Рішення

від 29.09.2023 по справі 692/776/23

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/776/23

Провадження № 2/692/209/23

29.09.23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року смт Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю секретаря Савенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з залишилась спадщина, зокрема житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0,3082 га, 0,1511 га, 6,41 га, що розташовані в с. Демки, Золотоніського району Черкаської області.

Зазначає, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт на свого онука ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і свої спадкові права на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , не оформив у встановленому законом порядку з незалежних від нього причин. Спадкоємців, які б претендували на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 немає, спадкова справа після його смерті не заводилась. Позивач вказує, що проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`ю більше п`яти років і є спадкоємцем 4 черги. Оскільки ОСОБА_3 помер і не встиг прийняти спадщину, а ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , то з метою отримання у власність спадкового майна, звернулась з письмовою заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на своє ім`я після смерті ОСОБА_2 до Другої Золотоніської державної нотаріальної контори. Проте отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки згідно відомостей зі спадкового реєстру спадкодавцем було вчинено заповіт на ім`я ОСОБА_3 . На даний час у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому вона змушена звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 02.08.2023р. провадження по справі відкрито, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30.08.2023р. підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Брус С.М. не прибули. Від адвоката Бруса С.М. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, у якій той просив позов задовольнити та заява про уточнення позовних вимог, у якій представник зазначив про допущення описки в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги, визнавши за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,4593 га, а саме: площею 0,3082га, кадастровий номер 7120683500:01:001:0011 та площею 0,1511га, кадастровий номер 7120683500:01:001:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,41 га, кадастровий номер 7120683500:03:001:1055, що розташована на території Демківської сільської ради, Драбівського району Черкаської області. Судовий збір просив з відповідача не стягувати.

У судове засідання представник відповідача Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не з`явився, скерував до суд заяву про розгляд справи без його присутності у якій заявлений позов визнав повністю, просив його задовольнити, судові витрати покласти на позивача.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийнято судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 15.11.2022р. Драбівським відділом ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Демки, Золотоніського р-ну, Черкаської області.

Відповідно до Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 71484306 від 27.01.2023р., у Другій Золотоніській державній нотаріальній конторі 27.01.2023р. заведено спадкову справу № 18/2023р., спадкодавець: ОСОБА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом № 1602, виданого 15.05.2009р. державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори Петраченком О.В. та витягу про реєстрацію права на нерухоме майно № 22748172 від 18.05.2009р., ОСОБА_2 належав житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , вказано ОСОБА_2 , ідеальна частка 1.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом № 1606, виданого 15.05.2009р. державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори Петраченком О.В., ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_4 , спадщина складається з земельної ділянки площею 0,4593 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом № 1604, виданого 15.05.2009р. державним нотаріусом Драбівської державної нотаріальної контори Петраченком О.В., ОСОБА_2 є спадкоємицею ОСОБА_4 , спадщина складається з земельної ділянки площею 6,41га, що розташована на території Демківської сільської ради, Драбівського району, Черкаської області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 124312, виданого 22.03.2007р., ОСОБА_4 належить земельна ділянка у межах згідно з планом площею 0,4593 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 , яка складається з двох земельних ділянок площею 0,3082 га та 0,1511 га, кадастрові номери 7120683500:01:001:0011 та 7120683500:01:001:0012.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 931116, виданого 30.10.2009р., ОСОБА_2 належить земельна ділянка у межах згідно з планом площею 6,41 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Драбівський р-н, Демківська сільська рада за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 7120683500:03:001:1055.

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 11.11.2022р. старостою Демківського старостинського округу Шрамківської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області, ОСОБА_2 все своє майно, що буде належати їй на момент смерті заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 02.12.2022р. Драбівським відділом ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Демки, Золотоніського р-ну, Черкаської області.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 73461438 від 04.08.2023р. інформація про ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до копій довідок виконкому Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 2-45 від 06.02.2023р. та 2-46 від 06.02.2023р. ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власні кошти.

Відповідно до довідки виконкому Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 2-198 від 01.08.2023р., ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але не проживав на момент смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки виконкому Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 2-197 від 01.08.2023р. житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , приватизований та належав померлій ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Драбівського районного суду від 11.04.2023р. по справі № 692/227/23 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно проживала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю з 10 червня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2023р., виданої завідувачем Другої золотоніської державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю заповіту від 11.11.2022р., яким ОСОБА_2 заповіла все своє майно онуку ОСОБА_3 , який пережив свою бабу та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо він був останнім членом двору.

Згідно даних копії спадкової справи № 18/2023, вона заведена у Другій золотоніській державній нотаріальній конторі заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі заяви ОСОБА_1 , яка вказала, що спадщину після смерті ОСОБА_2 за законом приймає та що їй роз`яснено зміст законодавства щодо спадкування.

Таким чином спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , який на момент смерті спадкодавця був зареєстрований з нею, але не проживав та не вчинив дій щодо прийняття та оформлення спадщини, померши через два тижні після смерті спадкодавця. Відомості про спадкоємців ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1,3, ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

При цьому строк для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 1 ст. 1270 ЦКУ).

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України якщо спадкоємецьпротягом строку,встановленого статтею1270цього Кодексу,не подавзаяву проприйняття спадщини,він вважаєтьсятаким,що неприйняв її.

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_3 , який, проте, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто через майже 2 тижні після смерті спадкодавця. У матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_3 прийняв спадкове майно, оскільки той не проживав спільно з спадкодавцем на момент її смерті, до нотаріуса за життя з відповідною заявою не звертався, докази протилежного відсутні.

У даному випадку для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Статтею 29ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Положення статті 29ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Відповідно до частини другої статті 2Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» (в редакції положень Закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 будинок в АДРЕСА_1 , не був постійним місцем проживання ОСОБА_3 , хоча він був зареєстрований у цьому будинку, однак за даною адресою на час смерті спадкодавця постійно не проживав.

У визначений законом строк ОСОБА_3 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.

Державна реєстрація ОСОБА_3 у будинку в АДРЕСА_1 , сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті ОСОБА_2 за цією адресою реєстрації, оскільки спростована належними та допустимими доказами.

Частина третя статті 1268ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного, що відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18). Аналогічні положення містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року по справі № 204/2707/19, провадження № 61-15380св20.

Відповідно до ч. 1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Однак згідно наданих відомостей спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, відповідна інформація у Спадковому реєстрі відсутня, інші відомості про спадкоємців у матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 зазначила, що є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла та належить до 4 черги спадкування.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім?єю протягом 5 років доказуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи факт визнання позову відповідачем, що є самостійною підставою задоволення позову, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, зважаючи на те, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 її спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 спадщину у встановленому законом порядку не прийняв, його спадкоємці відсутні, а позивач належить до 4 черги спадкування та прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Керуючись вищевикладеним, ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 328, 1216, 1222, 1223, 1258,1264, 1268-1270, 1296,1297 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,4593 га, а саме: площею 0,3082га, кадастровий номер 7120683500:01:001:0011 та площею 0,1511га, кадастровий номер 7120683500:01:001:0012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,41 га, кадастровий номер 7120683500:03:001:1055, що розташована на території Демківської сільської ради, Драбівського району Черкаської області.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2023 року.