Ухвала

від 02.10.2023 по справі 910/10231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розподіл судових витрат

02.10.2023Справа № 910/10231/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання)

клопотання Військової частини НОМЕР_1

про розподіл судових витрат

у справі № 910/10231/23

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАН"

про стягнення 19 629,13 грн

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАН" (далі - відповідач) про стягнення 19 629,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 1224/21 на закупівлю програмного забезпечення від 06.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 закрито провадження у справі № 910/10231/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позивачу зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір.

18.08.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов`язані з підготовкою справи до розгляду, в розмірі 139,00 грн.

Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що в даному випадку провадження у справі було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, тобто позивач не підтримував своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у відповідності до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. Зокрема, якщо підставою для закриття провадження у справі є відмова позивача від позову, то понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються. Якщо ж позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, тоді понесені позивачем витрати стягуються з відповідача. Відшкодування судових витрат здійснюється на підставі заяви сторони та відповідних доказів, які надаються стороною протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду про закриття провадження у справі.

Тобто стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі можливе за умови встановлення обставин задоволення відповідачем позовних вимог після пред`явлення позову та за умови дотримання позивачем вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку подання до суду відповідної заяви та доказів до неї.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №905/2145/20.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, позивачем включено витрати на оплату поштових послуг в розмірі 139,00 грн, що складається із вартості відправлення до суду та відповідачу позовної заяви з додатками (38,00 грн + 38,00 грн), а також направлення відповідачу претензії в порядку досудового врегулювання спору (63,00 грн).

Суд вважає, що правові підстави для розподілу витрат позивача, понесених у зв`язку із направленням на адресу відповідача претензії в порядку досудового врегулювання спору відсутні, оскільки їх понесення не пов`язано із розглядом справи або підготовкою до її розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (стаття 19 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, Господарський кодекс України визначає звернення з письмовою претензією як захід досудового врегулювання спору виключно правом (а не обов`язком) учасника господарських відносин. До того ж обома вищезазначеними законодавчими актами передбачається обов`язок особи, яка порушила права і законні інтереси інших осіб, поновити їх, не чекаючи пред`явлення, зокрема, претензії (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6840/21).

Відтак понесення цих витрат не було неминучим, а залежало виключно від волі позивача.

В той же час, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині відшкодування судових витрат, які безпосередньо пов`язані із розглядом справи, та становлять 76,00 грн - вартість направлення позовної заяви до суду та відповідачу.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у рішенні від 12.07.2018 у справі № 9901/478/18.

Суд встановив, що факт надання послуг поштового зв`язку підтверджено наявними в матеріалах справи описами вкладення, розмір витрат позивача на оплату поштових послуг - фіскальними чеками від 23.06.2023, відповідно до яких вартість послуг поштового зв`язку складає 38,00 грн за кожне поштове відправлення.

Відтак витрати позивача, що пов`язані з розглядом цієї справи, в розмірі 76,00 грн, відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, у зв`язку з чим клопотання позивача підлягає частковому задоволенню. Інша частина витрат позивача, що не пов`язана із розглядом цієї справи, в розмірі 63,00 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 130, 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розподіл судових витрат у справі №910/10231/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАН" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 9; ідентифікаційний код: 42424948) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, в розмірі 76 (сімдесят шість) грн 00 коп.

3. В іншій частині клопотання відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай