Рішення

від 29.09.2023 по справі 420/15301/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15301/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ АГРО ХОЛДІНГ» до Одеської митниці про визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ АГРО ХОЛДІНГ», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1).Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/000773 від 16.05.2023.

(2).Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000370/2 від 16.05.2023.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач звертає увагу, що надані ним до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, кореспондуються між собою, підтверджують задекларовану митну вартість товару та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В якості контраргументів щодо підстав коригування митної вартості позивач зазначає, що з поданих до митного оформлення документів встановлюється відсутність витрат на транспортування товару, а тому вказані витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем. Крім того, позивач звернув увагу, що відсутність в інвойсах посилання на Контракт № 2023/UA/03 від 01.03.2023 безпосередньо ціни товару не стосується, а тому сумніви відповідача у цій частині є безпідставними.

Крім того, позивач звернув увагу, що у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначений лише номери та дати митних декларації, які були взяті відповідачем за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. При цьому, відповідачем не наведені обґрунтування щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. З вказаного рішення неможливо визначити, який саме товар переміщувався через митний кордон за зазначеними митницею деклараціями, на підставі яких документів визначалась вартість вказаного товару, чи не була митна вартість товару за вказаною митною декларацією у подальшому відкоригована, чи було рішення про коригування (якщо воно приймалося) оскаржене до суду та скасоване судом.

(б) Позиція відповідача

14.07.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, у рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2023/000370/2 від 16.05.2023 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000370/2 від 16.05.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000773 діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

(в) Відповідь на відзив

19.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наголошує, що відзив на позовну заяву фактично дублює оскаржувані рішення відповідача та не містить будь-яких заперечень щодо доводів позивача та наданих заперечень. Таким чином, позивач вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності не викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів.

(г) Заперечення на відповідь на відзив

24.07.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, що були зазначені у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Процедура та рух справи

03.07.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

01.03.2023 між позивачем (покупець) та UAB «PROFISA» укладений Контракт № 2023/UA/03 відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товару «кондитерські вироби», надалі іменуються «товари» згідно з умовами даного Договору.

16.05.2023 в межах вказаного Контракту, у зв`язку з імпортуванням на митну територію України товару, а саме: «товар кондитерські вироби з цукру без вмісту какао, жувальні гумки без цукрової оболонки з вмістом цукрози менти як 60 мас.%: - жувальна гумка "'Crazy tattoo bubble gum" 24*100*2,5 упаковано у 300 великих карт. кор. по 24 маленьких карт. кор. по 100шт. по 2,5г. Вміст цукру 47,19% Виробник JIUJIUWANG FOODSTUFF. Без вмісту ГМО. Торговельна карка немає даних. Країна виробництва CN; Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао, жувальні гумки без цукрової оболонки з вмістом цукрози більш як 60 мас.%: - жувальна гумка "Jоkеr АВ" 12*18*35г упаковано у 370 великих карт.кор. по 12 маленьких карт.кор. по 18шт. по 35г. Вміст цукру 62,75%. Виробник KANDYTOY NOVELTIES. Без вмісту ГМО. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN; Кондитерські вироби з цукру, без вмісту какао, у вигляді гумки або желе: - цукерки жувальні "Snake jam fruit flavour" 24*24*20г упаковано у 200 великих карт.кор. по 24 маленьких карт.кор. по 24шт. по 20г. Виробник SHANTOU TAIJIXING FOOD, жувальні цукерки "Watermelon with bones jelly pop" 12*48*10г. упаковано у 100 великих карт.кор. по 12 маленьких карт.кор. по 48 шт. по 10 г, Виробник ARBO INDUSTRIES. Без ГМО. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN; Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао, цукерки з вареного цукру без жирових добавок: - "Funny dip potty" льодяники 8*24*20г упаковано у 100 великих карт.кор. по 8 маленьких карт.кор. по 24шт. по 20г. Виробник XIAMEN KANDYTOY. Без ГМО. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN; Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао, цукерки з вареного цукру без жирових добавок: - "Pin pop mix assorted" 16*48*17г карамель упаковано у 200 великих карт.кор. по 16 маленьких карт.кор. по 48шт. по 17г, - "Pin pop tonque painter" 16*48*17г карамель упаковано у 200 великих карт.кор. по 16 маленьких карт.кор. по 48шт. по 17г. Без вмісту ГМО. Виробник ALDOR Торговельна марка ALDOR Країна виробництва CO; Кондитерські вироби з цукру, без вмісту какао, одержані в результаті пресування (у вигляді таблеток): - "Bracelet candy" цукерки 12*48*12г, упаковано у 200 велики. карт. кор. по 12 маленьких коробочок по 48шт. по 12г. Виробник SMOOT SAILING. Без ГМО. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN; Безалкогольні напої: вода, негазована, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин: солодка вода - "Banana spray" 24*24*16мл розфасовано у 24 маленьких коробочок по 24 ємностей по 16 мл у 100 великих коробах. Виробник SHANTOU TAIJIXING FOOD. - "Bomb spray" 8*20*50мл розфасовано у 8 маленьких коробочок по 20 штук по 50 мл у 200 великих коробах. Виробник GUANGDONG SHUNCHAO. Без ГМО. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» декларант звернувся до відповідача із митною декларацією № 23UA500500016606U5.

Разом із вказаною декларацію на підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товарів декларант подав:

1.Пакувальний лист №5304 від 09.05.2023; 2.Інвойс № 5304 А від 09.05.2023; 3.Інвойс № 5304 В від 09.05.2023; 4.CMR №892657 від 10.05.2023; 5.Сертифікат походження товару №А477423 від 09.05.2023; 6.Контракт №2023/UA/03 від 01.03.2023; 7.Сертифікат про відсутність ГМО б/н від 09.05.2023; 8.Інформація про позитивні результати державних видів контролю 9902877; 9.Сертифікат якості виробника від 09.05.2023; 10.Сертифікат якості виробника від 09.06.2022; 11.Сертифікат якості виробника від 10.07.2022; 12.Сертифікат якості виробника від 30.08.2022; 13.Сертифікат якості виробника від 15.10.2022; 14.Сертифікат якості виробника від 02.11.2022; 15.Сертифікат якості виробника від 09.05.2023; 16. Копія митної декларації країни відправлення №23LTVC0100EK139650 від 10.05.2023; 17.Копія митної декларації країни відправлення №23LTLC0100EK14A4C9 від 10.05.2023; 18. Митна декларація №23UA500500016606U5 від 16.05.2023.

16.05.2023 позивач додатково надав митному органу:

1) Комерційну пропозицію від 03.05.2023;

2) Прайс-лист від 09.05.2023;

3) Повідомлення №1 від 16.05.2023.

16.05.2023 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000370/2, у п.33 якого зазначено:

1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. До митного оформлення не надано документів, що підтверджує вартість перевезення товару та не містить інформації щодо умов поставки товару;

2) У інвойсі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт;

3) З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості є більшим: Товар №1 є більшим (МД від 07.03.2023 № UA100330/2023/134596) та становить 4,32 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,5376 доларів США за кг нетто, Товар №2 є більшим (МД від 31.03.2023 № UA100330/2023/136587) та становить 4,32 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,4455 доларів США за кг нетто, Товар №3 є більшим (МД від 21.02.2023 № UA100330/2023/135959) та становить 2,52 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,3972 доларів США за кг нетто, Товар №4 є більшим (МД від 21.02.2023 № UA100330/2023/133601) та становить 2,52 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,2594 доларів США за кг нетто, Товар №5 є більшим (МД від 21.02.2023 № UA100330/2023/133601) та становить 2,52 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,3740 доларів США за кг нетто, Товар №6 є більшим (МД від 07.03.2023 № UA100330/2023/134596) та становить 1,58 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,2587 доларів США за кг нетто, Товар №7 є більшим (МД від 07.03.2023 № UA204130/2023/1293) та становить 1,06 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 0,8119 доларів США за кг нетто.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000773.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що до митного оформлення не надано документів, що підтверджує вартість перевезення товару та не містить інформації щодо умов поставки товару, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що відповідно до пунктом 3.1 Договору №2023/UA/03 від 01.03.2023 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс вказаних у інвосі.

При цьому, позивач до митного органу подав:

- Інвойс №5304А від 09.05.2023, в якому зазначено умови поставки CPT Odesa;

- Інвойс №5304B від 09.05.2023, в якому також зазначено умови поставки CPT Odesa.

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати), термін CPT (Carriage Paid To) термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Вказаний термін може застосовуватись незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення. Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Тобто витрати на перевезення вже включені у вартість товару.

У пункті 5.3 наголошеного Договору №2023/UA/03 від 01.03.2023 сторони погодили, що ціни на Товар, зазначені в інвойсі, включають в себе вартість товару, його упаковку і навантаження на транспортний засіб продавця, митне оформлення товару для експорту в країні відправлення, а також всі інші витрати продавця, пов`язані з експортуванням товару.

Позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.

За вказаних обставин посилання відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості перевезення товару, не є обґрунтованим

Щодо посилань про відсутність у інвойсі посилання на зовнішньоекономічний контракт, суд зазначає наступне.

Інвойс (рахунок-фактура) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.

Затвердженої форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення законодавством України не передбачено.

При цьому, суд звертає увагу, що зміст інвойсів №5304А від 09.05.2023 та №5304В від 09.05.2023 свідчить про те, що він складений на підставі контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023, зокрема: 1) товар, що поставляється, «кондитерські вироби» відповідає п. 1.1 контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023; 2) містять усю інформацію, що передбачена п. 1.3 контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023: найменування, комплектність, кількість, загальна ціна та ціна за одиницю товару; 3) містять інформацію про умови поставки за Інкотермс - п. 3.1 контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023.

Крім того, у своєму листі від 16.06.2023 компанія UAB «PROFISA» підтвердила, що інвойси №5304А від 09.05.2023 та №5304В від 09.05.2023 видані на підставі контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023, а інший контракт, окрім контракту №2023/UA/03 від 01.03.2023, UAB «PROFISA» з ТОВ «КИЇВ АГРО ХОЛДІНГ» не укладала.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 4294,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 113 від 26.06.2023.

Крім того, у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу адвокатського об`єднання в розмірі 18 000,00 грн.

Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (надалі Замовник) уклав договір про надання правової допомоги від 31.03.2023 № 09/03/23 з адвокатським об`єднанням «Едвайзерс» (надалі Виконавець), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу на умовах, передбачених цим договором. Обсяг необхідної правової допомоги та її вартість узгоджується сторонами у додаткових угодах до даного договору або шляхом обміну листами в електронному вигляді.

15.06.2023 позивач та Адвокатське об`єднання «Едвайзерс» уклади Додаткову угоду № 3 до Договору про надання правової допомоги № 09/03/23 від 31.03.2023, відповідно до п.1 якої замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по представництву інтересів замовника у судах першої та апеляційної інстанції у справі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці від 16.05.2023 № UA500500/2023/000370/2 та картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000773 від 16.05.2023. Згідно з п.п.2.1 п.2 вказаної додаткової угоди сторони домовилися, що вартість послуг виконавця за даною Додатковою угодою складає за представництво інтересів замовника у суді першої інстанції - 18 000 грн. (дванадцять тисяч) грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу до суду надано:

- рахунок на оплату № 73 від 15.06.2023 на суму 18 000,00 грн.;

- виписку з банку.

Крім того, до суду надано акт прийому-передачі наданих послуг від 13.09.2023 до Додаткової угоди № 3 до Договору № 09/03/23 про надання правової допомоги від 31.03.2023, відповідно до п.2 якого вартість послуг за надання правової допомоги за вказаним Актом складає 18000 грн.

Суд встановив, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 18 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар, а тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.

Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 18000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.

Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв`язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 5000, 00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2023/000773 від 16.05.2023.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000370/2 від 16.05.2023.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ АГРО ХОЛДІНГ» судовий збір в розмірі 4 294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири),40 грн. та витрат на професійну правову допомогу у сумі 5 000(п`ять тисяч), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ АГРО ХОЛДІНГ», адреса: 47074, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.10, код ЄДРПОУ 44214718.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО