Постанова

від 27.09.2023 по справі 320/7691/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7691/22 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

представника позивача Маковея О.Г.,

представника відповідача Пізняк О.Є.,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКА ТА МАЛЕНЬКА" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКА ТА МАЛЕНЬКА"з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0274010707 від 15.11.2021.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вказує, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі № 320/7691/22 є незаконним та необґрунтованим, таким, що винесено при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, а отже підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідач зазначаає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ВЕЛИКА ТА МАЛЕНЬКА» проводить розрахунки через РРО з порушенням режиму програмування підакцизних товарів. Так, позивачем 20.09.2021 о 19 год. 40 хв. через РРО ФН 3000853639 відповідно до чека № 5224, проведено розрахункову операцію з реалізації пива «Forest Blanche» без зазначення найменування підакцизного товару, а саме - не зазначено найменування товару «Пиво».

Відповідач вважає, що відповідно до фіскального чека № 5224 від 20.09.2021, що виданий під час проведення перевірки, а саме після реалізації позивачем підакцизних товарів (алкогольних напоїв - 2 пива «Forest Blanche»), неможливо ідентифікувати реалізований товар саме як «Пиво», оскільки у чеку відсутнє відповідне позначення у назві товару.

Так, назва товару - це слово, словосполучення чи поєднання слів і цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару і з їх допомогою можна ідентифікувати товар в документах підприємства. На думку відповідача, з відповідного визначення можна зробити висновок, що вказати тільки назву товару, наприклад «Forest Blanche», буде недостатньо, оскільки цієї інформації не вистачає для визначення споживчої ознаки товару. Так само неможливо ідентифікувати товар, якщо в найменуванні буде вказано тільки вид товару, наприклад «Пиво», оскільки в дану категорію входить багато різного товару. Таким чином, якщо в найменуванні товару слід було вказати «пиво Forest Blanche», такий товар повністю можливо ідентифікувати, тому при програмуванні РРО, отже в найменування товару необхідно вносити не лише назву товару, а і його вид. Тобто, назва товару у фіскальному чеку РРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб`єкта господарювання.

Щодо тези суду першої інстанції, щодо того, що перед назвою реалізованого товару «Forest Blanche» у чеку зазначено код УКТ ЗЕД, який відображає безпосередньо вид товару, а саме, код « 2203000100» - це пиво із солоду (солодове), на думку відповідача цього недостатньо для ідентифікації реалізованого підакцизного товару, оскільки УКТ ЗЕД є частиною назви товару, і не може її повністю замінити.

Також, відповідач вважає, що обставини, встановлені у постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 761/42211/21, для вирішення даної справи не мають жодного преюдиційного значення в розумінні ст. 78 Кодексу адміністративного судочиснтва України, оскільки постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова у справі про адміністративне правопорушення, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.09.2023.

19.09.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від ТОВ "ВЕЛИКА ТА МАЛЕНЬКА" надійшло клопотання про участь представника позивача у режимі відеоконференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛИКА ТА МАЛЕНЬКА" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

27.09.2023 в судове засідання в режимі відеоконференції з`явились представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якої є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (КВЕД: 21.20), перебуває на обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці бару-ресторану суб`єкта господарської діяльності ТОВ "Велика та Маленька", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 60/19, група нежитлових приміщень 33.

За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 20.10.2021 № 001882, згідно якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема: проведення розрахункової операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, а саме запрограмовано без назви виробу пиво "Forest Blanche", не вказано, що це пиво.

Позивач, не погоджуючись із вказаними висновками, 29.10.2021 подав до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки.

Відповідь на заперечення надано листом ГУ ДПС у м. Києві від 12.11.2021 № 103278/6/26-15-07-07-03-13, в якому висновки акту перевірки від 20.10.2021 № 001882 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

В подальшому, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15.11.2021 № 0274010707 на суму грошових зобов`язань 5 100 грн.

Позивач подав скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення, за наслідком розгляду якої, рішенням Державної податкової служби України від 09.08.2022 № 8862/6/99-000603-02-06 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 15.11.2021 № 0274010707 є протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0274010707 від 15.11.2021, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 5 100 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням, що міститься у п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР).

На виконання пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Пункт 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлює, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Відповідно до розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)

назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати (рядок 24);

фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Рядки 6-10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок.

Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення.

Пункт 3 розділу І Положення № 13 встановлює, що за відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві встановлено порушення проведення розрахункової операції з продажу підакцизного товару "Forest Blanche" по ціні 75 грн з роздрукуванням та видачою фіскального чека № 3000853639, у якому не зазначено найменування підакцизного товару, чим порушено вимоги п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Як підтверджено матеріалами справи, фіскальний чек від 20.09.2021 № 3000853639 містить найменування товару зі скороченням, відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке зазначення назви у фіскальному чеку дозволяє ідентифікувати товар, який реалізується. Крім того, перед назвою реалізованого товару "Forest Blanche" у вказаному чеку зазначено код УКТ ЗЕД, який відображає безпосередньо вид товару, а саме, код "2203000100" - це пиво із солоду (солодове).

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0274010707 від 15.11.2021 не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне, керуючись ч. 4 ст. 78 КАС України, звернути увагу на обставини встановлені у постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 761/42211/21, а саме: «…Товар під індивідуальною назвою «Forest Blanche» є пивом, яке випускається під торговою маркою «Underwood», власником якої є ТОВ «Прайм-Консалт Груп» (Код ЄДРПОУ: 38465978, 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 23). Будь-якого іншого товару, який б носив це ж найменування немає і бути не може в силу патентного права…».

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як наслідок, колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2023 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов