Рішення

від 29.09.2023 по справі 440/3069/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3069/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову від 17.03.2023 №191114, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Ткаченко Д.В. про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦРЕСУРС".

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вважає протиправним застосування до нього штрафу оскаржуваною постановою. Штраф був застосований за перевищення габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу. Позивач стверджував, що при перевезенні вантажу не було перевищено встановлені законодавством габаритно-вагові норми, оскільки перевезення вантажу здійснювалося контейнеровозом, дозволена фактична маса якого для проїзду автомобільними дорогами складає 44 тони, проте у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №029174 від 03.02.2023 та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020838 від 03.02.2023 зафіксовано повну масу транспортного засобу 43,3 тон при допустимій 40,0 тон, тобто відповідачем не враховано, що перевезення вантажу здійснено контейнеровозом, а тому йому дозволена маса до 44 тон. Позивач зазначив, що автомобілем здійснювалося перевезення насіння соняшника, який є сипучим вантажем, який міг переміщуватись по причепу під час транспортування, тому використана відповідачем методика не може розповсюджуватись на спірні відносини. Також вказував на порушення посадовими особами Укртрансбезпеки порядку здійснення габаритно-вагового контролю, а саме контроль здійснено однією особою Укртрансбезпеки, тобі як порядком передбачено здійснення такого контролю двома посадовими особами Укртарнсбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки зі залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника пункту габаритно-вагового контролю.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3069/23; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в діях відповідача під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, за порушення, яке мало місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт. Звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині перевищення навантаження на одиночну вісь тягача та строєні осі напівпричепа, про що зазначено у Акті та довідці №0020838 від 03.02.2023, а не за перевищення загальної маси транспортного засобу. Відтак, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вона наполягає на протиправності оскаржуваної постанови з підстав того, що посадовими особами Укртрансбезпеки порушено порядок здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

03.02.2023 ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» як автомобільний перевізник, транспортним засобом DAF XF 95,480, державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KRONE SDP27, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , здійснювалося перевезення вантажу (соняшник) на підставі товарно-транспортної накладної №1 від 03.02.2023.

03.02.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №102945 від 30.01.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області (старшим інспектором Стеценко М.О. та головним спеціалістом Петриченко О.М. проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» вимог законодавства про автомобільний транспорт, які зафіксовані в Акті проведення перевірки №314852 від 03.02.2023.

За змістом Акту проведення перевірки №314852 від 03.02.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «Перевезення вантажу ТТН №1 від 03.02.2023 (соняшник) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових параметрів на 10%, а саме: навантаження на одиночну вісь становить 12,65 т при допустимій 11,5, на строєну вісь 23,1 т при допустимій 21,0 т», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, при перевезенні подільного вантажу.

За змістом акту №314852 від 03.02.2023водій ознайомлений з цим актом та підписав його без заперечень.

27.02.2023 на адресу ТОВ «АВТОСПЕЦРЕСУРС» направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який призначений на 17.03.2023 з 10:00 год до 12:00 год.

17.03.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на підставі абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №191114 у розмірі 8500,00 грн за порушення пункту 22,5 ПДР (згідно акту проведення перевірки від 03.02.2023 №314852)

Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2023 №191114, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, відповідно до пунктів 3, 4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Стаття 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку №879).

Відповідно до пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Пункти 5, 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), встановлюють, що у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.

У разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.

Як слідує зі змісту акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в результаті здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF XF 95,480, державний номерний знак НОМЕР_1 , разом з напівпричепом KRONE SDP27, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , встановлено перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 5%, але не більше 10%, при перевезенні вантажу, а саме: навантаження на одиночну вісь становить 12,65 т при допустимій 11,5, на строєну вісь 23,1 т при допустимій 21,0 т.

Таким чином доводи позивача, що про відповідачем не враховано, що перевезення вантажу здійснено контейнеровозом, а тому йому дозволена маса до 44 тони, суд не бере до уваги, оскільки підставою притягнення до відповідальності є не перевищення загальної маси транспортного засобу, а перевищення навантаження на одиночну вісь тягача та на строєну вісь напівпричепа.

Щодо доводів позивача стосовно того, що предметом перевезення являвся подільний (сипучий) вантаж, яка змішується під дією мінімальних сил, при цьому, загального перевантаження транспортного засобу не було, а відповідачем не доведено існування методики поосьового зважування, то суд вважає за доцільне зазначити таке.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (надалі також - Правила перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезення навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно із пунктом 12.1 Глави 12 Правил перевезення при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно із пунктом 8.20 Глави 8 зазначених правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

У спірному випадку різниця у вазі сипучого вантажу між сусідніми осями зафіксована у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, а також талоні зважування від 23.03.2021.

Поряд з цим, суд зауважує, що відповідно до підпункту 9 пункту 2 Порядку №879 пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку №879).

Згідно з пунктом 11 Порядку №879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

За змістом пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відтак, суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача здійснено працівниками Укртрансбезпеки відповідно до вимог Порядку №879.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалось вище, статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов`язковість у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, як в даному випадку - перевищення навантаження на строєну вісь транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Як вже зазначалося судом, в ході проведення рейдової перевірки 03.02.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено факт перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу подільного вантажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при перевезенні вантажу автомобільним транспортом позивачем допущено перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу понад 5%, але не більше 10 % включно при перевезенні подільного вантажу, за що абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено адміністративно-господарський штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо доводів позивача про порушення порядку проведення габаритно-вагового контролю однією посадовою особою Укртрансбезпеки, суд вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до Акту проведення перевірки від 03.02.2023 №314852, проведення перевірки здійснювалося старшим державним інспектором Стеценко М.О. та головним спеціалістом Петриченко О.М.

Згідно з вимогами статей 73, 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У цій справі, суд звертає увагу на те, що позивач фактично не спростував допущення ним порушень, документально встановлених посадовими особами Укртрансбезпеки.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦРЕСУРС» (пл. Павленківська,18, кім 314, 36014, код ЄРДПОУ 40838406) до Державної служби України з безпеки на транспорті ( проспект Перемоги,14, м. Київ, 01135, код ЄРДПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко