Рішення

від 16.08.2023 по справі 910/13999/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2023Справа № 910/13999/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Відкритого акціонерного товариства Київський завод "Агромаш"

про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 109 960, 30 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Київський завод "Агромаш" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 109 960, 30 грн, з яких 85 897,83 грн - основного боргу, 4 642,53 грн - інфляційних втрат, 809,89 грн - три проценти річних, 1 430,48 грн - пеня та 17 179,57 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором №6462/1-1-10 від 19.03.2021 на послуги водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/13999/21 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для вчинення процесуальних дій.

Відповідач в установлений строк відзив до суду не надав.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 03.09.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2021 не подав до суду відзив, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.1999 між Державним комунальним об`єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є позивач, як постачальником, та Державним підприємством Київський завод "АГРОМАШ", перетвореним у Відкрите акціонерне товариство "АГРОМАШ", як абонентом, укладено Договір № 6462/1-1-10 на послуги водопостачання та водовідведення (далі разом із додатками - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищевказані послуги на умовах, які визначені договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 № 65 (далі - Правила).

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно пункту 3.4 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим пунктом 21.2 Правил.

Абонент, відповідно до пункту 3.6 договору, розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (пункт 3.7 Договору).

Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору, останній укладається строком на 10 років і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Та вважається переукладеним на новий строк. Якщо за один місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Доказі припинення у встановленому порядку, визнання недійсним або розірвання матеріали справи не містять.

Доказів звернення абонента до постачальника щодо незгоди із кількістю або вартістю отриманих у період з 01.08.202 по 31.05.2021 послуг або направлення представника з обґрунтовуючи ми документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту сторонами не надано.

На підтвердження надання відповідачу послуг згідно договору за період з 01.08.2020 по 31.05.2021 позивачем надано до суду погоджені та підписані абонентом Акти обстеження та зняття показань з вузла обліку, розрахунки обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об`єктах споживача, довідки Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з додатками №1 (на підтвердження направлення до банківської установи Відповідача платіжних документів), а також інформацію щодо розподілу сплат.

За твердженням Позивача загальна вартість наданих послуг у сумі 114 057,42 грн була сплачена Відповідачем лише частково на суму 28 159,59 грн. Відтак, заборгованість Відповідача за договором становить 85 897,83 грн.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом закріплений у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та у статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції після 09.11.2017).

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом вище, порядок оплати за надані послуги визначений у пункті 3.6 договору.

Як убачається із довідок Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Позивачем за спірний період виставлялися відповідні платіжні повідомлення Відповідачу, однак останній своєчасно та в повному обсязі оплату за надані послуги не здійснив, незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг не висловлював.

Згідно наданих Позивачем документів, Відповідачем було здійснено часткову оплату за надані послуги на загальну суму 28 159,59 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача 85 897,83 грн основного боргу та задоволення позову в цій частині.

У зв`язку з порушенням Відповідачем умов договору Позивач на підставі пунктів 4.2, 4.3 договору та статті 230 ГК України просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 1 430,48 грн та 17 179,57 грн штрафу.

Крім того, Позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив суд стягнути з Відповідача 4 642,53 грн інфляційних втрат та 809,89 грн трьох процентів річних.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за повну або часткову несплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% несплаченої суми.

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що за несплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочки.

Приписами частин 2, 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За відповідним перерахунком суду, здійсненим згідно з відомостями щодо виставлення рахунків до банківської установи на суми боргу, суд дійшов висновку про задоволення санкцій у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Київський завод "Агромаш" (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7; ідентифікаційний код 30251744) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ідентифікаційний код 03327664) 85 897,83 грн (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 83 копійки) основного боргу, 1 430,48 грн (одну тисячу чотириста тридцять гривень 48 копійок) пені, 17 179,57 грн (сімнадцять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень 57 копійок) штрафу, 4 642,53 грн (чотири тисяч і шістсот сорок дві гривні 53 копійки) інфляційних втрат, 809,89 грн (вісімсот дев`ять гривень 89 копійок) трьох процентів річних та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ