Рішення

від 28.09.2023 по справі 183/3084/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3084/22

№ 2/183/840/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., прокурора Санталової В. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 про:

- усунення перешкоди у здійсненні Піщанською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003, шляхом її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 ;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003 у Державному земельному кадастрі, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2022 року прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування права на звернення до суду в інтересах позивача, послався на положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, вказуючи, що «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду є порушення інтересів держави в особі Піщанської сільської ради, як власника та розпорядника земельних ділянок водного фонду, розташованих за межами населених пунктів у межах Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади, оскільки з комунальної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, які не могли бути передані у власність, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України. Порушення інтересів держави відбулося через порушення норм законодавства під час відведення земель водного фонду у власність фізичних та юридичних осіб та полягає у вибутті із власності держави земельної ділянки водного фонду всупереч встановленого законом порядку. Суспільний інтерес звернення прокуратури до суду із вказаною позовною заявою полягає у тому, що порушення встановленого законодавством порядку набуття прав на землю завдають значної шкоди інтересам держави та територіальній громаді. Зазначає, що право власності Піщанської територіальної громади на спірну земельну ділянку порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, проте Піщанською сільською радою жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права не вжито. Про встановлені порушення інтересів держави щодо незаконного вибуття з власності земельних ділянок водного фонду Дніпропетровська обласна прокуратура неодноразово інформувала Піщанську сільську раду відповідними листами. Однак, згідно з отриманими прокурором відповідями Піщанської сільської ради заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на витребування спірної земельної ділянки не вживались.

Обґрунтовуючи порушення вимог земельного законодавства, що унеможливлювали передачу земельної ділянки у власність прокурор, із посиланням на ст.ст. 18, 19, 22, 58, 59 ЗК України, вказує, що головою Новомосковської районної державної адміністрації 19 березня 2008 року видано розпорядження № 431 яким, у тому числі, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради. Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15 липня 2008 року № 1148-р-08 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003 у власність для ведення особистого селянського господарства. У подальшому, ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 381509 від 31 липня 2008 року. Разом з тим, матеріалами кримінальної справи № 183/8071/13-к (1-1014/11) встановлено, що відповідна земельна ділянка належить до земель водного фонду, була протиправно віднесена до земель сільськогосподарського призначення та у відповідності до положень ст. 4 Водного кодексу України та ст. ст. 58, 59, 84 Земельного кодексу України не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 , як наслідок, протиправно вибула з власності Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади.

Зазначає, що станом на день вибуття земельних ділянок з власності держави, Закон обмежив передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, крім випадку передачі замкнених природних водойм загальною площею до 3 га. Нормами законодавства взагалі не передбачено можливості відведення земель водного фонду для особистого селянського господарства, заборонено розорювання земель, садівництво та городництво. За фактом зловживання посадовою особою Новомосковського районного відділу земельних ресурсів під час передачі 35 громадянам, у власність для ведення особистого сільського господарства земельних ділянок, розташованих на островах озера ім. В.І. Леніна, було розпочато кримінальну справу № 190 за ч. 2 ст. 364 КК України, яку 05 липня 2011 року направлено до суду. Відповідно до листа Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства від 31 серпня 2009 року № 1802/11, отриманого під час здійснення досудового слідства, встановлено, що Самарська затока це штучно утворений об`єкт в результаті затоплення заплави і першої надзапланової тераси р. Самара водами Дніпровського водосховища. В результаті затоплення в Самарській затоці штучно, незатоплені ділянки тераси утворили півострови, острови, підтоплені ґрунтовими водами, частково заболочені, зарослі вологолюбною рослинністю, застою води, відкладення річкових і прибережно річкових наносів. Штучно утворені острови в Самарській затоці належать до земель водного фонду. До таких штучно утворених островів в Самарській затоці належить і острів, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, передана у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку Інституту проблем природокористування та екології НАН, який 22 червня 2010 року затверджено директором Інституту проблем природокористування та екології НАН професором ОСОБА_2 , земельні ділянки розташовані на островах озера ім. В.І. Леніна, що входять до групи островів у північно-західній частині Самарської затоки, відокремлені від берегової лінії території Піщанської сільської ради. Окрім того, під час досудового слідства, допитано завідувача відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології НАН кандидата технічних наук ОСОБА_3 , який зазначив, що він брав участь у проведенні огляду території відповідних островів 19 травня 2011 року у якості спеціаліста, в ході якого встановлено, що земельні ділянки, які планувалося передати громадянам, у тому числі ОСОБА_1 , розташовані на островах озера ім. В.І. Леніна у північно-західній частині Самарської затоки, які відокремлені від суші. У певних місцях мінімальна відстань від суші до території відповідних островів складає 30-50 метрів. Згідно з інформацією Державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп» № 581 від 27 серпня 2009 року відповідна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Під час судового розгляду Новомосковським міськрайонним судом кримінальної справи №183/8071/13-к (1-1014/11) встановлено, що ОСОБА_4 , будучи посадовою особою - заступником начальника Новомосковського районного відділу земельних ресурсів, у березні 2008 року, в м. Новомосковську Дніпропетровської області, діючи умисно, в порушення ст. 59 Земельного кодексу України та п.п. 2.8., 2.9. своєї посадової інструкції, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, прийняв рішення рекомендувати Новомосковської РДА передати 35 громадянам, у власність для ведення особистого сільського господарства земельні ділянки, розташовані на островах озера ім. В.І. Леніна, які належать до земель водного фонду та знаходяться на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області та які не підлягають передачі у приватну власність, незаконно визнавши дані острови придатними для передачі у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_4 закрито у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» від 21 лютого 2014 року, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою. Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, розташована на острові у північно-західній частині Самарської затоки, належить до земель водного фонду та відповідно до положень до ст. 4 Водного кодексу України та ст.ст. 58, 59, 84 Земельного кодексу України не могла бути передана у приватну власність ОСОБА_1 . Відповідно до матеріалів кримінальної справи №183/8071/13-к (1-1014/11), а саме протоколів допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , протоколу огляду від 02 червня 2010 року з додатками, протоколу огляду 19 травня 2011 року з додатками, земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, розташована на островах озера ім. В.І. Леніна, що входять до групи островів у північно-західній частині Самарської затоки та відокремлена від берегової лінії водою.

Прокурор зазначає, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок водного фонду відповідач, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ділянка належить до водного фонду, набуття приватної власності на неї є неможливим, і, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов. Протиправне зайняття земельної ділянки водного фонду або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і положення чинного законодавства щодо строків позовної давності у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню.

З огляду на викладене прокурор просив усунути перешкоди у здійсненні Піщанською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003, шляхом її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 29 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

04 липня 2022 року прокурором усунуто недоліки позовної заяви та 29 вересня 2022 року, після отримання відомостей щодо місця реєстрації фізичної особи відповідача, ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 09 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 08 лютого 2023 року, в зв`язку з надходженням клопотання прокурора, судом призначено повторне підготовче провадження.

27 березня 2023 року прокурором подано заяву про зміну предмету спору, відповідно до якої прокурор збільшив позовні вимоги та просить, окрім усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003 у Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування вимог заяви вказав, що в умовах воєнного стану фактично було обмежено доступ до відомостей Державного земельного кадастру, окрім осіб, які отримали відповідний доступ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру. Дніпропетровська обласна прокуратура, з метою отримання доступу до відомостей Державного земельного кадастру листом № 15/1-1130 вих.22 від 09 листопада 2022 року звернулася до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру. Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру № 24-28-0.212-7912/2-22 від 24 листопада 2022 року співробітникам Дніпропетровської обласної прокуратури надано можливість підключення до програмного комплексу Державного земельного кадастру. Після отримання у грудні 2022 року уповноваженою особою Дніпропетровської обласної прокуратури доступу до відомостей Державного земельного кадастру, встановлено, що до ДЗК 31 липня 2008 року внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 381509 від 31 липня 2008 року.

Посилаючись на положення ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ч. 6 ст.16, ст. 20, ч. 2 ст. 21, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» вказує, що спірна земельна ділянка, розташована на острові у північно-західній частині Самарської затоки належить до земель водного фонду та за своїм цільовим призначенням не передбачала можливості для її відведення у приватну власність за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення, внаслідок чого, окрім повернення її з незаконного володіння, наявні також і підстави для скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, з метою фактичного поновлення інтересів територіальної громади.

У підготовчому провадженні 24 травня 2023 року судом прийнято заяву прокурора про зміну предмету спору, в якості заяви про збільшення позовних вимог, долучено докази, подані прокурором. Ухвалою суду від 24 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримала та просила його задовольнити. У вступній промові надала пояснення, аналогічні змісту заяви. Вказала на те, що надані стороною позивача докази свідчать про незаконне вибуття земельної ділянки водного фонду з володіння держави, право власності на яку за жодних обставин, враховуючи норми чинного законодавства, не може набуватися фізичною особою та призводить до завдання значної шкоди інтересам держави та територіальній громаді, екологічній обстановці.

Представник позивача Піщанської сільської ради у підготовче та судове засідання не з`явився, надавши заяви про підтримання вимог позову та про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, відзив на позов не надавала. Підстав неявки не повідомила. Про дату та час, місце судового розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки прокурора, яка в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд приходить до таких висновків.

Судом установлено, що розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 19 березня 2008 року № 431 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради, згідно зі списком /а.с.37/.

Розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15 липня 2008 року № 1148-р-08 Про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільської ради» затверджено проект із землеустрою, передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки громадянам за рахунок земель запасу на території Піщанської сільської ради. Надано вказівку громадянам замовити виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки /а.с.40/.

31 липня 2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 381509, згідно з яким ОСОБА_1 , на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15 липня 2008 року № 1148 є власником земельної ділянки, площею 2,000 га, розташованої на території Піщанської сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-08-126 /а.с.43-44/. Кадастровий номер земельної ділянки 1223285500-01-402-0003.

З листа Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства від 31 серпня 2009 року № 1802/11 про надання інформації на запит органу досудового розслідування від 18 серпня 2009 року, вбачається, що Самарська затока штучно утворений об`єкт в результаті затоплення заплави і першої надзапланової тераси р. Самара водами Дніпровського водосховища. В результаті затоплення в Самарській затоці штучно, незатоплені ділянки тераси утворили півострови, острови, підтоплені ґрунтовими водами, частково заболочені, зарослі вологолюбною рослинністю, застою води, відкладення річкових і прибережно річкових наносів. Штучно утворені острови в Самарській затоці належать до земель водного фонду. До таких штучно утворених островів в Самарській затоці належить і острів, на якому розташована земельна ділянка /а.с.49-50, 51/.

Відповідно до висновку Інституту проблем природокористування та екології НАН щодо статусу земельних ділянок, які відведені громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Новомосковського району, який 22 червня 2010 року затверджено директором Інституту проблем природокористування та екології НАН /а.с.53-57, 58-68/, територія, на якій передбачалося проведення комплексу робіт з меліоративного покращення земель і подальшим наданням їх у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (городництво, пасовища, садівництво) розташована у північно-західній частині Самарської затоки (озеро імені Леніна) і за своїм статусом являє собою групу островів загальною площею близько 100 га. Група островів входить до складу території, яка зарезервована для подальшої організації об`єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Рішенням сесії Дніпропетровської обласної ради «Про природно-заповідний фонд області» від 19 березня 2002 р. № 525-22/ХХІІІ на цій території планується створити об`єкт природно-заповідного фонду «Самарські плавні». На територіях, що зарезервовані для наступного заповідання об`єктів екологічної мережі (додаток до рішення Дніпропетровської обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 22 березня 2006 року № 768-33/ІV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006-2015 роки»» № 576-19/V від червня 2009 року) забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан чи перешкоджає використанню за цільовим призначенням територій, що утворюють екологічну мережу, а саме порушення природних ландшафтів і поверхні ґрунту. Відповідно до статті 4 Водного кодексу України землі, зайняті островами, належать до земель водного фонду. У постійне користування землі водного фонду надаються тільки водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. На островах, що розташовані у північно-західній частині Самарської затоки, розповсюджена деревна рослинність, яка формується окремими групами дерев (ясен звичайний або зелений, лох сріблястий, верба п`яти тичинкова, клен ясенелистий, тополя дельто листа, акація біла та ін.). Зі змісту висновку вбачається, що на висновок представлені, в тому числі: проект землеустрою № В06170708-017 (1\2) від 17 липня 2008 року щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Новомосковського району (частина 1), на 219 аркушах; проект землеустрою № В06170708-017 (2\2) від 17 липня 2008 року щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Новомосковського району (частина 2), на 236 аркушах.

Окрім того, судом установлено, що постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року у справі № 183/8071/13-к провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України закрито за відсутності в діянні складу злочину. Зі змісту постанови вбачається, що органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що будучи посадовою особою, призначеного наказом № 12-К від 01.04.2008 р. на посаду заступника начальника районного відділу земельних ресурсів Дніпропетровської області, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 12, тоді ж приступив до виконання своїх службових обов`язків. На підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації (РДА) № 859 від 27.06.2006 р. була затверджена оновлена конкурсна комісія з земельних питань, до складу якої, в тому числі, був включений начальник районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 , а за відсутності начальника відділу земельних ресурсів Новомосковського району Бондарева М. М., ОСОБА_4 виконував обов`язки останнього, в тому числі на засіданнях конкурсної комісії при Новомосковській РДА. 29.02.2008 р. до Новомосковської РДА надійшли заяви 35 громадян України: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 про надання їм у власність земельних ділянок по 2,0 га кожному, в районі торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і садового товариства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для ведення особистого сільського господарства, на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. Після цього, відповідно до розпорядження голови Новомосковської РДА ОСОБА_41 , перераховані вище заяви громадян були направлені до відділу земельних ресурсів Новомосковського району для вивчення та подальшої передачі на розгляд конкурсної комісії. У зв`язку з тим, що в названий період часу начальник відділу земельних ресурсів Новомосковського району ОСОБА_6 перебував у черговій відпустці, його обов`язки виконував заступник начальника зазначеної державної організації ОСОБА_4 . Розглянувши зазначені заяви громадян, ОСОБА_4 , будучи службовою особою заступником начальника Новомосковського районного відділу земельних ресурсів і одночасно секретарем конкурсної комісії при Новомосковській РДА, усвідомлюючи той факт, що згідно ст. 58 Земельного кодексу України, землі, зайняті островами, належать до земель водного фонду, а відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть передаватися громадянам лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також те, що передача земель водного фонду у власність кому-небудь, у тому числі для ведення особистого сільського господарства, заборонена, всупереч інтересам служби і держави, в порушення п.п. 2.8. і 2.9. своєї посадової інструкції прийняв протиправне рішення незаконно передати, зловживаючи своїм службовим становищем, землю трьох належних державі островів, загальною площею 70,0 га, що знаходяться в північно-західній частині Самарської затоки озера ім. В.І. Леніна, перерахованим вище громадянам України у власність для ведення особистого сільського господарства. 12.03.2008 р. в приміщенні Новомосковської РДА, за адресою: м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7, відбулося планове засідання конкурсної комісії з земельних питань, в ході якого ОСОБА_4 , виступаючи в якості начальника районного відділу земельних ресурсів і одночасно секретарем зазначеної конкурсної комісії, доповів членам останньої про надходження до названої адміністрації вище перелічених заяв громадян, після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в порушення п. 2.9. своєї посадової інструкції та вимог земельного законодавства України, запропонував передати у власність даними громадянам земельні ділянки по 2,0 га кожному для ведення особистого сільського господарства, розташовані на островах озера ім. В.І. Леніна на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області, в районі торгового павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і садового товариства « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому, будучи фахівцем у галузі земельного законодавства України, а також згідно займаної посади зобов`язаним його дотримуватися, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи досягнення злочинного результату, нехтуючи своїми службовими обов`язками, навмисно не повідомив іншим членам конкурсної комісії, що згідно ст. 59 Земельного кодексу України, острови є землями водного фонду держави та надання даних земель у власність будь-кому для ведення особистого сільського господарства заборонено чинним законодавством, у зв`язку з чим вищевказані земельні ділянки не підлягали передачі у власність громадянам України. Після цього, за результатами розгляду заяв названих громадян, а також на підставі доповіді ОСОБА_4 , конкурсною комісією було прийнято рішення рекомендувати Новомосковській державній адміністрації передати у власність вище переліченим громадянам України, для ведення особистого сільського господарства 35 земельних ділянок, розміром по 2,0 га кожна, що знаходяться на 2 островах озера ім. В.І. Леніна, розташованих на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. В цей же день ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, з метою подальшого надання до Новомосковської РДА, як секретар конкурсної комісії, підготував в електронному вигляді на службовій ПЕОМ, а після чого роздрукував і підписав протокол засідання конкурсної комісії № 132 від 12.03.2008 р., в якому вказав вищевказане рішення комісії про виділення даних земель, розташованих на островах. На підставі даного рішення конкурсної комісії, 19.03.2008 року начальником відділу земельних ресурсів Новомосковського району Бондарєвим М. М. було підготовлено розпорядження голови Новомосковської РДА № 431, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого сільського господарства на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. Наприкінці березня 2008 р. відповідно до заяв вищевказаних 35 громадян України та зазначеного розпорядження Новомосковської РДА № 431 від 19.03.2008 року, інженер-геодезист Новомосковського РКП БТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_42 , діючи відповідно до встановленої процедури розробки названого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого сільського господарства, провів заміри на місцевості запланованого до видачі земельної ділянки та визначив, що його площа становить 70,0 га, після чого склав проект акта вибору та обстеження даної земельної ділянки від 20.03.2008 року, який у подальшому мав бути розглянутий і підписаний представниками контролюючих органів Новомосковського району. Після цього при невстановлених обставинах названий проект акта вибору та обстеження даної земельної ділянки було передано ОСОБА_4 для розгляду та підпису. 20.03.2008 р. на виконання задуманого, діючи згідно з процедурою відведення землі, ОСОБА_4 , фактично не провівши візуальне обстеження земельної ділянки, запланованої до передачі у власність громадянам, тобто, діючи в порушення п. 2.8. своєї посадової інструкції та ст. 59 Земельного Кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем, підписав акт вибору та обстеження планованого до передачі у власність вказаної земельної ділянки, загальною площею 70,0 га, що містить відомості про факт нібито проведення ним його візуального обстеження, наявності з`єднання з сушею та придатності до подальшої передачі у власність громадянам для ведення особистого сільського господарства, після чого, як уповноважена особа, запевнив даний документ відбитком печатки відділу земельних ресурсів Новомосковського району Дніпропетровської області. Тоді ж ОСОБА_4 , не бажаючи відмовлятися від задуманого, діючи в порушення державних інтересів і усвідомлюючи той факт, що передача у власність зазначених островів для ведення особистого сільського господарства спричинить тяжкі наслідки для держави, бажаючи досягнення злочинного результату, як заступник начальника Новомосковського районного відділу земельних ресурсів, підписав креслення до названого акта обстеження земельної ділянки, після чого, як уповноважена особа, запевнив дані документи відбитком печатки очолюваної ним в цей час державної організації відділу земельних ресурсів Новомосковського району Дніпропетровської області. 23.04.2008 р., розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність названим громадянам України, в тому числі підписані ОСОБА_4 вищевказані акт вибору та обстеження земельної ділянки і креслення до нього, ОСОБА_6 видав укладення номера з 9-933 по 9-968 від 23.04.2008 р. відносно узгодження названого проекту землеустрою на ім`я громадян України: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_43 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_39 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_44 , ОСОБА_40 , тим самим, давши згоду від імені Новомосковського районного відділу земельних ресурсів на передачу вище переліченим громадянам України земельних ділянок по 2,0 га кожному, для ведення особистого сільського господарства, на островах озера ім. В.І. Леніна, розташованих на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. Також, 05.06.2008 р. ОСОБА_6 , розглянувши підписані ОСОБА_4 вищевказані акт вибору та обстеження земельної ділянки і креслення до нього, видав висновок № 9-1226 від 05.06.2008 року відносно розгляду названого пропозиції конкурсної комісії при Новомосковської РДА та заяв вище перелічених громадян щодо відведення їм у власність території названих вище островів, для ведення особистого сільського господарства, тим самим, давши згоду від імені Новомосковського районного відділу земельних ресурсів на передачу вище переліченим громадянам України земельних ділянок по 2,0 га кожному, для ведення особистого сільського господарства, на островах озера ім. В.І. Леніна, розташованих на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. В результаті зазначених вище дій ОСОБА_4 , які були вчинені останнім у порушення його посадової інструкції, а також всупереч інтересам служби і держави, 15.07.2008 року Новомосковської РДА було видано розпорядження № 1148-р-08 про передачу вищевказаних земельних ділянок у власність для ведення особистого сільського господарства та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області. 31.07.2008 р. на підставі підписаних ОСОБА_4 зазначених документів, Новомосковської РДА на імена названих вище 35 громадян України були видані 35 державних актів на право власності на земельні ділянки за 2,0 га кожен, для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, тим самим дані земельні ділянки вибули з державної власності, перейшли у приватну власність вище переліченим громадянам України, які отримали вільну можливість розпоряджатися ними на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи посадовою особою - заступником начальника Новомосковського районного відділу земельних ресурсів, у березні 2008 р., в м. Новомосковську Дніпропетровської області, діючи умисно, в порушення ст. 59 Земельного кодексу України та п.п. 2.8. і 2.9. своєї посадової інструкції, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, прийняв рішення рекомендувати Новомосковській РДА передати зазначеним вище 35 громадянам України у власність для ведення особистого сільського господарства, земельні ділянки, розташовані на островах озера ім. В.І. Леніна, що знаходяться на території Піщанської сільради Новомосковського району Дніпропетровської області, які практично не підлягають передачі, незаконно визнавши дані острови придатними для передачі у власність громадянам України для ведення особистого сільського господарства, тим самим, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило заподіяння державним інтересам матеріального збитку у розмірі 226891,35 грн, що в 881 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками. Дії ОСОБА_4 на стадії досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання посадовою особою своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, що потягло тяжкі наслідки. Після розгляду судом всіх доказів по справі, прокурором було заявлене клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України, яке він мотивував тим, що після внесення змін до ст. 364 КК України, згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції», вчинений ОСОБА_4 злочин перестав бути кримінально-карним діянням, а тому відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Також, судом досліджено протокол огляду від 02 червня 2010 року з додатками /а.с.78-82, 83-96/, протокол огляду від 19 травня 2011 року з додатками /а.с.97-100, 101-109/, проведених у справі № 183/8071/13-к за участю спеціалістів, з яких, у сукупності зі скріншотами відомостей ДЗК з зазначенням на ньому просторового розташування та геоданих земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, співставлення геопросторового розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003 відповідно до відомостей ДЗК та вебпорталу kadastr.live, навігаційної програми Google Earth, відомостей про земельну ділянку 1223285500:01:402:0003 з Державного земельного кадастру /а.с.174-180/ вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, розташована на островах озера ім. В.І. Леніна, що входять до групи островів у північно-західній частині Самарської затоки та відокремлена від берегової лінії водою.

При цьому, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень.

Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи.

При цьому, надані протоколи огляду за змістом та формою відповідають вимогам процесуального законодавства, чинного на момент їх складення, внаслідок чого суд бере за належний доказ протокол огляду від 02 червня 2010 року з додатками, протокол огляду від 19 травня 2011 року з додатками.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17.

Судом також досліджені протоколи допиту свідків ОСОБА_45 /а.с.69-72/, ОСОБА_5 /а.с.73-76, 77/, які є недопустимими доказами в зв`язку з принципом безпосередності дослідження доказів.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з такого.

Надані суду матеріали Рішення Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення /а.с.115-116/, яким, окрім іншого, створено на території Юр`ївського району ландшафтний парк місцевого значення «Самарські плавні», листи Дніпропетровської обласної прокуратури №15/1-1411 вих. 21 від 23 вересня 2021 року /а.с.20-23/, №15/1-210 вих. 22 від 22 лютого 2022 року /а.с.24-28/, №15/1-408 вих. 22 від 20 травня 2022 року /а.с.29-33/, листи-відповіді Піщанської сільської ради від 27 вересня 2021 року №2500/02-21 /а.с.34/, від 25 квітня 2022 року №565/0/2-22 /а.с.35/, від 23 травня 2022 року №661/0/2-22 /а.с.36/, свідчать, що позивач з 23 вересня 2021 року знав про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у строк до 27 червня 2022 року. Відтак, ураховуючи положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, звернення прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до суду з відповідним позовом, спрямованим на захист інтересів держави усунення порушень вимог земельного законодавства при вилученні із комунальної власності, зміні цільового призначення земельної ділянки водного фонду, які не могли бути передані у власність, є правомірним.

Згідно зі ст.ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У зв`язку з внесенням Законом України № 1423-IX від 28 квітня 2021 року змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27 травня 2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Таким чином, на час звернення з позовом, власником та розпорядником земельних ділянок водного фонду, розташованих за межами населеного пункту, у тому числі в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого значення є саме Піщанська сільська об`єднана територіальна громада в особі Піщанської сільської ради.

Статті 13 та 14 Конституція України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Також, згідно зі ст. ст. 3, 4 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води; природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

З вказаних статей вбачається, що водні об`єкти та землі водного фонду є національним багатством держави і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

Усі водні об`єкти та землі водного фонду на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони протікають, та незалежно від права власності на них, становлять водний фонд та землі водного фонду України і перебувають під охороною держави. Водні об`єкти та землі водного фонду, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на землі водного фонду здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать а) землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Аналогічна норма передбачена також ст. 4 Водного кодексу України.

При цьому, положеннями ст.ст. 83, 84 ЗК України в редакції, чинній на момент видачі Розпорядження № 1148-р-08 передбачалось, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 59 Земельного кодексу України установлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Цією ж статтею встановлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Зокрема, землі водного фонду можуть передаватись в користування лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

З огляду на це, законом обмежено передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, крім випадку передачі замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України)

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено поняття земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання. Так, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Також, пунктом 3 вказаної статті передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Таким чином, вищевикладеними нормами законодавства не передбачено можливості відведення земель водного фонду для особистого селянського господарства, більш того, взагалі заборонено розорювання земель, садівництво та городництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Згідно із нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Так, заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 ЗК України, а саме щодо заволодіння замкненими природними водоймами загальною площею до 3 гектарів.

Досліджені в судовому засіданні листи Дніпропетровського обласного виробничого управління водного господарства від 31 серпня 2009 року №1802/11, Висновок Інституту проблем природокористування та екології НАН, затверджений 22 червня 2010 року, у сукупності з розпорядженням Голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15 липня 2008 року № 1148-р-08, протоколом огляду від 02 червня 2010 року з додатками, протоколом огляду від 19 травня 2011 року з додатками, скріншоти відомостей ДЗК, просторового розташування та геоданих земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року, визначенням поняття острів, як частини суходолу, порівняно, невеликого розміру, оточеної з усіх сторін водою, свідчать, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, розташована на островах озера ім. В.І. Леніна, що входять до групи островів у північно-західній частині Самарської затоки та відокремлена від берегової лінії водою, містять деревну рослинність, яка формується окремими групами дерев.

Таким чином, наданими прокурором та дослідженими судом доказами підтверджено той факт, що спірна земельна ділянка входить до складу групи земельних ділянок, оточених зі всіх сторін водою, тобто розташованих на острові, який не зайнятий лісами. При цьому, на момент прийняття розпорядження від 15 липня 2008 року № 1148-р-08, вказана земельна ділянка відносилась до державної власності та була земельною ділянкою водного фонду.

З огляду на викладене, виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок водного фонду відповідач, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка, яка знаходиться на острові, не є залісненою, належить до водного фонду та набуття приватної власності на неї є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому, ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням ЗК України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу. Вказана правова позиція наведена у висновках Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц (провадження № 14-71цс18), у пункті 70 постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц) (провадження № 14-452цс18), у пункті 80 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та у пункті 96 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Вказана правова позиція наведена у пунктах 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), пункті 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункті 97 постанови від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (абзац п`ятий пункту 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18)). Відмова у задоволенні віндикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити позов негаторний про повернення земельної ділянки водного фонду.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Законний володілець земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права користування на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Цивільний оборот земельних ділянок водного фонду, є і був обмежений законодавчо з огляду зокрема на приписи статті 59, підпункту «ґ» частини четвертої статті 83 ЗК України.

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 Цивільного кодексу України до фізичної особи з метою усунення перешкод, які ця фізична особа створює у користуванні та розпорядженні землями водного фонду шляхом повернення земельної ділянки її власнику Піщанській сільській територіальній громаді в особі уповноваженого органу Піщанської сільської ради.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 у справі № 359/3373/16 дійшла до правових висновків, відповідно до яких рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 15.10.2019 у справі № 911/3749, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 01.02.2020 у справі № 922/614/19. Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - суд знає закони (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

При наданні оцінці рішенню органу державної влади суду виходить з того, що в силу положень діючих на момент прийняття Розпорядження від 15 липня 2008 року № 1148-р-08 статей 83, 84 ЗК України існувала прямо встановлена норма, яка забороняла передачу земельної ділянки водного фонду, яка не є залісненою, із державної або комунальної власності у приватну.

Таким чином, оскільки прокурором доведено факт належності спірної земельної ділянки до земель водного фонду, порушення інтересів держави в особі Піщанської сільської ради на момент подання позову, неможливість передачі розпорядженням Районної державної адміністрації спірної земельної ділянки, яка знаходиться на території острову та не є залісненою, у приватну власність зі зміною цільового призначення, належність способу захисту, суд приходить до висновку, що поданий позов підлягає задоволенню.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях називає навколишнє природне середовище такою цінністю, яка превалює над інтересами однієї особи (чи сім`ї), навіть якщо це стосується її приватного життя і власності. Так, у справі Hamer проти Бельгії (скарга № 21861/03) заявниці належав будинок в лісосмузі без отримання дозволу на будівництво. На неї був поданий позов до суду за зведення будинку з порушенням лісового законодавства. Суд вирішив, що заявниця повинна привести ділянку до його попереднього стану. Будинок було знесено примусово. Суд заявив, що навколишнє середовище являє собою цінність, у збереженні якої зацікавлені як суспільство, так і публічна влада. Економічні міркування і навіть право власності не повинні превалювати над екологічними проблемами, особливо коли з цього питання є прийняте чинне законодавство.

За таких обставин, ураховуючи встановлення судом порушення прав держави в особі органу місцевого самоврядування, позов підлягає задоволенню в частині усунення перешкоди у здійсненні Піщанською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003, шляхом її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Вирішуючи вимоги позову в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За ч. 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель; б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

За змістом частини 1 статті 24, частини 4 статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У частині 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1223285500:01:402:0003, розташована на острові у північно-західній частині Самарської затоки, належить до земель водного фонду та відповідно до положень ст. 4 Водного кодексу України та ст. ст. 58, 59, 84 Земельного кодексу України, з огляду на її цільове призначення, не передбачається можливості її відведення у приватну власність за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення, враховуючи висновок суду про неможливість її передачі у власність розпорядженням голови районної державної адміністрації та наявність підстав для її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння,- наявні підстави також і для скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, як належного способу захисту порушеного права разом із вимогою негаторного позову, оскільки таке скасування припиняє право володіння відповідача.

Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи сплату прокурором при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору шляхом стягнення з відповідача судового збору, сплаченого при подачі позову та повернення позивачу надміру сплаченого судового збору.

На підставівикладеного, керуючись ст.ст.81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні Піщанською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003, шляхом її повернення на користь Піщанської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Піщанської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1223285500:01:402:0003 у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, р/р UА228201720343160001000000291, код за ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі 203 (двісті три) гривні 00 копійок надмірно сплаченого судового збору за пред`явлені додаткові вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у справі за позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 , згідно з Платіжною інструкцією № 413 від 28 лютого 2023 року (внутрішній номер 259397125 від 27 лютого 2023 року).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 02 жовтня 2023 року.

Учасники справи:

прокурор Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури; код ЄДРПОУ: 02909938; місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, 38;

позивач Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 04338836; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, 4;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов