Постанова

від 27.09.2023 по справі 364/182/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 364/182/23 Головуючий у суді першої інстанції - Моргун Г.Л.

Номер провадження № 22-ц/824/11858/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, який мотивував тим, що йому на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказував, що з 12 лютого 2014 року у вказаному будинку зареєстрований, але не проживає відповідач ОСОБА_2 , добровільно знятись з реєстраційного обліку за вказаною адресою відповідач відмовляється, чим перешкоджає позивачу користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Разом з тим, позивач зазначав, що він звертався до відділу ЦНАП виконавчого комітету Володарської селищної ради із заявою про зняття з місця реєстрації ОСОБА_2 , однак отримав відмову.

Враховуючи вказане, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Володарську селищну раду Київської області провести зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, на виконання ухвали Володарського районного суду Київської області від 24 березня 2023 року про відкриття провадження надійшов лист від Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05 червня 2023 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 відповідно до Указу Президента України № 69 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» 23 серпня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації до лав Збройних Сил України, де проходить службу по даний час.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року було зупинено провадження по справі. Зобов`язано ОСОБА_2 протягом десяти днів повідомити суд про припинення перебування у складі Збройних Сил України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що на його думку для зупинення провадження у справі в матеріалах справи мають бути докази не лише перебування сторони у складі Збройних Сил України, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

ОСОБА_1 вказує, що з відповіді Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05 червня 2023 року не вбачається, що ОСОБА_2 перебуває у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України. Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення затягування строків розгляду справи, ОСОБА_1 просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу Володарського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у даній справі мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач по справі перебуває в лавах Збройних Сил України, то суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, так як приписи статті 251 ЦПК України мають імперативний характер.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до відповіді четвертого відділу Білоцерківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 4/616 від 05 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Указу Президента України № 69 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» 23 серпня 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації до лав Збройних Сил України де проходить службу по даний час (а.с.44).

Таким чином, враховуючи, що відповідач по справі перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, а також імперативні положення статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про зупинення провадження у справі, оскільки в іншому випадку особу буде позбавлено права на доступ до правосуддя, зокрема, відповідач не зможе висловити свою правову позицію у даній справі.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 06 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв