Рішення

від 18.09.2023 по справі 922/1439/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023м. ХарківСправа № 922/1439/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків, Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №7" Харківської міської ради, м. Харків в інтересах держави, в особі Харківська міська рада до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К.", м. Харків про стягнення 70 415,70 грн. за участю представників:

прокурор - Хряк О.О. (посв.),

позивача (Харківська міська рада) - Романенко Т.М. (посв.),

позивача (Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №7" Харківської міської ради, м. Харків ) - Гончаров С.І. адвокат,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №7" Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (м. Харків) про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 70415,70 грн згідно договору про закупівлю товару №181/20-БТ/ХК від 18.05.2020.

Ухвалою від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1493/23 за правилами загального позовного провадження.

11.05.2023 від відповідача (ТОВ "Медичний центр "М.Т.К.") надійшов відзив на позовну заяву.

05.06.2023 від позивача (КНП "Міська клінічна лікарня №7" ХМР) надійшла відповідь на відзив.

23.06.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

04.07.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

Прокурор в судовому засіданні 18.09.2023 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача (Харківська міська рада) в судовому засіданні 18.09.2023 проти позову заперечував в повному обсязі.

Представник позивача (Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №7" Харківської міської ради, м. Харків ) в судовому засіданні 18.09.2023 проти позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.09.2023 не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

В позові прокурор вказує, що Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова встановлено, що 13.04.2020 КНП «Міська клінічна лікарня № 7» Харківської міської ради (далі по тексту - Замовник) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-04-13-002856-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:33600000-6 - Фармацевтична продукція (Гідроксіетил-крохмаль/Hydroxyethylstarch (Розчин для інфузій 60 мг/мл по 200 мл); Глюкоза/Glucose (Розчин для інфузій 50 мг/мл по 200 мл у пляшках); Декстран/Dextran (Розчин для інфузій 100 мг/мл по 200 мл); Манітол/Mannitol (Розчин для інфузій 150 мг/мл по 200 мл у пляшках); Натрію гідрокарбонат/Sodium bicarbonate (Розчин для інфузій 40 мг/мл по 100 мл); Натрію хлорид/Sodium chloride (Розчин ізотонічний для інфузій 9 мг/мл по 200 мл у пляшках № 1); Натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлориду дигідрат/Electrolytes (Розчин для інфузій по 200 мл у пляшках); Натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлориду дигідрат/Electrolytes (Розчин для інфузій по 200 мл у пляшках); Парацетамол/Paracetamol (Розчин для інфузій 10 мг/мл по 100 мл) та Звіт про результати проведення процедури закупівлі, у якому зазначено відомості про укладення 18.05.2020 з товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К.» (надалі - Учасник, «Медичний центр «М.Т.К.») договору № 181/20-БТ/ХК про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до умов договору Учасник зобов`язується постачати Замовнику товар, зазначений у специфікації, а Замовник зобов`язується прийняти та оплати такий товар (підпункт 1.1 пункту 1 договору).

Ціна договору складає 1 410 783, 55 гривні, у тому числі ПДВ - 92294,55 гривні (пункт 2.1. договору). Відповідно до пунктів 6, 8 специфікації до вищезазначеного Договору (Додаток 1) зазначено, що предметом закупівлі є розчин натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл лю 200 мл у кількості 100000 флаконів, за ціною 6,70 грн за одиницю, на загальну суму 670000 грн та розчин Рінгера розчин для інфузій по 200мл натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлориду, дигідрат кількістю 40000 флаконів за ціною 13,40 грн за одиницю, на загальну суму 536000,00 грн.

Укладенню договору про закупівлю товару, передувало рішення тендерного комітету КНП «Міська клінічна лікарня № 7» Харківської міської ради, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 234 від 07.05.2020 щодо визначення переможця відкритих торгів.

Вказаним рішенням тендерного комітету, визнано переможцем закупівлі ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.».

Надалі відповідно до Додаткової угоди № 8 від 01.12.2020 до Договору № 181/20-БТ/ХК від 18.05.2020 внесені зміни за одиницю товару: в специфікації на: Натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл та Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл, зі зменшенням кількості флаконів по кожній позиції, а саме:

1) Натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл, кількість флаконів 44176 за ціною 6,70 грн, та 51235 флаконів за ціною 7,30 грн (початкова ціна 6,70грн), усього на загальну суму 669994,7 грн;

2) Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл кількістю 6520 флаконів за ціною 13,40 грн та 30519 флаконів за ціною 14,70 грн (початкова ціна 13,40 грн), усього на загальну суму 535997,3 грн.

За твердженнями прокурора, вказана Додаткова угода № 8 від 01.12.20, якою внесені зміни до основного договору № 181/20-БТ/ХК від 18.05.20 є недійсною з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11.2. Договору передбачено, що істотні умови цього договору не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни ціни на одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Враховуючи викладене, підставою для укладення сторонами Додаткової угоди № 8 від 01.12.20, якою внесено зміни до істотних умов основного договору № 181/20-БТ/ХК від 18.05.20, з урахуванням пункту 11.2. Договору, сторонами обрано пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку.

Водночас, як стверджує прокурор, ні вимогами статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону від 02.04.2020), якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні умовами договору № 181/20-БТ/ХК від 18.05.20 не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.

Аналогічні вимоги зазначені у листі-роз`ясненні Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 27.10.16 № 3302-06/34307-06, відповідно до якого зазначається, що внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Разом з тим, як вказує прокурор, відповідно до листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 24.11.2020 за № 3304-04/69987-06 зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Кожен із цих випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю. У зв`язку з тим, що зміни у передбачених випадках можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі.

Також, у вказаному листі, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звертає увагу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, підприємств та інші суб`єктів сфери публічних закупівель на те, що внесення змін до договору про закупівлю в частині істотних умов можливе також за наявності однієї або кількох підстав, визначених частиною п`ятою статті 41 Закону (аналогічна за своїм змістом зі статтею 36 Закону у попередній редакції). Однак обґрунтування та документальне підтвердження здійснюється сторонами окремо щодо кожного випадку.

Згідно з пунктом 2 додатку до листа-роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 24.11.2020 за № 3304-04/69987-06 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначається, що норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону (стаття 36 Закону у попередній редакції) поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості.

Інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації. Перелік таких організацій не є вичерпним. Наприклад, це може стосуватися різних продуктів харчування, ціна на які пов`язана із зростанням цін на споживчому ринку та може підтверджуватися інформацією, зокрема, від органів державної статистики.

Разом з тим, як стверджує прокурор, додаткова угода № 8 від 01.12.2020 до основного договору № 181/20-БТ/ХК від 18.05.2020 та інші матеріали електронної процедури відкритих торгів UА-2020-04-13-002856-b не містять жодних об`єктивних документально підтверджених Учасником відомостей щодо необхідності збільшення ціни на фармацевтичні товари, визначені пунктами 6, 8 Специфікації.

Таким чином, прокурор вказує на те, що сторонами документально не підтверджено та жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткової угоди).

Вказане, на переконання прокурора, свідчить про порушення сторонами вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» якою передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків повинно відбуватись пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Як стверджує відповідач у відзиві, під час дії Договору, керуючись положеннями п.11.8 Договору, ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» укладено ряд додаткових угод, предметом яких було зменшення ціни договору, у зв`язку із зміною ставок податків і зборів (звільнення від оподаткування податком па додану вартість у зв`язку із запровадженням карантину), зміною ціни одиниці товару не більше ніж на 10% у зв`язку із зміною ціни товару на ринку, зміною банківських реквізитів.

Відповідач вказує, що за поставлений Товар, Позивачем 2 на рахунок Відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 1324757,29 грн, тобто взяті на себе зобов`язання Позивачем 2 виконано в повному обсязі.

Так, за твердженнями відповідача, з урахуванням вищевикладеного, між Позивачем 2 і Відповідачем, на підставі укладеного договору виконані взаємні обов`язки щодо усіх істотних умов договору, при цьому Позивач 2 і Відповідач діяли в суворому дотримані чинного законодавства, яке діяло на момент укладання договору та фактичного його виконання.

У відповіді на відзив прокурор вказує, що на його думку Додаткова угода № 8 від 01.12.2020 року, якою були внесені зміни до Договору у зв`язку зі зміною ціни за одиницю товару та зменшенням обсягів, є нікчемною, оскільки, всупереч інтересам держави без будь-яких належних на те підстав в порушення норм п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції від 02.04.2020 року) та положень укладеного Договору, укладено Додаткову угоду, згідно якої суттєво зменшено обсяги фармацевтичної продукції, що планувалось закупити, а саме: натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл та Розчину Рінгера розчин для інфузій по 200 мл у загальному розмірі 7550 флаконів, та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та призвело к неефективному витрачанню бюджетних коштів КНП «МКЛ № 7»ХМР.

У відповіді на відзив позивач (КНП "Міська клінічна лікарня №7" ХМР) не погоджується з позицією Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова щодо безпідставності перерахування коштів у сумі 70415,70 грн. на рахунок Постачальника, який є відповідачем по справі та вказує, що ці доводи спростовуються наступними доказами:

- листом «Медичного центру «М.Т.К.» вих. 8133-1/13 від 25.11.2020р. відповідно до якого Постачальник (відповідач) повідомив, що на ринку визначено збільшення ціни за одиницю товару лікарських засобів - Натрію хлорид/Sodium chloride (Розчин ізотонічний для інфузій 9 мг/мл по 200 мл) та Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл, виробництва ТОВ «Юрія-Фарм» та запропонував укласти Додаткову угоду на підставі ч. 4 п. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (зміна ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі);

- протоколом засідання тендерного комітету № 388 від 01 грудня 2020 року, яким ухвалено, що за результатами моніторингу ринкових цін на вищевказані лікарські засоби, а саме - Натрію хлорид/Sodium chloride (Розчин ізотонічний для інфузій 9 мг/мл по 200 мл) та Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл та аналізу тендерних пропозицій інших постачальників ціна запропонована ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» є нижчою ніж тендерні пропозиції, які були промоніторено тендерним комітетом.

Таким чином, вважає, що такі докази є належними та достатніми для обґрунтованості змін до договору закупівлі.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Засади, принципи, вимоги щодо порядку організації, проведення, виконання, видів закупівель, складання, подання, використання, збереження тендерної документації та пов`язаних з торгами інших документів, визначено Законом України «Про публічні закупівлі» 922-VIII (зі змінами, в редакції яка діяла у момент здійснення господарських операцій, надалі Закон) та прийнятими відповідно до цього Закону іншими нормативними актами законодавства України.

Тобто, суб`єкти господарювання публічного права, виключний перелік таких суб`єктів наводиться в ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язані закуповувати товари, роботи і послуги для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад на підставі і у порядку Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Поряд з тим, ч. 4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, шоу певних умовах звичайно ставляться

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборогу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його у мов не допускається.

Частина перша статті 13 Цивільного кодексу України, визначено, шо цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства При цьому, ст. 629 Цивільного кодексу України, визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до етапі 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини

Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою (ст. 712 Цивільного кодексу України) є договором поставки.

Частина друга статті 189 ГК України визначає, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини перша га друга статті 632 ЦК України)

Відповідно частини другої, третьої, п`ятої ст. 180 Господарського кодексу України зазначено:

1)господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку га формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних у мов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

2)при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет , ціну га строк дії договору,

3)ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Як вбачається з вищевикладеного, протягом дії Договору №181/20-БТ/ХК від 18 травня 2020 року, у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину, прийняттям змін до податкового кодексу України в частині звільнення деяких лікарських засобів від оподаткування ПДВ (Закон України №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) та Постанови КМУ №224 від 20.03.2020 року «Про підтвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичною обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість»), тобто зміною ставок податків і зборів, керуючись положеннями пп.6 ч.4 ст. 36 Закону, між Відповідачем і Позивачем 2 укладено додаткові угоди, предметом яких є зменшення ціни договору, пропорційно до змінених ставок ПДВ.

Так, 01 грудня 2020 року між Позивачем 2 та Відповідачем підписано додаткову угоду №8, предметом якої є зменшення ціни договору, у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, при цьому зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі.

Необхідність в укладені Додаткової угоди №8 виникла, у зв`язку з неможливістю Відповідача відвантажувати на адресу Позивача 2 лікарські засоби «Натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл» та «Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл», за цінами визначеними в Договорі №181/20-БТ/ХК від 18 травня 2020 року.

Як стверджує відповідач, з урахуванням тієї обставини, що лікарські засоби «Натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл» та «Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл» за результатами електронного аукціону Відповідачем поставляються на адресу Позивача 2 за мінімальною ціною на ринку, збільшення ціни закупівлі у виробника даного лікарського засобу для Відповідача, слугуватиме продажем таких Товарів на адресу Позивача 2 без належної економічної мети та більше того в збиток або наражати себе (Відповідача) на застосування штрафних санкцій по договору за не виконання взятих на себе зобов`язань і, як можливого, розірвання договору в односторонньому порядку, ініціатором якою виступав би Позивач 2.

Суд приймає доводи відповідача про те, що на момент прийняття участі в публічній закупівлі за результатом якої укладено Договір №181/20-БТ/ХК від 18 травня 2020 року так і до моменту укладення Додаткової угоди №8 від 01.12.2020 року, Відповідач не міг передбачити підвищення цін виробником лікарських засобів «Нагрію хлорид розчин для інфузій 9 мл/мл по 200 мл» та «Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл» (збільшення ціни виробником відбулось в листопаді 2020 року, тобто вже після укладення договору), а з урахуванням імперативних норм медико-технічних вимог предмета закупівлі лікарських засобів (форму випуску, дозування, кількість, характеристики фармакодинаміки, фармакокінетики, кількості необхідною товару тощо) Відповідач не міг закупити такий товар у інших виробників/постачальників/імпортерів за вказаними цінами.

Відтак, Відповідач звернувся з листом до Позивача 2 (лист № Вих.№ 8133-1/13 від 25.11.2020), з пропозицією збільшити вартість одиниці лікарською засобу «Натрію хлорид розчин для інфузій 9 мг/мл по 200 мл» та «Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл», що в повній мірі кореспондується з положеннями пп.2 ч.4 ст.36 Закону.

Щодо тверджень прокурора про неефективне витрачання бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Національна служба здоров`я України (НСЗУ) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма медичних гарантій базується, зокрема на принципі цільового та раціонального використання коштів, передбачених на фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Сама ж програма пов`язана з наданням, як первинної медичної допомоги, так і вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (ст.4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»).

Кошти, які отримує КНП від Національної служби здоров`я України, за правовим статусом не є бюджетним фінансуванням, і їх використання не регулюється бюджетним законодавством.

Основні завдання НСЗУ, по суті лежать у площині фінансово-правових відносин, оскільки напряму пов`язані з бюджетним фінансуванням видатків на медичне обслуговування населення. Оскільки НСЗУ повністю фінансується за рахунок Державного бюджету та не має своїх окремих джерел фінансування, за своєю фінансово-правовою природою НСЗУ не є централізованим фондом публічних коштів, а є головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

У силу вимог ст. 26 Бюджетного кодексу України головний розпорядник та розпорядник бюджетних коштів має організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що прокурором не доведено, що в даній закупівлі Позивачем 2 використовувались саме бюджетні кошти.

Суд вважає за необхідне вказати про те, що матеріалами справи не доведено позицію Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова щодо безпідставності перерахування коштів у сумі 70415,70 грн. на рахунок Постачальника, який є відповідачем по справі, оскільки ці доводи спростовуються наступним:

- листом «Медичного центру «М.Т.К.»» вих. 8133 -1/13 від 25.11.2020 р. відповідно до якого Постачальник (відповідач) повідомив, що на ринку визначено збільшення ціни за одиницю товару лікарських засобів - Натрію хлорид/Sodium chloride (Розчин ізотонічний для інфузій 9 мг/мл по 200 мл) та Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл, виробництва ТОВ «Юрія-Фарм» та запропонував укласти Додаткову угоду на підставі ч. 4 п. 2 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (зміна ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі);

- протоколом засідання тендерного комітету № 388 від 01 грудня 2020 року, яким ухвалено, що за результатами моніторингу ринкових цін на вищевказані лікарські засоби, а саме - Натрію хлорид/Sodium chloride (Розчин ізотонічний для інфузій 9 мг/мл по 200 мл) та Розчин Рінгера розчин для інфузій по 200 мл та аналізу тендерних пропозицій інших постачальників ціна запропонована ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.»» є нижчою ніж тендерні пропозиції, які були промоніторено тендерним комітетом.

Також, суд звертає увагу на те, що в позовній заяві міститься посилання на лист роз`яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 відповідно до якого внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим, а також, посилання на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24 листопада 2020 року № 3304-04/69987-06 згідно якому внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

Однак, жодним з наведених листів не наведено яким саме документом повинно бути підтверджено зміна ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку. Законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Основною вимогою п. 2 ч. 4 Закону України «Про публічні закупівлі»( в редакції від 02.04.2020 року)(далі-3акон) є зміна ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до пунктів 11.2., 11.8 Договору № 181/20-БТ/ХК від 18 травня 2020 року сторони домовились, що істотні умови договору про закупівлю можуть бути змінені шляхом підписання сторонами додаткових угод у разі: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до зміни таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Ріайз, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорів про закупівлі, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Втім, посилання, викладене прокурором в позовній заяві щодо порушення інтересів держави, яке полягало в тому, що під час закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання, - прокурором не доведено. Тобто, до суду не надано належних та достатніх доказів на їх підтвердження.

Щодо тверджень прокурора про нікчемність Додаткової угоди №8, суд вказує таке.

За положеннями частин першої, другої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1, 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що при укладанні Додаткової угоди №8 між Відповідачем і Позивачем 2, дотримано основоположних вимог пп.2 ч.4 ст.36 вищевказаного Закону, а саме: ціна за одиницю товару не збільшилась більше ніж на 10% і такі зміни не призвели до збільшення суми визначеної в договорі, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Суд не вбачає законних підстав для задоволення позову в повному обсязі, за недоведеністю, тому в даному випадку в заявлених позовних вимогах слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати покладаються на прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "29" вересня 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко