Рішення

від 28.09.2023 по справі 280/5448/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2023 року Справа № 280/5448/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіТатаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадженняадміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 75 оф.226) до ВІЛЬНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Торговий, буд. 1/а, ЄДРПОУ 20520931) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до ВІЛЬНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з ВІЛЬНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 12 720,89 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Господарським кодексом України та зазначає, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювала у відповідача, за звітний період склала 8 осіб, у зв`язку з чим середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Позивач вказує, що середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця за звітний період склала 0 осіб, що менше ніж встановлено законодавством, у зв`язку з чим до відповідача правомірно застосовано штрафні санкції. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 19 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статті 161 КАС України.

26 липня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 31 липня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

15 вересня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у зв`язку із відсутністю у нього потреби робочі місяця для осіб з інвалідністю у 2022 році не створювались. Також зазначає, що відповідно до розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 13 липня 2022 року № 312 «Про заборону проведення полювання, таксації, біотехнічних заходів а межах Запорізької області на час дії воєнного стану». Тобто, з 24 лютого 2022 року і по теперішній час відповідач не здійснює основну діяльність по наданню послуг, які покладені відповідно до Статуту Організації та не отримує грошові кошти від вступних та членських внесків, так як основний вид діяльності Організації заборонений на час дії воєнного стану. Листом Запорізького обласною управління лісового та мисливського господарства від 20 липня 2022 року №01-08/472 було направлено для використання в роботі Організації, вищевказаного розпорядження. З огляну на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ВІЛЬНЯНСЬКА РАЙОННА ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК за 2022 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб склала 8; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб0; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 01 (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення).

У зв`язку з невиконанням, на думку позивача, відповідачем нормативу щодо кількості штатних працівниківосіб з інвалідністю, позивачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, яким до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 11910,84 грн. та нараховано пеню в розмірі 810,05 грн.

Відповідачем у добровільному порядку не було здійснено сплату адміністративно-господарських санкції та пені, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що частиною 8 статті 69 Господарського кодексу України (даліГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Так, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (даліЗакон №875) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до частини 1 статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону №875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно приписів частини 1 статті 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно частини 1 статті 217 ГК України господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення. Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Судом встановлено, що підставою для застосування до відповідача адміністративногосподарських санкцій стало те, що кількість працюючих у відповідача інвалідів протягом 2022 року становила 0 осіб замість 1-ї.

Разом з тим, статтею 18 Закону №875 передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 18-1 Закону №875, особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

З аналізу норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» вбачається, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця, натомість вимагає від нього вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у статті 18 Закону №875.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем не було вжито заходів спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю, що свідчить про правомірність застосування до відповідача штрафних санкцій. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, судом критично оцінюються доводи відповідача з приводу відсутності у нього потреби у створені робочих місць для осіб з інвалідністю у 2022 році, оскільки з урахуванням положень Закону № 875 їх створення є не правом, а обов`язком за наявності 8 та більше найманих працівників на підприємстві, установі чи організації.

Також, судом не беруться до уваги доводи відповідача стосовно розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 13 липня 2022 року № 312 «Про заборону проведення полювання, таксації, біотехнічних заходів а межах Запорізької області на час дії воєнного стану», внаслідок виконання якого відповідач наразі не отримує прибутку, оскільки відсутність прибутку від основної діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язку щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю у відповідності до положень Закону № 875.

Також, суд зазначає, що заборона здійснювати полювання чи виконання вищезазначеного розпорядження жодним чином не свідчить про припинення/тимчасове припинення діяльності в організації відповідача, що також свідчить про необхідність виконання ним обов`язку стосовно створення робочих місць для осіб з інвалідністю у відповідності до вимог Закону № 875.

У відповідності до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для стягнення на користь позивача сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги -задовольнити.

Стягнути з ВІЛЬНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з ВІЛЬНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА МИСЛИВЦІВ ТА РИБАЛОК на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 12 720,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов