Рішення

від 28.09.2023 по справі 320/32849/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року № 320/32849/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до ТОВ" АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД" про зупинення видаткових операцій

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до ТОВ "АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД" про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ: 39532861 крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов?язань платника податків, погашення податкового боргу, шляхом накладення арешту на кошти у сумі 14 315,80 грн., що знаходяться в: АБ "УКРГАЗБАНК", на рахунках: - НОМЕР_1 - валюта: 980-українська гривня; АТ "СЕНС БАНК", на рахунках: - НОМЕР_2 - валюта: 980-українська гривня.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у ТОВ "АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД" заборгованості з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 14315,80 грн. яка самостійно сплачена не була, внаслідок чого уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності підприємства.

З метою проведення опису майна у податкову заставу податковий керуючий 25.09.2023 здійснив виїзд за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД" та склав акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим. Факт недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна платника податків надає право контролюючому органу звернутися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Податковим кодексом України, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28.09.2023.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином за відомими суду засобами зв`язку та шляхом розміщення інформації на сайті Київського окружного адміністративного суду.

У призначений день і час до суду з`явився представник позивача та подав клопотання з проханням розглянути заяву у порядку письмового провадження, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відзиву на заяву про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заперечень проти вказаної заяви, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надіслав.

Відповідно до підпункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначені приписи судом прийнято рішення про розгляд заяви позивача в порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 39532861) (далі - Відповідач/ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД») зареєстроване в органах державної реєстрації як суб?єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі - Заявник, контролюючий орган, Головне управління ДПС у м. Києві).

Як вбачається із матеріалів справи та не було спростовано відповідачем, станом на дату звернення до суду за Відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 14315,80 грн., з податку на прибуток підприємств.

Зазначений податковий борг підтверджується довідкою про наявність податкового боргу (вих. ГУ ДПС у м. Києві No 29319/5/26-15-13-02-09 від 26.09.2023) та інтегрованою карткою платника податків з відповідного податку за 2023 рік.

27 червня 2023 року уповноваженою особою ГУ ДПС у м. Києві в порядку ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прийнято рішення N 0011359-1302-2615 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД».

Вказане рішення разом з податковою вимогою N 0000019-1302-2615 від 27 червня 2023 року та листом про надання активів N 54329/6/26-15-13-02-12 від 29.06.2023 направлено засобами поштового зв?язку АТ «Укрпошта» на податкову адресу ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД», рекомендованим повідомленням N 0103332784866, у вкладеннях якого знаходились зазначені документи, що повернулося з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» .

Жодних доказів оскарження даної вимоги матеріали справи не містять.

Крім цього, листом про надання активів N 54329/6/26-15-13-02-12 від 29.06.2023, Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п?ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи: баланс (Звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави. Повідомлено, що у разі не погашення платником податкового боргу або не надання зазначених вище документів, до платника будуть застосовані наступні заходи: зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; арешт рахунків на суму податкового боргу;?адміністративний арешт майна.

Відповідно до тверджень заявника, що не було спростовано відповідачем ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» у встановлені строки, не вчинило жодних дій зазначених у листі про надання активів.

Задля здійснення опису майна, що належить ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» в податкову заставу, 25.09.2023 податковим керуючим здійснено виїзд за податковою адресою:

TOB «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» (03039, м. Київ, Голосіївський р-н, пров. Червоноармійський, буд. 14) про, що складено акт відсутності за місцезнаходженням від 25.09.2023. В змісті акту відсутності за місцезнаходженням вказано, що за адресою: 03039, м. Київ Голосіївський р-н, пров. Червоноармійський, буд. 14, його посадові особи та/або засновники підприємства не знаходяться, місце знаходження їх не відомо.

Як встановлено судом, місцезнаходження відповідача саме за адресою: 03039, м. Київ Голосіївський р-н. пров. Червоноармійський, буд. 14, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказані обставини було розцінено податковим керуючим як перешкоджання ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» виконанню функцій податкового керуючого, у зв`язку з чим останнім 25.09.2023 о 16:30 год. складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим №19/26-15-13-02-18, який, в свою чергу, став підставою звернення позивача до суду із заявою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» наявний податковий борг з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 14315,80 грн.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищевказаних вимог контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави виникає також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Як було зазначено судом, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про опис майна підприємства у податкову заставу.

Вказані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, разом із листом про надання інформації та документів, податковим органом були надіслані на адресу відповідача та були повернуті у зв`язку із відсутністю адресата за вказаним місцем знаходження.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог вищевказаної статті Податкового кодексу України, внаслідок перешкоджання відповідачем виконанню повноважень податкового керуючого, останнім складено відповідний акт .

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абз.2 п.91.4 ст.94 ПКУ).

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абз. 3 п. 91.4 ст. 94 ПКУ).

Відтак, Податковим кодексом України визначено загальне правило, відповідно до якого строк зупинення видаткових операцій визначається судом та не може перевищувати двох місяців.

В той же час, положеннями абз. 3 п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що спеціальною нормою, яка визначає правові наслідки у разі недопуску податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу та ненадання документів для такого опису, є саме підпункт 89.4 статті 89 ПК України.

Враховуючи, що податкового керуючого не було допущено до приміщення відповідача для здійснення опису майна у податкову заставу, про що складено відповідний акт, в даному випадку, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, а зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна має діяти до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд зазначає, що згідно з приписами підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Відповідно до підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Враховуючи положення підпунктів 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України суд зазначає, що не підлягають зупиненню видаткові операції на рахунках платника податків щодо операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків та погашення податкового боргу.

Будь-яких доказів на спростування доводів контролюючого органу відповідачем до суду не надано і судом не встановлено.

Дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу та складання відповідних актів є обґрунтованими та законними.

Однак проведення опису майна в податкову заставу податковим керуючим було неможливим. Отже, платник податків перешкоджає виконанню повноважень податкового керуючого.

Як вже було зазначено судом, Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

При цьому в усіх випадках суд ухвалює рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій.

Враховуючи наведене та наявність підстав для задоволення позову, при визначенні строку зупинення видаткових операцій, суд, беручи до уваги обставини справи, суму податкового боргу, вважає за необхідне зупинити видаткові операції на рахунках відповідача (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у справі, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «АВАНТ ТРЕЙД ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ: 39532861, 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 14 315,80 грн., що знаходяться в: АБ "УКРГАЗБАНК", на рахунках: - НОМЕР_1 - валюта: 980-українська гривня; АТ "СЕНС БАНК", на рахунках: - НОМЕР_2 - валюта: 980-українська гривня.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 28.09.2023.

Суддя Панченко Н.Д.