Постанова

від 03.08.2023 по справі 501/1836/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/774/23

Справа № 501/1836/19

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Подуст Т.П.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника відповідача приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. Зауліної О.Г.,

від позивача ОСОБА_1 - не з`явились,

від відповідача ОСОБА_2 - не з`явились,

від відповідача державного підприємства «Сетам» - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнерової Л.Д. - не з`явились,

переглянувши справу №501/1836/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнерової Ліани Давидівни про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, оформлених протоколом проведення електронних торгів, акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 грудня 2020 року у складі судді Петрюченко М.І., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 10 червня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що рішенням від 30 вересня 2013 року в справі №501/2884/13-ц стягнуто з неї на користь ПАТ «Дельта Банк» кредитну заборгованість в загальній сумі 357992,88 грн. та судові витрати в сумі 3441,00 грн. На виконання судового рішення видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання приватному виконавцю Притуляку В.М. У виконавчому провадженні НОМЕР_3 у порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» організовано та проведено торги з реалізації квартири, що за іпотечним договором №7455 від 01 грудня 2006 року була передана в іпотеку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №1095-08 ПОУ від 19 грудня 2005 року по поверненню кредиту у розмірі 29643,00 доларів США. Позивач зазначила, що наслідком проведення електронних торгів з порушенням норм закону стало набуття права власності на квартиру, що належала позивачу та була її єдиним місцем проживання, іншою особою, ОСОБА_2 , що призвело до порушення майнових та житлових прав ОСОБА_1 , яка позбавилась свого єдиного житла всупереч нормам чинного законодавства. Позивач ОСОБА_1 просила:

визнати недійсними електронні торги від 20 лютого 2019 року з реалізації нерухомого майна (лот №32856), а саме двокімнатної квартири, розташованої за адресом: АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_1 , проведені державним підприємством «Сетам», оформлені протоколом проведення електронних торгів №388928 від 20 лютого 2019 року, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_2 ;

визнати недійсним та скасувати акт приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про реалізацію предмета іпотеки від 5 березня 2019 року у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_4;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 14 березня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д., зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_5, відповідно до якого ОСОБА_2 належить на праві власності квартира, розташована за адресом: АДРЕСА_1 ; та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану квартиру в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45957851 від 14 березня 2019 року 15:58:58, приватний нотаріус Кушнерова Л.Д., Чорноморський міський нотаріальний округ, Одеська область (т.1 а.с.2-13).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 01 липня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.64-65).

Відповідач ДП «Сетам» позов не визнав, зазначивши у відзиві, що процедура звернення стягнення на майно боржника врегульована Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5. ДП «Сетам» виконує функції організатора торгів, який діє в межах повноважень, визначених Порядком. ДП «Сетам» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом виконавчої служби, при цьому жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна. Щодо мораторію, то мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Оскільки дія мораторію поширюється тільки на майно, надане для забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті, то кредит, який першочергово укладався в іноземній валюті, а згодом був переведений у гривневий, не підпадає під дію зазначеного закону. Дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію спірної квартири є законними. Позивача про проведення електронних торгів за лотом №328526 повідомлено листом ДП «Сетам» №1056/18-18-19 від 28 січня 2019 року, публікація про торги мала місце в газетах «Одеські вісті» №8 (5131) від 30 січня 2019 року та «Чорноморські новини» №48 (22027) від 31 січня 2019 року. Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Разом з тим, слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. Дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач повинна довести належними та допустимими доказами, що відбулося порушення вимог Порядку при проведенні електронних торгів, ці порушення вплинули на результати торгів, законні інтереси позивача порушені. Позивачем не доведено, що ДП «Сетам» при проведенні торгів за лотом №328526, порушив норми Порядку реалізації арештованого майна та права і інтереси позивача. Позивач не довела, як описані нею порушення вплинули на результат торгів та як це порушило її права. Організатор торгів здійснив всі необхідні дії в межах чинного законодавства для реалізації майна (т.1 а.с.78-89).

Відповідач приватний нотаріус виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. позов не визнав, зазначивши у відзиві, що боржник ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 , постановою приватного виконавця від 26 лютого 2019 року на підставі наданого боржником свідоцтва про шлюб змінено прізвище боржника « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 », що відповідає положенням абзацу 3 частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо мораторію, то у виконавчому провадженні було направлено до Чорноморського відділення поліції вимогу про встановлення місця проживання боржника за адресою квартири АДРЕСА_2 та отримано 28 лютого 2019 року відповідь за №28.1-1598, за змістом якої перевіркою встановлено, що за вказаною адресою проживає ОСОБА_6 по найму, де знаходиться боржниця не відомо, протягом останніх трьох років вона її не бачила, зв`язок не підтримує. За довідкою ДМС №0.184-12038/15-19-Вих від 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 покинула територію України і станом на 01 квітня 2019 року не поверталась. Вказане свідчить, що квартира не використовується як місце постійного проживання боржника і на неї не розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Відповідно до частини 6 статті 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання, проте реєструється лише за одним. За таких обставин, посилання позивача на довідку про склад зареєстрованих у житловому приміщенні №15-1674 від 20 лютого 2019 року про її реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , не доводить того, що це місце є місцем її постійного проживання. Тому при передачі державним виконавцем квартири на реалізацію в ДП «Сетам» відсутні порушення чинного законодавства. Щодо повідомлення про оцінку майна, то звіт про оцінку майна було складено 28 грудня 2019 року, отримано виконавцем 09 січня 2019 року, повідомлення про оцінку майна направлено позивачу 10 січня 2019 року, що відповідає положенням частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (не пізніше наступного дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку) (т.1 а.с.129-130).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, зазначивши у відзиві, що дія мораторію на спірні правовідносини не поширюється. Згідно судової практики дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» застосовується при одночасній наявності таких ознак: кредит видано в іноземній валюті; кредит повинен носити характер споживчого; предмет іпотеки є постійним місцем проживання позичальника або майнового поручителя, якщо його особа є відмінною від позичальника; предмет іпотеки повинен мати площу не більшу встановленої законом; предмет іпотеки не знаходиться на території, визнаній тимчасово окупованою; іпотекодавець чи позичальник не відноситься до категорії осіб, які є суб`єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Натомість, боржник ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає більше 5 років, що підтверджено актом від 26 березня 2019 року. Факт не проживання ОСОБА_1 за місцем реєстрації підтверджено матеріалами виконавчого провадження. За умовами іпотечного договору, яким в іпотеку було передано квартиру, кредит було надано в національній валюті (гривні). У 2010 році ОСОБА_7 уклала шлюб з громадянином США ОСОБА_8 та, ймовірно, на даний час не є громадянкою України. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином в розумінні статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна, проте позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення вказаного Порядку при проведенні електронних торгів по лоту №328526 (т.2 а.с.2-8).

12 листопада 2020 року представником ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_2 подано заяву про застосування строку позовної давності, де зазначено, що оспорювані електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_2 відбулися 20 лютого 2019 року, у цей же день складено протокол проведення електронних торгів №388929; позов подано 10 червня 2019 року; строк на оскарження, передбачений статтею 48 Закону України «Про іпотеку», сплинув 21 травня 2019 року (т.2 а.с.62-65).

20 листопада 2020 року представником ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 надано заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, за змістом яких статті 48 Закону України «Про іпотеку», якою передбачена спеціальна позовна давність, до правовідносин, що склалися у справі, не застосовується (т.2 а.с.70-72).

Третьою особою приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Кушнеровою Л.Д. подано заяву про розгляд справи за її відсутності (т.1 а.с.214).

Третьою особою ПАТ «Дельта Банк» пояснень не надано.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 грудня 2020 року позов задоволено (т.2 а.с.92-105).

Висновок суду мотивовано тим, що строк звернення до суду дотримано, порушень Порядку реалізації арештованого майна, які б могли слугувати підставою для визнання торгів недійсними, не встановлено. Поряд з цим позивач порушення прав обгрунтовує вимоги тим, що, зважаючи на мораторій, виконавець мав повернути виконавчий лист стягувачу, проте цього не зробив та вчинив дії з примусової реалізації квартири. В результаті вказаних дій приватного виконавця проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна. Позивач пов`язує неправомірність дій приватного виконавця з впливом на результати торгів. Постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2020 року визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_3, визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі квартири на реалізацію ДП «Сетам». За таких обставин, посилаючись на положення частини 4 статті 82 ЦПК України, суд дійшов висновку, що неправомірні дії приватного виконавця вплинули на результати електронних торгів, внаслідок чого законні інтереси позивача порушені під час торгів, тому вимоги в цій частині обґрунтовані.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (т.2 а.с.108-124).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів. Тобто, підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Позивач не надала доказів на підтвердження наявності порушень, які могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довела порушення свого права та законних інтересів. Уся аргументація позовних вимог зводиться до цитування нормативних актів та не приводиться жодного конкретного порушення. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання торгів недійсними з підстав порушення Порядку проведення торгів. Тобто, судовим рішенням встановлено, що правила проведення саме електронних торгів не були порушені. Це є одним з ключових моментів при вирішенні даної справи.

Крім того, ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України). Ні позов, ні рішення суду не містять обґрунтування, які саме норми статей 203, 215 ЦК України були порушені, адже лише з підстав порушення даних норм можливо визнати недійсними електронні торги.

Щодо мораторію, то позивачем не доведено належними та достатніми доказами обставини постійного проживання у спірній квартирі. Докази, на які посилається позивач в обґрунтування наявності постійного проживання, не є належними та достатніми, зокрема, довідки про реєстрацію місця проживання є лише підтвердженням встановленого Законом України «Про вільний вибір місця проживання» офіційно зареєстрованого місця проживання, але аж ніяк не фактичного місця проживання. Натомість наявні у справі докази вказують на те, що позивач фактично не проживала за адресою своєї реєстрації і об`єм та зміст цих доказів на противагу недостатності доказів вказують на недоведеність факту постійного проживання позивача за місцем знаходження іпотечного майна. Оскільки відсутніми є порушення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» при здійсненні примусового відчуження іпотечного майна, то відсутні й підстави для здійснення правової оцінки аргументів позивача, обґрунтованих положеннями пункту 9 частини 7 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», адже підстави для повернення виконавчого листа у зв`язку із дією мораторію об`єктивно відсутні, тим більше що на примусове виконання надійшов виконавчий лист про стягнення грошової суми, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки, тож виконавець у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають окремий спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Щодо відсутності порушень прав позивача, то рішенням суду від 30 вересня 2013 року стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 357992,80 грн.; оціночна вартість квартири склала 594502,00 грн.; сума продажу 660000,00 грн., тобто за придбання квартири сплачена сума, яка майже у два рази перевищує суму боргу. Кошти за реалізацію спірного майна зараховано у рахунок погашення її боргу, будь-яких порушень прав позивача не вбачається,

У порушення норм процесуального права суд не застосував спеціальну позовну давність, яка передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку», порушив принцип правової визначеності, порушив права відповідача, яка придбала майно з торгів. Позивач була обізнана про існування заборгованості перед банком, рішення про стягнення кредитної заборгованості ухвалене ще у 2013 році, рішення є чинним, не оскаржувалось. Рішення добровільно не виконувалось, що мало наслідком пред`явлення стягувачем виконавчого листа до примусового виконання. Позивач була сповіщена про відкриття виконавчого провадження та про низку виконавчих дій, постанову про відкриття виконавчого провадження не оскаржувала, була сповіщена про оцінку майна та його реалізацію. Представництво інтересів позивача здійснював адвокат.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує підтриманням правової позиції, викладеної в суді першої інстанції. Рішення ухвалено за наслідками правильного застосування норм матеріального права, зокрема норм Цивільного кодексу України, закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», Закону України «Про виконавче провадження». Житлова квартира ОСОБА_1 підпадала під дію мораторію, тому була незаконно реалізована приватним виконавцем, що стало підставою для визнання недійсними електронних торгів. Незаконність дій приватного виконавця встановлена у справі №501/578/19, за висновками судів спірна квартира підпадала під дію мораторію, тому дана обставинам не підлягала доказуванню при розгляді даної справи №501/1836/19. В даному випадку дії виконавця у виконавчому провадженні були оскаржені у встановленому законом порядку та визнані незаконними на підставі рішення суду, що й стало однією із підстав для визнання електронних торгів недійсними в позовному провадженні у справі №501/1836/19 з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України у зв`язку з тим, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. Порушення приватним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» під час передачі житлової квартири на примусову реалізацію на електронних торгах, являється порушенням закону, що впливає на права позивача та є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними з підстав застосування норм статей 203, 215 ЦК України. Наслідком проведення електронних торгів з порушенням закону стало набуття права власності на квартиру, що належала позивачу та була її єдиним місцем проживання, іншою особою, а саме ОСОБА_2 , що призвело до порушення майнових та житлових прав ОСОБА_1 , яка на даний час позбавлена свого єдиного житла всупереч нормам чинного законодавства. Крім того, приватний виконавець позбавив позивача прав на узгодження вартості квартири при передачі на реалізацію, не повідомив про відкриття виконавчого провадження. Позивачем дотримано строк звернення до суду, перебіг позовної давності не може початися раніше, ніж позивачу стало відомо про проведення електронних торгів та їх результат, тобто раніше, ніж 11 квітня 2019 року, коли представник ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, в межах якого була здійснена примусова реалізація нерухомого майна. Вважає, що в даному випадку початок перебігу строку позовної давності щодо вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів на підставі незаконності дій приватного виконавця повинен відраховуватися від часу ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 21 травня 2020 року в справі №501/578/19, коли позивачу стало відомо про порушення його прав у зв`язку з тим, що електронні торги відбулися як наслідок незаконних дій приватного виконавця та на підставі незаконної постанови приватного виконавця про визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т.2 а.с.145-160).

У відзиві на апеляційну скаргу представник Громадський О.В. в інтересах приватного виконавця Притуляка В.М. заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує підтриманням правової позиції, викладеної в суді першої інстанції. Зазначено, що головною умовою, яка повинна бути встановлена судами, при оскарженні результатів прилюдних торгів, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тому окрім порушення норм Закону про проведення прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав та інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Суд першої інстанції встановив, що порушень вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів не відбулося, тобто відсутня головна умова для визнання торгів недійсними (т.2 а.с.217-218).

У письмових поясненнях суду апеляційної інстанції представником Зауліною О.Г. в інтересах приватного виконавця Притуляка В.М. звернуто увагу на існуючу правову позицію Верховного Суду (постанова від 10 лютого 2021 року в справі №755/17990/19), відповідно до якої, якщо боржник спірне нерухоме житлове майно не використовує як місце постійного проживання, а надає його в оренду іншим особам, заборона примусового відчуження, встановлена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на правовідносини не розповсюджується. Доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_7 у 2015 році виїхала з України у м. Стамбул (Туреччина) та станом на 15 березня 2019 року до України не поверталась. Згідно Акту про не проживання боржниці у спірній квартирі від 26 березня 2019 року в квартирі проживала особа по найму, ОСОБА_1 на протязі останніх п`яти років в квартирі не проживала.

У письмових поясненнях ДП «Сетам» підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 (т.2 а.с.186-195).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.

Державне підприємство «Сетам» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок), є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Перевірка змісту заявки на реалізацію арештованого майна на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. За відповідність документів на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи державної виконавчої служби чи приватний виконавець. Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Отже, державне підприємство «Сетам» розмістило інформацію в системі електронних торгів на підставі документів, наданих виконавцем; жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку організатора торгів перевіряти законність дій виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна.

Публікація про проведення електронних торгів за лотом №328526 здійснена в газеті «Одеські вісті» №8 (5131) від 30 січня 2019 року, газеті «Чорноморські новини» №48 (22027) від 31 січня 2019 року; повідомлення ОСОБА_1 про проведення електронних торгів за лотом №328526 зроблено листом ДП «Сетам» №1056/18-18-19 від 28 січня 2019 року.

Електронні торги ДП «Сетам» за лотом №328526 (найменування майна: іпотека, двокімнатна квартира АДРЕСА_3 ) проведено 20 лютого 2019 року; стартова ціна: 594502,00 грн., ціна продажу: 660000,00 грн.; переможець торгів: учасник №4 ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

За результатами торгів ДП «Сетам» складено Протокол №388928 від 20 лютого 2019 року про проведення електронних торгів.

У зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_4 приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №501/2884/13-ц, виданого 11 листопада 2013 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 (після зміни прізвища ОСОБА_1 ) на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 357992,88 грн. та судового збору в розмірі 3441,00 грн. та виконавчого листа №501/2884/13-ц, виданого 11 листопада 2013 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 (після зміни прізвища ОСОБА_1 ) на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 322762,29 грн. та судового збору в розмірі 3227,62 грн., у відповідності до статті 47 Закону України «Про іпотеку», пункту 2 розділу УП, пунктів 4, 5, 6, 7, 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431, складено Акт від 05 березня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки - двокімнатної квартири, загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Предмет іпотеки придбано ОСОБА_2 за ціною 660000,00 грн.

14 березня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д. на підставі Акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. 05 березня 2019 року, посвідчено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) належить на праві приватної власності майно, що складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, про що нотаріусом видано 14 березня 2019 року Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_5.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1786038451108) загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована 14 березня 2019 року на праві власності (номер запису про право власності: 30694641) приватним нотаріусом Кушнеровою Л.Д. як державним реєстратором на праві приватної власності (розмір частки 1/1) ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); підстава виникнення права власності: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 359, видане 14 березня 2019 року приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнеровою Л.Д.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45957851 від 14 березня 2019 року, 15:58:58, приватний нотаріус Кушнерова Л.Д.

Щодо визнання недійсними електронних торгів.

При вирішенні спору про визнання торгів недійсними необхідно встановити чи мало місце порушення вимог проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, чи вплинули ці порушення на результат торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідними є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів) та встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Позовна заява ОСОБА_1 не містить обґрунтування з посиланням на порушення порядку проведення торгів з наданням доказів на підтвердження наявності порушень правил проведення електронних торгів.

Суд першої інстанції у рішенні дійшов висновку про відсутність підстав для визнання торгів недійсними з підстав порушення порядку проведення торгів. ОСОБА_1 рішення суду не оскаржує, як наслідок, погоджується з тим, що для визнання торгів недійсними відсутні такі підстави як порушення норм закону при проведенні торгів (відсутні порушення, що могли вплинути на результат торгів).

Отже, правила проведення електронних торгів при проведенні ДП «Сетам» 20 лютого 2019 року електронних торгів по лоту №328526 не порушені.

ОСОБА_1 недійсність торгів обґрунтовує неправомірними діями та рішенням приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_3, які встановлені судовим рішенням у справі №501/578/19 та полягали у неправомірності дій та рішень приватного виконавця щодо опису та арешту майна, призначення суб`єкта оціночної діяльності, передачі майна на реалізацію у порушення закону про мораторій тощо.

Суд першої інстанції у своєму висновку про наявність підстав для задоволення позову також виходив з обставин, встановлених рішенням у справі №501/578/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення приватного виконавця Притуляка В.М. у виконавчому провадженні НОМЕР_3, які згідно частини 4 статті 82 ЦПК України вважав достатніми та такими, що не підлягають доведенню у справі про визнання торгів недійсними.

Отже, при проведенні ДП «Сетам» спірних електронних торгів порушень визначених законодавством правил проведення торгів як підстави для визнання прилюдних торгів недійсними не встановлено; дії, рішення виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, не є підставою для визнання торгів недійсними.

Щодо визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування в Реєстрі реєстрації права власності.

22 червня 2021 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №200/606/18 здійснила аналіз правовідносин, які виникають підчас реалізації майна на електронних торгах, тому правові висновки щодо свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та щодо належного способу судового захисту учасників підлягають застосуванню у справі, що наразі переглядається апеляційному судом.

Так, із аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655, частини четвертої статті 656 ЦК України слідує висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункту 4 розділу Х Порядку). У випадках придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу Х Порядку).

Такі висновки сформульовані у пунктах 42-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження №12-127гс19).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату; така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу; на підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження №14-577цс19).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18, пункти 95, 96), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29).

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Отже, одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.

Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Абзац другий пункту 8 розділу Х Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Щодо способу захисту права.

За загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/17 (провадження №14-208цс18, пункти 115, 116), від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256цс18, пункту 98), від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 (провадження №12-135гс19, пункт 80) та інших.

Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Такий висновок сформований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18, пункт 5.6).

Отже, у розумінні вищевказаних правових висновків позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування в Реєстрі реєстрації права власності не відповідають належному способу захисту у цій справі.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження №12-80гс20, пункту 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20, пункту 52).

Отже, оскільки право власності на спірне нерухоме майно як то квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за іншою особою як то ОСОБА_2 , то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, всі інші вимоги, які спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України, є неефективними.

Підсумовуючи викладене, правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

В порядку статті 141 ЦПК України витрати ОСОБА_2 на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 3457,80 грн. підлягають покладенню на ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03 грудня 2020 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, державного підприємства «Сетам», за участю третіх осіб публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Кушнерової Ліани Давидівни про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації нерухомого майна, оформлених протоколом проведення електронних торгів, акту приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 3457 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова