Рішення

від 25.09.2023 по справі 200/3366/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року Справа№200/3366/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" до Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), відповідно до якої просить:

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.06.2023 року № 028846, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті до ТОВ "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" у сумі 17000,00 грн. за допущення порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 26.04.2023 року № 003194).

В обґрунтування свого позову позивач вказує на те, що постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028846 від 08.06.2023 року, яка була винесена виконуючим обов`язки начальника Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі акта перевірки від 26.04.2023 року № 003194, на позивача накладено штраф у сумі 17000,00 грн. за допущення порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Як стверджується позивачем, водій транспортного засобу, що був підданий перевірці 26.04.2023 року, переганяв порожній (тобто без вантажу) автомобіль з ремонту на сервісному центрі "Мерседес", розташованому в м. Дніпро, автомобільною дорогою Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка до м. Кам`янського Дніпропетровської області на підставі цивільно-правового договору № 2604-01 від 26.04.2023 року.

Отже, як зазначає позивач, в даному разі не здійснювалося перевезення вантажу, тоді як згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" накладення штрафу передбачено виключно при наданні послуг по перевезенню вантажів.

З огляду на викладене, позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.06.2023 року № 028846 незаконною та просить її скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач, серед іншого, зазначає про те, що оскаржувана постанова № 028846 від 08.06.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу є повністю законною та обґрунтованою.

Зокрема, у відзиві на позов відповідач вказує на те, що відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року, а також згідно з Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та направленням на перевірку № 014514 від 21.04.2023 року, 26.04.2023 року співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області проводилась рейдова перевірка у смт. Партизанське на автодорозі "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка".

В ході зазначеної перевірки був зупинений транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки даного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується позивачем (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та товарно-транспортна накладна № ДНПП0000677 від 26.04.2023 року). Також установлено, що даний транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом.

На момент проведення перевірки виявлено відсутність особистої картки водія (водій не використовує особисту картку водія), у зв`язку з чим складено акт № АР 003194 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.04.2023 року.

Повідомленням № 38969/38/24-23 від 29.05.2023 року, направленим 30.05.2023 року рекомендованим листом № 0600027693870, уповноважену особу позивача було викликано для розгляду справи на 08.06.2023 року з 09:00 до 12:00.

Дане відправлення надійшло у точку видачі 01.06.2023 року, однак 02.06.2023 року не було вручено позивачу під час доставки.

08.06.2023 року за результатами розгляду акта від 26.04.2023 року № АР 003194 було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 028846, копію якої направлено позивачу 08.06.2023 року рекомендованим листом № 0600028298568.

На підставі положень пункту 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) відповідач стверджує, що розгляд справи та прийняття рішення без участі позивача (або його представника) були повністю правомірними.

Серед іншого, відповідач також зазначає, що проведеною 26.04.2023 року перевіркою встановлено, що позивачем надавалися послуги з автомобільного перевезення вантажів. На користь цього факту свідчить надана водієм товарно-транспортна накладна № ДНПП0000677 від 26.04.2023 року, зі змісту якої видно, що позивач, будучи автомобільним перевізником, здійснював перевезення вантажу (профнастил) Товариству з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр". Отже, твердження позивача стосовно перегону водієм пустого автомобіля, на переконання відповідача, є такими, що не відображають дійсні обставини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2023 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" до Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті позовну заяву про скасування постанови було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3366/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ", зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа (код ЄДРПОУ 41422405, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 27, офіс 1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є: "21.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель".

26.04.2023 року під час рейдової перевірки, яка проводилась співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області згідно з Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та на підставі направлення на перевірку № 014514 від 21.04.2023 року, на автодорозі Н-31 "Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка", у межах смт. Партизанське, було зупинено транспортний засіб марки "MERCEDES-BENZ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_3 ).

В ході перевірки вказаного транспортного засобу було виявлено, що цей транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, однак у водія відсутня особиста картка водія, що передбачена положеннями Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, як була затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385.

Крім того, при перевірці зазначеного транспортного засобу було встановлено, що його власником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), яке на момент проведення цієї перевірки здійснювало перевезення вантажу (профнастил) від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Стальсервіс" (вантажовідправник) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр" (вантажоодержувач), про що свідчать відомості у товарно-транспортній накладній № ДНПП0000677 від 26.04.2023 року.

Суд зауважує, що у вказаній товарно-транспортній накладній позивач зазначений саме в якості автомобільного перевізника, отже, позивач станом на момент проведення перевірки 26.04.2023 року, будучи власником транспортного засобу, підданого перевірці, здійснював перевезення вантажу автомобільним транспортом.

У зв`язку з наведеними вище обставинами був складений акт № АР 003194 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.04.2023 року.

Водій транспортного засобу від надання пояснень і підписання даного акта відмовився, про що до акта був внесений відповідний запис.

Суд звертає увагу на те, що позивач у своїй позовній заяві не заперечує обставин щодо відсутності у водія особистої картки водія на момент проведення перевірки.

Повідомленням № 38969/38/24-23 від 29.05.2023 року, направленим рекомендованим листом № 0600027693870, керівника або уповноважену особу позивача було викликано для розгляду справи на 08.06.2023 року з 09:00 до 12:00.

Як видно зі змісту інформації про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному вебсайті "Укрпошта", поштове відправлення № 0600027693870 було направлено позивачу 30.05.2023 року та надійшло у точку видачі/доставки 01.06.2023 року.

При цьому 02.06.2023 року вказане поштове відправлення не було вручено позивачу під час доставки та було вручено за довіреністю 09.06.2023 року.

08.06.2023 року відповідачем, за відсутності представника позивача, за результатами розгляду акта від 26.04.2023 року № АР 003194 було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 028846, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Копія вказаної постанови була направлена позивачу 08.06.2023 року рекомендованим листом № 0600028298568 та одержана останнім 26.06.2023 року, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

На підставі положень статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону, а також інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного та санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, який визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Частиною 1 статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії зобов`язані мати та пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що частина 2 статті 48 Закону № 2344-III передбачає наявність й інших документів, які визначені законодавством, тобто перелік документів, наведених у частині 2 статті 48 Закону № 2344-III, не є вичерпним.

24.06.2010 року Міністерством транспорту та зв`язку України прийнято наказ № 385, яким була затверджена Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385).

Пунктом 1.3. Інструкції № 385 визначено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За пунктом 1.4. Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції № 385 установлено, що виробники транспортних засобів, перевізники, водії, ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Положеннями пункту 3.3. Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа і управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у випадку обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у випадку несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи і відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у випадку несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи і відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у тахографі, та забезпечує належне зберігання цих записів.

Як визначено пунктами 3.5., 3.6. Інструкції № 385, перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий), і забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами.

07.06.2010 року Міністерство транспорту та зв`язку України прийняло наказ за № 340, яким затвердило Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), що встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Згідно з пунктом 1.3. Положення № 340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників, а також водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

За пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 6.2. Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Згідно з пунктом 6.3. Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водій, який здійснює перевезення на вантажному автомобілі, обладнаному тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у випадку обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1567 даний Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 2 та 4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 14 Порядку № 1567 установлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Положеннями абзаців 1 та 2 статті 15 Порядку № 1567 визначено, що при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Абзацом 1 пункту 21 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки встановлено перевезення вантажу за відсутності на час перевірки документів, визначених чинним законодавством, а саме - особистої картки водія до цифрового тахографу.

Вантаж перевозився на транспортному засобі марки "MERCEDES-BENZ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності позивачу (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно з наданою водієм при проведенні перевірки товарно-транспортною накладною від 26.04.2023 року № ДНПП0000677, позивач здійснював перевезення вантажу (внутрішнє переміщення) від вантажовідправника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Стальсервіс", до вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Центр". При цьому позивач у товарно-транспортній накладній зазначений саме в якості автомобільного перевізника.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, який надано до суду, в розділі видів економічної діяльності позивача зазначено, серед інших, вид економічної діяльності - "49.41 Вантажний автомобільний транспорт", що свідчить про відповідність видів його економічної діяльності до приналежності йому статусу "автомобільний перевізник".

Отже, позивач у розумінні норм Закону № 2344-III був перевізником у розглядуваному випадку, з огляду на визначення його перевізником у товарно-транспортній накладній та на приналежність йому на праві власності транспортного засобу.

Враховуючи наведене, судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що водієм здійснювався перегін порожнього (тобто без вантажу) автомобіля з ремонту на сервісному центрі "Мерседес", розташованому в м. Дніпро, автомобільною дорогою Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка до м. Кам`янського Дніпропетровської області на підставі цивільно-правового договору як такі, що суперечать фактичним обставинам.

Судом установлено, що при проведенні перевірки транспортний засіб позивача було обладнано цифровим тахографом, відповідно до чинного законодавства України, однак на момент перевірки у водія була відсутня особиста картка водія до цифрового тахографу, що не заперечується позивачем у позовній заяві та інших наданих до суду документах.

Відтак, позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді відсутності передбачених чинним законодавством документів.

Відповідно до вимог абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом 1 пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за наявності письмової заяви уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за її наявності).

Судом установлено, що повідомленням № 38969/38/24-23 від 29.05.2023 року керівника або уповноважену особу позивача було викликано для розгляду справи про порушення на 08.06.2023 року з 09:00 до 12:00 (рекомендоване поштове відправлення № 0600027693870).

Як видно зі змісту інформації про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному вебсайті "Укрпошта", поштове відправлення № 0600027693870 було направлено позивачу 30.05.2023 року та надійшло у точку видачі/доставки 01.06.2023 року.

При цьому 02.06.2023 року вказане поштове відправлення не було вручено позивачу під час доставки та було вручено за довіреністю 09.06.2023 року.

Наведене вище свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 01.06.2023 року, проте вказаним правом не скористався.

За пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафу, що оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення та у зв`язку з неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання правомірно розглянув справу без її участі.

Аналогічні за своїм змістом висновки були наведені Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028846 від 08.06.2023 року за порушення статті 48 Закону № 2344-III і, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, застосовано відносно позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки відповідач довів обґрунтованість прийнятого рішення та існування підстав для застосування штрафної санкції, що не спростовано наявними у справі доказами, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає про таке.

Разом із позовною заявою позивачем до суду було подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, з посиланням на пропуск строку, встановленого статтею 286 КАС України.

Суд зазначає, що позивач помилково посилається на положення статті 286 КАС України, щодо строку звернення до суду з даним позовом, оскільки вказана норма застосовується у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами, у той час як, у даній справі позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності, яка передбачена Законом № 2344-III (а не до адміністративної відповідальності) і дана справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом, а не місцевим загальним судом як адміністративним.

Згідно з частиною 1, абзацем 1 частини 2 та частиною 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, нормами Закону № 2344-III, що є спеціальним у спірних правовідносинах, та на підставі якого позивача було притягнуто до відповідальності, не встановлено будь-яких інших строків звернення до адміністративного суду, отже, застосуванню в даному випадку підлягають загальні строки, встановлені статтею 122 КАС України.

З огляду на викладене та враховуючи зміст частини 2 статті 122 КАС України, строк звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачем не пропущений.

Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись положеннями Конституції України, Законом України "Про автомобільний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)", наказами Міністерством транспорту та зв`язку України "Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКОМ МІСЬКБУД ПРОЕКТ" до Відділу державного нагляду у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови - відмовити повністю.

Повне судове рішення складене 25 вересня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч