Рішення

від 29.09.2023 по справі 160/17844/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року Справа № 160/17844/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АВІА-ШИНА" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000016/1 від 19.05.2023, прийняте Дніпровською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000055 від 19.05.2023, прийняту Дніпровською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000018/1 від 31.05.2023, прийняте Дніпровською митницею;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000062 від 31.05.2023, прийняту Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду витребував у позивача додаткові документи, а не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/17844/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

08.08.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

14.08.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідач обмежився повторенням аргументації щодо прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, котра викладена в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Жодної аргументації, спростувань, заперечень чи оцінок доводам, що викладені в позовній заяві, відповідач не надав. В позовній заяві повною мірою розкрито всі етапи комерційної операції з придбання та доставки задекларованого позивачем товару з розкриттям всіх складових його митної вартості.

21.08.2023 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано, що як зазначено у рішеннях митниці, документи, надані до митного оформлення, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МК України). У графі 33 оскаржуваних рішень зазначено наступне: в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та виробництва (Китай), виробником (GUANGRAO KAICHI TRADING CO.LTD) та TM TAITONG, митне оформлення якого здійснено за самостійного заявленим декларантом резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 26.04.2023 №UA100430/2023/472720 на рівні - 3,01 дол.США/кг. 3 урахуванням зазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за EMД від 26.04.2023 №UA100430/2023/472720 - 3,01 дол.США/кг. Митна вартість товару становитиме 88,90 дол. США/шт., але не менше ніж 3,01 дол. США/кг. Для підтвердження правомірності дій митниці до відзиву на позов митницею надано витяг з ЕМД від 26.04.2023 №UA100430/2023/472720, відповідно до якої здійснено співставлення, за виключенням інформації граф, які у відповідності до ст. 11 МК України містять службову інформацію.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (код ЄДРПОУ 35268930) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2007.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

05.01.2023 між компанією GUANGRAO KAICHI TRADING CO, LTD (продавець) та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (покупець) укладено контракт №НSFH2023040, за умовами якого продавець зобов`язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати товар в кількості та асортименті, по цінах, в строки та на умовах поставки, що вказані в додаткових угодах до цього контракту, що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що кількість, асортимент та обсяг щомісячних поставок товару сторони погоджують у додаткових угодах до цього контракту.

Згідно з п. 3.1 контракту умови поставки товару за цим контрактом зазначаються у відповідних додаткових угодах згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів.

На підставі п. 5.2 контракту порядок оплати кожної партії товару обумовлюється сторонами в додаткових угодах до контракту.

05.01.2023 сторонами контракту погоджено додаткову угоду №1 до контракту, відповідно до умов якої продавець зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар шини Taitong в загальній кількості шин: 1265 штук на загальну суму 100460 дол. США. Виробником визначено GUANGRAO KAICHI TRADING CO, LTD. Умови поставки: FOB порт Qingdao, Китай в редакції Інкотермс 2010. Порядок оплати та терміни: 100460 дол. США сплачуються покупцем передоплатою за підготовлену до відвантаження партією товару, дозволена оплата частинами.

11.01.2023, керуючись вказаними умовами, а також на підставі проформи-інвойсу № HSFH2023040 від 05.01.2023, позивач здійснив попередню оплату товару у сумі 100460,00 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 4 від 11.01.2023, платіж по якій проведений Акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» у системі свіфт 12.01.2023 року №SAAtoAFTsnpО-5847-000005.

Позивачем в позовній заяві пояснено, що в процесі підготовки до відвантаження оплаченої партії товару, продавець виявив, що на його складі відсутній весь об`єм товару, що законтрактований згідно з додатковою угодою № 1 до контракту від 05.01.2023.

Також, сторони контракту опрацювали можливість здешевити вартість морського перевезення товару. Таке здешевлення могло відбутися за умови фрахтування перевезення від імені продавця шин як великого замовника. Тобто необхідно було змінити умови поставки товару, при яких, продавець шин здійснював доставку не лише у порт Кіндао, Китай, а у порт Гамбург, Німеччина (порт призначення позивача у Європі).

У зв`язку з викладеним, сторонами контракту було укладено додаткову угоду № 1а від 21.03.2023, відповідно до якої відбулися наступні зміни умов:

- кількість товару зменшилася з 1265 штук до 1245 штук;

- змінено умови поставки, з FОВ Кіндао, Китай на CFR Гамбург; Німеччина. Тобто, вартість доставки морським судном тепер оплачується не позивачем, а продавцем шин. Така вартість доставки у свою чергу має бути закладена у загальну вартість товару;

- зазначені зміни визначили необхідність коригування загальної вартості товару на рівні 103602,85 доларів США;

- сторони також погодили, що різниця між початковою вартістю товару (100460,00) та підсумковою (103602,85), яка склала 3142,85 доларів США, доплачується позивачем протягом 10 діб з дати підписання додаткової угоди №1a.

24.03.2023, керуючись вказаними умовами, позивач здійснив доплату вартості товару у сумі 3142,85 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 5 від 24.03.2023, платіж по якій проведений Акціонерним товариством «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» у системі свіфт 24.03.2023 №SAAtoAFTsnpО-1207-000001.

10.05.2023 позивач подав відповідачу ЕМД № 23UA110170001498U4 з метою здійснити митне оформлення вказаної партії товару, до якої входили: шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження понад 121, сезон - всесезонні, в комплекті - покришка: 315/70R22.5PR HS201 154/150M TL TAITONG - 85 шт., посадочний діаметр 22,5 дюймів, протектор дорожний, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М; 315/70R22.5PR HS202 154/150M TL TAITONG - 2 шт., посадочний діаметр 22,5 дюймів, протектор дорожний, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М; 215/70R17.5-16PR HS205 126/124M TL TAITONG - 450 шт., посадочний діаметр 17,5 дюймів, протектор дорожний, індекс навантаження 126/124, індекс швидкості М, виробник: GUANGRAO KAICHI TRADING CO., LTD, TM: TRADING, країна виробництва: Китай, країна походження: Китай.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

-пакувальний лист від 17.02.2023;

-рахунок-фактуру (інвойс) №HSFH від 17.02.2023;

-коносамент №YMLUN240251941 від 23.02.2023;

-автотранспортна накладна №170423-1 від 17.04.2023;

-навантажувальний документ Freistellung 2473 від 17.04.2023;

-супровідний лист №23DE485169895986M6 від 17.04.2023;

-сертифікат про походження товару №21С3705В0801/000153 від 06.04.2023;

-платіжні документи №4 від 11.01.2023, №5 від 24.03.2023;

-лист (баланс) №01/05-04 від 01.05.2023;

-інвойс №3 від 14.04.2023;

-платіжний документ за транспортно-експедиторські послуги №42 від 05.05.2023;

-довідка про вартість перевезення товару №17-1/04-23 від 17.04.2023;

-додаткова угода №1а від 21.03.2023;

-контракт №НSFH2023040 від 05.01.2023;

-внутрішній договір складського зберігання №136/СW від 21.06.2017;

-договір (контракт) про перевезення №20221201 від 01.12.2022;

-додаток до договору №3 від 06.04.2023;

-графіки зміни ціни на сировину від 08.05.2023;

-лист про виробника від 08.09.2023;

-сертифікат RDW №Е4-54R-003802 від 11.12.2017;

-сертифікат RDW №Е4-54R-003802 від 05.12.2019;

-копія митної декларації країни відправлення №435020230000011987 від 19.02.2023.

Розглянувши подані позивачем документи, Дніпровська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Дніпровська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA110170/2023/000016/1 від 19.05.2023, яким скоригована митна вартість оцінюваних товарів до 88,90 доларів США/одиниця, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110170/2023/000055.

31.05.2023 позивач подав відповідачу ЕМД № 23UA110170001810U4 з метою здійснити митне оформлення вказаної партії товару, до якої входили: шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження понад 121, сезон - всесезонні, в комплекті - покришка: 315/70R22.5-20PR HS202 154/150M TL TAITONG - 158 шт., посадочний діаметр 22,5 дюймів, протектор дорожний, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М; 215/75R17.5-16PR HS928 126/124M TL TAITONG - 230 шт., посадочний діаметр 17,5 дймів, протектор дорожний, індекс навантаження 126/124, індекс швидкості М; 275/70R22.5-16PR HS205 148/145M TL TAITONG - 320 шт., посадочний діаметр 17,5 дюймів, протектор дорожний, індекс навантажения 126/124, індекс швидкості М, виробник: GUANGRAO KAICHI TRADING CO., LTD, TM: TRADING, країна виробництва: Китай, країна походження: Китай.

До вказаної ЕМД позивач додав наступні документи:

-пакувальний лист від 05.03.2023, 18.03.2023;

-рахунок-фактуру (інвойс) №HSFH2023040 від 05.01.2023, №HSFH2023040В від 05.03.2023, №HSFH2023040С від 18.03.2023;

-коносамент №COSU8030636570 від 13.03.2023, №YMLUN240252861 від 22.03.2023;

-автотранспортна накладна №090523-3 від 09.05.2023, №220523-3 від 22.05.2023;

-супровідний лист №23DE485170193463M3 від 09.05.2023, №23DE485170361625М7 від 23.05.2023;

-сертифікат про походження товару №21С3705В0801/000151 та №21С3705В0801/000152 від 06.04.2023;

-платіжні документи №4 від 11.01.2023, №5 від 24.03.2023;

-лист (баланс) №30/05-02 від 30.05.2023;

-інвойс №4 від 11.01.2023 та №5 від 24.03.2023;

-довідка про вартість перевезення товару №12-1/05-23 від 12.05.2023 та №23-1/05-23 від 23.05.2023;

-додаткова угода №1 від 05.01.2023 та №1а від 21.03.2023;

-контракт №НSFH2023040 від 05.01.2023;

-внутрішній договір складського зберігання №136/СW від 21.06.2017;

-договір (контракт) про перевезення №20221201 від 01.12.2022;

-договори №05/05-2023 від 05.05.2023 та №17/05-2023 від 17.05.2023;

-договір-заявка №18-1/2023 від 18.05.2023;

-додаток до договору №4 від 04.05.2023 та №5 від 18.05.2023;

-інвойси витрат в порту №43274 від 02.05.2023 та №43282 від 03.05.2023;

-інвойси №800 від 16.05.2023 та №803 від 29.05.2023;

-лист про призначення шин від 10.05.2023;

-копія митної декларації країни відправлення №435020230000018315 від 13.03.2023 та №435020230000021248 від 22.03.2023.

Розглянувши подані позивачем документи, Дніпровська митниця встановила, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, та під час проведення консультації Дніпровська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України.

У відповідь на електронне повідомлення відповідача щодо витребування митним органом у декларанта додаткових документів, позивач повідомив митний орган, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

У подальшому, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA110170/2023/000018/1 від 31.05.2023, яким скоригована митна вартість оцінюваних товарів до 119,98 доларів США/одиниця, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110170/2023/000062.

Не погодившись з вказаними рішеннями і картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України).

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення № UA110170/2023/000016/1 від 19.05.2023, суд зазначає наступне.

Відповідач у картці відмови зазначив, що дата складання платіжної інструкції від 11.01.2023 не кореспондується з відомостями щодо дати складання інвойсу від 17.02.2023 №HSFH2022040А, додаткової угоди від 21.03.2023 №1a до контракту.

Вказані зауваження відповідача безпідставні, адже інвойс від 17.02.2023 № HSFH2022040A - це документ, який складений продавцем товару по факту формування партії товару на відправку. І дата його складання має відповідати наприклад пакувальному листу, відповідно до якого сформовано контейнер з товаром для відправки. Так, пакувальний лист на відправку партії шин у кількості 537 шт. сформований 17.02.2023, як і інвойс № HSFH2022040. Інформація у цих документах повністю відповідає одна одній, асортимент товару, кількість, номер контейнера, відправник, отримувач тощо.

Відмінність між проформою-інвойсом та інвойсом полягає у тому, що перший формується з метою здійснення попередньої оплати законтрактованого об`єму товару, а не окремої партії. Продавець виставив позивачеві проформу-інвойс №HSFH2022040 від 05.01.2023, на весь законтрактований товар згідно з договором № HSFH2022040 від 05.01.2023 та додатковою угодою № 1 від 05.01.2023. Позивач оплатив вказаний проформу-інвойс згідно з платіжною інструкцією у платіжній валюті № 4 від 11.01.2023. Та пізніше доплатив 3142,85 доларів США у зв`язку зі зміною умов контракту, згідно з інструкцією у платіжній валюті № 5 від 24.03.2023. Тобто, з урахуванням суті правовідносин типу документів, хронологія їх складення є правильною.

Також відповідач у картці відмови, як підставу коригування митної вартості зазначив, що в наданих до митного оформлення документах (рахунок від 14.04.2023 № 3, заявка від 06.04.2023 № 3), відсутні відомості щодо розміру експедиторської винагороди.

Позивачем разом з ЕМД подавалася копія договору транспортно-експедиторського обслуговування № 20221201 від 01.12.2022, укладеного між ним та компанією Automir s.r.o. (Республіка Словаччина), заявку № 3 від 06.04.2023 на надання комплексу послуг з доправлення партії товару з 537 шт. шин з порту Гамбург в м.Дніпро за ціною 4700 євро. Також, позивач надав інвойс № 3 від 14.04.2023, відповідно до якого комплекс послуг з доставки вказаної партії шин безпосередньо до митного кордону України (пп «Краківець-Корчова») складає 3500 євро, куди входить вартість комплекс портових робіт в порту Гамбург (2200 євро) та 1300 євро вартість автомобільного перевезення з Гамбургу до пропускного пункту на кордоні між Польщею та Україною.

Позивачем також надано довідку компанії Automir s.r.o. № 17-1/0423 від 17.04.2023, згідно з якою весь комплекс експедиторських послуг з організації доставлення вантажу позивача складався з вартості організації комплексу портових робіт в порту Гамбург за ціною 2200 євро, та вартості організації автомобільного перевезення з Гамбурга до кордону з Україною за ціною 1300 євро та автомобільного перевезення від кордону до м.Дніпро. Загальна сума послуг експедитора склала 4700 євро, з яких сумарна вартість автомобільного перевезення склала 2500 євро.

Також, надано інвойс компанії Stravex № 43114 від 05.04.2023, згідно з яким вартість послуг по портовій обробці вантажу для компанії Automir s.r.o. склала 1893 євро.

На підтвердження вартості автомобільного перевезення під час письмових консультацій відповідачу надано супровідний лист №10/05-08 від 10.05.2023, договір-заявку № 06-1/2023 від 06.04.2023 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладений між експедитором - компанією Automir s.r.o. і автоперевізником - ТОВ «АВТОМИР-ТРАНС», та інвойс/рахунок на оплату № AT-00000341 від 02.05.2023, згідно з якими вартість автомобільного перевезення від порту Гамбург в м.Дніпро склало 2300 євро.

Виходячи з наданих відповідачу документів встановлено винагороду експедитору, яка є різницею між вартістю послуг експедитора (4700 євро) сумою вартостей портових робіт та автоперевезення (1893+2300=4193 євро), та складає 507 євро (4700-4193).

Доставка другої партії товару (708 шт.) здійснювалась двома контейнерами по 320 і 388 шт. шин.

Для їх доправлення експедитор та позивач підписали додаток № 4 від 04.05.2023 та додаток № 5 від 18.05.2023 до договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 20221201 від 01.12.2022. Вартість усього комплексу послуг, необхідних для доставки зазначених шин на склад позивача у м.Дніпро склала для 320 шт. шин - 4700,00 євро, а для 388 шт. шин - 4850, 00 євро, з яких сумарна вартість послуг безпосередньо до митного кордону України скала 7078,00 євро, що за курсом валют станом на дату подачі ЕМД склало 7602,84 доларів США.

На зазначені послуги експедитор виставив позивачу інвойс № 4 від 04.05.2023 на суму 4700,00 євро та інвойс № 5 від 18.05.2023 на суму 4850,00 євро.

Отже, митна вартість партії товару у кількості 537 штук шин склала 74057,68 доларів США, до складу якої входить фактурна вартість самого товару у сумі 66454,84 доларів США, та 7602,84 доларів США вартість його подальшої доставки до складу позивача.

Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення № UA110170/2023/000018/1 від 31.05.2023, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, партія була розділена на два контейнери по 320 шт. та 388 шт., однак, подавалася до митного оформлення однією ЕМД, а митну вартість було заявлено на рівні вартості товару за контрактом.

Відповідач у картці відмови зазначив, що дата складання платіжної інструкції від 11.01.2023 не кореспондується з відомостями щодо дати складання інвойсів від 05.03.2023 № HSFH2022040B та від 18.03.2023 № HSFH2022040C, додаткової угоди від 21.03.2023 №1а до контракту.

Вказані зауваження відповідача безпідставні, адже перелічені інвойси - це документи, які складені продавцем товару по факту формування партії товару на відправку. І дата їх складання має відповідати наприклад пакувальному листу, відповідно до якого сформовано контейнер з товаром для відправки. Так, пакувальний лист на відправку партії шин у кількості 320 шт. сформований 05.03.2023, як і інвойс № HSFH2022040В, а пакувальний лист на відправку партії шин у кількості 388 шт. сформований 18.03.2023, як і інвойс № HSFH2022040С. Інформація у цих документах повністю відповідає одна одній, асортимент товару, кількість, номер контейнера, відправник, отримувач тощо.

Відмінність між проформою-інвойсом та інвойсом полягає у тому, що перший формується з метою здійснення попередньої оплати законтрактованого об`єму товару, а не окремої партії. Як зазначалося, продавець виставив позивачеві проформу-інвойс № HSFH2022040 від 05.01.2023, на весь законтрактований товар згідно з контрактом № HSFH2022040 від 05.01.2023 та додатковою угодою № 1 від 05.01.2023. Позивач оплатив вказаний проформу-інвойс згідно з платіжною інструкцією у платіжній валюті № 4 від 11.01.2023. Та пізніше доплатив 3142,85 доларів США згідно з інструкцією у платіжній валюті № 5 від 24.03.2023, у зв`язку зі зміною умов контракту відповідно до додаткової угоди № 1a від 21.03.2023 до контракту №HSFH2022040 від 05.01.2023.

Тобто з урахуванням суті правовідносин типу документів, хронологія їх складення є правильною.

Також, відповідач у картці відмови, як підставу коригування митної вартості зазначив, що в наданих до митного оформлення документах (рахунки від 02.05.2023 № 43274, від 03.05.2023 № 43282, від 16.05.2023 № 800, від 29.05.2023 № 803, договори-заявки від 04.05.2023 № 04-1/2023 заявка від 06.04.2023 № 3), відсутні відомості щодо розміру експедиторської винагороди.

Позивачем разом з ЕМД подавалася копія договору транспортно-експедиторського обслуговування № 20221201 від 01.12.2022 року, укладеного між ним та компанією Automir s.r.o. (Республіка Словаччина), заявки № 4 від 04.05.2023 на надання комплексу послуг з доправлення партії товару з 320 шт. шин з порту Гамбург в м.Дніпро за ціною 4700 євро та заявки № 5 від 18.05.2023 на надання комплексу послуг з доправлення партії товару з 388 шт. шин з порту Гамбург в м.Дніпро за ціною 4850 євро. Також, позивач надав інвойси № 4 від 04.05.2023 на суму 4700 євро та № 5 від 18.05.2023 на суму 4850 євро, відповідно до яких комплекс послуг з доправки вказаної партії шин безпосередньо до митного кордону України (пп «Краківець-Корчова») складає 7078,00 євро, куди входить вартість комплексу портових робіт в порту Гамбург по 2200 євро за кожен контейнер = 4400 євро та 1300 євро за автомобільну доставку партії з 320 шт. шин і 1378 за автомобільну доставку партії з 388 шт. шин з Гамбургу до пропускного пункту на кордоні між Польщею та Україною.

Таким чином, позивач надав відповідачеві вичерпну інформацію про таку складову митної вартості товару, як фактичні витрати на транспортування, які не включені у вартість самого товару.

Надано довідки компанії Automir s.r.o. (експедитор) № 12-1/05-23 від 12.05.2023 та № 23-1/05-23 від 23.05.2023, згідно з якими розшифровується вартість транспортування товару, у тому числі до кордону України.

Також надано інвойси компанії Stravex № 43274 від 02.05.2023 (вартість портових робіт відносно партії у 320 шт. шин), та № 43282 від 03.05.2023 (вартість портових робіт відносно партії у 388 шт. шин) згідно з якими вартість послуг по портовій обробці вантажу для компанії Automir s.r.o. склала 1904 євро та 1891 євро відповідно.

На підтвердження вартості автомобільного перевезення під час письмових консультацій відповідачу надано договір перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 05/05-2023 від 05.05.2023, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 17/05-2023 від 17.05.2023, договір-заявку № 04-1/2023 від 04.05.2023, договір-заявку № 18-1/2023 від 18.05.2023, інвойси автоперевізника № 800 від 16.05.2023, та № 803 від 29.05.2023.

Виходячи з наданих відповідачу документів визначено винагороду експедитору, яка є різницею між вартістю послуг експедитора, сумою вартостей портових робіт та автоперевезення.

Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: "У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта".

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення цих норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 54, ч. 3 ст. 53 МК України, видно, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 року у справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, відтак, це спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За вказаних обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем доказами.

Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні ч. 3 ст. 53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно з п. 1.3 Правил рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

у графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

у графі 33 обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з п. 2.3 Правил рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (п. 7 ч. 1 ст. 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто митний орган повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р. у справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р. у справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р. у справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р. у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).

При цьому митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689.

Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 03.04.2018р. у справі №809/453/17.

Підсумовуючи викладене, суд робить висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, та непідтвердження відповідачем належними доводами та доказами наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Так, правильність визначення митної вартості за основним методом відповідачем не спростована, як і не доведено наявності підстав для коригування митної вартості товару.

У свою чергу, відповідачем також не надано обґрунтованих пояснень щодо безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

Зазначені митним органом зауваження по суті носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів видно, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості товару.

В оскаржуваних рішеннях митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішеннях відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, наслідком чого є скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, суд робить висновок, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя, оскільки не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

З огляду на викладене та приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено правомірності свого рішення, виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.07.2023.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 5368 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» (пр-т Гагаріна, буд. 115, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 35268930) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000016/1 від 19.05.2023, прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000055 від 19.05.2023, прийняту Дніпровською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000018/1 від 31.05.2023, прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000062 від 31.05.2023, прийняту Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІА-ШИНА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський