 від 24.03.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Маркет Груп» (49041, м. Дніпро, Донецьке шосе, буд 15, кв. 523, код ЄДРПОУ 43105014) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00грн ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець