Рішення

від 29.09.2023 по справі 320/2304/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року м. Київ справа №320/2304/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач, ФОМ ОСОБА_2 ) з позовом до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (далі також відповідач), в якому просив

- визнати протиправною бездіяльність Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості у зв`язку з неповідомленням фізичної ФОП ОСОБА_1 щодо укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям та зобов`язати Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості укласти з ФОП ОСОБА_1 договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям на підставі наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01;

- стягнути з Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року № 320/2304/21 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну бездіяльність відповідача щодо неповідомлення його про можливість укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01, прийнятого за наслідками розгляду його заяви від 29 квітня 2020 року № 4 про надання згаданої допомоги, що призвело до порушення його права, на отримання такої допомоги для виплати найманим працівникам, що працюють у нього, передбаченого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 «Про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість. Зокрема зазначив, що позивач двічі звертався до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості із заявами про виплату допомоги по частковому безробіттю найманим працівникам, які працюють у ФОП ОСОБА_1 , а саме із заявою від 29 квітня 2020 року вих. № 4,у задоволенні якої йому відмовлено, та із заявою від 12 червня 2020 року № 8, яку наказом Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 № 116/01-28.01задоволено та листом від 15 червня 2020 № 116/01-28.01 його повідомлено про необхідність у триденний строк з дня прийняття цього наказу прибути до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості для укладення відповідного договору про виплату коштів. В указаний строк позивач не прибув, тому договір із ним правомірно не укладено. Також відповідач зауважив, що у позовній заяві позивач помилково вважає, що вищевказаний наказ стосується наслідків розгляду його заяви від 29 квітня 2020 року вих. № 4.

20 травня 2021 року позивач направив до суду заяву від 20 травня 2021 року про зміну підстав позову, яка надійшла до суду 25 травня 2021 року. В указаній заяві він зазначив, що лише із відзиву відповідача дізнався, що наказ Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01, який він уважав, що виданий за наслідками розгляду його заяви від 29 квітня 2020 року вих. № 4, насправді виданий за наслідками розгляду його заяви від 12 червня 2020 року № 8.

Відповідач надав суду відзив на вказану заяву, в якому виклав свої доводи про те, що позивач не визначив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги і не надав докази на підтвердження цих обставини. Зазначив про низку інших недоліків позовної заяви, наполягаючи на відмові у її задоволенні.

16 червня 2021 р. позивач надіслав до суду свої заперечення на відзив відповідача на заву про зміну підстав позову, яка надійшла до суду 06 липня 2021 року. В указаній заяві позивач повторно висловився про те, що результати розгляду його заяви від 12 червня 2020 року № 8 стали відомі йому лише під час судового розгляду справи після отримання відзиву відповідача на позовну заяву. Виклав свої доводи про порушення протиправною бездіяльністю відповідача своїх прав, за захистом яких він вернувся до суду. Так, зокрема через неповідомлення відповідачем про можливість укладення договору щодо отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину позивач був позбавлений можливості отримати зазначену допомогу для її виплати в подальшому найманим працівникам, які працювали у нього, Водночас просив залишити без розгляду заяву позивача про зміну підстав позову від 20 травня 2021 у зв`язку з її відкликанням.

Ухвалою від 29 вересня 2023 р. Київський окружний адміністративний суд повернув позивачу заяву про зміну підстав позову від 20 травня 2021 року.

У зв`язку з неприбуттям учасників справи в судове засідання 19 квітня 2021 року розгляд справи був відкладений на 09 червня 2021 року, потім на 13 вересня 2021 року та на 13 жовтня 2021 року.

Представник у поданому до суду клопотанні просив справу розглядати в порядку письмового провадження, представник відповідача без його участі.

Ураховуючи викладене та неприбуття представників в судове засідання 13 жовтня 2021 року, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є фізичною особою підприємцем, застрахованою, особою, який є роботодавцем для чотирьох найманих працівників, а саме ОСОБА_3 менеджера зі ОСОБА_4 менеджера з регіонального розвитку, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вантажників.

29 квітня 2020 року позивач відповідно вимог до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) від 30 березня 2020 року №540-IX рекомендованим листом направив до відповідача заяву від 29 квітня 2020 року вих. № 4 про виплату допомоги по частковому безробіттю вищевказаним працівникам з відповідними додатками.

Наказом Київського обласного центру зайнятості від 04 травня 2020 року № 78/0-28.01 з урахуванням додатку 2 до цього наказу позивачу відмовлено в наданні допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у зв`язку із невідповідністю поданих ним документів вимогам частини сьомої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення».

Листом від 05 травня 2020 № 1131/13/01-36 у відповідь на заяву ФОП ОСОБА_1 Київський обласний центр зайнятості повідомив позивача про вищевказану відмову, зазначивши про можливість повторного звернення у разі внесення змін до частини сьомої статі 47-1 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з доводами позивача цей лист він не отримав.

Доказів направлення на адресу позивача вищевказаного листа відповідач суду не надав.

Разом з тим, 12 червня 2020 року ФОП ОСОБА_1 повторно звернувся до Білоцерківского міськрайонного центру зайнятості із заявою від 12 червня 2020 року № 8 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Відповідно до пункту1 наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01 «Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» та витягу з додатку 1 до цього наказу ФОП ОСОБА_1 як роботодавцю вирішено надати допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

Листом від 15 червня 2020 № 116/01-28.01 відповідач повідомив позивача про Київським обласним центром зайнятості рішення про надання йому допомоги по частковому безробіттю на період карантину (наказ від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01) та запропонував позивачу протягом 3 робочих днів з дати прийняття рішення з`явитися до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості для укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Згідно з доводами позивача цей лист він не отримав.

Відповідач на підтвердження надіслання згаданого листа позивачу надав до суду скріншот екрана монітора комп`ютера, де зображено сторінку з програми діловодства, яка містить інформацію про реєстрації 15 червня 2020 року о 16:39 та о 17:29 вихідних документів, адресованих ФОП ОСОБА_1

06 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із листом від 06 листопада 2020 року вих. № 8, в якому просив надати йому інформацію щодо виплати найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 допомоги по частковому безробіттю відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зазначив, що 29 квітня 2020 року поштою надіслав лист з переліком документів, який отримано відповідачем 30 квітня 2020 року.

У відповідь Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості листом від 23 листопада 2020 року № 1044/1052.05/01-24 повідомив позивача про те, що за результатами засідання Комісії Київського обласного центру зайнятості з питань надання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), передбачених карантином, встановлених Кабінетом Міністрів України, відповідно до наказу від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01 за наслідками розгляду його листа від 06 листопада 2020 року № 8 прийнято рішення про надання йому допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а також про надіслання 15 червня 2020 року на його адресу листа від 15 червня 2020 року № 473-1/1052.05/01-24 щодо необхідності протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення прибути до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості для укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. У листі також зазначено, що вказана інформація доведена до відома позивача в телефонному режимі. Проте, позивач для укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю з метою подальшої її виплати найманим працівникам не прибув, лише відвідав Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості з метою посвідчити свою особу для отримання допомоги для себе як фізичної особи підприємця.

Отримання листа відповідача від 23 листопада 2020 року № 1044/1052.05/01-24 позивач не заперечує.

Ураховуючи те, що звертаючись до відповідача із листом від06 листопада 2020 року вих. № 8 позивач просив надати йому інформацію щодо виплати найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 допомоги по частковому безробіттю відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», зазначивши, про надіслання на його адресу 29 квітня 2020 року заяви з переліком документів, яку отримано відповідачем 30 квітня 2020 року, відсутність доказів щодо надіслання йому інформації про наслідки розгляду цієї заяви, а також те, щов листі від 23 листопада 2020 року № 1044/1052.05/01-24 Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості не повідомив, що наказ Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 № 116/01-28 «Щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину» виданий за наслідком розгляду заяви позивача від 12 червня 2020 року, суд дійшов висновку, що позивач помилково вважав, що вказаний наказ виданий за наслідком розгляду його заяви від 29 квітня 2020 р. № 4.

18 грудня 2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію від 18 грудня 2020 року про вжиття заходів щодо виплати найманим працівникам ФОП ОСОБА_1 допомоги в розмірі 22 810,72 грн, в якій також повідомив, що лист Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 473-1/1052.05/01-24 до нього не надходив, просив надати засвідчену копію наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01.

Листом від 18 січня 2021 року № 38/1052.02/01-24 відповідач повідомив, що відповідно до вимог законодавства та наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01 листом від 15 червня 2020 року № 473-1/1052.05/01-24 повідомив його про необхідність укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, проте в установлений законом триденний строк для укладення цього договору він не прибув, тому претензія задоволенню не підлягає. Водночас надіслав на адресу позивача копію листів Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від15 червня 2020 року № 473-1/1052.05/01-24, від 23 листопада 2020 року № 1044/1052.05/01-24 та копію наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 № 116/01-28.01та витяг з додатку № 1 до цього наказу.

Отримання листа Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 18 січня 2021 року № 38/1052.02/01-24 з додатками позивач не заперечує.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною першою статті 47-1 вказаного Закону визначено, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Згідно з частиною другою статті 47-1 Закону № 5067-VI для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;

4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності;

Частиною третьою статті 47-1 Закону № 5067-VI визначено, що право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Відповідно до частини п`ятої статті 47-1 Закону № 5067-VI виплата працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.

Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва (частина сьома статті 47-1 Закону № 5067-VI).

Як зазначено в частині восьмій статті 47-1 Закону № 5067-VI рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 47-1 Закону № 5067-VI).

Механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір, визначаються Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 (далі Порядок № 306).

Зокрема, згідно з приписами пункту 10 Порядку № 306 рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку. Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості.

У разі повторного подання роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку, після їх доповнення або доопрацювання рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня повторного подання роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів відповідно до вимог цього Порядку.

Як зазначено в пункті 12 Порядку № 306, у разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення укладається договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, в якому визначаються права та обов`язки сторін, порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, гарантії зайнятості працівника, якому виплачується допомога по частковому безробіттю на період карантину, відповідальність сторін, строк дії договору та порядок вирішення спорів. Примірний договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину наведений у додатку 3.

Аналіз викладених правових норм дає підстави суду дійти висновку про те, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, з метою дотримання вимог законодавства щодо між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, центр зайнятості повинен невідкладно повідомити про прийняття цього рішення роботодавця.

Закон № 5067-VI та Положення № 306 не містять норм, які врегульовують механізм такого повідомлення роботодавця. З огляду на це суд уважає, що зазначене повідомлення може відбутися будь-яким шляхом, наприклад з використанням повідомлення телефоном, засобами поштового чи електронного зв`язку.

Проте, відповідач не надав суду належний доказ щодо повідомлення позивача про прийняття Київським обласним центром зайнятості наказу від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01 та про направлення на його адресу листа Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 15 червня 2020 № 116/01-28.0. Наданий позивачем скріншот екрана монітора комп`ютера, де зображено сторінку з програми діловодства, яка містить інформацію про реєстрації 15 червня 2020 року о 16:39 та о 17:29 вихідних документів, адресованих ФОП ОСОБА_1 , не є належним доказом щодо відправлення цього листа на його адресу, а підтверджує лише реєстрацію такого документа.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/276/19нагадала свою правову позицію, відповідно до якої протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Беручи до уваги вищевикладене суд погоджується з доводами позивача про протиправну бездіяльність відповідача щодо його неповідомлення про можливість укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцямвідповідно до наказу Київського обласного центру зайнятості від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01, що унеможливило укладення цього договору між ним та Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, яким на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач не повідомив позивача про прийняття Київським обласним центром зайнятості про видання наказу від 15 червня 2020 року № 116/01-28.01, яким йому як роботодавцю надано допомогу по частковому безробіттю на період карантину, що унеможливило укладення між ним та Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину на підставі цього наказу, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача у цій справі мало бути зобов`язання відповідача у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили укласти з ФОП ОСОБА_1 договір про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідно до пункту 12 Порядку № 306.

Разом з тим, суд бере до уваги, що станом на час розгляду даної справи Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21 квітня 2022 року № 2220-IX статтю 47-1 виключено із Закону № 5067-VI.

Тому з урахуванням внесених змін до законодавства належним способом захисту у цій справі буде лише визнання протиправної бездіяльності відповідача.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 270 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 лютого 2021 року № 676.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають йому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2 200 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості зв`язку з неповідомленням фізичної фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо можливості укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2200 грн. (дві тисячі двісті гривень) 00 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач - Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості, адреса: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Біла Церква, Київської області, 09117, код ЄДРПОУ - 22199887.

Суддя Журавель В.О.