Ухвала

від 29.09.2023 по справі 759/14971/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 4-с/759/81/23

ун. № 759/14971/22

29 вересня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; боржник: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2023 року скаржник ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; боржник: ОСОБА_2 , в якій просила:

Зобов`язати державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направити запит до Пенсійного фонду України (відповідного відділу Пенсійного фонду України) щодо отримання відомостей про нараховану пенсію або іншу соціальну виплату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що стягувач - ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

02.11.2022 року Святошинським районним судом м. Києва по справі №759/14971/22 видано судовий наказ про стягнення з боржника аліментів на користь стягувача.

Постановою державного виконавця від 02.05.2023 року відкрито виконавче провадження за №71708112.

21.06.2023 року стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про направлення до Пенсійного фонду України запиту щодо отримання боржником пенсії.

Однак, станом на день подання скарги жодної відповіді від виконавчої служби не було і не було зроблено державним виконавцем жодного запиту про які наголошував стягувач.

З огляду на зазначену бездіяльність, стягувач змушений був звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 02.11.2022 року Святошинським районним судом м. Києва по справі №759/14971/22 видано судовий наказ про стягнення з боржника аліментів на користь стягувача.

Постановою державного виконавця від 02.05.2023 року відкрито виконавче провадження за №71708112.

21.06.2023 року стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про направлення до Пенсійного фонду України запиту щодо отримання боржником пенсії.

Станом на день подання скарги жодної відповіді від виконавчої служби не було і не було зроблено державним виконавцем жодного запиту про які наголошував стягувач, з огляду на зазначену бездіяльність, стягувач змушений був звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 5 Закону).

Згідно зі ст. 3 цього Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Враховуючи висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 (заява №55723/00) та «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17.12.2004 (заява №33348/96), згідно з якими завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою, суд зауважує, що завдання суду у справі за цією скаргою полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав сторін виконавчого провадження під час примусового виконання рішення суду, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, за змістом ст. 451 ЦПК України метою подання скарг на дії/бездіяльність службових і посадових осіб органів державної виконавчої влади, приватних виконавців під час судового контролю на стадії виконання кінцевого судового рішення у справі є ефективне і швидке поновлення порушених прав скаржника, яке відбувається, зокрема, шляхом визнання оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності неправомірними і зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Проаналізувавши надані заявником докази, керуючись вищенаведеним законодавством щодо регулювання порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, оскільки у судовому засіданні не здобуто доказів неправомірності дій/бездіяльності державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при виконанні виконавчого провадження №71708112.

Керуючись нормами ст. 18, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 3, 12, 13, 76-79, 81, 260, 261, 263, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Ровеньківського відділу державної виконавчої у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; боржник: ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ключник А.С.