Ухвала

від 29.09.2023 по справі 308/16774/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16774/23

1-кс/308/4512/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12023071170000604 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Невицьке, Ужгородського р-ну, Закарпатської обл., громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12023071170000604 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у якому просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Невицьке, Ужгородського району, Закарпатської обл., громадянина України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.11.2023 року та покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; не спілкуватися із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не спілкуватися із свідком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; не спілкуватися із свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідування встановлено, що о 12.08.2023 близько 09:00, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що роблять це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, в умовах воєнного стану, знаходячись біля електричного стовпа, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_2 , за допомогою драбини, виліз на електричний стовп та домашніми кусачками вилучив оптоволоконний Інтернет кабель марки «FinMark», моделі «FTTH001-SL» довжиною 70 метрів, вартість якого становить 123,76 гривень та оптоволоконний Інтернет кабель марки «FinMark», моделі «UT004-SM-15» довжиною 15 метрів, вартість якого становить 99,60 гривень, після чого вилучив розподільчу коробку марки «Crosver» FOB-05-12A, вартість якої становить 322,00 гривень, чим спричинив ТОВ «Комон», код ЄДРПОУ 38581394, матеріального збитку на суму 545,36 гривень.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтовується такими доказами, як: заява від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 12.08.2023; протокол огляду місця події від 12.08.2023; протокол огляду місця події від 12.08.2023; показання: потерпілого ОСОБА_6 від 15.08.2023; свідка ОСОБА_7 від 15.08.2023; свідка ОСОБА_8 від 16.08.2023; експертизи: товарознавча експертиза № СЕ-19/107-23/8556-ТВ від 22.09.2023., товарознавча експертиза № СЕ-19/107-23/7951-ТВ від 24.08.2023

Сторона обвинувачення вказує, що відповідно до ст.177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арештує є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

- незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.

Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

На переконання сторони обвинувачення, системний аналіззмісту тахарактеру вищенаведенихзапобіжних заходівдає стороніобвинувачення достатніпідстави вважати,що жоденз іншихзапобіжних заходівне здатен унеможливити ризики, зазначені у клопотанні, позаяк наявність лише передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, не забезпечить реальної можливості запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, зазначених у ньому, та просила задовольнити. Вказала, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та існують ризики, зазначені в клопотанні. Вважає, що вказаний запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання та застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Заслухавши думку прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12023071170000604 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

27 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №12023071170000604 від 13.08.2023 року, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Згідно змісту ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цьогоКодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.08.2023 року, протокол допиту підозрюваного від 27.09.2023 року, протокол огляду місця події від 12.08.2023 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 15.08.2023 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.08.2023 року, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.08.2023 року, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Так, відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України , карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення стороною обвинувачення допитано потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , показання яких слідчий, прокурор врахували під час встановлення наявності фактів та обставин, що мають важливе значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.

Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, злочин вчинено умисно, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним клопотання підлягає задоволенню.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданим ризикам, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що до останнього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання в певний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати: прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду; не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00; не спілкуватися із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

Частиною 6 ст.181КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядідомашнього арешту,без застосуванняелектронного засобуконтролю,заборонивши йомузалишати місцесвого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 22:00 по 06:00;

- не спілкуватися із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Встановити строкдії ухвалита строкдії запобіжногозаходу до 25 листопада 2023 року (включно).

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, встановити до 25 листопада 2023 року (включно).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.

Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а саме до Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1