Ухвала

від 20.09.2023 по справі 761/25278/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 72023000500000019, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт грошових коштів, які були вилучені 17.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000500000019 від 17.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що речі, які вилучені за вищевказаною адресою не мають жодного доказового значення у кримінальному провадженні, тому немає підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження.

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено наявність підстав в накладенні арешту на майно, оскільки вилучене майно відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Зазначає прокурор, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку представників власника майна, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000019 від 17.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

09.05.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку в адміністративних, офісних, господарських, складських, підсобних та нежитлових приміщеннях, що використовуються службовими особами ТОВ «Смарт БАУ» , розташованого за адрсеою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_9 , з метою відшукання і вилучення речей і документів за період з 01.01.2020 року по 01.012.2023 року, а саме: документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Смарт БАУ». В частині надання дозволу на проведення обшуку і вилучення грошових коштів - було відмовлено.

При цьому, 17.05.2023 року детективами Територіального управління Бюро економічної безпеки у Волинській області на підставі ухвали слідчого судді проведено обшуку адміністративних, офісних, господарських, складських, підсобних та інших нежитлових приміщеннях, що використовується службовими особами ТОВ «Група Смарт». Разом з тим, детективами було виявлено та вилучено на 2-му поверсі приміщення №102 за адресою: місто Рівне, вул.. Відінська, буд.41/1 готівкові кошти у сейфі, які належать ОСОБА_10 .

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №72023000500000019, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що зазначене в клопотанні майно не має жодного доказового значення у кримінальному провадженні та немає підстав вважати, що воно є речовим доказом злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Разом з цим до матеріалів клопотання орган досудового розслідування не долучив доказів, які б вказували на неправомірне походження чи набуття майна, не надав належного обґрунтування щодо правової підстави для арешту майна, яке було вилучено 17.05.2023 року під час проведення обшуку у приміщенні будівлі АДРЕСА_1 , не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином грошові кошти співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. Не підтвердив прокурор належними доказами обставин, за якими він вважає, що вилучені в ході обшуку у приміщенні будівлі дані грошові кошти, є речами набутими кримінально протиправним шляхом та мають відношення до товариств.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які дані про повідомлення підозри особі щодо майна якої ставилось питання про накладення арешту, як і інші докази, які б свідчили, що в її діях є ознаки злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, слідчий суддя правильно прийшов до висновку про відсутність на даний час правових підстав для накладення арешту на вищезазначене майно та правомірно відмовив у його задоволенні.

За наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки їх вимоги не ґрунтуються на матеріалах провадження та були враховані під час прийняття рішення слідчим суддею.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт грошових коштів, які були вилучені 17.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023000500000019 від 17.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4868/2023

Єдиний унікальний номер 761/25278/23-к

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1