Ухвала

від 29.09.2023 по справі 200/3696/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

29 вересня 2023 року Справа №200/3696/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про відкликання позовної заяви у справі за позовом Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області (адреса: 85334, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд. 53, код ЄДРПОУ 45084185) до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області (адреса: 85334, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд. 53; код ЄДРПОУ 04341956), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області (адреса: 85333, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Поштова, буд. 25А; код ЄДРПОУ 25703429) про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ

Удачненська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області з урахуванням уточненої позовної заяви, яка надійшла 04 серпня 2023 року (01 серпня направлено засобами поштового зв`язку), звернулась 18 липня 2023 року (11 липня 2023 року направлено засобами поштового зв`язку) до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 № У111/38-1 «Про припинення юридичної особи - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 24.07.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області (адреса: 85333, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Поштова, буд. 25А; код ЄДРПОУ 25703429).

26.09.2023 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви на підставі п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України та повернення судового збору.

Визначаючись щодо поданого позивачем клопотання, суд виходив із такого.

Положеннями п. 2 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.

Звернувшись із клопотанням про відкликання позовної заяви (26.09.2023) позивач вказаної умови не дотримався, адже ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року відкрито провадження у цій справі.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Втім дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правило подібного змісту містить ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII, в силу якого, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як випливає із норми ч. 6 ст. 346 КАС України, завдання забезпечувати єдність судової практики із питань предметної юрисдикції судових спорів покладено на Велику Палату Верховного Суду.

Суд враховує, що у п. 22 Постанови від 4 вересня 2018 року (справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

За ст. 59 Господарського кодексу України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Також відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (крім установ, які не можуть бути перетвореними). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України); дані про рішення щодо припинення юридичної особи належать до відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв (п. 27 ч.2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно з ч. 2 ст. 169 Цивільного кодексу України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Як встановлено із змісту позовної заяви предметом спору є правомірність рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 № У111/38-1 «Про припинення юридичної особи - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації», що забезпечує базову середню, початкову освіту, суд вважає, що на спірні відносини поширюється й Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту», Закон України від 16.01.2020 № 463-IX «Про повну загальну середню освіту».

У розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

За правилами абз. 1 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта.

За змістом абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про освіту» заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи (ч. 4 ст. 22 Закону України «Про освіту»).

Частинами 6, 8 ст. 22 Закону України «Про освіту» також передбачено, що статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють, зокрема, засновник (засновники), про що вказано у ч. 2 ст. 24 Закону України «Про освіту».

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

За приписами ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 3 ст. 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого в процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання в концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади.

Таким чином, засновником та власником корпоративних прав підприємства комунальної форми власності є територіальна громада, інтереси якої представляє відповідна рада.

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, до компетенції, зокрема, селищної ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, у тому числі про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Предметом спору є правомірність рішення тридцять восьмої сесії восьмого скликання Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області від 26.05.2023 № У111/38-1 «Про припинення юридичної особи - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області шляхом ліквідації».

Відповідно до п. 3 змісту Статуту Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад, засновником навчально виховного комплексу є районна рада. Навчально виховний комплекс заснований на базі відокремленої частини спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ Покровського району, що знаходяться в управління районної ради.

За наведеного, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи - комунального закладу освіти. Тому оспорюване рішення в цьому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є рішенням власника корпоративних прав (засновника), комунальної установи, необхідним для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо припинення діяльності закладу.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 по справі № 260/91/19, Верховний Суду у постанові від 13.04.2023 по справі № 460/5622/21.

Подібний підхід до вирішення питання про юрисдикцію спору в подібних правовідносинах продемонстровано й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №813/1232/18, де зазначено, що в такому випадку селищна рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення за таких обставин не є рішеннями суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на ліквідацію/створення комунальної установи.

За висновками Верховного Суду, що наведена у постанові від 29.09.2022 у справі №260/583/20 спір у відносинах, які виникли щодо діяльності відповідної ради з розпорядження майном територіальної громади містить ознаки приватноправового спору з майнових відносин.

При цьому, в постанові від 10.09.2019 у справі №921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами цього Кодексу.

Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18, від 09.09.2020 року у справі №260/91/19 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 №694/1174/16-а.

Беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, наведені у вищевказаних постановах касаційного суду, а також враховуючи правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 та від 06.02.2019 у справі №462/2646/17, Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі №580/5325/21 також дійшов висновку про те, що в разі реалізації радою як засновником повноважень щодо ліквідації, реорганізації чи перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади виникає господарсько-правовий спір.

Окрім цього Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.01.2021 у справі №140/434/19 дійшов висновку, що рішення відповідної ради щодо припинення комунального закладу освіти (у тому числі спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат) не можуть бути предметом судового розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Такий спір підсудний судам господарської юрисдикції.

Зважаючи на це, суд констатує, що оскаржуване рішення селищної ради прийнято в межах її повноважень та водночас є розпорядчим документом щодо власності територіальної громади, яке передбачає індивідуалізовані приписи стосовно ліквідації конкретної юридичної особи, є необхідними для вчинення реєстраційних дій з ліквідації однієї та зміни в установчих документах іншої юридичної особи й після реалізації вичерпують свою дію. Подібний висновок викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №260/91/19.

До того ж, за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 та від 06.02.2019 у справі №462/2646/17 в разі якщо здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи, то відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належному способу захисту порушеного права чи інтересу відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Такі спори повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Отже, враховуючи суть спору та суб`єктний склад учасників спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку про те, що цей спір має вирішуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас суд наголошує, що в силу приписів ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з таких мотивів.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Матеріалами справи підтверджено, що Удачненською селищною військовою адміністрацією Покровського району Донецької області за звернення до суду з цим адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.07.2023 № 32528798800007299155.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2684,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 132, 238, 239, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області про відкликання позовної заяви по справі № 200/3696/23 відмовити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 200/3696/23 за позовом Удачненської селищної військової адміністрації Покровського району Донецької області до Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Навчально-виховний комплекс «Сергіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Удачненської селищної ради Покровського району Донецької області про скасування рішення.

Повернути Удачненській селищній військовій адміністрації Покровського району Донецької області (адреса: 85334, Донецька область, Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, буд. 53, код ЄДРПОУ 45084185) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.), згідно квитанції від 10.07.2023 № 32528798800007299155.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.С. Духневич