Номер провадження: 22-ц/813/486/23
Справа № 522/22574/17
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.08.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Малюти Ю.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 ,
від відповідача ОСОБА_4 - не з`явились,
від відповідача ОСОБА_5 - не з`явились,
від відповідача ОСОБА_6 - не з`явились,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 - не з`явились,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_8 - не з`явились,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9 - не з`явились,
від органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - не з`явились,
переглянувши справу №522/22574/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за участю органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування збитків та моральної шкоди, зобов`язання не чинити перешкоди у будівництві житлового будинку, у проході та проїзді до земельної ділянки, у користуванні загальним проходом за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2020 року у складі судді Чернявської Л.М., -
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , звернулись 11 липня 2014 року до суду з вищеназваним позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0699 га по АДРЕСА_1 , зобов`язання не чинити перешкод у перенесенні огорожі по межі земельної ділянки згідно визначених у державному акті ОД №019765 від 13 вересня 2004 року розмірів, у користуванні проїздом по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання поновити межі земельної ділянки перенесенням паркану до визначених у державному акті меж земельної ділянки, зобов`язання не чинити перешкод у будівництві житлового будинку на ділянці по АДРЕСА_1 , у проході та проїзді до земельної ділянки, у встановленні воріт з АДРЕСА_1 для заїзду до земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про відшкодування вартості будівельних, будівельно-відновлювальних робіт та моральної шкоди (т.1 а.с.1-5).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2014 року відкрито провадження у справі №522/12911/14-ц (т.1 а.с.72).
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_12 позов не визнали з тих підстав, що позивачами не зазначено право, яке вони вважають порушеним. Згідно доданого до позову державного акту ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками лише по 1/5 частині земельної ділянки по АДРЕСА_1 , власність на земельну ділянку є спільною, частки позивачів не виділені, інші співвласники позовних вимог не заявляють, повідомлення про початок будівельних робіт видано колишньому власнику земельної ділянки як то сину позивачів ОСОБА_13 . Межі земельної ділянки фактично не винесені в натурі, встановити де межа земельної ділянки позивачів, а де межі громадського проїзду з наявних доказів не можливо. Позовні вимоги пред`явлено до неналежних відповідачів. Проїзд між земельними ділянками позивачів та відповідачів належить до земель загального користування, отже всі мають право користуватися ним для доступу до власної земельної ділянки. Розпочавши у 2012 році будівництво будинку, позивачі вирили котлован та не огородили його, залишивши відповідачам прохід до будинків між забором та котлованом близько 1 м, хоча самі позивачі у позові зазначають, що між будинковий проїзд має бути шириною 3,93 м. Самовільне зайняття позивачами проїзду мало наслідком звернення відповідачів до органів влади і місцевого самоврядування та відповідного реагування компетентних. Дії відповідачів по відновленню проїзду є правомірними, тому підстави для відшкодування майнової шкоди відсутні. Завдання моральної шкоди є недоведеним. Сторони є сусідами, які багато років перебувають у конфлікті(т.1 а.с.87-95).
З серпня 2013 року в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа №522/16869/13-ц за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні громадським проїздом, знесення самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 червня 2016 року справи №522/16869/13-ц та №522/12911/14-ц об`єднано в одне провадження (т.2 а.с.214).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2017 року справи №522/16869/13-ц та №522/12911/14-ц роз`єднано в окремі провадження; справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод, зобов`язання не чинити перешкод, відшкодування збитків та моральної шкоди присвоєно №522/22574/17 (т.4 а.с.21-22, 23).
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 уточнювали позовні вимоги 15 грудня 2015 року, 21 квітня 2016 року, 04 липня 2018 року (т.2 а.с.86-94, 188-198, т.4 а.с.33-43).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про усунення перешкод, зобов`язання не чинити перешкод, відшкодування збитків та моральної шкоди залишені без розгляду за заявою позивачів, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 як відповідачі виключені зі складу учасників справи (т.4 а.с.74-75).
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , звернувши позовні вимоги до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остаточно просили:
усунути перешкоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0699 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 не чинити перешкоди у перенесенні огорожі по межі земельної ділянки згідно її розмірів, визначених у державному акті серії ОД №019765 від 13 вересня 2004 року та висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за №2148 від 15 жовтня 2015 року;
стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму вартості ремонтно-будівельних робіт у розмірі 156383,00 грн. згідно висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за №2148 від 15 жовтня 2015 року; збитки від інфляції за період з 15 жовтня 2015 року по 04 квітня 2016 року у сумі 92909,07 грн.; суму вартості ремонтно будівельно-монтажних робіт у розмірі 108806,00 грн.; матеріальні збитки в розмірі 3873,42 грн.; утрачену вигоду в розмірі 529229,00 грн.;
стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 упущену вигоду в розмірі 529229,00 грн.;
стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 400000,00 грн.;
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.;
зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перешкод у будівництві капітального житлового будинку на земельній ділянці, що знаходиться у власності позивачів та розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; перешкод у проході та проїзді до земельній ділянці, що знаходиться у власності позивачів та розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; перешкод у користуванні загальним проходом ДЖБК «Зірка», що знаходиться по АДРЕСА_1 по лінії Б-В згідно державного акту серії ОД №019765 для отримання можливості заїзду та проходу до своєї земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути судові витрати (т.4 а.с.33-43).
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є власниками земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №019765 від 13 вересня 2004 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом. Здійснити прохід до земельної ділянки можливо лише з АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 збудував кам`яний паркан, провів комунікації, отримав дозвільні документи для будівництва дачного будинку, вирив котлован для зведення будинку. Під час приїзду протягом 2012 та 2013 років на земельну ділянку було виявлено, що котлован засипано будівельним сміттям, труба води обрізана, каналізаційні труби розбиті, каналізаційний колодязь засипано сміттям, електропостачання до ділянки зруйновано, земельна ділянка залита бетоном, кам`яний паркан, що відмежував земельну ділянку позивачів та загальний проїзд по земельній ділянці ДЖБК «Зірка» зруйновано, замість кам`яного паркану збудовано паркан з металоконструкцій, новозбудований паркан перенесено з дійсної межі земельної ділянки на належну позивачам земельну ділянку, чи зменшено таку. У паркані з металоконструкції відсутній прохід, чим створено перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки позивачів. Вищевказані дії вчинені відповідачами.
Факт існування кам`яного паркану підтверджується фіксуванням геодезичною службою м. Одеси межі між земельною ділянкою позивачів та проходом ДЖБК «Зірка» по кам`яному паркану, технічним звітом Нііпроект Реконструкція від 02 квітня 2001 року №2007 та фототаблицею до нього, де вбачається, що кам`яний паркан між позивачами та відповідачами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та проходом ДЖБК «Зірка» існував станом на 2001 рік. Факт існування саме проходу, а не проїзду ДЖБК «Зірка» та його розміри підтверджує відділення державного інституту «Укргеоінформ» у технічному звіті на геодезичні роботи по виносу в натурі межі земельної ділянки позивачів у відповідності до державного акту серія ОД №079765, ширина проходу ДЖБК «Зірка» 2,17м-2,18м; прохід межує з ділянками позивачів та відповідачів; висновок експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за №2148 від 15 жовтня 2015 року відповідно до якого ширина проходу ДЖБК «Зірка» складає 2,12 м -2,13 м.
Відповідачі зарили котлован на земельній ділянці позивачів, самовільно збудували металевий паркан на земельній ділянці позивачів замість зруйнованого ними кам`яного паркану, як наслідок фактичні лінійні розміри меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають лінійним розмірам згідно державного акту на право власності на земельну ділянку.
Відповідачі проклали бетонну дорогу по земельній ділянці позивачів, тим самим зробили парко місця і проїзд до своїх будинків, збільшивши вартість своїх будинків та значно зменшивши вартість земельної ділянки та будинку позивачів, порушивши права позивачів на володіння земельною ділянкою.
Вартість ремонтно-будівельних робіт, що необхідно провести по відновленню кам`яного паркану, очищення земельної ділянки від бетонного покриття, очищення каналізаційних та водопровідних люків від сміття, по демонтажу профільного паркану, очищення котловану під житловий будинок без урахування вартості робіт по водопостачанню та водовідведенню позивачами визначена рівною 156383,00 грн., вартість будівельно-монтажних робіт визначена рівною 108806,20 грн., вартість топографічної зйомки становить 3873,42 грн., а всього загальна вартість матеріального збитку на відновлення порушеного права визначена рівною 269062,00 грн.
Витрати на проведення експертизи 3686,40 грн. та 55,30 грн.
Втрачена вигода полягає у зменшенні вартості земельної ділянки позивачів через зайняття частини ділянки відповідачами 529229,00 грн. для кожного.
Для будівництва будинку позивачі отримали кредит, проте через дії відповідачів не можуть здійснювати будівництво. За період 2012-2015 року сплатили по кредиту проценти в розмірі 116825,00 грн.
Моральна шкода завдана неправомірними діями відповідачів, в тому числі й побиттям ОСОБА_1 , відповідачі спричинили моральні та психологічні страждання через неможливість скористатися своєю власністю та необхідність сплати кредиту, переживання, тривогу тощо.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в особі представника остаточно уточнені позовні вимоги не визнали, зазначивши в судових засіданнях 30 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року про те, що не створюють ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та проведенні будівельних робіт. Заборони щодо проведення будівельних робіт були застосовані компетентними на то органами, а після їх скасування позивачі протягом тривалого часу будівельних робіт не проводять, хоча ділянкою безперешкодно користуються.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (т.5 а.с.18-31).
Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у роз`ясненні рішення суду (т.5 а.с.53).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення суду.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.5 а.с.55-60, 69-88).
За змістом вимог апеляційних скарг незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у прийняття судом доводів відповідачів, що не підтверджені доказами, у безпідставності звільнення відповідачів від відповідальності за завдану їх діями шкоду. Суд зазначив, що відповідачі не проти будівництва, проте їх дії вказують на зворотне. Відповідачі надсилали скарги щодо будівництва до різних органів, знесли паркан, зруйнували каналізацію, обрізали водяну трубу, припарковували свої авто на в`їзді чим перешкоджали доставці будівельних матеріалів. Зайти на земельну ділянку не має можливості, відповідачі постійно змінюють код на вхідних воротах. Суд не прийняв достовірні факти, пославшись на те, що рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Через надмірний формалізм порушене право позивачів на власність не захищене.
В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзиви на апеляційні скарги не подано.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язанні не чинити перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки, у користуванні загальним проходом з ухваленням в цій частині вимог нового рішення про часткове задоволення вимог; про залишення без змін рішення суду в частині вимог про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, зобов`язання не чинити перешкоди у будівництві житлового будинку з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є співвласниками (частка кожного рівна 1/5) земельної ділянки площею 0,0699 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, цільове призначення «для індивідуального дачного будівництва». Право власності на земельну ділянку набуто у 2008 році ОСОБА_1 , у 2009 році ОСОБА_3 , у 2010 році ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ОД №079765, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 13 вересня 2004 року на підставі договору дарування від 04 квітня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010450501237.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОД №079765, виданого Одеською міською радою 13 вересня 2004 року, земельна ділянка 5110137500:50:004:0148 межує з земельною ділянкою ОСОБА_14 , з землею ДЖБК «Зірка» (проїзд), земельною ділянкою ОСОБА_15 , земельною ділянкою ОСОБА_16 .
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,0344 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення «для дачного будівництва», що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим Одеською міською радою 16 вересня 2000 року на підставі рішення Одеської міської ради від 28 квітня 2000 року №1058-ХХШ. Згідно державного акту земельна ділянка ОСОБА_4 межує з землею ДЖБК «Зірка» (прохід), земельною ділянкою ОСОБА_17 , земельною ділянкою ОСОБА_18 , земельною ділянкою ОСОБА_16 , земельною ділянкою ОСОБА_19 .
ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0266 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення «для дачного будівництва», що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі 23 жовтня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою П.А. 15 листопада 2005 року №16459. Згідно державного акту земельна ділянка ОСОБА_6 межує з землею ДЖБК «Зірка» (прохід), земельною ділянкою ОСОБА_4 , земельною ділянкою ОСОБА_16 , земельною ділянкою ОСОБА_20 , земельною ділянкою ОСОБА_13 .
У 2012 році Одеським відділенням Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міста та геоінформатики ім. А.В. Шаха «Укргеоінформ» на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Технічний звіт на геодезичні роботи по виносу в натуру межі земельної ділянки громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ОД №079765 від 13 вересня 2004 року) за адресою: АДРЕСА_1 .
06 березня 2012 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Будівельний паспорт на індивідуальний житловий будинок, що підлягав будівництву на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 (державний акт на право приватної власності на землю, серія ОД №079765 від 13 вересня 2004 року).
Згідно Повідомлення про початок виконання будівельних робіт будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ДК 018-200:11103: П категорії складності згідно Будівельного паспорта, виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06 березня 2012 року №01-10/211/0, площа забудови 101,77 кв.м, загальна площа 237,63 кв.м, на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 площею 0,0699 га, будівництво підлягало здійсненню господарським способом силами замовника за відсутності авторського та технічного нагляду, ОСОБА_1 як замовник і відповідальний за виконання робіт зобов`язався забезпечити виконання будівельних робіт відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм, стандартів і правил.
В ході розпочатих ОСОБА_1 у 2012 році будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 виник спір із землекористувачами, які користувалися загальним проходом (проїздом) Дачно-житлово-будівельного кооперативу «Зірка» (код ЄДРПОУ 24777503) до належних їм земельних ділянок та будівель, що на них розташовані, для вирішення якого ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та інші зверталися до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування, інших компетентних у сфері землеустрою та будівництва органів влади та місцевого самоврядування, до правоохоронних органів та суду щодо порушень при забудові земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, наслідком звернень мало місце реагування органів в межах повноважень в тому числі й з притягненням до відповідальності, врученням приписів з вимогою усунення порушень, приведення меж земельної ділянки у відповідність до державного акту, припинення будівництва тощо.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 2013 року перебувала цивільна справа №522/16869/13-ц за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні громадським проїздом, знесення самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
По факту на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 наявним є котлован під будівництво будинку, який від загального проходу (проїзду) ДЖБК «Зірка» по АДРЕСА_1 (в одних документах значиться «прохід», в інших документах значиться «проїзд») відмежовує паркан з металоконструкцій, встановлений суміжними землевласниками, які користуються загальним проходом (проїздом) ДЖБК «Зірка» до власних земельних ділянок та будівель, на місці раніше існуючого кам`яного паркану, що до початку будівництва відмежовував земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 від загального проходу (проїзду) ДЖБК «Зірка».
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2015 року в справі №522/22574/17 (раніше справа №522/12911/14-ц) призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку проведено експертом Рапачем К.В. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. При проведенні експертизи встановлено, що лінійні розміри меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , по межі Б-В не відповідають лінійним розмірам згідно Державного акту ОД №019765 від 13 вересня 2004 року. Земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 зменшилась на 64,7 кв.м за рахунок накладення проходу ДЖБК «Зірка» на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , що підтверджується дослідженням меж А-Б-В-Г земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_23 , що проходить по профільному паркану, частково відповідає лінійним розмірам, зазначеним у Державному акті ОД №019765 від 13 вересня 2004 року (відрізок межі не відповідає в місці накладення проходу ДЖБК «Зірка» на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ). ОСОБА_24 (існуючий профільний паркан) не відповідає лінійним розмірам, зазначеним у Державному акті ОД №019765 від 13 вересня 2004 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_25 частково проходить по кам`яному паркану, а частково по стіні будинку; кам`яний паркан та будинок знаходяться на земельній ділянці, що належ ить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_25 згідно каталогів координат та відомостей кадастрової бази ДЗК відповідає лінійним розмірам згідно Державного акту ОД №019765 від 13 вересня 2004 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (відрізок межі не відповідає в місці накладення проходу ДЖБК «Зірка» на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ).
Експертним дослідженням також встановлено, що до земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 по АДРЕСА_1 відсутня можливість проходу та проїзду з АДРЕСА_1 . Для заїзду в загальний прохід ДЖБК «Зірка» з пров. Полуничного наявні ворота; існує технічна можливість встановлення воріт по межі Б-В земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 для проходу і проїзду з АДРЕСА_1 . В паркані з металічного профілю на металічних стовпах між загальним проходом ДЖБК «Зірка» та земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 не існує хвіртки чи воріт для проходу і проїзду на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; прохід і проїзд на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 здійснюється через територію суміжної земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0223.
Право на звернення до суду за захистом передбачено статтею 4 ЦПК України, відповідно до положень частини 1 даної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно визначеного статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивностості цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1. 2 ст.77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
Згідно визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування і подання доказів кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 разом із третіми особами ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 площею 0,0699 га цільового призначення «для дачного будівництва», розташованої по АДРЕСА_1 (кожному із співвласників належить 1/5 частка земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності).
В порядку захисту права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 просили про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання не чинити перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки, у користуванні загальним проходом.
Захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, врегульований статтею 391 ЦПК України, відповідно до частини 1 даної статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вимога власника про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном є негаторним позовом, така вимога заявляється власником, якщо між ним та порушником його прав відсутні договірні відносини, тобто це речово-правовий засіб захисту, вимога усунути порушення не пов`язана з позбавленням права володіння. Негаторний позов може бути пред`явлений у межах строку існування правопорушення; якщо перешкоди усунуто, то відпадають і підстави на пред`явлення негаторного позову.
У розумінні статті 391 ЦПК України власник майна як позивач не зобов`язаний доводити неправомірність дій відповідачів. Власник має доказати факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном. Особа, яка створює перешкоди як то відповідач, має довести правомірний характер своєї поведінки.
Докази у справі підтверджують факт існування для позивачів як співвласників земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження земельною ділянкою. Ці перешкоди полягають у тому, що відповідачі для відмежування котловану під будівництво на земельній ділянці позивачів від загального проходу (проїзду) ДЖБК «Зірка» встановили паркан з металоконструкцій, проте цей паркан фактично не є таким, що встановлений по межі земельної ділянки позивачів. Як наслідок лінійні розміри меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , по межі Б-В не відповідають лінійним розмірам згідно Державного акту ОД №019765 від 13 вересня 2004 року; земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 зменшилась на 64,7 кв.м за рахунок накладення проходу ДЖБК «Зірка» на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , що підтверджується експертним дослідженням меж А-Б-В-Г земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі не довели, що встановлений ними паркан для відмежування загального проходу (проїзду) ДЖБК «Зірка» від котловану, виритого на земельній ділянці позивачів, є встановленим по межі земельної ділянки позивачів.
Порушене право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 від вказаних порушень, що не пов`язані із позбавленням володіння, підлягає захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0699 га, кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та перенесенні огорожі по межі земельної ділянки Б-В між земельною ділянкою та загальним проходом (проїздом) ДЖБК «Зірка» у відповідності до меж земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148.
Межі земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 вказані у Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ОД №079765 від 13 вересня 2004 року. Координати для виносу меж земельної ділянки в натурі вказані у виготовленому Одеським відділенням Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міста та геоінформатики ім. А.В. Шаха «Укргеоінформ» на замовлення ОСОБА_1 . Технічному звіті на геодезичні роботи по виносу в натуру межі земельної ділянки громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ОД №079765 від 13 вересня 2004 року) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі не вправі створювати жодних перешкод для того, щоб межі земельної ділянки позивачів були приведені у відповідність до документів.
Крім того, факт існування для позивачів як співвласників земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження земельною ділянкою полягає і в тому, що відповідачі перекрили загальний прохід (проїзд) ДЖБК «Зірка» воротами з кодовим замком, який не відомий позивачам, що є перешкодою їм у проході та проїзді до земельної ділянки позивачів.
Оскільки прохід (проїзд) ДЖБК «Зірка» між земельними ділянками є загальним, то позивачі мають безперешкодно таким користуватися нарівні з відповідачами; дотримання принципу добросусідства має бути в основі такого користування.
Порушене право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:50:004:0148 від вказаних порушень, що не пов`язані із позбавленням володіння, підлягає захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки площею 0,0699 га, кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та у користуванні загальним проходом ДСК «Зірка».
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у недоведеності позивачами факту існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження земельною ділянкою, тому рішення суду в частині вимог щодо захисту права власності на земельну ділянку від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення вимог у вищевказаний спосіб.
Застосування статті 391 ЦК України в порядку захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, передбачає, що у разі, якщо в результаті перешкод у здійсненні користування та розпорядження у власника виникла шкода, то вона відшкодовується за правилами глави 82 ЦК України.
Глава 82 ЦК України регулює відшкодування шкоди (статті 22, 1166 ЦК України майнова шкода у вигляді матеріальних збитків /реальні збитки, упущена вигода/; статті 23, 1167 ЦК України моральна шкода) у деліктних зобов`язаннях.
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК), є склад цивільного правопорушення. Його елементи: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Обставини (факти), якими ОСОБА_1 , ОСОБА_3 обґрунтовують вимоги про відшкодування матеріальних збитків (сума вартості ремонтно-будівельних робіт у розмірі 156383,00 грн., збитки від інфляції у сумі 92909,07 грн.; сума вартості ремонтно будівельно-монтажних робіт у розмірі 108806,00 грн.; вартість топографічної зйомки в розмірі 3873,42 грн.; утрачена вигода від зменшення вартості земельної ділянки в розмірі 529229,00 грн.; упущена вигода в розмірі 529229,00 грн., сплата процентів по кредиту тощо), вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 600000,00 грн. та надані на доведення цих обставин докази у своїй сукупності не є достатніми для задоволення вимог, оскільки не доводять склад цивільного правопорушення як юридичної підстави відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди у деліктних зобов`язаннях.
Звернення відповідачів до органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та суду щодо розпочатого позивачами будівництва на земельній ділянці зі створенням перешкод для відповідачів у користуванні загальним проходом (проїздом), як наслідок реагування вказаних органів та служб на порушення при будівництві в тому числі й приписами про зупинення будівництва тощо не є протиправною поведінкою (діями) відповідачів, що є необхідним для складу цивільного правопорушення для відповідальності за заявлену позивачами шкоду.
Встановлення відповідачами паркану для відмежування загального проходу (проїзду) від котловану на земельній ділянці позивачів не створює наслідок (причину), за якого позивачі були позбавлені можливості продовжувати будівництво із дотриманням законодавчо встановлених норм та правил. Причинний зв`язок між заявленою позивачами шкодою та поведінкою (діями) відповідачів по встановленню паркану відсутній, що має наслідком недоведеність складу цивільного правопорушення для відповідальності за заявлену позивачами шкоду.
Позивачі не надали доказів, достатніх для висновку про те, що виключно через неправомірну поведінку (дії) відповідачів позивачі на протязі достатньо тривалого часу не здійснюють будівництво житлового будинку, що саме відповідачі, як стверджують позивачі, зруйнували раніше існуючий паркан, засмітили котлован, зруйнували комунікації тощо.
Висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за недоведеністю складу цивільного правопорушення як юридичної підстави відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК) є правильним; правові підстави для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про задоволення вимог про відшкодування заявлених позивачами матеріальних збитків та моральної шкоди відсутні.
Справа в провадженні судів першої та апеляційної інстанції перебуває тривалий час; учасники справи мали процесуальний час для доведення обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення. Судом вжито передбачені діючим процесуальним законом заходи для реалізації учасниками справи належних їм процесуальних прав. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток/повідомлень дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток/повідомлень розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.п.1, 2 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за участю органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання не чинити перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки, у користуванні загальним проходом - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за участю органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов`язання не чинити перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки, у користуванні загальним проходом - задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0699 га, кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та перенесенні огорожі по межі земельної ділянки Б-В між земельною ділянкою та загальним проходом у відповідності до меж земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:50:004:0148.
Зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перешкоди у проході та проїзді до земельної ділянки площею 0,0699 га, кадастровий номер 5110137500:50:004:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та у користуванні загальним проходом ДСК «Зірка».
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за участю органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, зобов`язання не чинити перешкоди у будівництві житлового будинку - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2023 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2023 |
Оприлюднено | 03.10.2023 |
Номер документу | 113842497 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Вадовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні