Рішення

від 28.09.2023 по справі 280/6550/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2023 року Справа № 280/6550/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (вул. Антенна, 10-А, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 33795537), представник адвокат Іванісов Володимир Сергійович (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 15-а) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (далі позивач), представник адвокат Іванісов Володимир Сергійович до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної службою України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 009663 від 24.07.2023;

стягнути на користь Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (ЄДРПОУ 33795537) понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.06.2023 старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на автомобільній дорозі 28 км +140 а/д Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перевозив пісок, за результатами якого було зроблено висновок про перевищення вагових параметрів та складено: талон № 11669 від 28.06.2023, з результатами зважування; акт № 003758 відповідно до якого, під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив безпеку дорожнього руху, а саме: «перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь склала 47,22 %, а саме 26500 кг., чим порушив вимоги п. 22.5 МКМУ № 1306 від 10.10.2001, відповідальність за яке, передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами розгляду вищевказаних документів, 24.07.2023 відповідачем прийнята постанова № ПШ 009663, про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51 000,00 грн. Позивач вважаємо, що при здійсненні габаритно-вагового контролю було допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначено невірно, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено безпідставно, а постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної службою України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною. З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

30 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що посадовими особами відповідача на законних підставах було зупинено транспортний засіб марки VOLVO номерний знак НОМЕР_1 , складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.06.2023 № 032052, Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.06.2023 № 003758, в якому зазначено порушення вимог діючого законодавства в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. - перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на здвоєну вісь склало 47,22%, а саме 26500 кг, що підтверджується копію талона про зважування від 28.06.2023. Водій ОСОБА_1 з актом перевірки був ознайомлений, заперечень щодо змісту акту не надав, пояснень не видав, акт підписувати відмовився. На розгляд справи щодо акту про проведення перевірки позивач прибув, письмових пояснень чи заперечень позивачем чи його уповноваженою особою не адресу Управління не надходило. Стосовно характеристик зважувального обладнання, яким проводилось зважування - відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ037104922 від 01.12.2022 зважування проводилось автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-РWІА, прилад № 444. Дане Свідоцтво чинне до 30.11.2023. Засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам: ДСТУ ОІМL R134-1:2010. Також у Свідоцтві зазначено границі допустимої похибки. Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ037104922 від 01.12.2022 зазначено, що дані ваги автомобільні для зважування в русі призначені для зважування транспортних засобів у русі з визначенням навантаження на вісь, після чого результати зважування сумувались за результатами зазначеними у Акті про перевищення транспортними засобом нормативних вагових параметрів № 0016753. Відповідно до настанови з експлуатації вагів чітко зазначена заборона по швидкості: «Наїзд автотранспорту, на платформу ваг, повинен проводитися з швидкістю не більше 5 км/год». Водій автомобіля вимог провести повторне зважування не висловлював. Автомобіль на ваги заїжджав повільно, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу (перевозився пісок). У зв`язку з зазначеними правопорушення складено Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.05.2023 № 003758 зазначено перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь склало 47,22%, а саме - 26500 кг. Не заслуговують на увагу аргументи позивача, що транспортний засіб був повторно зважений у ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» Балівський елеватор оскільки від моменту фіксації адміністративного правопорушення в автоматичному режимі до моменту зважування транспортного засобу за допомогою іншого вагового комплексу сплив проміжок часу, впродовж якого могла відбутися зміна вагових параметрів транспортного засобу. Крім того, позивачем не надано до сулу будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зважування транспортного засобу на іншому автоматичному пункті, доказів того, що транспортний засіб прямував саме вказаним автошляхом. Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» адвоката Іванісова Володимира Сергійовича про розгляд адміністративної справи, у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заперечуючи проти позиції відповідача, позивачем подано відповідь на відзив, яка надійшли до суду 06.09.2023 та долучена до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що в товарно-транспортній накладній № ТМ-11197 від 28.06.2023 зазначено про перевезення вантажу (пісок) з масою 21140 кг., вага автомобіля 16 760 кг., тобто загальна маса ТЗ з вантажем становить 37 900 кг. Зі змісту талона № 11669 від 28.06.2023, акт № 003758 від 28.06.2023 та постанови № ПШ009663 від 24.07.2023 неможливо встановити яким саме зважувальним обладнанням проводилось зважування автомобіля позивача. Надане представником відповідача до відзиву свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 030Т-АS2-РWІА № 444 не дає підстав, що саме цим засобом було проведено зважування автомобіля позивача. Відповідно до талона № 11669 від 28.06.2023, акту № 003758 від 28.06.2023 та постанови № ПШ009663 від 24.07.2023 вбачається, що на думку відповідача позивачем допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, що перевищує встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків (47,22%). Разом з цим, зважування відбувалося окремо по напівосям і в подальшому сумувалося. Тобто, відповідач здійснив окреме зважування чотирьох одиночних осей транспортного засобу. Оскільки вісь є здвоєною, то визначення загальної маси автомобіля та навантаження на одну здвоєну вісь шляхом сумування її одиночних осьових навантажень є неправильним, оскільки при такій конструкції для визначення навантаження на одну здвоєну вісь усі дві одиночні осі, які її утворюють, повинні зважуватись разом. Тобто, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області. Крім того, в талоні про зважування № 11669 від 28.06.2023, що була підставою для винесення оскаржуваної постанови, не вбачається марка та модель транспортного засобу, який зважувався, відомості про особу, яка проводила зважування транспортного засобу. За таких обставин, з урахуванням зазначеного, вказані в талоні №11669 від 28.06.2023, акт № 003758 від 28.06.2023 та постанові № ПШ009663 від 24.07.2023 фактичні вагові параметри не можна вважати достовірними та такими, вимір яких здійснювався у встановленому законодавством порядку, оскільки зважування у русі, шляхом заїзду вантажного автомобіля почергово одиночним осями однієї здвоєної вісі на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну здвоєну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж в силу своїх властивостей вільно переміщується під дією мінімальних сил. Відповідач не надав доказів, що пункт габаритно-вагового контролю на ділянці автомобільної дороги Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на момент здійснення вагового контролю 28.06.2023 відповідав нормативним вимогам. Крім того, після проведення габаритно-вагового контроля автомобіля позивача, позивач звернувся до ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» Балівський елеватор з метою повторного проведення габаритно-вагового контроля автомобіля. В результаті чого, загальна маса ТЗ з вантажем становить 38 040 кг. Також, з 01.10.2021 в Україні запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WіМ). В сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі 28.06.2023 такого правопорушення на автомобільній дорозі 28 км + 140 а/д Н -31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка відповідно до автомобіля позивача - не було зафіксовано, що в сукупності з ТТН № ТМ-11197 від 28.06.2023 (де зазначена вага автомобіля з вантажем) та повторного зважування на ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» Балівський елеватор (ЄДРПОУ 36639159) підтверджує той факт, що при здійсненні габаритно-вагового контролю було допущено численні порушення чинного законодавства, вагові параметри автомобіля визначено невірною.

18 вересня 2023 року відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив. Представник відповідача з приводу аргументів позивача про те, що зі змісту талону № 11669 під 28.06.2023, акту 003758 від 28.06.2023 та постанови № ПШ009663 від 24.07.2023 неможливо встановити яким саме зважувальним обладнанням проводилось зважування автомобіля позивача повідомляємо, що відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.06.2023 №0016753 у графі «місце проведення габаритно-вагового контролю» вказано, що зважування проводилось вагами 030Т-АS2-РWІА № 444, що відповідає даним з Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ037104922 від 01.12.2022». З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.06.2023 № 032052 вбачається, що повна маса автомобіля становила 45 450 кг, а фактичні осьові навантаження склали: 1) 8400 кг (при нормативно допустимих 11,5 т), 2) 10 550 кг (при нормативно допустимих 11,5 т), 3) 26 500 кг (здвоєна вісь при нормативно допустимих 18 т), зважування відбувалося окремо по напівосям і в подальшому сумувалася (8400 кг - 10 550 кг+26 500 кг) (при нормативно допустимих 38 т). Законодавчо не заборонено сумування встановлених параметрів при проведені габаритно-вагового контролю. Щодо талону про зважування, зазначаємо, що інформація щодо марки та моделі транспортного засобу, відомостей ким складений із операторів вагового контролю та посадових осіб Укртрансінспекції не передбачено, натомість, форма талону дає можливість ідентифікувати усі належні дані щодо об`єкта зважування: дата та час зважування, номерний знак транспортного засобу, результати зважування по осях. Чек (талон) про зважування не е документом суворої звітності, а підтверджує лише факт перевищення вагових параметрів, формується та видасться автоматично, що унеможливлює втручання посадової особи в результати зважування. Стосовно твердження представника позивача про повторне проведення габаритно-вагового контролю транспортною засобу - позивачем не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зважування транспортного засобу на іншому автоматичному пункті. Також, неможливо встановити, чи відбулась зміна вагових параметрів транспортного засобу від моменту проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансінспекції до моменту проведення повторного зважування у ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» Балівський елеватор, тому зазначені твердження не заслуговують уваги. Щодо руху автомобіля через систему WіМ відповідач вказує, що відповідно до маршруту вказаного транспортного засобу впродовж якого могла відбутися зміна вагових параметрів транспортного засобу шлях розвантаження або завантаження транспортного засобу, зміни об`єму палива в баку до моменту проведення габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансінспекції, тому твердження представника позивача спростовуються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, позивач - Приватне підприємство «АГРОЕТИКА» (ЄДРПОУ 33795537) (далі ПП «АГРОЕТИКА») як юридична особа зареєстрований 20.09.2005 та здійснює наступні види економічної діяльності:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний);

77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;

25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали;

42.11 Будівництво доріг і автострад;

43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;

43.91 Покрівельні роботи;

81.30 Надання ландшафтних послуг.

На підставі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є користувачем транспортного засобу - спеціалізованого вантажного самоскида марки VOLVO номерний знак НОМЕР_1 2021 року випуску.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 28.06.2023 № ТМ-11197 перевізник ПП «АГРОЕТИКА» здійснював перевезення вантажу піску з пункту навантаження: с. Балівка Балівське родовище пісків в пункт розвантаження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 10А.

Направленням Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 014524 від 23.06.2023 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 23.06.2023 № 42818/23/27-23, виданого Слюсаренку Д.М. (головний спеціаліст), Васильковському О.Г., Чернявському К.Ф., Гаук Д.С., Добровольському Г.Є., Лемешеву А.В., Малишу І.Ф., ОСОБА_2 (старші державні інспектори) вказаних осіб направлено на проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів з 26.06.2023 до 02.07.2023.

28 червня 2023 року старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Добровольським Г.Є. та старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Лемешевим А.В. складено Акт № 003758 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами перевірки транспортного засобу марки VOLVO вантажний самоскид номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 , що належить ПП «АГРОЕТИКА» м. Запоріжжя, вул. Антенна,10А. Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив безпеку дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь склало 47,22%, а саме 26 500 кг, чим порушив вимоги п. 22.5 ПКМУ № 1306 від 10.10.2001 у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 17 Перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу. Водій від підпису Акту та надання пояснень відмовився. Згідно Акту № 0016753 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.06.2023 та довідки №032052 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.06.2023, місце проведення габаритно-вагового контролю 28 км+140, а/д Н-31, Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, пересувний пункт ГВК, ваги 030Т-АS2-PWIA 444, рулетка №р1054, повна маса автомобіля: нормативна 38 т, фактична 45450 кг; осьові навантаження: нормативно допустиме - 11,5/11,5/18, фактичне 8 400, 10550, 14 050, 12 450.

Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 24.07.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009663, якою стягнуто з ПП «АГРОЕТИКА» адміністративно-господарський штраф у сумі 51 000 грн.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт") (ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку №1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку №1567).

Приписами пункту 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, поряд з іншим: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Також пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

За змістом пункту 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згіднопункту 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306(далі -ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 тонн, здвоєні осі - понад 16 тонн, строєні осі - понад 22 тонн або фактичною масою понад 40 тонн (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 тонн, здвоєні осі - понад 18 тонн, строєні осі - понад 24 тонн або фактичною масою понад 44 тонн, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 тонн) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 тонн або фактичною масою понад 24 тонн автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затвердженийпостановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879(далі за текстом - Порядок № 879).

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до п.3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно п.12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку № 879 передбачено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до п.16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно п.18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Згідно пункту 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманнямПравил дорожнього рухута Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначенихстаттею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначеністаттею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.1ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно ч.4ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, контролюючим органом під час перевірки встановлено факт перевищення встановлених законодавствам вагових обмежень на 30%, а саме - перевищення встановлених законодавством вагових норм на здвоєну вісь склало 47,22% (26500 кг). Згідно Акту № 0016753 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.06.2023 та довідки № 032052 фактичне осьові навантаження 8 400, 10550, 14 050, 12 450.

Позивачем зазначається про те, що зі змісту талона № 11699 від 28.06.2023, акту № 003758 від 28.06.2023 та постанови № ПШ009663 від 24.07.2023 неможливо встановити характеристики зважувального обладнання, яке було використано відповідачем, зокрема якими саме вагами проводилося зважування, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну повірку (метрологічну атестацію) тощо.

Нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто, ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації, а також відображення цих даних в складених відповідачем документах законодавством не передбачено та не свідчить про протиправність дій останніх та відсутність права використовувати вказане вимірювальне і зважувальне обладнання.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що приписами пунктів 12-14 Порядку №879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Суд звертає увагу на те, що 03.07.2014 набрав чинностіЗакон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», яким поняття «метрологічна атестація» не визначене.

Пунктом 9розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»встановлено Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки; забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів; подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).

Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Так, зокрема позицією № 52 додатку 1 Технічного регламенту, визначено прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь (процедури оцінки відповідності* B+D, або B+F, або G).

Пунктом 4 Технічного регламенту наведене визначення поняттю «оцінка відповідності» - процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.

Як встановлено судом, зважування транспортного засобу позивача здійснювалося за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-АS2-РWIA, номер приладу 444.

До матеріалів справи також долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ПМ037104922 від 01.12.2022 (чинне до 30.11.2023).

Тому, суд зазначає, що станом на 28.06.2023 (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Таким чином, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво про повірку, у зв`язку із чим є придатними до застосування, а тому твердження позивача про те, що зважування здійснювалося не у спосіб визначений законодавством не знайшло свого підтвердження.

У зв`язку з цим суд вважає, що зазначений засіб вимірювальної техніки забезпечив виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань щодо перевірки дотримання перевізниками вимог законодавства, зокремапункту 22.5 Правил дорожнього руху, в частині визначення осьових навантажень, шляхом проведення точного габаритно-вагового контролю, вказані обставини є належним обґрунтуванням достовірності результатів зважування транспортного засобу позивача та спростовують доводи позивача стосовно незаконності застосування засобу вимірювальної техніки та не об`єктивності результатів зважування.

Крім того, суд вказує про те, що наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Так, згідно чинного законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення зПравил дорожнього рухуУкраїни щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому разі сипучих) вантажів.

Факт перевищення транспортним засобом позивача вагових обмежень також підтверджується талоном (роздруківкою) зважування № 11669 від 28.06.2023, який формується і видається технічними засобами габаритно-вагового контролю автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.

Суд зазначає, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка,) складаються за затвердженою формою і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання тощо.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом у постанові Верховного суду від 03.07.2019 адміністративне провадження №К/9901/24562/18 (справа №819/1381/16), а саме п.61 правової позиції).

Проте, незважаючи на відсутність вимог щодо зазначення в матеріалах габаритно-вагового контролю інформації про зважувальне обладнання, в Акті № 0016753 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.06.2023 та довідці № 032052 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.06.2023, зазначено відомості про вагове обладнання, а саме: «ваги 030Т-АS2-PWIA 444», що в свою чергу ідентифікує зважувальне обладнання за допомогою якого проводилась перевірка і на яке надано відповідні документи.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на ТТН із зазначенням загальної маси транспортного засобу та маси вантажу, оскільки перевищення загальної маси не було підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Щодо перевезення позивачем сипучого вантажу, який може рухатися під час руху автомобіля, а тому його маса в різних точках автомобіля не є сталою, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, слід зазначити наступне.

Нормами пункту 2.3 - 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 встановлено, що за наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.

В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).

Позивачем здійснювалось ввезення піску, який є сипучим вантажем.

Однак, саме перевищення вагових параметрів на вісь транспортного засобу (будь-яку одиничну чи строєну) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність.

В контексті п.22.5 Правил дорожнього рухуперевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Також, врегульовано питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019.

Перевищення, є значно більшим допустимого в 2 % перевищення навантаження при переміщення вантажу під час руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним тощо.

Посилання позивача на те, що він звернувся до ТОВ «ІМПЕРІЯ ГРАНДІС» Балівський елеватор з метою повторного проведення габаритно-вагового контроля автомобіля в результаті чого, загальна маса ТЗ з вантажем становить 38 040 кг суд відхиляє оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ваги на яких проведено повторне зважування були справними, належним чином відкалібровані та повірені. Так само, матеріали справи не містять доказів на користь того, що від місця проведення габаритно-вагового контролю до Балівського елеватору не було здійснено відвантаження вантажу. Окрім того, суд зауважує, що як встановлено з матеріалів справи водієм під час зважування автомобіля позивача в місці проведення габаритно-вагового контролю не заявлялося про незгоду з проведеним зважуванням та необхідність повторного зважування.

З приводу відсутності автоматичної фіксація порушень габаритно-вагового контролю (ГВК) з допомогою майданчиків Зважування-в-русі (WіМ) такі аргументи позивача суд, також, відхиляє оскільки матеріалами справи не підтверджується, що в період часу до проходження майданчиків системи WіМ не було здійснено в відвантаження товару.

Суд зазначає, що з огляду на матеріали справи позивачем не спростовується перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортних засобів на здвоєну вісь.

У контексті фактичних обставин цієї справи слід визнати, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, а відтак що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, є обґрунтованою, а підстави для її скасування, відсутні.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно зіст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «АГРОЕТИКА» (вул. Антенна, 10-А, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 33795537), представник адвокат Іванісов Володимир Сергійович (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 15-а) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 вересня 2023 року.

Суддя О.О. Артоуз