Рішення

від 29.09.2023 по справі 910/4848/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2023Справа № 910/4848/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Приватного підприємства «Лівий берег»

про стягнення 60 471, 20 грн.

Без (повідомлення) виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Лівий берег» (далі - відповідач) про стягнення 60 471, 20 грн, з яких: 53 664, 02 грн заборгованість з орендної плати, 1 765, 60 грн заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, інфляційні втрати у розмірі 4 182, 08 грн та 3 % річних у розмірі 859, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4848/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.04.2023 року була направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням № 0105494323156, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням відповідача є: 02166, місто Київ, вулиця Курчатова, будинок 3.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/4848/23 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Приватним підприємством «Лівий берег» (далі - орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (далі - підприємство - балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1559-1 (далі - договір).

27.04.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Приватним підприємством «Лівий берег» (орендар) та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство - балансоутримувач) було укладено договір № 1 про внесення змін до договору від 23.10.2017 №1559-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 08.10.2017 № 60 (п. 46 ч. ІІ) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вулиця Мілютенка, буд. 34, літ. А для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт одягу).

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 57, 60 кв.м в.т.ч., 1 поверх - 5, 60 кв.м, 2 поверх - 4,00 кв.м, 3 поверх - 48,00 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1559 від 07.05.2014.

Відповідно до п. 2.3 договору стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря, що є невід`ємною частиною договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1559 від 07.05.2014.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженого рішенням Київради № 415/1280 від 21.04.2015 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2018 року: 42, 89 грн за 1 кв.м, що в цілому складає 2 470, 93 грн (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.1.1 договору крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, яка за вересень 2017 року складає 122, 61 грн на місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі в т.ч: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входять до складу орендної плати (п.3.9 договору).

Як встановлено пунктом 4.2.19 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

Згідно з п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 23.10.2017 по 21.10.2020.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами ( п. 9.2 договору).

Відповідно до ч. 3 п. 9.4 договору він припиняється в тому числі у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9.7 договору визначено, що для продовження дії договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

В пункті 7 договору № 1 від 27.04.2018 сторони вказали, що інші умови договору № 1559-1 від 23.10.2017 залишаються незмінними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

З наявного в матеріалах справи підписаного трьома сторонами акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2014 вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором № 1559 від 07.05.2014 нежилі приміщення у будинку, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 72, 8 кв. м (у т.ч.: 1 поверх МЗК 9, 8 кв.м, 2 поверх МЗК 6, 9 кв.м, 3 поверх корисна площа 37, 2 кв.м та МЗК 18, 9 кв.м), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 34, літ. А.

Спір виник у зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов`язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 53 664, 02 грн та 1 765, 60 грн заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

Окрім того, позивачем за неналежне виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 4 182, 08 грн та 3% річних у розмірі 859, 50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: вул. Мілютенка, 34, літ.А., що перебувають на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 72, 8 кв.м., що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 07.05.2014, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за період з 01.03.2022 по 28.02.2023 по орендній платі складає 53 664, 02 грн., компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою з 01.07.2022 по 28.02.2023 у розмірі 1 765, 60 грн, що підтверджується довідкою заборгованості про нарахування і надходження плати за користування Приватним підприємством «Лівий берег» вул. Мілютенка, 34, літ.А.

Доказів оплати відповідачем вказаних сум заборгованості, в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не здійснив оплату по орендній платі та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 859, 50 грн. 3% річних та 4 182, 08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 859, 50 грн. 3% річних та 4 182, 08 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є правильними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73, 74, 76 - 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236 - 238, 240 -241, 252 Господарського процесуального кодексу України України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Приватного підприємства «Лівий берег» про стягнення заборгованості у розмірі 60 471, 20 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лівий Берег» (адреса: 02166, місто Київ, вулиця Курчатова, будинок 3; ідентифікаційний код 21576201) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51 -А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з орендної плати у розмірі 53 664 (п`ятдесят три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 02 коп, заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою у розмірі 1 765 (одну тисячу сімсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, інфляційні втрати у розмірі 4 182 (чотири тисячі сто вісімдесят дві) грн 08 коп, 3 % річних у розмірі 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 50 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.09.2023.

Суддя М.Є.Літвінова