Постанова

від 03.08.2023 по справі 496/5008/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1658/23

Справа № 496/5008/19

Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Подуст Т.П.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

відповідача публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», представника Черкасової О.О.

від позивача ОСОБА_1 - не з`явились,

від відповідача відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - не з`явились,

від відповідача державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. - не з`явились,

від органу опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації Одеської області - не з`явились,

переглянувши справу №496/5008/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Діани Миколаївни, публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», за участю органу опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та відновлення становища, що існувало до порушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року у складі судді Пендюри Л.О., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 23 грудня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що на підставі Договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк» та ним ОСОБА_1 , посвідченого 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., зареєстрованого в реєстрі за №3308, передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 51210800300:03:001:0716, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №00414/FO, укладеним 13 серпня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ним ОСОБА_1 по поверненню отриманих в строк до 11 серпня 2023 року в кредит грошових коштів в сумі 211397,70 доларів США. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2015 року в справі №496/3820/14-ц за позовом ПАТ «Марфін Банк» (правонаступник ВАТ «Морський транспортний банк») стягнуто за Кредитним договором №00414/FO від 13 серпня 2008 року заборгованість в загальній сумі 256791,72 доларів США, на виконання рішення суду державним виконавцем шляхом електронних торгів реалізовано предмет іпотеки в рахунок погашення стягнутої судовим рішенням кредитної заборгованості. Посилаючись на те, що реалізація нерухомого майна, що є предметом іпотеки, могла відбутися лише на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що при проведенні електронних торгів відбулися порушення прав дитини ОСОБА_2 , 2003 року народження, який зареєстрований в будинку 13 липня 2013 року та має право користуватися житлом, позивач ОСОБА_1 просив:

визнати незаконним та скасувати Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, а саме: житлового будинку площею 276,8 кв.м та земельної ділянки площею 0,1504 га, кадастровий номер 51210800300:03:001:0716, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , затвердженого начальником Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27 вересня 2018 року ВП НОМЕР_1;

визнати протиправним та скасувати Свідоцтво, видане державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. 02 жовтня 2018 року за реєстровим №2-2322;

визнати протиправним та скасувати Свідоцтво, видане державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. 02 жовтня 2018 року за реєстровим №2-2324;

відновити становище, яке існувало до порушення права, шляхом скасування рішень державного реєстратора нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 жовтня 2018 року за індексними номерами 43293041 та 43293485, за номерами запису про право власності 28184160 та 28184543 від 02 жовтня 2018 року (т.1 а.с.2-8).

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.33-34).

Відповідач АТ «МТБ Банк», який є правонаступником ПАТ «Марфін Банк», ВАТ «Морський транспортний Банк», позов не визнав, зазначивши у відзиві, що у справах про визнання недійсними торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку». Виходячи з того, що прилюдні торги відбулися 20 вересня 2018 року, а позовна заява ОСОБА_1 подана до суду 08 січня 2020 року, застосуванню підлягає спеціальний строк позовної давності, передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку», що є підставою для відмови в позові у зв`язку з пропуском позивачем тримісячного строку позовної давності. Щодо вимог по суті, то норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодердателя. Державним виконавцем складено акт про передачу май на стягувачу у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку». Доводи позову, що спірні правовідносини регулюються лише Законом України «про виконавче провадження» є помилковими. Щодо твердження позивача про порушення порядку організації проведення електронних торгів, то державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а саме прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державно виконавчою службою укладається відповідний договір. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (т.1 а.с.51-55, 66-70).

Відповідач Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав письмові пояснення, за змістом яких зазначив про правонаступництво у зв`язку з ліквідацією органу та по суті вимог послався на дотримання вимог закону при виконанні судового рішення (т.1 а.с.81-84).

Відповідачем державним нотаріусом Грабовенко-Ворсуляк Д.М. відзив на позов не подано.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 травня 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.64-65).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22 березня 2021 року залучено до участі в справі правонаступників відповідачів, а саме ПАТ «МТБ Банк», та Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.1 а.с.152-153).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.176-186).

Висновок суду мотивовано тим, що положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно, серед яких, зокрема примусове звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Під час здійснення в межах виконавчого провадження примусової реалізації предмету іпотеки державний виконавець повинен керуватися спеціальними правилами, які визначені у Закону України «Про іпотеку», які передбачають, що іпотекодержатель (стягувач у виконавчому провадженні) має право залишити за собою предмет іпотеки під час перших, других та третіх прилюдних торгів за відповідною початковою ціною цих торгів. Посилання позивача на те, що державний виконавець не мав права передавати предмет іпотеки стягувачу є помилковим, оскільки стаття 49 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотекодерджателя після будь-яких за рахунком торгів залишити предмет іпотеки за собою. Дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки, а не на момент реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі №678/301/12). Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на спірні правовідносини не поширюється, оскільки площа житлового будинку, що перебуває в іпотеці, становить 276,0 кв.м. Суд не застосував спеціальну позовну давність, пославшись на те, що прилюдні торги не відбулися, тому відмовив в позові по суті вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.192-196).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. При виконанні судового рішення про стягнення заборгованості за відсутності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчі дії регулюються загальними нормами Закону України «Про виконавче провадження», а не нормами спеціального Закону України «Про іпотеку». Стягувач мав право залишити за собою нереалізоване майно при третіх електронних торгах. Крім того, на час проведення електронних торгів та передачі майна банку у будинку був зареєстрований, проживав та мав право користування житлом неповнолітній син позивача, проте виконавець передав предмет іпотеки на реалізацію не отримавши дозволу орану опіки та піклування. Електронні торги були призначені з ігноруванням того факту, що дії державного виконавця були оскаржені в судовому порядку.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У письмових поясненнях ПАТ «МТБ Банк» заперечив проти доводів апеляційної скарги та підтримав позицію щодо правильного застосування судом норм матеріального права (т.2 а.с.9-15).

У письмових поясненнях відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області заперечив проти доводів апеляційної скарги та підтримав позицію виконавчої служби щодо здійснення державним виконавцем усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами заходів (т.1 а.с.223-226).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.

Постановою ВП НОМЕР_1 від 06 квітня 2016 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Долинського М.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №496/3820/14-ц, виданого 12 березня 2016 року Біляївським районним судом Одеської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 256791,72 доларів США та 619314,38 грн., стягнення в рівних частках судових витрат в сумі 3664,00 грн.

В рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 було описано і арештовано нерухоме майно, належне боржнику та яке перебуває в іпотеці у ПАТ «Марфін Банк», а саме: житловий будинок загальною площею 276,80 грн., земельна ділянка площею 0,1504 га, кадастровий номер 5121080300:03:001:0716, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

18 травня 2018 року державним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада» для визначення оцінки арештованого майна.

На підставі заявки відділу примусового виконання рішень ГТУ в Одеській області щодо передачі на реалізацію предмета іпотеки від 04 липня 2018 року за №09.1.5735/В-2/50743081, 10 липня 2018 року ДП «Сетам» була розміщена інформація за лотом №290618 про призначення електронних торгів на 09 серпня 2018 року за стартовою ціною лоту у сумі 2072215,00 грн.

Електронні торги, призначені на 09 серпня 2018 року не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол №350448 проведення електронних торгів від 09 серпня 2018 року.

Електронні торги, призначені на 20 вересня 2018 року також не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено протокол №358399 проведення електронних торгів від 20 вересня 2018 року.

20 вересня 2018 року ПАТ «МТБ Банк» подав до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області заяву про виявлення бажання придбати предмет іпотеки за ціною 16577772,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу.

27 вересня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області складено акт про реалізацію предмета іпотеки, відповідно до якого предмет іпотеки, а саме житловий будинок площею 276,8 кв.м та земельна ділянка площею 0,1504 га, кадастровий номер 51210800300:03:001:0716, придбано ПАТ «МТБ Банк» за ціною 1657772,00 грн.

На підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 27 вересня 2018 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Д.М. 02 жовтня 2018 року видані свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів за реєстровими номерами 2-2322 2-2324 та на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номерами 43293041, 43293485 від 02 жовтня 2018 року зареєстроване за Банком право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Щодо застосованих норм матеріального права при складанні акту про реалізацію предмета іпотеки.

Житловий будинок загальною площею 276,8 кв.м житловою площею 82,4 кв.м, земельна ділянка кадастровий номер 51210800300:03:001:0716, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є забезпеченням виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком за Кредитним договором №00414/FO від 13 серпня 2008 року згідно Договору іпотеки, посвідченого 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Галайко О.Д., зареєстрованого в реєстрі за номером 3308.

Порядок звернення стягнення на майно боржника врегульовано Розділом УП Закону України «Про виконавче провадження», де частина 1 статті 48 даного Закону визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Звернення стягнення на заставлене майно врегульовано статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до частини 7 даної статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Закон України «Про виконавче провадження» не забороняє звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення грошових коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Судове рішення про стягнення з боржника (він же іпотекодавець) кредитної заборгованості підлягає виконанню за рахунок усього майна, що належить боржнику, в тому числі й того майна, що було передано в іпотеку (заставу).

Норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку» (постанови Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №372/4353/13-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №522/10127/14-ц).

У розумінні частини 7 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 49 Закону України «Про іпотеку», яка визначає права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся.

Так, протягом десяти днів з дня оголошення електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У такому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом, сформованим за результатами електронного аукціону, що не відбувся, та актом про проведення електронного аукціону. Такий акт є підставою для видачі нотаріусом іпотекодержателю свідоцтва про залишення за собою майна з електронного аукціону, що не відбувся (ч.1 ст.49 Закону «Про іпотеку»).

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами першого електронного аукціону, призначається проведення другого електронного аукціону, що має відбутися протягом одного місяця з дня проведення першого електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на другому електронному аукціоні становить 85 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні. У разі оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами другого електронного аукціону призначається проведення третього електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третьому електронному аукціоні становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні (ч.2 ст.49 Закону «Про іпотеку»).

У разі оголошення третього електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третього електронного аукціону в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті (ч.3 ст.49 Закону «Про іпотеку»).

У даному випадку виконувалось рішення суду про стягнення кредитної заборгованості. В ході примусового виконання накладено арешт на майно боржника, таким арештованим майном боржника виявилось майно, передане в іпотеку для забезпечення виконання кредитних зобов`язань. Наявність іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення, крім майна, що перебувало в іпотеці, не встановлено. Рішення про стягнення кредитної заборгованості виконувалось на користь іпотекодержателя, який надав згоду на звернення стягнення на іпотечне (заставлене) майно при виконанні рішення суду про стягнення кредитної заборгованості на його користь.

Отже, ОСОБА_1 є боржником та іпотекодавцем, ПАТ «МТБ Банк» є стягувачем та іпотекодержателем, який згоден на звернення стягнення на іпотечне майно (предмет іпотеки) у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТБ Банк» кредитної заборгованості в грошову виразі.

Оскільки Закону України «Про виконавче провадження» при зверненні стягнення на заставлене майно відправляє до Закону України «Про іпотеку», а даний Закон у статті 49 передбачає право іпотекодержателя придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону у разі оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, то складання державним виконавцем після других електронних торгів (аукціону), що не відбулися, акту про передачу майна стягувачу відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження», та Закону України «Про іпотеку», який в даному випадку діє як спеціальний Закон.

Щодо порушення державним виконавцем порядку проведення електронних торгів через не отримання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію арештованого майна.

Згідно отриманої у виконавчому провадженні НОМЕР_1 державним виконавцем відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 , 2003 року народження, зареєстрованим чи знятим з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.

ОСОБА_1 на підтвердження реєстрації ОСОБА_2 надано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, де датою внесення до реєстру інформації про реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_2 вказано 21 червня 2018 року. Витяг датовано 17 липня 2018 року, тобто після проведення державним виконавцем підготовчих дій щодо передачі арештованого майна боржника для продажу та направлення 04 липня 2018 року заяви про передачу майна на реалізацію. Матеріали справи не містять доказів того, що боржник ОСОБА_1 повідомляв державного виконавця про факт реєстрації у належному йому будинку сина.

Отже, на момент вчинення державним виконавцем підготовчих дій щодо передачі арештованого майна боржника на примусову реалізацію у державного виконавця були відсутні відомості про реєстрацію у спірного житловому будинку дитини. Реєстрація дитини у спірному житловому будинку після вчинення державним виконавцем підготовчих дій з метою реалізації арештованого майна у примусовому порядку свідчить про те, що дитина була зареєстрована власником такого майна для утруднення виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

Наведене не надає підстав для висновку про порушення державним виконавцем пункту 28 Розділу УШ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Крім того, при реєстрації ОСОБА_2 порушено умови іпотечного договору, згідно яких іпотекодавець ОСОБА_1 гарантував відсутність в іпотечному майні зареєстрованих осіб та прав третіх осіб на майно, в тому числі й гарантував відсутність права власності чи права користування дітей щодо іпотечного майна. ОСОБА_2 зареєстрований в будинку після укладення договору іпотеки, реєстрація дитини в будинку проведена без згоди іпотекодержателя.

Реалізація нерухомого майна, який є предметом іпотеки, за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна (будинку, квартири), право користування яким належить дитині та виникло у дитини вже після передачі майна в іпотеку, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватися чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду, в ході якого звертається стягнення на предмет іпотеки, де реєстрацію місця проживання дитини вчинено без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.

Отже, факт реєстрації дитини в будинку, на який звернуто стягнення, в даному випадку не впливає на законність дій державного виконавця щодо звернення стягнення на заставлене (іпотечне) майно.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, незаконності набуття ПАТ «МТБ Банк» права власності на нерухоме майно за результатами торгів.

Правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Грабовенко-Ворсуляк Діани Миколаївни, публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», за участю органу опіки та піклування Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та відновлення становища, що існувало до порушення, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова