Рішення від 22.09.2023 по справі 182/3858/22

Справа № 182/3858/22

Провадження № 2/0182/732/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.09.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Рунчевої О.В.

секретаря - Нагаєвої Н.О.

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника Служби у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - Буряк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини із батьком,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 13.10.2022 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Він з 19.01.2008 року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року шлюб між ними було розірвано.

Однією сім`єю він проживав разом із відповідачкою до серпня 2018 року. Після припинення сумісного проживання з ОСОБА_2 його син, ОСОБА_3 , виявив бажання проживати з ним. З серпня 2018 року вони разом із сином проживали однією родиною за адресою: АДРЕСА_1 . З 2021 року вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . За адресою їхнього мешкання створено належні житлово-побутові умови для проживання, виховання, розвитку дитини. ОСОБА_4 повністю знаходиться на його утриманні. За домовленістю з матір`ю ОСОБА_4 періодично перебував за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_3 .

Мати його сина, ОСОБА_2 , фактично з народження дитини неналежним чином виконує батьківські обов`язки, недостатньо уваги приділяє вихованню, лікуванню, навчанню дитини, не утримує ОСОБА_3 матеріально.

Під час перебування його сина за адресою проживання матері, ОСОБА_4 постійно скаржився йому, що мати ображає його, висловлюється нецензурною лайкою, кричить, траплялися випадки побиття дитини. Вона не притримується режиму дня дитини, часто збирала шумні компанії за адресою проживання, зловживала алкоголем в присутності його сина, не приділяючи належної уваги ОСОБА_5 . Відповідач залишила його сина без нагляду в нічний час, що негативно вплинуло на психоемоційний стан його сина. ОСОБА_4 неодноразово телефонував йому з проханням забрати його додому, оскільки мати кричала на нього, залишала самого в квартирі вночі і дитина прокинувшись, злякалася. ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 не забезпечувала належні умови проживання дитини, у дитини було відсутнє спальне місце, ОСОБА_4 спав на підлозі. Син повідомив, що відповідач забороняла йому телефонувати позивачу, змушуючи перебувати з нею, ОСОБА_4 потайки від матері зв`язувався із ним. На бажання дитини проживати в його сім`ї, матір його сина відповідала, що їй байдуже і буде так, як хоче вона, не враховуючи інтереси, думку ОСОБА_5 та той факт, що дитині не можна хвилюватись, нервувати за станом здоров`я, у дитини вегето-судинна дистонія.

Позивач декілька разів надавав згоду ОСОБА_2 на виїзд з сином за кордон на оздоровлення. Після повернення додому, дитина повідомила, що під час відпочинку його матір не приділяла йому належної уваги, залишала в нічний час дитину в готельному номері, де в цей час перебувала мати ОСОБА_5 не відомо. Тобто він ніяким чином не перешкоджав матері у вихованні та спілкуванні із сином.

З 10 вересня 2021 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 . ОСОБА_6 має малолітнього сина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В їх родині позитивний психоемоційний мікроклімат, теплі сімейні стосунки, взаєморозуміння. Його дружина та ОСОБА_8 добре та з любов`ю ставляться до його сина ОСОБА_5 і він їх дуже любить.

Вони разом із дружиною, ОСОБА_6 , та дітьми, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , систематично, декілька разів на рік, перебувають на оздоровленні. Вони з дружиною створюють усі умови для всебічного розвитку дітей, піклуються про стан їхнього здоров`я.

У зв`язку із введенням воєнного положення та збройною агресією Росії проти України його дружина та діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , за його погодженням з 11 березня 2022 року по 06 червня 2022 року перебували у Словацькій Республіці та Республіці Польща. З 05 березня 2022 року ОСОБА_2 перебуває у Республіці Польща. 29 травня 2022 року відповідач випадково зустрілася з сином у місті Вроцлав, Республіка Польща, який перебував у супроводі його дружини, і використовуючи психологічний тиск змусила ОСОБА_5 піти з нею і перебувати разом із нею. Олег, не бажаючи цього, перебував з матір`ю протягом п`яти днів, а потім втік від ОСОБА_2 до його дружини, ОСОБА_6 .

Його син, ОСОБА_9 , навчається у КЗ «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст.№4» з 2014 року. ОСОБА_10 зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Володіє учбовим матеріалом на високому рівні. Виявляє зацікавленість до навчання. Виявляє логічне та творче мислення. ОСОБА_4 на заняттях завжди уважний, старанно виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень дитина ставиться сумлінно. Приймав активну участь у громадському житті школи та класу, нагороджений почесними грамотами. ОСОБА_3 скромний, стриманий, врівноважений, розсудливий, дисциплінований, самостійний, не піддається чужому впливу. За його сприянням ОСОБА_4 відвідує спортивну секцію з дзюдо, де здобуває високі досягнення.

Позивач працює у ТОВ «Блітс Технології». Його заробітна плата з грудня 2021 року по травень 2022 року складає 91893,82 грн. За місцем проживання характеризується з позитивної сторони. За період проживання на нього не надходили скарги від сусідів, приймає активну участь у громадському житті вулиці. Він та його дружина в КП «ОМПЦЗЛ» ДОР в поліклінічному відділенні у лікаря-нарколога не перебувають та за медичною допомогою не зверталися. Також не перебувають на диспансерному обліку у лікаря-психіатра КП «Нікопольська міська лікарня №4» Нікопольської міської ради та за медичною допомогою протягом останніх 5 років не зверталися.

Він, як батько свого сина ОСОБА_3 , усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення до нього належних житлово-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, культурного та розумового розвитку, враховуючи бажання ОСОБА_5 проживати з ним, в інтересах дитини, вимушений звернутися до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про визначення місця проживання його дитини. Вважає за необхідне визначити місце проживання його сина з ним.

Враховуючи викладене, просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним, його батьком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.33-35).

28.02.2023 року ОСОБА_11 представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позов, згідно із яким, з визначенням місця проживання спільного сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_1 , відповідач не погоджується та вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити (а.с.79-82).

14.03.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив відповідачки є необґрунтованим та таким, що містить хибні відомості, перекручену та неправдиву інформацію, яка може ввести суд в оману стосовно справжніх обставин справи.

Всудовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. При цьому посилався на обставини, викладені в позовній заяві. Тому просив суд позов задовольнити, визначити місце проживання дитини з ним.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що не заперечує, щоб дитина проживала разом із батьком. Однак вона категорично заперечувала стосовно викладених у позовній заяві обставини щодо мотивацій, які зазначив позивач.

Представник Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Буряк А.С. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимоги.

В судовому засіданні дитина ОСОБА_3 пояснив, що він хоче проживати разом із батьком, оскільки йому з ним проживати краще та комфортніше. З матір`ю спілкується в телефонному режимі, крім того вона приїжджає до нього в м.Дніпро, де він проживає разом із батьком, через обстріли м. Нікополь. Просив визначити йому місце проживання з батьком.

Суд, вислухавши сторони, заслухавши думку неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Під час розгляду даної справи, судом було забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості(стаття 129 Конституції України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19.01.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.01.2020 року у справі № 182/6845/19 (а.с.7).

Під час шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцта про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

В судовому засіданні встановлено, що на даний час дитина проживає разом із батьком у м. Дніпро, через постійні обстріли м. Нікополя.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Нікопольської міської ради від 22.03.2023 року № 143 орган опіки і піклування Нікопольської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У вказаному висновку зазначено, що згідно із актом обстеження умов за адресою: АДРЕСА_4 , житлово-побутові умови за даною адресою відповідають необхідним санітарно-гігієнічним нормам. У ОСОБА_3 є окрема кімната, місце для навчання та відпочинку. Хлопчик забезпечений одягом, взуттям, речами першої необхідності. Батько дитини за місцем проживання характеризується позитивно. Неповнолітній ОСОБА_4 має бажання проживати з батьком, бути поряд з ним, оскільки йому спокійно, ОСОБА_12 піклується про дитину. З матір`ю спілкується в телефонному режимі.

Положенням ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частини 7, 8 ст. 7 СК при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Обов`язком батьків у відповідності до положень СК України є утримання та забезпечення дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 сумлінно займається вихованням сина, піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створює усі належні умови для гармонійного розвитку сина.

Позивач має постійний заробіток, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.15,16), на обліку щодо стану здоров`я, який би перешкоджав йому виховувати дитину не перебуває (а.с.17,19,25,26).

Житлово-побутові умови за адресою: АДРЕСА_4 ., відповідають необхідним санітарно-гігієнічним нормам де для розвитку та виховання дитини відповідного віку створені необхідні умови.

Посилання позивача на обставини наведені ним у позові про те, що відповідачка зловживала спиртними напоями, неналежним чином виконувала батьківські обов`язки, ображала та байдуже відносилася до дитини не доведені матеріалами справи, а також не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до частин 1,2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

З огляду на встановлені обставини, та приймаючи до уваги те, що відповідач не заперечує проти визначення місця проживання сина разом з батьком, суд вважає доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.10,12,13, 81,82, 89, 200,206,259,263-265,268, 273 ЦПК України, ст. ст. 141,157,160,161 Сімейного кодексу України,суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини із батьком - задовольнити.

Визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.10.2023 року.

Суддя: О. В. Рунчева