Рішення
від 14.09.2023 по справі 917/847/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 917/847/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №917/847/21

за позовною заявою Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285)

до 1. Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 03118127)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (36028, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 41412423)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 02498808)

про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об"єкта нерухомості, скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним акту приймання-передачі, припинення права власності, знесення самочинно збудованих об"єктів,

За участю представників сторін:

від позивача - Приведьон М.С., довіреність від 10.01.2022 № 04-84/2/40

від відповідача (1) - відсутній

від відповідача (2) - відсутній

від третьої особи - відсутній

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

Полтавська міська рада (позивач) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 900/21 від 28.05.2021) до 1. Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (далі - ТДВ "Полтаваавтотранс", відповідач (1)), Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (далі - ТОВ "Полтаваавтотранс", відповідач (2)), відповідно до якої просить суд:

- скасувати реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об"єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, від 15.05.2017 за № ПТ 143171352829;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни від 11.07.2017 №36086230 про державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв.м. за ТДВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 03118127);

- визнати недійсним Акт № 33 приймання - передачі (передавальний акт) нерухомого майна об`єкт нерухомого майна - громадська будівля (приміська автостанція), що розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави, будинок 5 за розподільчим балансом з виділу з ТДВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 03118127) частини в ТОВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 41412423) від 14.08.2017;

- припинити право приватної власності ТОВ "Полтаваавтотранс" (36040, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, ідентифікаційний код 41412423) на громадську будівлю (приміську автостанцію) за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 загальною площею 1457,3 кв. м.;

- зобов`язати ТДВ "Полтаваавтотранс" (36028, Полтавська область, місто Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 03118127) знести за власний рахунок самочинно збудовані об`єкти: торгівельний павільйон літ. Б-1 площею 133,7 кв. м., торгівельний павільйон літ. В-1 площею 43,5 кв. м. за адресою: місто Полтава, площа Слави, 5.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2021 зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2021 позовну заяву Полтавської міської ради прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі № 917/847/21; справу постановлено розглядати в порядку загального провадження; підготовче засідання призначено на 01.07.2021; встановлено строки подання сторонами заяв по суті справи. Також зазначеною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради (третя особа).

01.07.2021 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ореховської О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, визначено нові дату та час підготовчого засідання - 31.08.2021.

У встановлений судом строк, відповідач (1) та відповідач (2) через канцелярію суду надали спільні:

- відзив на позовну заяву за (вх. № 7218 від 02.07.2021, відзив зданий до поштового відділення 29.06.2021) з доказами направлення відзиву позивачу та третій особі з описом вкладення;

- клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. № 9701 від 31.08.2021).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 задоволено клопотання позивача, додане до позовної заяви, та клопотання про витребування доказів (вх. № 9564 від 28.08.2021). Витребувано: 1) у Департаменту з питань реєстрації: належним чином завірену копію реєстрації справи щодо об"єкту нерухомого майна - громадської будівлі (приміська автостанція) за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5; 2) у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області належним чином завірені копії: - декларації про початок підготовчих робіт ПТ 03312000930 від 04.01.2012; - декларації про початок будівельних робіт від 31.05.2012 п. ПТ 08312088148; - повідомлення про зміни даних у декларації про початок будівельних робіт від 05.11.2013р. ПТ 103133090921; - повідомлення про зміни даних у декларації про початок будівельних робіт від 06.11.2013р. ПТ 103133100057; - повідомлення про зміни даних у декларації про початок будівельних робіт від 23.06.2014р. ПТ 103141740100; - декларації про готовність об"єкта до експлуатації від 23.06.2014р. ПТ 103141740100 та усіх наявних документів, що подавалися замовником будівництва, для проведення реєстрації вказаних декларацій. Відкладено підготовче засідання на 05.10.2021.

13.09.2021 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та Департаментом з питань реєстрації на виконання вимог ухвали від 31.08.2021, через канцелярію суду було подано витребувані судом документи.

05.10.2021 у підготовчому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 04.11.2021.

04.11.2021 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Ореховської О.О. у відпустці, у зв"язку з чим ухвалою суду від 09.11.2021 визначено нові дата та час проведення судового засідання у справі - 07.12.2021.

05.10.2021 від представника відповідачів надійшла заява про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №11092 від 05.10.2021).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 задоволено заяву відповідачів про призначення судової експертизи (вх. № 11092 від 05.10.2021). Призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Зупинено провадження у справі №917/847/21 на час проведення судової економічної експертизи, призначеної у справі.

18.04.2022 від Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса до суду надійшов лист (вх. № 2615), в якому повідомляється про зняття експертизи № 2355 з виробництва без виконання у зв"язку з непроведенням відповідачами оплати вартості робіт за проведення експертизи згідно виставлених експертною установою рахунків № 93 та № 94 від 13.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.05.2022 поновлено провадження у справі №917/847/21 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 02.06.2022.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 09.05.2022 не направлена учасникам провадження так як Господарський суд Полтавської області тимчасово припинив відправку поштової кореспонденції у паперовому вигляді, про що складений Акт від 10.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.05.2022 визначено нову дату підготовчого засідання - 12.07.2022.

У підготовчому засіданні 12.07.2022 року судом оголошено перерву до 25.08.2022.

02.08.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи та витребування доказів (вх. №5141 від 02.08.2022). Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач посилається на те, що при розгляді справи необхідним є дослідження питання щодо відповідності збудованих Товариством з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" об"єктів нерухомого майна за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 дозвільним документам, наданими забудовнику відповідними органами місцевого самоврядування, зокрема відповідність здійсненого будівництва містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2022 задоволено клопотання позивача (за вх. № 5141 від 02.08.2022) частково; призначено у справі № 917/847/21 будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса ( вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004); зупинено провадження у справі №917/847/21 на час проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної у справі.

23.09.2022 від судового експерта А.Ю. Онищенко надійшло клопотання (вх. № 6828) про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи, а також повідомлено, що в зв"язку з великою завантаженістю судових експертів сектору інженерно-технічних досліджень, виконання судової будівельно - технічної експертизи № 2781, яка призначена ухвалою суду від 30.08.2022 р., може бути здійснено у термін більший ніж 90 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.10.2022 поновлено провадження у справі № 917/847/21; зобов`язано відповідачів у 15-ти денний строк з дня отримання ухвали суду надати суду в повному обсязі проектну документацію, згідно з якою було прийнято в експлуатацію об`єкт "Автостанція на площі Слави, 5 у м. Полтаві"; провадження у справі №917/847/21 зупинено на час проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2022.

30.12.2022 від судового експерта Полтавського відділення " Інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса" А.Ю. Онищенко надійшло клопотання (за вх. №10444 від 30.12.2022) про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.01.2023 поновлено провадження у справі № 917/487/21; задоволено клопотання судового експерта Полтавського відділення " Інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса" А.Ю. Онищенко (вх. № 10444 від 30.12.2022) про надання додаткових матеріалів ; зобов"язано відповідачів у 5 -ти денний строк з дня отримання ухвали суду надати суду : - в повному обсязі проектну документацію , згідно з якою було прийнято в експлуатацію об"єкт "Автостанція на площі Слави, 5 у м.Полтаві"; - оригінал, або якісно виготовлену копію технічого паспорта на приміську автостанцію за адресою : площа Слави, 5 у м. Полтаві, що дійсний станом на даний час; - оригінал або в повному обсязі, якісно виготовлену копію технічого паспорта на приміську автостанцію за адресою: площа Слави, 5, у м.Полтаві , виготовлений станом на 22.06.2017. Провадження у справі №917/847/21 зупинено на час проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2022.

02.03.2023 до Господарського суду Полтавської області від Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса із супровідним листом (вх. № 2754) надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 2781 від 27.02.2023 та акт здачі-приймання висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.03.2023 поновлено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 18.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 917/847/21, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.05.2023 за клопотання сторін розгляд справи відкладено на 27.06.2023.

В судовому засіданні 27.06.2023 судом оголошено перерву до 14.09.2023.

Представник позивача, який був присутній в судовому засіданні, повідомлений про перерву в судовому засіданні під розписку (а.с. 92 т. 5).

Про час, дату та місце проведення судового засідання, яке призначено на 14.09.2023, відповідачі та третя особа повідомлені шляхом направлення відповідної ухвали від 27.06.2023 за їх місцезнаходженням. Зазначена ухвала суду відповідачами була отримана 05.07.2023, третьою особою - 03.07.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 100-102 т. 5).

Відповідачі та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, їх явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є власником земельної ділянки за адресою : м. Полтава, пл. Слави, 5. Зазначена земельна ділянка на підставі Рішення позачергової п`ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 18.05.2010 позивачем була передана на умовах оренди ВАТ "Полтаваавтотранс" для будівництва приміської автостанції згідно Договору оренди землі від 12.06.2010.

На підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I- III категорії складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 15.05.2017 за № ПТ 143171352829, було проведено державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1 457,3 кв. м. за ТДВ "Полтаваавтотранс" (код СДРПОУ 03118127).

В подальшому, на підставі Акту № 33 приймання-передачі (передавальний акт) від 14.07.2017 ТДВ "Полтаваавтотранс" (код СДРПОУ 03118127) було передано об`єкт нерухомого - громадську будівлю (приміську автостанцію, що розташований за адресою: м. Полтава, площа Слави, будинок 5 юридичній особі - ТОВ "Полтаваавтотранс" (ТОВ "Полтаваавтотранс") (ідентифікаційний код 41412423). На підставі даного Акту від 14.08.2017 № 33 проведено державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ: 41412423).

Позивач стверджує, що внаслідок дій замовника будівництва об`єкта містобудування - приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 ТДВ "Полтаваавтотранс" здійснено будівництво об`єкта, який за своїми характеристиками, площею, кількістю об`єктів відрізняється від об`єкту стосовно якого надавалися відповідні дозвільні документи органами місцевого самоврядування.

Відповідачі у спільному відзиві на позов (вх № 7218 від 02.07.2021) зазначає , що відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 15.05.2017р. за № ПТ 143171352829, прийнято до експлуатації об`єкт - приміську автостанцію за адресою м. Полтава, площа Слави,5, загальною площею 1457,3 кв.м; площа автостанції 876,7 кв.м., площа кафе 417,9 кв.м, площа торгових рядів 162,7 кв.м. У подальшому на підставі зазначеної Декларації про готовність об`єкта до експлуатації було проведено державну реєстрацію права власності за ТДВ "Полтаваавтотранс" 11.07.2017.

14.08.2017 складено Акт №33 приймання-передачі нерухомого майна - громадська будівля (приміська автостанція), за яким ТДВ "Полтаваавтотранс" передало ТОВ "Полтаваавтотранс" право власності на частину вказаних об`єктів нерухомого майна. На підставі даного Акту від 14 серпня 2017 року проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Полтаваавтотранс" на об`єкт нерухомого майна - громадську будівлю загальною площею 1457,3 кв.м за адресою м. Полтава, пл. Слави,5.

Поряд з цим відповідачі заперечуючи проти позовних вимог у відзиві позов на зазначають таке.

- Позивач суб`єктивно та обмежено тлумачить рішення Полтавської міської ради від 11 грудня 2008 року, вказуючи, що надано дозвіл виключно на будівництво приміщення громадської будівлі приміської автостанції, що не відповідає дійсному змісту документу.

Рішення тридцять четвертої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання "Про погодження розташування додаткових платформ для організації приміських перевезень на території автостанції № 1 по вул. Великотирновській, 7 та надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок на площі Слави, 5 та по вул. Фрунзе, 156-а для будівництва приміських автостанцій" від 11.12.2018 , на яке посилається позивач, не містить обмежень щодо будівництва певних об`єктів в межах земельної ділянки, які функціонують одночасно із приміською автостанцією та забезпечують потреби населення, які користується послугами автостанції. Всі нерухомі об`єкти на території автостанції - є складовими частинами єдиного механізму, який дозволяє здійснювати господарську діяльність відповідачам. Будівництво проведено у відповідності до вимог законодавства.

- ТДВ "Полтаваавтотранс" виконало свої обов`язки, покладені рішенням Полтавської міської ради від 11 грудня 2008 року. Всі об`єкти нерухомого майна на території приміської автостанції за адресою площа Слави,5 - є законно збудованим нерухомим майном. Перелік цього майна відповідає затвердженій проектній документації та не суперечить рішенню Полтавської міської ради.

Земельна ділянка використовуються відповідачами у відповідності до цільового призначення та без погіршення її стану.

- Позиція позивача про самочинне будівництво на пл. Слави,5 не відповідає дійсності та суперечить наданим позивачем документам. Перелік існуючого майна відповідає змісту Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, на підставі якої проведена первісна реєстрація права власності за ТДВ "Полтаваавтотранс";

- Зареєструвавши оскаржувану Полтавською міською радою Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У матеріалах справи відсутні відомості про те, що органи ДАБІ проводили відповідні перевірки щодо будівництва приміської автостанції за адресою площа Слави,5 та встановили будь-які порушення законодавства;

- Позивач не вказує у позовній заяві передбачені законом підстави для скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

- Відсутні передбачені законом підстави для скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта, на підставі якої за ТзДВ "Полтаваавтотранс" було проведено реєстрацію права власності на новостворене майно. Вичерпний перелік цих підстав визначений законом та розширеному тлумаченню не підлягає.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись винятково у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2020 року по справі 640/10134/19, 14.03.2018 у справі № 814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі № 695/3442/17.

- Виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття права власності на новостворене нерухоме майно, йому слугувала та передувала активна участь в такому процесі Полтавської міської ради та відповідних органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, а потім прийняли до експлуатації закінчений після будівництва об`єкт. В зв`язку з чим, враховуючи, що право власності на нерухоме майно було набуте відповідачем ТДВ "Полтаваавтотранс" в результаті проведення органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на відповідача, який розраховував на їх належність та легітимність.

- Беручи до уваги презумпцію правомірності набуття права власності, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази незаконності набуття права власності на спірне майно, можливо дійти висновку про те, що право власності у відповідачів виникло на законних підставах, у зв`язку з чим позовні вимоги Полтавської міської ради щодо скасування права власності за своїми наслідками становлять втручання позивача у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а тому задоволенню не підлягають.

Також відповідачі у відзиві на позов просять суд застосувати до вимог позивач позовну давність відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України посилаючись на те, що право власності відповідача 1) на нерухоме майно зареєстроване у 2017 році, а позовна заява подана лише у 2021 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Полтавська міська рада, як юридична особа набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, а відтак її обізнаність про порушення прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності її органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у відповідній сфері.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийняте, складене та підписане у нарадчій кімнаті.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Полтаваавтотранс" звернулось до Полтавської міської ради з листом від 20.11.2008 за № 201/1294 з проханням надати дозвіл на розташування додаткових платформ для організації приміських перевезень на орендованій ділянці за адресою: вул. В. Тирнівська,7, розміром - 0,1га, та дозволити виготовити проект відводу земельних ділянок для організації приміських автостанцій та земельній ділянці орієнтованою площею - 0,18га на перехресті площі Слави та вул. Сакко, та земельної ділянки орієнтованою площею - 0,26га на перехресті вул. Фрунзе та Комарова (а.с. 22-23 т. 1).

Відповідно до Рішення тридцять четвертої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання "Про погодження розташування додаткових платформ для організації приміських перевезень на території автостанції № 1 по вул. Великотирновській, 7 та надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок на площі Слави, 5 та по вул. Фрунзе, 156-а для будівництва приміських автостанцій" від 11.12.2008 (а.с. 19-21 т. 1), враховуючи необхідність розвитку транспортної інфраструктури міста, з урахуванням протоколу наради в облдержадміністрації від 19.11.2008, розглянувши звернення ВАТ "Полтаваавтотранс" та передпроектні пропозиції ТОВ "АКБІ-Полтава", керуючись п. 34,38 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 18,27 Закону України "Про планування і забудову територій ", Полтавська міська рада вирішила:

1. Погодити розташування додаткових платформ для організації приміських перевезень на орендованій земельній ділянці по вул. Великотирновська,7.

2. Дозволити ВАТ "Полтаваавтотранс" для будівництва приміських автостанцій виготовити проекти відведення земельних ділянок:

- орієнтовною площею 0,22 га на площі Слави за рахунок міських земель з перенесенням малих архітектурних форм. З метою впорядкування адресного плану міста надати земельній ділянці адресу - пл. Слави,5;

- орієнтовною площею 0,26 га на перехресті вулиць Фрунзе та Комарова за рахунок вільних міських земель. З метою впорядкуваня адресного плану міста надати земельній ділянці адресу - вул. Фрунзе, 156-а.

3. Зобов`язати ВАТ Полтаваавтотранс:

- вирішити згідно з вимогами законодавства питання перенесення малих архітектурних форм на площі Слави;

- одержати в управлінні з питань містобудування та архітектури вихідні дані на проектування об`єктів з урахуванням плану червоних ліній вулиць;

- через спеціалізовану проектну установу розробити та погодити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію.

4. Затвердження проекту відведення, надання земельної ділянки оформити окремим рішенням міської ради, дозвіл на будівництво об`єктів надати рішенням виконкому.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови В. Герасименка.

6. Чинність рішення - один рік.

Позивач зазначає, що відповідно до вищевказаних передпроектних пропозицій ТОВ "АКБІ-Полтава", враховуючи які Полтавською міською радою було погоджено розміщення приміської автостанції на площі Слави у м. Полтава (Котелевський напрямок), не передбачалося розміщення магазинів та здійснення будівництва будь-яких інших капітальних споруд, крім безпосередньо будівлі автостанції.

Позивач зазначає, що Рішенням позачергової п`ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" віл 18.05.2010 затверджено документацію із землеустрою та надано ВАТ "Полтаваавтотранс" в користування земельну ділянку площею 2204 кв. м. для будівництва приміської автостанції, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5.

29.06.2010 між Полтавською міською радою (Орендодавець) та ВАТ "Полтаваавтотранс" (Орендар) було укладено Договір оренди землі (а.с. 62-66 т. 1), за умовами якого Орендодавець на підставі рішення позачергової п`ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 18.05.2010 надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку для будівництва приміської автостанції, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, площа Слави, 5.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2204 кв.м. згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід"ємною частиною цього Договору. Кадастровий номер земельної ділянки: 5310136700:12:003:0282.

Згідно п. 3.1. Договору оренди землі від 12.06.2010 цей Договір укладено на термін з 18.05.2010 по 18.05.2012. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його права на новий строк.

Відповідно до п. 5.1. Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду Орендарю для здійснення останнім господарської діяльності.

Цільове призначення земельної ділянки, що є об`єктом оренди - будівництво приміської автостанції (п. 5.2 Договору).

Умовами збереження стану об`єкта оренди є використання Орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з умовами Договору; дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів (п. 5.5 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підставі рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016 "Про надання земельних ділянок, передачу в користування та продовження права користування земельними ділянками" земельна ділянка за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, площа Слави, 5, загальною площею 2204 кв.м. , була передана в оренду ТДВ "Полтаваавтотранс" за Договором оренди землі від 31.10.2016 (а.с. 76- 80 т. 2).

За замовленням ТДВ "Полтаваавтотранс" у 2011 році ТОВ "Фірма "КАМКО" здійснило Містобудівний розрахунок "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" (а.с. 24-32т. 1), відповідно до якого техніко-економічні показники забудови становлять:

1. S земельної ділянки в межах відведення = 0,2204 га, в т. ч.: в межах червоної лінії - 0,1218 га, за межами червоної лінії - 0,0923 га; 2. S забудови = 507,20 м2; 3. S озеленення = 750,00 м2; 4. S покриття = 1036,00 м2; 5. S загальна будівлі - 764,88 м2; 6. S нормативна будівлі = 598,07 м2; 7. S загальна автостанції = 419,21 м2; 8. S нормативна автостанції = 296,71 м ; 9. S загальна кафе = 345,67 м2; 10. S нормативна кафе = 278,94 м2; 11. Кількість місць в кафе - 45 шт.; 12. V будівельний будівлі = 6137,10 м3.

Відповідно до Містобудівних умов та обмежень № 22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 щодо об`єкта будівництва: "Приміська автостанція", наданих Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, визначено основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва у відповідності до містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками "Будівництво приміської автостанції за адресою площа Слави, 5 у м. Полтаві", розробленого ТОВ фірма "Камко" у 2011, зокрема, загальна площа будівлі становить 764,88 м2, загальна площа автостанції 419,21 м2 (а.с. 33-37 т. 1).

Згідно з Декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 31.05.2012 № ПТ08312088148, з будівництва приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 загальна площа будівлі складає 1240,36 кв. м.: загальна площа автостанції - 928,76 кв. м., загальна площа кафе автостанції - 311,6 кв. м (а.с. 168-170 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході будівництва об"єкта ТДВ "Полтаваавтотранс" неодноразово подавались до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, зокрема, в частині авторського та технічного наглядів на об"єкті (а.с. 171- 179 т. 1).

15.05.2017 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-ІІІ категорії складності за № ПТ 143171352829, відповідно до якої було прийнято до експлуатації об`єкт - приміську автостанцію за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, загальною площею 1457,3 кв. м., у тому числі загальна площа автостанції - 876,7 кв. м., загальна площа кафе - 417,9 кв. м., загальна площа торгових рядів - 162,7 кв. м. (згідно з коригованою проектною документацією) (а.с. 180-182 т. 1).

На підставі вищевказаної Декларації про готовність до експлуатації об`єкта державним реєстратором КП "Реєстратор" Полтавської обласної ради Міняйло О.Г. 11.07.2017 проведено державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв.м. за ТДВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 03118127), що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 за № 91689306 (а.с. 75 т. 2).

Матеріали справи свідчать, що Протоколом № 3 позачергових загальних зборів учасників ТДВ "Полтаваавтотранс" від 20.06.2017 було затверджено Розподільчий баланс з виділу з ТДВ "Полтаваавтотранс", код 03118127 частини в ТОВ "Полтаваавтотранс", код 41412423 станом на 20.06.2017 (а.с. 82-87 т. 2).

14.08.2017 між ТДВ "Полтаваавтотранс" та ТОВ "Полтаваавтотранс" підписано Акт № 33 приймання-передачі (передавальний акт) нерухомого майна - громадська будівля (приміська автостанція), що розташований з адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави, будинок 5 за розподільчим балансом з виділу з ТДВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 03118127) частини в ТОВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 41412423) (а.с. 92 т. 2).

Відповідно до зазначеного Акту приймання-передачі (передавального акту) нерухомого майна, за Розподільчим балансом ТДВ "Полтаваавтотранс" передало ТОВ "Полтаваавтотранс", а останнє прийняло об`єкт нерухомого майна громадську будівлю (приміська автостанція), право приватної власності на яке належить ТДВ "Полтаваавтотранс" на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 74281007, виданий 29.11.2016, видавник Виконавчий комітет Полтавської міської ради Полтавської області; декларація про готовність об"єкта до експлуатації, за серія та номер ПТ 143171352829, виданий 15.05.2017, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, технічний паспорт б/н, виданий 22.06.2017, видавник ФОП Післяк Ольга Константинівна, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.07.2017 за № 91689306 (п. 1 Акту).

Згідно з п. 4 вказаного Акту, цей Акт підтверджує факт передачі ТДВ "Полтаваавтотранс" юридичній особі - ТОВ "Полтаваавтотранс" об`єкту нерухомого майна - громадської будівлі (приміської автостанції), що розташований з адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави, будинок 5 та є підставою для проведення державної реєстрації права власності за ТОВ "Полтаваавтотранс" на зазначене в цьому Акті нерухоме майно.

На підставі Акту від 14.08.2017 № 33 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 41412423) на об`єкт нерухомого майна - громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв. м. за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 (а.с. 112-121 т. 2).

Позивач, зазначає, що внаслідок дій замовника будівництва об`єкта містобудування - приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 ТДВ "Полтаваавтотранс" здійснено будівництво об`єкта, який за своїми характеристиками, площею, кількістю об`єктів відрізняється від об`єкту стосовно якого надавалися відповідні дозвільні документи органами місцевого самоврядування.

Позивач стверджує, що внаслідок здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, порушуються права Полтавської міської ради як власника земельної ділянки на якій здійснено таке самочинне будівництво, оскільки таке будівництво здійснено без отримання відповідного погодження щодо його здійснення від Полтавської міської ради та відповідних виконавчих органів Полтавської міської ради у сфері містобудування та архітектури.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якого просить суд:

При розгляді даної справи за клопотання позивача у справі № 917/847/21 було призначено будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса ( вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004). На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи відповідають техніко-економічні показники об`єкта "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" у розробленій проектній документації згідно з якою було прийнято в експлуатацію об`єкт "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" техніко-економічним показникам, які були визначені містобудівними умовами та обмеженнями № 22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 від 26.12.2011? Якщо не відповідають зазначити у чому саме полягають ці відхилення та чи є вони істотними?

2) Чи відповідають фактичні техніко-економічні показники об`єкта "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" техніко-економічним показникам, які були визначені містобудівними умовами та обмеженнями № 22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 від 26.12.2011? Якщо не відповідають зазначити в чому саме полягають ці відхилення та чи є вони істотними?

3) Чи є торгівельний павільйон Б-1 площею 133,7 кв. м., торгівельний павільйон В-1 площею 43,5 кв. м., розміщені на земельній ділянці пл. 0,2204 га кадастровий номер: 5310136700:12:003:0282 за адресою: м.Полтава, площа Слави, 5 об`єктами нерухомого майна?

За результатами проведеної експертизи суду надано Висновок експерта № 2781 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи по господарській справі № 917/847/21, складений від 27.02.2023 ( а.с. 34-57 т. 5).

За результатами проведених досліджень судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса зроблено такий висновок:

" ПО ПЕРШОМУ ПИТАННЮ

Встановити відповідність техніко-економічних показників об`єкта "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" у розробленій проектній документації згідно з якою було прийнято в експлуатацію об`єкт "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" техніко - економічним показникам, які були визначені містобудівними умовами та обмеженнями №22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 від 26.12.2011 неможливо, по причині зазначеній в дослідницькій частині висновку.

ПО ДРУГОМУ ПИТАННЮ

Фактичні техніко-економічні показники об`єкта "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" не відповідають техніко-економічним показникам, які були визначені містобудівними умовами та обмеженнями №22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 від 26.11.2011.

За результатами співставлення зазначених техніко-економічних показників встановлено невідповідність наступних фактичних показників:

- будівельного об`єму, що перевищує технічний показник передбачений містобудівними умовами та обмеженням;

- площа забудови земельної ділянки, перевищує технічний показник, передбачений містобудівними умовами та обмеженнями;

- площа озеленення, менше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями;

- площа покриття, більше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями;

- загальна площа будівлі автостанції, більше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями,

- загальна площа автостанції, більше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями.

ПО ТРЕТЬОМУ ПИТАННЮ

Торгівельний павільйон літ. "Б-1", площа забудови якого становить 133,7 кв.м., торгівельний павільйон літ. "В-1" площею забудови 43,5 кв.м., що розміщені на земельній ділянці площею 0,2204 та кадастровий номер 5310136700:12:003:0282 за адресою: місто Полтава, площа Слави, 5 є об"єктами нерухомого майна."

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Висновок експерта не викликає у суду обґрунтованих сумнівів щодо його правильності, а сторонами у справі відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було доведено, що він є неналежним доказом у справі.

Оцінюючи висновок експерта за результатами проведення експертизи, суд встановив, що зазначений висновок не містить відповіді на всі порушені питання.

При прийнятті рішення судом прийнято до уваги таке.

За приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма ч.2 ст. 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 ЦК України). Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ II "Землі України" ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.

Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч. 3 ст. 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої ст. 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються ст.376 ЦК України.

Щодо змісту прав орендаря земельної ділянки, то приписами ст. 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. При цьому орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

За положеннями ч. 1 ст. 376 ЦК України (у редакції, чинній станом на час звернення до суду із цим позовом) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України). Також за рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Полтавська міська рада будучи власником земельної за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 звертаючись до суду з позовом, в якому стверджує, що замовник будівництва, отримавши в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва приміської автостанції, здійснив будівництво об"єкта, який включає в себе у тому числі торгівельні павільйони, а саме літ " Б-1" площею 133,7 кв. м. та літ "В-1" площею 43,5 кв. м., що не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та свідчить про самочинність будівництва.

Як вже зазначалося вище, згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Також перелік підстав, за яких об`єкт вважається самочинним будівництвом, наведено у ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, в розумінні зазначеної норми Закону підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом є , зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації.

За висновком Верховного Суду, наведеному у постанові від 24.11.2021 у справі №420/998/21, ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Згідно ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі N 813/2946/17.

Статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі положеннями ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі N 520/8970/18.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Судом встановлено, що Рішенням тридцять четвертої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання "Про погодження розташування додаткових платформ для організації приміських перевезень на території автостанції № 1 по вул. Великотирновській, 7 та надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок на площі Слави, 5 та по вул. Фрунзе, 156-а для будівництва приміських автостанцій" від 11.12.2018 дозволено ВАТ "Полтаваавтотранс" для будівництва приміських автостанцій, зокрема, виготовити проект відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,22 га на площі Слави за рахунок міських земель з перенесенням малих архітектурних форм. З метою впорядкування адресного плану міста надати земельній ділянці адресу - пл. Слави, Зобов`язано ВАТ "Полтаваавтотранс" вирішити згідно з вимогами законодавства питання перенесення малих архітектурних форм на площі Слави; одержати в управлінні з питань містобудування та архітектури вихідні дані на проектування об`єктів з урахуванням плану червоних ліній вулиць; через спеціалізовану проектну установу розробити та погодити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію (а.с. 19-21 т. 1).

Вказане рішення щодо надання ВАТ "Полтаваавтотранс" дозволу на розміщення приміської автостанції прийнято Полтавською міською радою за результатами розгляду звернення ВАТ "Полтаваавтотранс" та передпроектних пропозицій ТОВ "АКБІ-Полтава", відповідно до яких передбачено розміщення капітальної будівлі автостанції розмірами 15*18 м., перону, стоянки автобусів (а.с. 22-102 т. 1).

12.06.2010 між Полтавською міською радою (Орендодавець) та ВАТ "Полтаваавтотранс" (Орендар) було укладено Договір оренди землі (а.с. 62-66 т. 1), за умовами якого Орендодавець на підставі рішення позачергової п`ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання від 18.05.2010 надав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку для будівництва приміської автостанції, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, площа Слави, 5.

В подальшому, позивачем земельна ділянка за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, площа Слави, 5, загальною площею 2204 кв.м. , була передана в оренду ТДВ "Полтаваавтотранс" за Договором оренди землі від 31.10.2016 ( Договір оренди землі від 31.10.2016 - а.с. 76- 80 т. 2 наданий на вимогу Департаментом з питань реєстрації Полтавської міської ради в реагування на ухвалу суду про задоволення клопотання позивача про витребування доказів ).

В тексті Договору оренди землі від 31.10.2016 ( п. 1 Договору) наявне посилання на те, що вказаний договір укладено на підставі рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016 "Про надання земельних ділянок, передачу в користування та продовження права користування земельними ділянками". При цьому судом встановлено, що позивачем рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28.09.2016 "Про надання земельних ділянок, передачу в користування та продовження права користування земельними ділянками" до позовної заяви взагалі не додано.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент видачі містобудівних умов та обмежень) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ч.5 ст. 26 цього ж Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у наступному порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частиною п.1 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження - документ, в якому зазначено комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування та будівництва, що стосуються поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будівель та споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до Містобудівного розрахунку "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" (а.с. 24-32т. 1), розробленого ТОВ фірма "Камко", дані якого Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради внесено в Містобудівні умови та обмеження № 22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 щодо спорудження об`єкта будівництва: "Приміська автостанція (а.с. 33-37 т. 1) техніко-економічні показники об"єту становлять : 1.S земельної ділянки в межах відведення = 0,2204 га, в т. ч.: в межах червоної лінії - 0,1218 га, за межами червоної лінії - 0,0923 га; 2.S забудови = 507,20 м2; 3.S озеленення = 750,00 м2; 4.S покриття = 1036,00 м2; 5. S загальна будівлі - 764,88 м2; 6. S нормативна будівлі = 598,07 м2; 7.S загальна автостанції = 419,21 м2; 8. S нормативна автостанції = 296,71 м ; 9. S загальна кафе = 345,67 м2; 10.S нормативна кафе = 278,94 м2; 11.Кількість місць в кафе - 45 шт.; 12. V будівельний будівлі = 6137,10 м3.

Згідно з Декларацією про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 31.05.2012 № ПТ08312088148, з будівництва приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 загальна площа будівлі складає 1240,36 кв. м.: площа автостанції 928,76 кв. м., площа кафе автостанції 321,6 кв. м. (а.с.168-170 т. 1).

Відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I- ПІ категорії складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 15.05.2017 за № ПТ 143171352829, прийнято до експлуатації об`єкт - приміську автостанцію за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, з такими техніко-економічними показниками: загальна площа будівель - 1457,3кв.м., загальний будівельний об"єм автостанції - 7972,0 м3, загальна площа забудови автостанції - 1023,6кв.м., кількість поверхів - 2, загальна площа будівлі автостанції - 1294,6кв.м., площа автостанції - 876,7кв.м., основна площа - 207,5кв.м., допоміжна площа - 669,2кв.м., загальна площа кафе автостанції - 417,9кв.м., основна площа - 298,0кв.м., допоміжна площа - 119,9кв.м., кількість місць - 45, загальна площа торгових рядів - 162,7кв.м., будівельний об"єм торгових рядів - 421,0м3, кількість торгових рядів - 2 од.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, техніко-економічні показники об"єкта - приміської автостанції не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Так, порівняно з Містобудівними умовами та обмеженнями № 22, наданих Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, забудовником фактично збільшено площу об"єкту, у тому числі і за рахунок розміщення торгових рядів загальною площею 162,7 кв. м., які зазначеними Містобудівними умовами та обмеженнями не були передбачені .

За результатами експертизи, проведеної у даній справі та оформленої Висновком експерта № 2781 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи по господарській справі № 917/847/21 від 27.02.2023 (а.с. 34-57 т. 5), експертом Полтавського відділення Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса зроблено, зокрема, висновок, що фактичні техніко-економічні показники об`єкта "Автостанція на площі Слави, 5 в м. Полтава" не відповідають техніко-економічним показникам, які були визначені містобудівними умовами та обмеженнями №22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 від 26.11.2011.

- будівельного об`єму, що перевищує технічний показник передбачений містобудівними умовами та обмеженням;

- площа озеленення, менше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями;

- площа покриття, більше технічного показника, передбаченого містобудівними умовами та обмеженнями;

За результатами дослідження встановлено, що до техніко-економічних показників містобудівного розрахунку, розробленого ТОВ фірма "Камко", дані якого внесено в Містобудівні умови та обмеження № 22 забудови земельної ділянки по площі Слави, 5 м. Полтаві, не внесені дані щодо торговельних павільйонів "Б-1" та літ. "В-1". Також до показника "загальна площа будівлі " містобудівного розрахунку не увійшла площа надбудови та підвалу будівлі автостанції літ. "А-2".

Також, за висновком експерта, торгівельний павільйон літ. "Б-1", площа забудови якого становить 133,7 кв.м., торгівельний павільйон літ. "В-1" площею забудови 43,5 кв.м., що розміщені на земельній ділянці площею 0,2204 та кадастровий номер 5310136700:12:003:0282 за адресою: місто Полтава, площа Слави, 5 є об"єктами нерухомого майна."

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що збільшення забудовником площі об"єкта нерухомого майна за рахунок будівництва торговельних павільонів, а саме павільйону літ. "Б-1", площа забудови якого становить 133,7 кв.м., павільйону літ. "В-1" площею забудови 43,5 кв.м., не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та свідчить про невідповідність цільового призначення земельної ділянки в частині в будівництва цих торговельних павільйонів, фактичним намірам забудови, що є підставою вважати об`єкт в цій частині самочинним будівництвом, зокрема, оскільки він будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про скасування Декларації про готовність до експлуатації об"єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, від 15.05.2017 за № ПТ 143171352829 та вимога про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни від 11.07.2017 №36086230 про державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв.м. за ТДВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 03118127).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі 917/375/18 зазначила наступне.

"6.22. Велика Палата Верховного Суду вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою, що надає можливість контролюючому органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв`язку з невиконанням такого припису.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, також з метою запобігання можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Таким чином, орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватноправових відносин.

Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору."

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про основи містобудування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до п. 1 якого державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п.16, п.17 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. 2. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Аналіз наведених вище положень ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у взаємозв`язку з нормами ст. 41 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

За змістом положень статей 25, 26, 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження у галузі будівництва - щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій та вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища - щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Таким чином, передумовою для висновку позивача про порушення забудовником (ТДВ "Полтаваавтотранс") будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБІ у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача відповідачу припису на їх усунення.

Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що уповноважені спеціальні державні органи архітектурно-будівельного контролю здійснили у визначеному законом порядку перевірку та винесли припис на усунення виявлених порушень.

При цьому , судом прийнято до уваги , що повноваженнями у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладені на відповідні органи місцевого самоврядування з 16 серпня 2016 року з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" та пункту 9-1 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 219 від 13.03.2020 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" №1340 від 23.12.2020 уряд ліквідував Державну інспекцію містобудування і Державну сервісну службу містобудування. Замість цих органів створена Державна інспекція архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відтак на даний час державний архітектурно - будівельний нагляд здійснюється Державною інспекцією архітектури та містобудування України, яким у спірним правовідносинах є Управління Державної інспекції архітектури та містобудування України в Полтавській області.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (зі змінами і доповненнями).

Положеннями частин 1, 2 , 4, та 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку, зокрема: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 2) затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; 3) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 4) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Пунктом 2 ч.ч. 1 та 2 ст. 34 вказаного Закону встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Зазначені у ч.1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до ч. 5 цієї ж статті, контроль за виконанням підготовчих робіт з винесення інженерних мереж, будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 цього Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частиною 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, виникає у суб`єкта містобудування після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, при цьому під час будівництва об`єкта архітектури має бути забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації та експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначається постановою КМ України від 13.04.2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів".

Відповідно до пункту 11 зазначеної Постанови та п. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, зареєструвавши оскаржувану декларацію, органи державної архітектурно-будівельної інспекції діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також, відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2017 Департаментом державного архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області без будь-яких зауважень та недоліків, а також порушень містобудівного законодавства, була зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об"єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, за № ПТ 143171352829. Перевіривши та зареєструвавши зазначену Декларацію Департамент державного архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області погодив, що будівництво та прийняття в експлуатацію здійснювалися без будь-яких порушень вимог законодавства.

Документальних доказів винесення органом державної архітектурно-будівельної інспекції приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які стосуються будівництва приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 з визначенням строку для добровільного виконання цих приписів матеріали справи не містять.

На підставі вищевказаної Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 15.05.2017 за № ПТ 143171352829, державним реєстратором КП "Реєстратор" Полтавської обласної ради Міняйло О.Г. 11.07.2017 проведено державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв.м. за ТДВ "Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 03118127), що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2017 за № 91689306 (а.с. 75 т. 2).

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині скасування реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об"єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, приміської автостанції за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, від 15.05.2017 за № ПТ 143171352829, є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни від 11.07.2017 №36086230 про державну реєстрацію права власності на громадську будівлю (приміську автостанцію) загальною площею 1457,3 кв.м. за ТДВ"Полтаваавтотранс" (код ЄДРПОУ 03118127) є похідною вимогою від позовної вимоги про скасування реєстрації вищевказаної Декларації про готовність до експлуатації об"єкта, а тому враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації Декларації, відсутні підстави для задоволення і похідної вимоги.

Предметом спору в цій справі є, зокрема, є вимога про визнання недійсним Акту № 33 приймання - передачі (передавальний акт) нерухомого майна об`єкт нерухомого майна - громадська будівля (приміська автостанція), що розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави, будинок 5 за розподільчим балансом з виділу з ТДВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 03118127) частини в ТОВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 41412423) від 14.08.2017.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.

Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що оспорюваний Акт № 33 приймання - передачі (передавальний акт) нерухомого майна об`єкт нерухомого майна - громадська будівля (приміська автостанція), що розташований за адресою: Полтавська область, м. Полтава, площа Слави, будинок 5 за розподільчим балансом з виділу з ТДВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 03118127) частини в ТОВ "Полтаваавтотранс" (ідентифікаційний код 41412423) від 14.08.2017 складено на підставі Протоколу позачергових загальних зборів учасників ТДВ "Полтаваавтотранс" № 4 від 14.08.2017 (а.с. 90-91 т. 2).

Зміст зазначеного акту свідчить про те, що, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, такий двосторонній акт у даних правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами ч.1 ст.215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ч.1 ст.203 ЦК закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Позивач в обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним Акту № 33 приймання - передачі (передавальний акт) від 14.08.2017 у позовній заяві не навів жодної підстави для визнання спірного акту недійсним, в тексті позовної заяви відсутні будь-які посилання на норми чинного законодавства України, які визначають підстави визнання правочинів недійсними.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги в частині визнання недійсним Акту № 33 приймання - передачі (передавального акту) від 14.08.2017 судом відхиляються за недоведеністю.

Позивачем заявлена вимога про припинення права приватної власності ТОВ "Полтаваавтотранс" на громадську будівлю (приміську автостанцію) за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5 загальною площею 1457,3 кв. м.

Суд встановив, що зазначена вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним Акту № 33 приймання - передачі (передавального акту) нерухомого майна від 14.08.2017, а тому враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним вказаного Акту, відсутні підстави для задоволення і похідної вимоги.

Предметом позову у даній справі вимога про зобов`язаня ТДВ "Полтаваавтотранс" (36028, Полтавська область, місто Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 03118127) знести за власний рахунок самочинно збудовані об`єкти: торгівельний павільйон літ. Б-1 площею 133,7 кв. м., торгівельний павільйон літ. В-1 площею 43,5 кв. м. за адресою: місто Полтава, площа Слави, 5.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так само є нормативно регламентованим право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 ЦК України). Відповідно до змісту ч. 4 ст. 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються ст.376 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст. 376 ЦК України об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

При цьому, за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми в поєднанні з положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19(провадження № 61-18648св20).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 31.05.2021 у справі № 320/1889/17-ц зазначили, що відповідно до вимог ч.7 ст. 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, встановлені судом обставини щодо здійснення ТДВ "Полтаваавтотранс" будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання ч.7 ст. 376 ЦК України.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності за здійснення самочинного будівництва та що неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення перебудови, а також відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення прав та інтересів позивача, а порушення норм та правил державних будівельних норм не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва.

За таких обставин, враховуючи, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді коли використані усі передбачені законодавством України заходи, зокрема перебудова, та позивачем не доведено істотне порушення її прав, належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Також суд зауважує, що звертаючись до суду з позовними вимогами позивач обґрунтовує їх порушенням його прав як власника земельної ділянки, на якій ТДВ "Полтаваавтотранс" здійснювалося будівництво об"єкта нерухомого майна - громадської будівлі (приміської автостанції).

При цьому, в тексті позову позивач посилається на Рішення позачергової п`ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" від 18.05.2010, яким затверджено документацію із землеустрою та надано ВАТ "Полтаваавтотранс" в користування земельну ділянку площею 2204 кв. м. для будівництва приміської автостанції, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5. Як встановлено судом, позивачем Рішення Полтавської міської ради від 18.05.2010 до позовної заяви не додано.

В подальшому, як було встановлено судом, зазначена земельна ділянка позивачем була передана в оренду ТДВ "Полтаваавтотранс" згідно Договору оренди землі від 31.10.2016 , договір зареєстрований у виконкомі Полтавської міської ради серія та номер № 477-П від 08.11.2016 (а.с. 76-77 т.2). З тексту Договору від 31.10.2016 вбачається, що підставою для укладання зазначеного договору є Рішення сьомої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання "Про надання земельних ділянок, передачу в користування та продовження права користування земельними ділянками" від 28.09.2016. Зазначене Рішення Полтавської міської ради від 28.09.2016 до позовної заяви також позивачем не надано.

Згідно Інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 14.04.2021 № 252684536 (а.с. 49-51 т. 1), земельна ділянка за адресою: Полтавська область, місто Полтава, площа Слави, 5 позивачем була передана в оренду ТОВ "Полтаваавтотранс" згідно договору оренди землі, серія та номер: б/н від 22.03.2018. Строк дії права оренди встановлено: з 16.02.2018 по 16.02.2023.

Зазначений договір оренди землі від 22.03.2018 позивачем суду не надано.

Наразі строк дії права оренди ТОВ "Полтаваавтотранс" на земельну ділянка за Договором оренди землі б/н від 22.03.2018 закінчився.

Документальні докази укладання позивачем нового договору оренди зазначеної земельної ділянки позивачем суду не надано, що унеможивлює встановлення судом станом на момент вирішення спору особи, яка є належним орендарем земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна.

Виходячи з вищевикладеного, та зважаючи на зазначені у сукупності обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного суду від 07.10.2020 у справі № 916/2791/13 суд залишає без реагування, оскільки предметом спору у зазначеній справі є вимога позивача про зобов"язання відповідача знести споруду, яка була самочинно побудована на земельній ділянці, яка на момент початку робіт не була передана ні у власність, ні в користування відповідачу, а будівельні роботи були розпочаті без відповідного дозволу та оформлення документів на будівництво, отже, не є тотожними з даною справою.

Відповідачами у справі у відзиві на позов заявлено про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Щодо застосування строку позовної давності, суд вказує наступне.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено порушення його права, тому аргументи відповідачів про застосування строків позовної давності суд не досліджує.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Разом з тим, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність позовних вимог за недоведеністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 25.09.2023

Суддя О.О. Ореховська


Суд	Господарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення	14.09.2023
Оприлюднено	04.10.2023
Номер документу	113857044
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо приватизації майна про визнання недійсними актів

Ореховська О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.09.2023 по справі 917/847/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —917/847/21

Рішення від 14.09.2023

Рішення
від 14.09.2023 по справі 917/847/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ