Ухвала

від 02.10.2023 по справі 921/484/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

02 жовтня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/484/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув матеріали справи

за позовом - Приватного підприємства Захід Агро Корм (48201, Тернопільська область, Чортківський район, селище міського типу Гусятин, вулиця Привокзальна, будинок 3м)

до відповідача Приватного підприємства ПСП Аметист (47875, Тернопільська область, Підволочиський район, село Полупанівка, провулок Бригадний, будинок 2)

про стягнення грошових коштів в сумі 222258,86 грн.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

Суть справи.

Приватне підприємство Захід Агро Корм звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства ПСП Аметист про стягнення грошових коштів в сумі 222258,86 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/484/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 02.10.2023.

19.09.2023 від позивача Приватного підприємства Захід Агро Корм надійшла заява №35 від 14.09.2023 (вх. №7549) про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 207 ЦПК України, оскільки відповідач добровільно та в повному обсязі повернув позивачу суму боргу та судовий збір.

Представники сторін в підготовче судове засідання 02.10.2023 не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із змісту заяви №35 від 14.09.2023 про залишення позову без розгляду, таку підписав директор Михайло Мокрій.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого на позивача, Мокрій Михайло Петрович являється керівником Приватного підприємства Захід Агро Корм та особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Даних про обмеження ОСОБА_1 інтересів позивача виписка не містить.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

ПП Захід Агро Корм, як на підставу залишення своєї позовної заяви без розгляду, посилається на п.5 ст.207 ЦПК України.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначено: «У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia».

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає залишення позову без розгляду за заявою позивача. Так, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

В даному випадку, враховуючи зміст поданої позивачем заяви, у якій він просить суд залишити без розгляду його позовну заяву, наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 висновки, приписи п. 5 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд приходить до висновку, що позивач скористався своїм процесуальним правом, подавши відповідну заяву.

З врахуванням того, що заява №35 від 14.09.2023 про залишення позову без розгляду подана до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що заява позивача є правомірною, такою, що відповідає принципу диспозитивності, тому підлягає до задоволення на підставі п. 5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Щодо розподілу судових витрат у справі слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 123 ГПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України Про судовий збір.

При зверненні до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою позивачем згідно платіжних інструкцій №1412 від 12.07.2023, №1428 від 24.07.2023 сплачено судовий збір на загальну суму 3333,89 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки підставою залишення позову без розгляду є подана позивачем заява, то з врахуванням викладеної норми п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відсутні підстави для повернення суми судового збору в розмірі 3333,89 грн, сплаченої позивачем на підставі платіжних інструкцій №1412 від 12.07.2023, №1428 від 24.07.2023.

До того ж, зміст заяви №35 від 14.09.2023 вказує на те, що відповідачем здійснено відшкодування позивачу суми судового збору в повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 73-86, п.5 ч.1 ст. 226, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства Захід Агро Корм подану до відповідача Приватного підприємства ПСП Аметист про стягнення грошових коштів в сумі 222258,86 грн залишити без розгляду.

2. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання 02.10.2023.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2023.

Суддя І.П. Шумський