Ухвала

від 02.10.2023 по справі 910/11425/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" жовтня 2023 р. Справа№ 910/11425/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Шапрана В.В., Андрієнка В.В., Буравльова С.І. про самовідвід від розгляду справи №910/11425/21

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Альянс Новобуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021

у справі №910/11425/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства "Альянс Новобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул"

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Альянс Новобуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул" про визнання недійсним укладеного між сторонами інвестиційного договору №1-03 ПФЗ від 16.03.2020 як такого, що суперечить положенням чинного законодавства, а саме ст. 8, п. 4, 5 ст. 26, ч. 3 ст. 30, ч. 3 ст. 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 93, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", ч. 3 ст. 413 ЦК України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 (повний текст складено 22.11.2021) у справі №910/11425/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним інвестиційний договір №1-03 ПФЗ від 16.03.2020, укладений між Приватним підприємством "Альянс Новобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Соул".

Постановою Верховного Суду від 19.09.2023 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 у справі №910/11425/21 та направлено справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Альянс Новобуд" у справі №910/11425/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

При дослідженні матеріалів справи №910/11425/21 колегією суддів встановлені обставини, які виключають можливість участі суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. при розгляді даної справи, з огляду на наступне.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним інвестиційного договору №1-03 ПФЗ від 16.03.2020.

Звертаючись до суду з даним позовом Приватне підприємство "Альянс Новобуд" стверджувало, що спірним договором відповідач фактично передав йому правомочності замовника будівництва, передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", які нерозривно пов`язані з правом власності та/або правом користування земельною ділянкою, наданою для будівництва та можуть перейти до іншої особи лише за умови отримання належним чином оформленого права на використання під будівництво земельної ділянки та/або право на забудову чужої земельної ділянки (суперфіцій), проте земельна ділянка на якій має проводитись будівництво у встановленому законом порядку позивачу не передавалася.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як особа, що отримала земельну ділянку в оренду, користуючись можливістю вибору форм організації будівництва, його фінансування уклав з позивачем оспорюваний договір, за яким передав позивачу окремі функції замовника будівництва. Зазначив, що положення спірного інвестиційного договору не містять умов щодо продажу або передачі земельної ділянки на праві користування позивачу, тому останній не породжує, не змінює і не припиняє право на цю ділянку у сторін. Укладання цього договору не є підставою для переходу права власності або користування на земельну ділянку. Також суд вказав на те, що відсутність у позивача відповідної ліцензії на здійснення функцій фінансування будівництва не свідчить про незаконність п. 4.3.8 та інвестиційного договору в цілому, оскільки набуття статусу управителя коштами для здійснення фінансування будівництва чи залучення інших управителів залежить виключно від позивача, включення у оскаржуваний інвестиційний договір п. 4.3.8 про обов`язок позивача здійснювати фінансування будівництва не порушує вимог законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про задоволення позову, апеляційний господарський суд дійшов висновків, що договір фактично передбачав відчуження за плату права користування та права забудови земельної ділянки комунальної власності відповідачем, як користувачем земельної ділянки, наданої йому для забудови, позивачу, який не є користувачем земельної ділянки, що суперечить вимогам закону. Водночас суд вважав безпідставними послання позивача на те, що умови договору суперечать положенням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", оскільки відсутність у позивача відповідної ліцензії на здійснення функцій фінансування будівництва не свідчить про незаконність п. 4.3.8 договору в цілому, а набуття статусу управителя коштами для здійснення фінансування будівництва чи залучення інших управителів залежить виключно від позивача, і включення у договір п. 4.3.8 про обов`язок позивача здійснювати фінансування будівництва не порушує вимог закону.

Разом з тим Верховний Суд, переглядаючи постанову Північного апеляційного господарського суду, вказав на передчасність висновку суду апеляційної інстанції, оскільки ним оцінено відповідні пункти договору без урахування позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.08.2019 у справі №921/1204/15-г/6, відповідно до якого законодавством не встановлено виключного переліку форм організації такого будівництва, його фінансування тощо. Зазначені питання можуть бути вирішені особою, що отримала земельну ділянку в оренду в тому числі шляхом укладення різних за своєю юридичною природою видів договорів з різними суб`єктами, які не тягнуть за собою передачу прав на земельну ділянку (договір доручення, договір про спільну діяльність, інвестиційний договір тощо).

З наведеного слідує, що спір у даній справі містить ознаки спору, який виник із земельних правовідносин, а предметом такого спору є визнання недійсним інвестиційного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Статтею 32 ГПК України передбачено, що визначення судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з урахуванням спеціалізації за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

При цьому, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 4.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді (затверджене рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (із доповненнями внесеними рішеннями зборів суддів ПАГС від 18.04.2019, 08.07.2019, 18.07.2019, 11.02.2021) (далі - Засад) автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі відповідно до правил, визначених пп. 2.3.4 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП «ДСС», із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді), у тому числі, якщо кількісний склад постійної колегії суддів більший ніж три судді (п. 4.2 Засад).

Так, у Північному апеляційному господарському суді затверджено Персональний склад постійних колегій суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду з урахуванням резервних суддів (додаток №1 до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду).

Згідно з Персональною спеціалізацією суддів судових палат Північного апеляційного господарського суду, справи, які стосуються земельних правовідносин (код 202000000 згідно загального класифікатора спеціалізації суддів) належать до спеціалізації суддів першої судової палати.

Водночас, судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В. входять до складу другої судової палати, спеціалізація якої не передбачає розгляд спорів, які виникають із земельних правовідносин.

Таким чином, під час автоматизованого розподілу справи №910/11425/21 не було враховано спеціалізацію суддів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у ст.ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частинами 1 та 9 статті 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу (частина 2 статті 40 ГПК України).

Таким чином, подана суддями заява про самовідвід підлягає задоволенню, а справа передачі для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Керуючись статтями 32, 35, 38-40 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Шапрана В.В., Буравльова С.І., Андрієнка В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/11425/21 задовольнити.

2. Матеріали справи №910/11425/21 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов