Рішення

від 21.09.2023 по справі 392/1498/23

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1498/23

Провадження № 2-о/392/51/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Березія Ю.А.,

секретар Зінов`єва А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 , заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_4

про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1.1. Стислий виклад позиції заявника ОСОБА_1 .

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що з 2020 року вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України і ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17.10.2022 року у справі № 392/1091/22 встановлено факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2020 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник зазначила, що у період спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, взаємні права та обов`язки як подружжя, займалися благоустроєм будинку, проводили свята у колі рідних і друзів, піклувалися один про одного.

ОСОБА_2 спілкувався з її родичами, а вона відвідувала його родичів.

Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник вказала, що за весь час спільного проживання і до смерті ОСОБА_2 вона перебувала на його утриманні.

У період перебування в Збройних Силах України ОСОБА_2 весь час перераховував їй кошти як чоловік дружині. Зазначені грошові кошти були постійним та основним джерелом її існування.

1.2. Позиція заінтересованої особи - представника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 визнала заяву ОСОБА_1 у повному обсязі та надіслала до суду відповідну заяву.

1.3. Процесуальні дії у справі.

5 вересня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження (а.с. 33).

ІІ. Мотивувальна частина.

Заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд встановив, що насправді громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувала на утриманні військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області загинув у бою ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями у документах судового провадження.

Факт настання смерті військовослужбовця ОСОБА_2 підтверджується записами у свідоцтві про смерть, відповідно якому він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

У довідці військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2022 року № 548 зазначено, що довідка видана ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_2 захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України у період з 8 березня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Дата загибелі військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

У сповіщенні сім`ї № 39 від 14.09.2022 року, вихідний номер 4794, виданого ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_1 вказано, що її чоловік солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-снайпер 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у бою за Батьківщину, проявив мужність і стійкість, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області (а.с. 11).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Маловисківської міської ради від 27.01.2023 року № 594 громадянка ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , до дня смерті чоловіка ОСОБА_2 , 1988 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з актом обстеження від 15.09.2022 року проживали разом та перебували з донькою ОСОБА_3 на повному утриманні чоловіка (а.с. 12).

У повідомленні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , направленого на адресу заявника 18.07.2023 року № 2629, зазначено про необхідність надання рішення суду, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого ОСОБА_2 (а.с. 13).

Відповідно до витягу з протоколу № 1198 від 17.03.2023 року засідання 18-ї Регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, смерть солдата ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть № 4891 від 14.09.2022 року) пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 14).

У витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України зазначено про повернення документів для доопрацювання (а.с. 15).

Витягом з банківського рахунку заявника ОСОБА_1 підтверджується, що починаючи з 25 березня 2022 року до вересня 2022 року на її рахунок постійно надходили з кошти з банківського рахунку ОСОБА_2 (а.с. 16).

Відомостями у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 та 2023 роки підтверджується, що у січня 2022 року джерелом доходів заявника була заробітна плата, а з лютого 2022 року - соціальні виплати (а.с. 17-18).

Відповідно до акту про встановлення факту проживання однією сім`єю від 15.09.2022 року, виданого уповноваженою комісією Маловисківської міської ради, комісія установила, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом останніх двох років проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

У довідці Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації від 16.05.2023 року № 447 зазначено про те, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини до 14-річного віку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дитина ОСОБА_3 є дитиною загиблого військовослужбовця, Захисника України, який загинув під час захисту Батьківщини; на дитину поширюються пільги, встановлені пунктом 5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (а.с. 20).

17 жовтня 2022 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/1091/22 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2020 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до дня загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , який є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 (а.с. 21-24).

2.2. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист;

6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У статті 293 ЦПК України зазначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 294 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

2.3. Позиція суду.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, але встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Крім того, юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб.

В іншому випадку між особами виникає спір про право, який вирішується у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства чи в порядку іншого судочинства.

Проаналізувавши відомості, що викладені у наведених документах, суд установив, що насправді громадянка ОСОБА_1 перебувала на утриманні військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання щодо забезпечення національної безпеки, оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації, оскільки громадяни ОСОБА_1 і ОСОБА_2 тривалий час проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме з січня 2020 року і до 27 лютого 2022 року, тобто до дня мобілізації громадянина ОСОБА_2 до лав Збройних Сил України.

Під час спільного проживання громадяни ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, перебували у фактичних шлюбних відносинах, оскільки від їх спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася дитина ОСОБА_3 .

Тому, суд вважає доведеним, що за весь час спільного проживання і до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 заявник перебувала на його утриманні, що підтверджується аналізом даних про доходи заявника та витягом з банківського рахунку про перерахування коштів, оскільки їх розмір значно перевищував доходи заявника, був постійним та основним джерелом існування дружини і дитини військовослужбовця.

Після загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 заявник як дружина та мати дитини загиблого отримала з ІНФОРМАЦІЯ_4 сповіщення про загибель чоловіка під час виконання бойового завдання, звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про призначення та виплати одноразової грошової допомоги, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.

18 липня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 листом № 2629 повідомив заявника про необхідність надати рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця, оскільки про це зазначено у висновку комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2023 року № 10/л.

У заяві громадянка ОСОБА_1 зазначила про те, що рішення суду про встановлення факту перебування її на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 потрібно для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та подачі відповідної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, встановлення у судовому порядку факту перебування фізичної особи на утриманні має для громадянки ОСОБА_1 юридичне значення, як члена сім`ї та особи, яка перебувала на утримання військовослужбовця, що загинув під час захисту Батьківщини.

2.4. Щодо соціально-правового статусу заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1 СК України Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

За змістом статті 2 СК України чоловік і жінка, що проживають разом у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу є учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України, оскільки сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України); сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статті 3 СК України); подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства (частина перша статті 9 СК України); жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу (частина друга статті 91 СК України).

Аналізуючи положення наведених правових актів суд установив, що у справі, що розглядається, заявник ОСОБА_1 має соціальний статус члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання.

Заявник ОСОБА_1 , як жінка, що проживала з чоловіком ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, є учасниками сімейних відносин, що регулюються СК України.

Крім того, судом достовірно встановлено, що заявник ОСОБА_1 , як член сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , перебувала разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його утриманні.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Права і обов`язки членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника урегульовані положеннями статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, у справі, що розглядається, заявник ОСОБА_1 також має статус члена сім`ї померлого військовослужбовця, що перебувала на його утриманні, оскільки громадяни ОСОБА_1 і ОСОБА_2 тривалий час проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, перебували у фактичних шлюбних відносинах, оскільки від їх проживання народилася дитина ОСОБА_3 .

Заявник ОСОБА_1 і дитина перебували на утриманні військовослужбовця ОСОБА_2 , який надавав їм постійну матеріальну допомогу у значних розмірах, що була основним джерелом існування дружини та дитини військовослужбовця.

Тому, права і обов`язки заявника ОСОБА_1 додатково визначаються нормами сімейного та цивільного законодавства.

Приписи чинного цивільного процесуального законодавства відносять заяву ОСОБА_1 до юрисдикції цивільного судочинства, оскільки суд установив такі умови:

1) факт, який просила встановити заявник, має для неї юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих і майнових прав щодо отримання одноразової допомоги, передбаченої статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пенсії в разі втрати годувальника відповідно до положень статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пільг та компенсаційних виплат на дитину загиблого військовослужбовця, на яку поширюються пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", право на спадкування внаслідок загибелі чоловіка тощо;

2) встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, оскільки представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4

визнала заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до висновку комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 19.06.2023 року № 10/л заявникові ОСОБА_1 не було відмовлено у призначенні і виплати одноразової допомоги, а запропоновано надати рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув при виконанні бойового завдання;

3) заявник ОСОБА_1 не має іншої можливості підтвердити факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, оскільки громадяни проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебували у фактичних шлюбних відносинах;

4) чинним законодавством України не передбачено іншого досудового порядку встановлення юридичного факту, щодо якого просить заявник ОСОБА_1 .

2.5. Щодо цивільної юрисдикції заяви громадянки ОСОБА_1 .

У прохальній частині заяви громадянки ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні зазначено про те, що заявник просила встановити факт перебування її на утриманні військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , який під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області загинув у бою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто у своїй заяві ОСОБА_1 одночасно з встановленням факту, що має юридичне значення, не просила призначити і виплатити їй одноразову грошову допомогу, яка передбачена приписами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Записами у повідомленні на адресу заявника ОСОБА_1 підтверджується, що комісія Міністерства оборони України не відмовила заявнику у призначенні та виплаті одноразової допомоги, а лише запропонувала надати рішення суду, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 визнала заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.

Наведені обставини підтверджують відсутність будь-якого спору про право цивільної чи адміністративної юрисдикції.

Аналізуючи зміст статті 293 ЦПК України суд зазначає, що окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Приписами статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає,

що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто зазначеним законом гарантовано право звернення до суду в порядку адміністративної юрисдикції у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу (частина друга статті 245 КАС України).

Таким чином, повноваженнями суду адміністративної юрисдикції не передбачено встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні у разі відсутності спору щодо порушення прав, свобод та законних інтересів особи суб`єктом владних повноважень.

Тому, законний інтерес заявника ОСОБА_1 підлягає судовому захисту в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 315, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області.

Факт встановлено для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 1 жовтня 2023 року.

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ;

заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_4.

Головуючий

суддя