Рішення

від 29.09.2023 по справі 500/3807/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3807/23

29 вересня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УНІКОМПЕКС" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІКОМПЕКС" (далі - позивач, ТОВ "УНІКОМПЕКС") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1 від 19.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "УНІКОМПЕКС" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію №23UA403030014983U5 від 16.06.2023, в якій визначено митну вартість товару за ціною договору. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

Позивач вказує, що відповідач електронним повідомлення витребував додаткові документи без зазначення сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, а тому протиправно вчинив наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Твердження у спірному рішенні про те, що декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом, не відповідає дійсності, оскільки відповідачу було надано довідку про транспортні витрати від 15.06.2023, що є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Наявність ж у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1 від 19.06.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, 02.08.2023 Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №23UA403030014983U5 від 16.06.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом, у зв`язку з чим, уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням було направлено вимогу на надання додаткових документів.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. На вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; виписку з бухгалтерської документації; копію експортної декларації відправника. В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах: товару № 1 згідно митною декларацією від 03.04.2023 №UA100230/2023/007345 на рівні 6,50 дол. США/кг. (3839,1483 дол. США за 1 шт.); товару № 2 згідно митною декларацією від 03.04.2023 № UA209230/2023/034619 на рівні 6,20 дол. США/кг. (983,4439 дол. США за 1 шт.); товару №3 за митною декларацією від 24.03.2023 №UA204060/2023/002370 на рівні 6,22 дол. США/кг. (724,7740 дол. США за 1 шт.).

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 10.01.2023 між компанією "FUJIAN DEPCO POWER GENERATION CO, LTD" (США), продавець, та ТОВ "УНІКОМПЕКС" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний контракт № 003-DEPCN-UNIUA-0123, на виконання якого згідно із рахунком-проформою № CDP20230110-AG від 10.01.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №CDP20230110-AG від 19.04.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар.

16.06.2023 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію №23UA403030014983U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення:

Товар 1. "Електрогенераторна дизельна установка: Дизельний генератор, потужність 24кВт; низькошумний тип; 50Гц/380/220В; 3-фазний; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DPK-DFAW-33-бшт; Дизельний генератор, потужність 30кВт; низькошумний тип; 50Гц/380/220В; 3-фазний; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DPK-DFAW-41-4inT; Дизельний генератор, потужність 40кВт; низькошумний тип; 50Гц/380/220В; 3- фазний; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DPK-DFAW- 55-2шт; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 7,5кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG10000SE-SILENT-2inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 7,5кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG10000SESILENT-3inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 9кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG12000SE-SILENT-2inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 9кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG12000SE-SILENT- 3шт; Торговельна марка DEPCO Виробник FUJIAN DEPCO POWER GENERATION CO, LTD Країна виробництва CN".

Товар 2. "Електрогенераторна дизельна установка: Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 6кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG8500SE-SILENT-2inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 6кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG8500SE-SILENT- 2шт; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 6кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG8500SE-SILENT-2inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 6кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG8500SE-SILENT-2inT; Дизельний генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 6кВт; низькошумний тип; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель DG8500SE-SILENT- 2шт; Торговельна марка DEPCO Виробник FUJIAN DEPCO POWER GENERATION CO, LTD Країна виробництва CN".

Товар 3. "Електрогенераторна бензинова установка: Бензиновий генератор з ручним запуском двигуна, потужність: 1,8кВт; однофазний; 220В, 50Гц модель GS-2500CL- 22шт; Бензиновий генератор з ручним запуском двигуна, потужність: 2,5 кВт; однофазний; 220В, 50Гц модель GS-3500CL-22iht; Бензиновий генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 4,5 кВт; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель GS- 5500CLE-20inT; Бензиновий генератор з електрозапуском двигуна (запуск ключем), потужність: 5,5кВт; однофазний; 220В, 50Гц; в комплекті містить ATS (блок автоматичного управління) модель GS-6500CLB-12шт; Торговельна марка DEPCO Виробник FUJIAN DEPCO POWER GENERATION CO, LTD Країна виробництва CN".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: пакувальний лист від 19.04.2023; рахунок-проформа № CDP20230110-AG від 10.01.2023; рахунок-фактура (інвойс) № CDP20230110-AG від 19.04.2023; коносамент № FUCND2304001 від 30.04.2023; автотранспортна накладна (CMR) № 100777 від 14.06.2023; декларація про походження товару № CDP20230110-AG від 19.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230130/000566596 від 30.01.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230421/000575067 від 21.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 10.01.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 003-DEPCN-UNIUA-0123 від 10.01.2023; договір про надання послуг митного брокера № 02-05-23/1 від 02.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 120123 від 12.01.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10050800 від 15.06.2023; інші некласифіковані документи № 23ROCT190000380894 від 14.06.2023; інші некласифіковані документи - сертифікат CE від 24.05.2021; інші некласифіковані документи - сертифікати ISO від 24.07.2022; інші некласифіковані документи - технічні характеристики № б/н від 14.06.2023; інші некласифіковані документи - фото ATS від 30.04.2023.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "000 Інформаційне повідомлення"; "101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів"; "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів"; "107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД"; "108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД".

Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "Учасник ЗЕД ТОВ "УНІКОМПЕКС"'(код ЄДРПОУ 44766063) недавно взятий на облік. З метою забезпечення протидії порушення порядку міжнародної передачі товарів військового призначення, під час митного оформлення товарів "комплектуючі та вироби на повітряні судна цивільної та військової авіації" або "агрегатні вузли до тракторів та вантажних транспортних засобів", що підпадають чи можуть підпадати під вимоги законодавства у галузі державного експортного контролю, необхідно інформувати співробітників СБ України ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_1 ), або ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_2 ), див лист Держмитслужби від 08.03.2023 № 08-3/16-03/7/1508. Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1, 2, 3). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до ч.3, 4 cт.53 МК України. Товар(и) № 1, 2, 3: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів. Підстава: Перелік індикаторів ризику. Індикатори пункт 3.1.5 Переліку індикаторів ризику доведених листом ДМСУ від 19.12.2022 №24/24-01/7/52 "Опис та назва повністю відповідають найменуванню товарного угрупування УКТ ЗЕД без зазначення конкретних характеристик товару".

16.06.2023 уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а саме: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі неподання документів відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до ч.3 ст.53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта подано технічні характеристики 3 від 14.06.2023; технічні характеристики 2 від 14.06.2023; технічні характеристики від 14.06.2023; ATS технічні характеристики від 30.04.2023; ATS технічні характеристики від 30.04.2023; технічні характеристики від 14.06.2023 та листом від 16.06.2023 повідомлено про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами розгляду поданої митної декларації №23UA403030014983U5 від 16.06.2023 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 19.06.2023 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; виписку з бухгалтерської документації; копію експортної декларації відправника.

Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом подано до митного оформлення копії: зовнішньоекономічного договору від 10.01.2023№ 003-DEPCN-UNIUA-0123, додаток до договору від 10.01.2023 №1, рахунок-проформу від 10.01.2023 № CDP20230110-AG, комерційний інвойс від 19.04.2023 №CDP20230110-AG без відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація. Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка. Згідно договору про організацію міжнародних перевезень вантажів від 12.01.2023 №120123 передбачено умови надання тієї чи іншої послуги, також перелік послуг і операцій, які необхідні для здійснення перевезень узгоджуються сторонами в заявці (п 2.2 ). Заявка на перевезення до митного оформлення не подано. Згідно договору про організацію міжнародних перевезень вантажів від 12.01.2023 №120123 та відповідно до автомобільної накладної (CMR) № 100777, Компанія "K.S. Mackenzie GmbH" залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах: товару № 1 згідно митною декларацією від 03.04.2023 №UA100230/2023/007345 на рівні 6,50 дол. США/кг. (3839,1483 дол. США за 1 шт.); товару № 2 згідно митною декларацією від 03.04.2023 № UA209230/2023/034619 на рівні 6,20 дол. США/кг. (983,4439 дол. США за 1 шт.); товару №3 за митною декларацією від 24.03.2023 №UA204060/2023/002370 на рівні 6,22 дол. США/кг. (724,7740 дол. США за 1 шт.).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, подані декларантом позивача до митного оформлення документи - рахунок-проформа № CDP20230110-AG від 10.01.2023 та рахунок-фактура (інвойс) №CDP20230110-AG від 19.04.2023 за назвою і змістом відповідають вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

На виконання п.2 ч.2 ст.53 МК України ТОВ "УНІКОМПЕКС" представлено зовнішньоекономічний контракт № 003-DEPCN-UNIUA-0123 від 10.01.2023 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткову угоду № 1 від 10.01.2023.

Митному органу надано і транспортні (перевізні) документи, зазначені в п.6 ч.2 ст.53 МК України, серед яких: коносамент № FUCND2304001 від 30.04.2023, автотранспортна накладна (CMR) № 100777 від 14.06.2023, договір (контракт) про перевезення № 120123 від 12.01.2023, довідка про транспортні витрати від 15.06.2023.

Що стосується документів, передбачених п.4 ч.2 ст.53 МК України, то на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі відповідно до банківських платіжних документів № 230130/000566596 від 30.01.2023 та №230421/000575067 від 21.04.2023.

Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин.

Відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, і для подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

Водночас, декларантом позивача до митного оформлення надано прайс-лист від 19.04.2023 відповідно до п.6 ч.3 ст.53 МК України.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №23UA403030014983U5 від 16.06.2023, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною контракту.

Вартість придбаного ТОВ "УНІКОМПЕКС" у компанії "FUJIAN DEPCO POWER GENERATION CO, LTD" товару підтверджуються: зовнішньоекономічним контрактом № 003-DEPCN-UNIUA-0123 від 10.01.2023 з додатковою угодою № 1 від 10.01.2023, рахунком-проформою № CDP20230110-AG від 10.01.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №CDP20230110-AG від 19.04.2023, коносаментом № FUCND2304001 від 30.04.2023; автотранспортною накладною (CMR) № 100777 від 14.06.2023, банківськими платіжними документами № 230130/000566596 від 30.01.2023 та 230421/000575067 від 21.04.2023, договором (контрактом) про перевезення № 120123 від 12.01.2023, довідкою про транспортні витрати від 15.06.2023, прайс-листом від 19.04.2023.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (ст.2 Закону). Частиною 1 ст.14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до умов договору № 003-DEPCN-UNIUA-0123 від 10.01.2023 з додатковою угодою № 1 від 10.01.2023, загальна вартість товару по цьому договору складає суму вартостей товарів, вказаних в інвойсах та або додатках та / або специфікаціях (п.2.1). Покупець здійснює оплату товару на умовах згідно з умовами описаним в інвойсах та або додатках (п.2.2).

Суд наголошує, що факт оплати ТОВ "УНІКОМПЕКС" імпортованого товару в повному обсязі стверджується банківськими платіжними документами № 230130/000566596 від 30.01.2023 та 230421/000575067 від 21.04.2023.

Серед іншого, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Ставлячи під сумнів відповідність задекларованої ціни ввезеного транспортного засобу, митний орган послався на те, що декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом.

Проте у спірних правовідносинах декларант виконав вимоги митного органу в частині подання транспортних документів, серед яких: коносамент № FUCND2304001 від 30.04.2023; автотранспортна накладна (CMR) № 100777 від 14.06.2023, договір (контракт) про перевезення № 120123 від 12.01.2023, довідка про транспортні витрати від 15.06.2023, а витребувані відповідачем інші документи (договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця) не могли бути подані в силу їх відсутності у позивача та відсутності договірних взаємовідносин останнього з третіми особами.

При цьому суд зауважує, що подана декларантом довідка про витрати на транспортування товару від 15.06.2023 є належним доказом, що підтверджує розмір витрат на перевезення товару і відповідає правій позицій Верховного Суду щодо цього.

У постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Як наслідок, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1 від 19.06.2023 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 5178,45 грн. відповідно до платіжної інструкції №187 від 06.07.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000047/1 від 19.06.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УНІКОМПЕКС" судовий збір у розмірі 5178 (п`ять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 45 (сорок п`ять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 вересня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІКОМПЕКС" (місцезнаходження/місце проживання: провулок Охтирський, 3,м.Київ,03022 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44766063);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддя Мандзій О.П.