Рішення

від 02.10.2023 по справі 904/3590/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3590/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 43 240,00 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 43 240,00 грн.

Ухвалою від 10.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

19.07.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24.07.2023 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та

відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

15.08.2023 від відповідача надійшли відзив на позов та заява про зменшення розміру штрафу.

25.08.2023 від позивача надійшли відповідь на відзив та заперечення на заяву про зменшення розміру штрафу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги перебування судді Назаренко Н.Г. з 18.09.2023 по 29.09.2023 у відпустці, 02.10.2023 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як вантажовідправником, свого обов`язку з оформлення перевізних документів, а саме: в результаті контрольного зважування вантажу було встановлено, що у вагоні № 62255963 фактична вага вантажу не відповідає даним, зазначеним у накладній. Так, у залізничній накладній № 45239159 маса нетто вантажу зазначена 69 400 кг, а за даними контрольного зважування виявилось 72 200 кг, що на 2 800 кг більше, ніж зазначено у перевізному документі, про що було складено комерційний акт № 454502/30 від 20.07.2022.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що вагон № 59423103 за накладною № 45239159 було прийнято до перевезення станцією відправлення - Ароматна Придніпровської залізниці лише на підставі його візуального огляду, оскільки визначена у залізничній накладній маса вантажу не була визнана залізницею іншою.

Зважування завантаженого вагону, для встановлення маси вантажу здійснюється співробітниками відповідача на повірених та зареєстрованих 150 тонних тензометричних вагонних вагах ВВЭТ-150ТД.4-ЭП.0-ДП-С, заводський номер 070. Зазначенні вагонні ваги взяті на облік залізницею, про що свідчить виданий технічний паспорт ЗВВТ № 0105 у відповідності до пункту 2.3. "Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України", затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

Відповідачем проводилась своєчасна повірка засобів вимірювальної техніки: 150 тонних тензометричних вагонних ваг ВВЭТ-150ТД.4-ЭП.0-ДП-С, що засвідчується проставлянням підпису повірника та повіреного клейма у паспорті на вагонні ваги про придатність до застосування, зазначених вагонних ваг.

Таким чином, відповідач стверджує, що у відповідності до встановлених законодавством вимог здійснював зважування завантаженого вагону на придатних вагонних вагах, а тому допустити внесення неправдивих даних щодо маси ватажу в залізничній накладній є неможливим. З огляду на викладене, позовна вимога АТ "Укрзалізниця" про стягнення з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" 43 240,00 грн. штрафу є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі, в якому він просить суд у разі встановлення факту невірного зазначення відповідачем у накладній № 45239159 маси вантажу за спірним перевезенням та задоволення позову про стягнення 43 240,00 грн., застосувати частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України та зменшити суму штрафу, оскільки відповідач вважає суму штрафу, яка заявлена позивачем до стягнення, завищеною та необґрунтованою, та зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Також відповідач вважає, що штраф, який заявлено позивачем до стягнення, не має компенсаторний характер, проте є додатковим засобом отримання прибутку для позивача. Так, відповідачем за накладною № 45239183 за перевезення вантажу було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення вантажу, за повну вагу вказану в перевізному документі, що підтверджується даними графи 34 накладних. Таким чином, залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, оскільки відповідач здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу. Будь-яких збитків внаслідок того, що відповідачем було зазначено не вірна маса вантажу у залізничній накладній. Позивач не зазнав, що також має бути враховано при ухваленні судом рішення про стягнення з відповідача штрафу.

ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", як стратегічне підприємство вугледобувної галузі, є важливою частиною механізму, що забезпечує функціонування критичної інфраструктури України. Згідно з витягом із Наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК "Про затвердження Переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, усі шахти ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" віднесено до об`єктів критичної інфраструктури.

ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" працює на межі виробничих можливостей, адже від видобутку вугілля залежить наявність сировини для генерації електроенергії на теплоелектростанціях. Також майже 140 тон вугілля було безкоштовно передано АТ "Укрзалізниця" для забезпечення руху евакуаційних поїздів з міст Дніпра та Кривого Рогу. Попри заборгованість комунальних підприємств за рішеннями судів перед ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а саме КП "Тернівське ЖКП", КП "Першотравенське ЖКП", яка складає 83,47 млн. (із них - 42, 69 млн. грн. за рішеннями судів за період з 2008 року до 2021 року відкрито виконавчі провадження, та 40,78 млн. грн.), підприємство відповідача не припиняло постачання вугільної продукції комунальним підприємствам, оскільки припинення поставок вугілля призвело би до зриву опалювального сезону у м. Тернівка та м. Першотравенськ та, як наслідок, зростання соціальної напруги серед населення шахтарських міст. Крім цього, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на підставі статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" виконало свій військово-транспортний обов`язок щодо забезпечення задоволення потреб Збройних Сил України, на особливий період транспортними засобами і технікою у кількості 22 одиниці на загальну суму 1 214 330 грн. 00 коп. без ПДВ, які були вилучені із виробничого процесу підприємства. А з 24.02.2022 додатково було вилучено 21 одиниць транспортних засобів та техніки із виробничого процесу. Значна частина вугледобувного обладнання ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" була направлена до підприємств-підрядників для проведення ремонту на промислові потужності у м. Харків, у м. Маріуполь відповідно до господарських договорів. Наразі частина обладнання знищена, доля іншої частини невідома. Ворог наносить масовані удари по промисловим об`єктам. Від ракетних ударів постраждала енергетична інфраструктура на всій території України, у тому числі й об`єкти ДТЕК. Росія прицільно б`є по системах української енергосистеми: по відкритих розподільчих пристроях, трансформаторах, перемикачах, підстанціях. За даними Генерального штабу ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення ворог багато разів та системно завдавав масованих ракетних ударів по ТЕС ДТЕК (Курахівській, Придніпровській, Криворізькій, Бурштинській та Ладижинській), атакував дронами. Кількість працюючих енергоблоків ТЕС нашої компанії зменшилася на 80% внаслідок руйнацій. Це прямо вплинуло на обсяг видобутку вугілля в цілому, у сторону зменшення, оскільки без електроенергії зупиняються шахти, не добувається вугілля, знижується об`єм поставок на ТЕС;

30.04.2023 та 01.05.2023 внаслідок ракетного обстрілу були пошкоджені будівлі ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". За цим фактом слідчим відділом Управління СБУ у Дніпропетровській області зареєстровано кримінальне провадження № 2202304000000354 від 01.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 110 Кримінального кодексу України;

На кінець 2022 року довгострокова дебіторська заборгованість підприємств-контрагентів перед ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" склала 20 400 786 тис. грн., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги перед ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" склала 8 413 459 тис. грн., що негативним чином впливає на можливість достатньої мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку. Вказані виняткові обставини дуже суттєво вплинули на фінансовий стан підприємства. Так, на кінець 2022 року довгострокові зобов`язання і забезпечення ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" склали 20 490 538 тис. грн., поточні зобов`язання - 13 452 011 тис. грн., непокритий збиток складає 10 054 705 тис. грн.

Таким чиом, керуючись частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а саме: відсутність доказів спричинення позивачеві негативних наслідків, ступінь виконання боржником зобов`язань, тяжкий фінансовий стан підприємства - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідач просить зменшити суму штрафу.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначає, що графа 19 накладної, відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, заповнюється саме відповідачем у разі завантаження ним вантажу у вагон, а згідно з пунктом 2.3. Правил оформлення перевізник документів у графі 55 залізничної накладної № 45239159 правильність внесених відомостей вантажовідправника підтверджено його представником за допомогою електронно-цифрового підпису, що не заперечується відповідачем. Відтак, за невірне зазначення маси вантажу у залізничному перевізному документі статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за всю відстань перевезення. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акти загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Позивач також стверджує, що існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно. Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції Павлоград І Придніпровської залізниці при контрольному зважуванні.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (статті 35, 42. 46. 47, 48, 52, 53 Статуту) визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної трати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Доводи відповідача в частині невірного визначення залізницею маси вантажу по станції Павлоград І Придніпровської залізниці є надуманими, та такими, що не відповідають дійсності.

На думку позивача, в даному випадку порушення правил перевезення засвідчене комерційним актом №4545020/30 від 20.07.2022, тому інформація викладена у вказаному комерційному акті є достовірною, повною та підтверджується іншими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви про зменшення розміру штрафу, позивач зазначає про те, що, починаючи з 24.02.2022 російська федерація систематично здійснює ракетні обстріли всієї території України, в тому числі, залізничної інфраструктури, майже кожен день, завдаючи руйнування та знищуючи об`єкти інфраструктури, у тому числі, АТ "Укрзалізниця". Позивач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури, з метою підтримки обороноздатності нашої держави. Працівники АТ "Укрзалізниця" в найкоротші терміни здійснюють відновлення та ремонт об`єктів інфраструктури та техніки, витрачаючи матеріали та кошти. З перших днів повномасштабного вторгнення АТ "Укрзалізниця" здійснює перевезення гуманітарних вантажів, військової техніки та озброєння, забезпечуючи вагомий внесок у спільну перемогу над ворогом.

АТ "Україніка залізниця" внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83. Оскільки на даний час відсутнє повітряне сполучення, автомобільні перевезення обмеженими, залізниця стала головним, а в деяких регіонах чи не єдиним перевізником. Також, залізниця стала дорогою життя для багатьох людей, оскільки потягами АТ "Укрзалізниця" здійснюється евакуація людей.

Відновлення інфраструктури, гуманітарні перевезення потребують значних коштів. Окрім цього, АТ "Укрзалізниця", має стратегічне значення для економіки держави, забезпечує: економічну незалежність країни, її державність. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 891 залізничний транспорт здійснює військові залізничні перевезення.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу позивача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, відповідач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцненім обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності. Таким чином, АТ "Укрзалізниця" є державною компанією та як стратегічне підприємствозалізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, з 24.02.2022 несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення оплачуваних пасажирських і вантажних перевезень.

В умовах дії воєнного стану АТ "Укрзалізниця" для збалансування доходів та витрат змушена була переходити до жорсткого регулювання всіх видів ресурсів, у тому числі витрат на персонал шляхом введення режиму простою працівників, обмеження таких виплат як матеріальна допомога, одноразові заохочення та інші компенсаційні виплати. В таких умовах можливості компанії здійснювати інші виплати вкрай обмежені, тому АТ "Укрзалізниця" вимушено приймає складні та непопулярні рішення саме обмеження на період дії воєнного стану конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статті 43 Конституції України.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізного документу - залізничної накладної; наявність порушення в оформленні накладної в частині неправильного зазначення в ній маси вантажу; обставини складання актів загальної форми, комерційних актів; правомірність здійснення розрахунку заявленого до стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у залізничній накладній.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - вантажовідправник, відповідач) на підставі залізничної накладної № 45239159 відправило вантаж - вугілля кам`яне, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці. Вантажоодержувачем за зазначеною залізничною накладною (графа № 4) є ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі - вантажоодержувач) за адресою: 85003, Донецька область, м. Добропілля, вулиця Київська, будинок 1. Під час оформлення перевізного документу відповідач у накладній зазначив, зокрема, номери вагонів, залучених до перевезення вантажу, а також їх вантажопідйомність та масу вантажу у кожному вагоні. Як зазначено у графі 28 вказаної накладної, вантаж було завантажено у вагони відповідачем, як вантажовідправником, і ним же визначено масу вантажу на вагонних вагах, про що зазначено у графі 26 накладної № 45239159 (а.с.7).

Так, у складі вагонів, відправлених за залізничною накладною № 45244696, був вагон №59423103 вантажопідйомністю 70 т з масою вантажу у вагоні - 69 400 кг.

В процесі перевезення вантажу 20.07.2022 на проміжній станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було здійснено контрольне зважування вагону № 59423103, результати чого зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с.15) та складено Акт загальної форми № 167 від 19.07.2022 та Комерційний акт № 454502/30 від 20.07.2022, в якому було зафіксовано, що при контрольному зважуванні вагона № 59423103, що прибув по відправці вказаній на звороті даного акту, в документі зазначається: вугілля кам`яне марки Г-газовий, навалом, вантаж розрівняний і маркований продольними бороздами, у твердому стані, вантаж розміщено та закріплено згідно з пунктом 3.1. глави 14 додатку 3 до СМГС. Нетто 69 400 кг, тара з документу перевірена 23 300 / 21 400 кг, в/п 70 000 кг. В дійсності виявилось: вантаж вугілля, брутто 93600 кг, тара з документу перевірена 23 300 / 21 400 кг, нетто 72 200 кг, що більше маси зазначеної в документі, на 2800 кг та вантажопідйомності на 2 200 кг;

Зважування проводилось на справних повірених 150 тонних вагах № 10 станції Павлоград І (повірка 11.07.2022) без відчеплення, при повній зупинці прийомоздавальником ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_2 , приймальника поїздів ОСОБА_3 , ОВР Пучинський С.М. Навантаження нижче рівня бортів 20-40 см, вантаж марковано продольними бороздами, маркування не порушено, без заглиблень та виїмок. Вагон в технічному відношенні справний, бездверний, люки зачинені, течі та слідів течі не має. Начальник вантажного району по штату відсутній (а.с.9-10).

Так, провізна плата за спірний вагон - № 59423103 від станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці становила 8 648,00 грн.

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за неправильно зазначену у накладній № 45239159 масу вантажу у вагоні № 59423103, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України, посилаючись на статтю 129 Статуту залізниць України та Комерційний акт № № 454502/30 від 20.07.2022.

Позивач вважає, що відповідно до статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України викладені обставини є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 43 240,00 грн., виходячи з такого розрахунку:

8 648, 00 грн. х 5 = 43 240 грн. 00 коп.,

У вказаному вище розрахунку:

- 8 648 грн. 00 коп. - провізна плата за вагон № 62255963 від станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці;

- 5 - кількість провізних плат.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем вказаного штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у залізничній накладній № 45239159 у добровільному порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

У відповідності до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих правил.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Відповідно до пункту 1.3 Правил оформлення перевізних документів, всі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Судом встановлено, що залізнична накладна № 45239159 містить, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно з пунктом 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Враховуючи вказане, заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до статті 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

З огляду на наведене, при заповненні накладної на перевезення вантажу відповідальність за точність та повноту відомостей, зазначених у відповідній накладній, покладається на вантажовідправника.

Водночас, відповідачем при заповненні залізничної накладної № 45239159 було допущено помилку у масі вантажу у вагоні № 62255963, що підтверджується Комерційним актом № 454502/32 від 20.07.2022. При цьому, як було вказано вище, у вказаному Комерційному акті зазначено, зокрема, що поверхня вантажу розрівнена, маркована повздовжніми борознами; маркування не порушено, без заглиблень та вимок; люка зачинені, течі та слідів течі вантажу немає; вагони у технічному відношенні справні, бездверні.

Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.

Згідно з нормами статті 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статтею 129 Статуту.

За змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до накладної № 45239159 розмір провізної плати за вагон № 59423103 становить 8 648. 00 грн. (а.с.6-7).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Підсумовуючи викладене, саме на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Позивачем на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, надано: залізничну накладну № 45239159; Акт загальної форми № 61 від 20.07.2022; Комерційний акт № 454502/30 від 20.07.2022; Книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах; технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 10.

При цьому, дослідивши розрахунок заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 45239159 масу вантажу, здійснений позивачем у позовній заяві (а.с.2), суд прийшов до висновку, що він є такими, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим та арифметично вірними.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З приводу заперечень відповідача щодо зважування спірного вагону на придатних, повірених вагонних вагах суд зазначає таке.

Сам факт справності, повірки вагонних ваг, використаних відповідачем під час завантаження спірних вагонів, не є доказом правильності відображення вантажовідправником фактичної маси вантажу у залізничній накладній. У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційні акти, правильність складення яких відповідачем не оскаржується.

Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов`язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2.6 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Отже, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку, передбачає накладення на відправника штрафу.

Відповідно до положень ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, заперечення відповідача не спростовують обґрунтованості позовних вимог. Надані позивачем й досліджені судом докази в обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними та переконливими, аніж доводи відповідача та докази, надані на їх спростування.

Заява відповідача щодо зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Тому недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці та їх наслідками.

Разом з тим за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.

Зі змісту зазначених правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінка доказів у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторони у справі є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується з обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов`язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.

Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов`язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.

З огляду на викладене, доводи, покладені відповідачем в основу заявленого ним клопотання, суд оцінює критично, тим більше, що вони не підтверджені жодним доказом.

Так, кризові явища у сфері його діяльності жодним чином не впливають на добросовісність відповідача щодо необхідності належного оформлення залізничних накладних, а відтак не можуть бути виправданням неналежного виконання ним зазначеного обов`язку й допущеного порушення.

Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд також враховує нормативні положення статей 2, 11 Закону України "Про залізничний транспорт" згідно з якими залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У цілому взаємозв`язок стратегічного значення відповідача, про що він зауважує, судом не виключається, однак сам по собі, а також як підстава для зменшення передбаченого законодавством штрафу, відповідачем не доведений.

Посилання відповідача на завищений розмір штрафу є оцінкою розміру штрафу, встановленого чинним законодавством, у порівнянні з його фінансовим становищем як підприємницького товариства.

Заявлена позивачем до стягнення сума штрафу не є занадто великою; можливість цього штрафу негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача останнім не доведена.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення, то суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

У спірних правовідносинах між сторонами неустойка - штраф передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).

Висновок суду щодо оцінки аргументів, покладених відповідачем в основу заявленого ним клопотання про зменшення суми штрафу, збігається з правовою позицією з аналогічного питання Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.02.2019 по справі № 910/9765/18.

Інших заслуговуючих на увагу доводів, обґрунтованих належними та допустимими доказами на підтвердження можливості зменшення суми штрафу, відповідач суду не навів.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу у загальному розмірі 43 240,00 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 43 240,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76; ідентифікаційний код 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 43 240,00грн. - штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу та 2 684,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 02.10.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко