Ухвала

від 21.09.2023 по справі 757/37090/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37090/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортіс Прайм» (ЄДРПОУ 44209158) про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42023000000000707 від 27.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2023 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортіс Прайм» (ЄДРПОУ 44209158) про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 у справі №757/31387/23-к, в межах кримінального провадження № 42023000000000707 від 27.04.2023, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортіс Прайм», (Код ЄДРПОУ: 44209158 Україна, 07417, Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Космонавтів, будинок 38 Б), що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритого у AT «СЕНС БАНК» (Код ЄДРПОУ:23494714, Україна, 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100), в частині заборони здійснення видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній посадовій особі, товариство також не є будь яким іншим учасником кримінального провадження, даних які б свідчили про те, що арештоване майно одержане протиправним шляхом слідчому судді не надано, у зв`язку з чим заявник вважає за необхідне частково скасувати застосований захід забезпечення кримінального провадження.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Прокурор Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000707 від 27.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

24.07.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000000707 від 27.04.2023, серед інших, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортіс Прайм», (Код ЄДРПОУ: 44209158 Україна, 07417, Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Космонавтів, будинок 38 Б), що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритого у AT «СЕНС БАНК» (Код ЄДРПОУ:23494714, Україна, 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно має доказове значення у кримінальному провадженні та, що на даному етапі досудового розслідування була необхідність у забезпеченні збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки незастосування арешту могло призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для заборони ТОВ «Ортіс Прайм» здійснювати видаткові операцій пов`язані з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати. Підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б забороняли ТОВ «Ортіс Прайм» здійснення видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати, у зв`язку з чим вважає за доцільне частково скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в цій частині.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Частково скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №757/31387/23-к, в межах кримінального провадження № 42023000000000707 від 27.04.2023, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортіс Прайм», (Код ЄДРПОУ: 44209158 Україна, 07417, Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Космонавтів, будинок 38 Б), що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритого у AT «СЕНС БАНК» (Код ЄДРПОУ:23494714, Україна, 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100), в частині заборони здійснення видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних з виплатою заробітною плати.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1