Ухвала

від 02.10.2023 по справі 910/10174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2023Справа № 910/10174/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про розгляд справи в порядку загального позовного провадження

у справі № 910/10174/23

за позовом Приватного підприємства "Дніпротехноплюс"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 853 100,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дніпротехноплюс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 853 100,83 грн, з яких 665 964,00 грн заборгованості, 161 949,27 грн інфляційних втрат та 25 187,56 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки товару № 53-121-01-21-10910 від 24.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10174/23, справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

12.07.2023 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 16.08.2023 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

11.08.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив разом із клопотанням про поновлення строку на її подання. Також до відповіді на відзив позивачем були долучені нові докази, а саме копії видаткових накладних № РН-0000158 від 28.12.2021 та № РН-0000004 від 25.01.2022, товарно-транспортних накладних та митних декларацій.

14.08.2023 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, яке 14.08.2023 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

17.08.2023 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про витребування у позивача оригіналів доказів, яке 17.08.2023 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

31.08.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд встановив, що відзив на позовну заяву відповідачем було направлено на електронні адреси позивача та його представника 12.07.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позивачу встановлено строк для подання до суду відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відтак, в силу вищенаведених положень чинного процесуального закону, останнім днем на подання відповіді на відзив у цій справі було 17.07.2023, тоді як відповідь на відзив позивач надіслав до суду лише 08.08.2023, тобто з порушенням встановленого строку.

Згідно з частинами 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

При оцінці поважності причин пропуску строку слід звертати увагу не лише на об`єктивні, але й суб`єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права.

Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі.

Оцінюючи в сукупності поведінку позивача, обставини справи, а також введення на території України воєнного стану, суд дійшов висновку, що пропуск строку на подання відповіді на відзив та подання доказів поза межами встановленого законом строку мали місце з поважних, не залежних від позивача причин. Позбавлення позивача права на доступ до правосуддя та справедливий суд, яке визначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з підстав недотримання процесуальних строків є невиправданим.

За приписами частин 1 - 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

До основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).

З урахуванням викладеного, розглянувши викладені у клопотанні про поновлення пропущеного строку доводи, суд вважає причини пропуску строку поважними, у зв`язку з чим наявні підстави для поновлення позивачеві строку на подання відповіді на відзив та прийняття доказів, поданих із пропуском встановленого законом строку.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та витребування у позивача оригіналів видаткових накладних суд зазначає наступне.

Вказане клопотання мотивоване тим, що долучені позивачем до відповіді на відзив докази викликають у відповідача сумніви у їх достовірності, у зв`язку з чим існує потреба у досліджені оригіналів доказів у судовому засіданні.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому, частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову в даній справі є стягнення 853 100,83 грн, відтак ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим справа може розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Наявні у матеріалах справи копії видаткових накладних № РН-0000158 від 28.12.2021 та № РН-0000004 від 25.01.2022 належної якості, підстави для сумнівів у відповідності поданих копій оригіналам у суду відсутні, відтак клопотання відповідача про витребування оригіналів вищезазначених документів не підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У поданому клопотанні про здійснення розгляду справи в загальному позовному провадженні відповідач не навів суду жодного належного обґрунтування в чому полягають особливості предмету доказування у цій справі та необхідності призначення судом підготовчого засідання для виконання завдання господарського судочинства.

Посилання відповідача на необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, враховуючи необхідність дослідження оригіналів доказів, суд не може прийняти в якості достатньої підстави для постановлення ухвали про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки матеріали справи містять копії письмових доказів належної якості, встановлення всіх обставин справи, за висновком суду, може бути здійснено без призначення у справі підготовчого засідання, а твердження відповідача про наявність у нього підстав вважати докази недостовірними ґрунтуються виключно на його припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Керуючись статтями 12, 80, 119, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Приватному підприємству "Дніпротехноплюс" строк для подання відповіді на відзив.

2. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

3. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про витребування оригіналів доказів відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай