Рішення

від 02.10.2023 по справі 753/15382/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15382/23

провадження № 2/753/7184/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року до суду надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 і здійснює утримання та обслуговування даного будинку. Відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Оскільки відповідачем не вноситься оплата за житлово-комунальні послуги, позивач просить стягнути з відповідача борг за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 у розмірі 30 234,62 грн., а також інфляційні втрати у сумі 5 851,61 грн., 3% річних у сумі 907 грн. та судові витрати- 2 684 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що Житлово-будівельний кооператив «Харчовик-7» є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 і здійснює утримання та обслуговування даного будинку.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , отже, як власник зобов`язана брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Відповідач щомісяця отримувала від позивача рахунки на оплату житлово-комунальних послуг із зазначенням суми, однак платежі не здійснювалися, у зв`язку із чим за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 30 234,62 грн.

Згідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та житлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним і майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі і допоміжні), несучі, огороджу вальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на те, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна зобов`язаний його утримувати.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, позивачем ставиться вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 5 851,61 грн. та 3% річних у сумі 907 грн., яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 30 234,62 грн., інфляційних втрат у сумі 5 851,61 грн. та 3% річних у сумі 907 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 684,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (відомості про дату народження та РНОКПП відсутні, місце проживання: АДРЕСА_3 )на користь Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-7» (код ЄДРПОУ 22878269, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Вербицького, 34а)заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2020 по 31.07.2023 у розмірі 30 234,62 грн., інфляційні втрат у сумі 5 851,61 грн., 3% річних у сумі 907 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2023

Суддя: Комаревцева Л.В.