Рішення

від 29.09.2023 по справі 905/1067/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.2023 Справа №905/1067/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Покровськтепломережа» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №4-А; код ЄДРПОУ 32213475)

до Філії «Автодор №7» Державного підприємства «Донецький автодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ 26153540)

про стягнення 81 800,06 гривень

без виклику представників сторін

С У Т Ь С П О Р У

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Покровськтепломережа» до Філії «Автодор №7» Державного підприємства «Донецький автодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» про стягнення 81 800,06 гривень, з яких: 60 543,96 гривень заборгованість, 52 667,25 гривень 3% річних, 18 588,85 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді і пара №109 від 02.10.2017 в частині проведення оплати за використану теплову енергію за період січень-квітень 2022 року у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст.625 ЦК України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За вказаною адресою відповідачу направлялась копія ухвали від 16.08.2023. Відповідне поштове відправлення №0600040766682 повернулось на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20, в якій значиться причина повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали від 16.08.2023 вважається врученою відповідачу 25.09.2023, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

02.10.2017 між Філією «Автодор№7» ДП «Донецький облавтодор» та КП «Покровськтепломережа» був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №109, відповідно до п.1.1 якого, предметом даного договору є закупівля теплової енергії в гарячій воді і пара (далі теплова енергія) в необхідних йому обсягах згідно додатку №1 до договору, а споживач зобов`язується своєчасно отримувати та сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що місцем поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) та опалювальна площа є: 85300, м. Покровськ, вул. Захисників України, - 2 -145,00кв.м.

Розрахунковим періодом є календарний місяць згідно Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні» ст..9 п.5. (п.6.2. договору)

Згідно з п.6.7 договору, споживач повинен сплатити рахунки за поставлену теплову енергію після пред`явлення теплопостачальної організації рахунку на оплату теплової енергії та акту прийому-передачі теплової енергії на протязі 3-х банківських днів з моменту їх надання, але не пізніше 10 числа місяці, наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 02.10.2017 і діє у частині постачання теплової енергії до 30.04.2020 включно, а у частині розрахунків за теплову енергію до їх повного здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (п.п.10.1,10.3 договору).

За своєю правовою природою між сторонами склалися правовідносини у сфері постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»:

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про теплопостачання» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

У ст.4 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу та ч. 1 ст. 25 цього Закону теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Пунктами 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії належать до житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що одним з основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Отже, споживання теплової енергії можливо лише на підставі договору.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630).

Згідно із п. 4 Правил №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У п. 14 Правил №1198 передбачений обов`язок споживача до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 1 ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Також, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005р., як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Факт поставки теплової енергії підтверджується Рішенням про початок опалювального періоду 2021-2022 років №479 від 11.10.2021, Актом про підключення до централізованого опалення Філія «Автодор №7» (гаражі) від 11.01.2022 та Рішенням про припинення опалювального періоду 2021-2022 років №113 від 07.04.2022.

Отже, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії до об`єкту відповідача у спірний період.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснювалися згідно встановленого приладу обліку теплової енергії за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування відповідно до поданих розрахунків. У відповідності до рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області від 21.10.2021 року №480 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16 09 2021 №430 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування постачання та послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів КП «Покровськтепломережа» встановлено тариф на постачання теплової енергії саме для категорії споживачів «інші» за 1 Гкал з 01.10.2021 року у розмірі 5 033,27 грн (з ПДВ).

Виконавчим комітетом Покровської міської ради Донецької області було прийнято рішення 09.11.2021 за №526 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16 09 2021 №430, яким встановлений тариф для категорії споживачів «інші» за 1 Гкал з 01.10.2021 року у розмірі 6 930,24 грн (з ПДВ).

Наказом по підприємству №289 від 30.11.2021 даний тариф застосовувався з 09.11.2021 до кінця опалювального періоду.

За розрахунком позивача за період з січня 2022 року по квітень 2023 року розмір заборгованості відповідача становить 60 543,96 гривень, що підтверджується рахунками на оплату у визначений період.

Позивачем на електронну адресу відповідача направлялась претензія №08-553 від 04.05.2023 з вимогою про сплату заборгованості за період з січня 2022 року по квітень 2023 року у розмірі 60 543,96 гривень.

Відповіді на вказану претензію до суду не надано.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, документів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за укладеним з позивачем договором №109 від 02.10.2017 щодо оплати за постачання теплової енергії, до суду надано не було.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлену енергію відповідачу не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 60 543,96 гривень, яка підлягає стягненню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 2 667,25 гривень за період з 11.02.2022 по 31.07.2023 та інфляційні втрати в розмірі 18 588,85 гривень за самий період, нараховані за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних, інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3%, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем не правильно визначено момент виникнення права на її нарахування.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», розмір 3% за порушення строків оплати, в межах визначеного позивачем строку, становить 2 467,39 гривень, з розрахунку:

за зобов`язаннями січня 2022 року, що мали бути виконані до 10.02.2022, на суму боргу 13 265,87 гривень за період з 11.02.2022 по 31.07.2023 584,43 гривень;

за зобов`язаннями лютого 2022 року, що мали бути виконані до 10.03.2022, на суму боргу 13 077,36 гривень за період з 11.03.2022 по 31.07.2023 546,02 гривень;

за зобов`язаннями березня 2022 року (з урахуванням коригування), що мали бути виконані до 10.04.2022, на суму боргу 34 100,73 гривень за період з 11.04.2022 по 31.07.2023 1 336,94 гривень.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», розмір інфляційних втрат за порушення строків оплати, в межах визначеного позивачем строку, становить 15 241,13 гривень, з розрахунку:

за зобов`язаннями січня 2022 року, що мали бути виконані до 10.02.2022, на суму боргу 13 265,87 гривень за період з 11.02.2022 по 31.07.2023 3 968,99 гривень;

за зобов`язаннями лютого 2022 року, що мали бути виконані до 10.03.2022, на суму боргу 13 077,36 гривень за період з 11.03.2022 по 31.07.2023 3 645,04гривень;

за зобов`язаннями березня 2022 року (з урахуванням коригування), що мали бути виконані до 10.04.2022, на суму боргу 34 100,73 гривень за період з 11.04.2022 по 31.07.2023 7 627,10 гривень.

За наведених обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Комунального підприємства «Покровськтепломережа» до Філії «Автодор №7» Державного підприємства «Донецький автодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» про стягнення 81 800,06 гривень, з яких: 60 543,96 гривень заборгованість, 2 667,25 гривень 3% річних, 18 588,85 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Філії «Автодор №7» Державного підприємства «Донецький автодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ 26153540) на користь Комунального підприємства «Покровськтепломережа» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №4-А; код ЄДРПОУ 32213475) 60 543,96 гривень заборгованості, 2 467,39 гривень 3% річних, 15 241,13 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 567,60 гривень.

В частині стягнення 199,86 гривень 3% річних, 3 347,72 гривень інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 29.09.2023.

Позивач: Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» (85301, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №4-А; код ЄДРПОУ 32213475)

Відповідач: Філія «Автодор №7» Державного підприємства «Донецький автодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок №2; код ЄДРПОУ 26153540)

Суддя С.М. Фурсова