Ухвала

від 28.09.2023 по справі 922/3378/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3378/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Красовським В.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1); до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59). про стягнення коштів у розмірі 146 426 276, 95 грнза участю представників:

позивача- Жирний О.С. (в режимі відеоконференції);

відповідача -Мар`їна І.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про стягнення 84 663 509,15 грн заборгованості з оплати добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1512000745 від 17.12.2015; 8 925 049,45 грн - пені; 9 035 590,47 грн - 3 % річних; 43 805 127,88 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 відкрито провадження у справі № 922/3378/23 та призначено підготовче засідання на 07.09.2023 о 13:30 год.

Протокольними ухвалами суду у підготовчому засіданні оголошувалась перерва.

13.09.2023 представником відповідача надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду справи № 918/686/21 та оприлюднення повного тексту постанови (вх. № 24834).

Дане клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що спір у справі № 918/686/21 виник з подібних правовідносин, при цьому в процесі розгляду даної справи Верховним Судом ухвалою від 29.03.2023 справу було направлено справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з посиланням на необхідність уточнення правового висновку щодо застосування п.З розд. XIII. п.З гл.З розд. XIV Кодексу газотранспортної системи, у такій категорії справ у справах про стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу.

Представником відповідача надані до суду заперечення на подане клопотання (вх. 24931), в яких просить суд відмовити відповідачу в задоволенні зазначеного клопотання, з посиланням на його необґрунтованість.

У підготовчому засіданні 28.09.2023 представник відповідача підтримує подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з підстав, викладених у наданих до суду запереченнях.

Розглянувши матеріали справи № 922/3378/23, подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

Предметом розгляду суду в межах даної справи є заявлений позивачем позов про стягнення з відповідача 84 663 509,15 грн заборгованості з оплати добових небалансів по договору транспортування природного газу № 1512000745 від 17.12.2015.

Разом з тим, як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/110021633) Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 918/686/21 постановлено справу № 918/686/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

З ухвали від 29.03.2023 у справі № 918/686/21 вбачається що предметом розгляду судів межах цієї справи є, зокрема, позов ТОВ "Оператор ГТС" про стягнення з АТ "Рівнегаз" заборгованості в частині оплати за негативні щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності за період лютий-березень 2021 року за укладеним між сторонами договором транспортування природного газу. Також предметом розгляду судів в межах цієї справи є зустрічний позов АТ "Рівнегаз" про зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС та вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та / або використання послуг балансування. В процесі розгляду цієї справи суд першої інстанції у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив; суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалив у цій частині нове рішення про задоволення первісного позову. АТ "Рівнегаз" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При винесенні ухвали від 29.03.2023 у справі № 918/686/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду визначив підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата):

"5.Одним із ключових доводів касаційної скарги є те, що оператором ГТС не здійснювалися реальні дії з балансування, які він мав би вчиняти у разі виникнення загрози цілісності газотранспортної системи (далі - ГТС).

6. В обґрунтування цього доводу скаржник посилається на положення п.3 розділу ХІІІ, п.3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС.

7. Відповідно до п. 3 розділу XIII Кодексу ГТС, якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; - регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та / або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; - регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС; - регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС.

8. Згідно п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та / або використання послуг балансування.

12. В ході розгляду касаційної скарги колегія суддів ВС КГС з`ясувала наявність певних розбіжностей у висновках Верховного Суду з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ. На думку колегії, ці розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій.

13. Так, у постанові від 02.12.2020 у справі № 922/3363/20, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звертався з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог у контексті, зокрема щодо: підтвердження загрози цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, наявності ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів, факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача.

14. Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі № 923/909/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернулося з позовом про стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за період з вересня 2018 по лютий 2019 року, погодився із висновками суду апеляційної інстанції, про недоведеність позовних вимог та, зокрема, вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність небалансів у ГТС у заявлені позивачем періоди, а також докази, які б підтверджували вчинення позивачем заходів, спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС у зв`язку з наявністю в ній небалансів газу.

15. У постанові Об`єднаної палати від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за березень-червень 2021 року, міститься висновок про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач обліковував в системі.

16. У постанові від 04.08.2021 у справі № 903/973/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення боргу за надані послуги з балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 по лютий 2019 року, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про відмову у позові, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами сам факт надання відповідачу послуг балансування, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС.

17. У постанові Об`єднаної палати від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні місячні небаланси за період березень-червень 2018 року, Верховний Суд вказав, що судам попередніх інстанцій належало встановити факт закупівлі позивачем природного газу, що використовувався для балансування в спірний період, але при цьому не відступив від висновків, що містилися в постанові від 19.03.2021 у справі № 922/3987/19, а також низці інших постанов.

18. У постанові від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за травень-грудень 2020 року до ПрАТ "Коростишівгаз", Верховний Суд погодився з доводами ТОВ "Оператор ГТС" про те, що оператор ГТС здійснює балансування ГТС постійно для підтримання звичайного рівня її функціонування та недопущення виникнення загроз цілісності системи, а не лише у разі наявності прямої загрози її функціонування, а акти приймання-передачі до договорів купівлі-продажу газу підтверджують обсяги природного газу, придбаного позивачем для здійснення балансування в цілому, а не лише щодо вчинення балансуючих дій по відношенню до відповідача. Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на різницю між комерційним балансуванням та фізичним балансуванням та вказав, що Кодекс ГТС не пов`язує виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг балансування саме з існуванням загрози цілісності ГТС. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/252/21, від 12.01.2023 у справі № 917/2033/19, від 01.02.2023 у справі № 924/862/21, від 01.02.2023 у справі № 916/47/22."

В пункті 23 зазначеної ухвали колегія суддів ВС КГС зазначила, що вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п. 3 розд. ХІІІ, п.3 гл.3 розд. ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

Ухвалою від 10.04.2023 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 918/686/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 та призначено до розгляду справу №918/686/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 на 02.06.2023.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. При цьому. Велика Палата Верховного Суду зазначила, шо термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті. що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків у часників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права и обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням. - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

В контексті вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спір у справі № 918/686/21 виник з подібних правовідносин, що і у справі № 922/3378/23, а саме, стосується стягнення заборгованості, яка виникла у оператора газорозподільної системи перед оператором газотранспортної системи за надання послуг балансування за договором транспортування природного газу договором, в частині оплати за негативні щодобові небаланси. Такі правовідносини регулюються Кодексом газотранспортної системи та укладеним між сторонами договором транспортування природного газу. Різниця в учасниках правовідносин, періодах виникнення заборгованості, неповна тотожність правового регулювання у періодах заборгованості, не спростовує подібності правовідносин у справах, що слідує також зі змісту п. 23 ухвали Верховного Суду від 29.03.2023 по справі № 918/686/21 в якому зазначено про необхідність уточнення правових висновків Верховного Суду щодо предмета доказування у такій категорії спорів незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка редакція Кодексу газотранспортної системи застосовується до спірних правовідносин.

Одним із ключових доводів касаційної скарги АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" у справі № 918/686/21 є те, що ТОВ "Оператор ГТС" не здійснювало реальні дії з балансування, які воно мало би вчиняти у разі виникнення загрози цілісності ГТС; Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" вважає, що загрози цілісності ГТС не було, балансуючі дії не здійснювалися, оскільки потреба в них була відсутня; Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" зазначає, що ТОВ "Оператор ГТС" не надало будь-яких доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, а непрозорість його дій зумовлена приховуванням відсутності вчинення балансуючих дій, за які нараховується плата суб`єктам ринку природного газу.

У даній справі спір виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" заборгованості за період квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року з оплати негативних щодобових небалансів природного газу за договором транспортування природного газу від 04 лютого 2020 року №2002000118 внаслідок відбору природного газу. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" проти заявлених позовних вимог заперечує, посилається на те. що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт понесення Оператором ГТС жодних обґрунтованих та реальних витрат, закупівлю природного газу та обсяги небалансу. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" зазначає, що Оператор ГТС не довів факт врегулювання ним щодобових негативних небалансів AT «Харківгаз» за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2021 року, а саме невчинення дій з врегулювання небалансу у спірний період, тобто наводить аргументи з приводу вирішення яких справу № 918/686/21 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду.

Суд зазначає, що уточнення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в процесі розгляду касаційної скарги у справі № 918/686/21 правового висновку щодо застосування п. З розд. XIII. п. З гл. З розд. XIV Кодексу Кодексом газотранспортної системи у категорії спорів про стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу безпосередньо стосується розгляду справи № 922/3378/23, оскільки зазначені правові норми Кодексу газотранспортної системи регулюють вчинення балансуючих дій Оператором ГТС, фізичне та комерційне балансування.

Суд також зазначає, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Згідно зі ст. 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

За приписами ч. 2 ст. 315 ГПК України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно з ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, вирішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/686/21 дозволить всесторонньо та повно розглянути справу № 922/3378/23 з урахуванням єдності практики з означених вище питань, в т.ч. щодо порядку застосування до спірних правовідносин п. З розд. XIII. п. З гл. З розд. XIV Кодексу Кодексом газотранспортної системи з вказівкою про те, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів (як про це зазначається в п. 23 ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 918/686/21 про передачу справи на розгляд об`єднаної палати об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду).

Разом з тим, як свідчать відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, розгляд справи № 918/686/21 Об`єднаною Палатою Великої Палати Верховного Суду станом на момент постановлення даної ухвали у справі № 922/3378/23, триває. Зокрема, згідно з ухвалою від 25.08.2023 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 918/686/21 до 03.11.2023 о 10:00 год.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, з огляду на обставини справи № 922/3378/23 та з метою уникнення застосування різних підходів до тлумачення законодавства та врахування висновків Верховного Суду щодо існування певних розбіжностей у висновках з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ, а також зазначення ВС КГС на те, що такі розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій, суд вважає за необхідне задовольнити подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 922/3378/23, та зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Об`єднаною Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 918/686/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 232, 233, 234, 235, 236 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 922/3378/23 (вх. № 24834) - задовольнити.

Провадження по справі № 922/3378/23 зупинити до закінчення розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/686/21 та оприлюднення повного тексту постанови.

Зобов`язати учасників справи повідомити суд про результати розгляду Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/686/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в строки та порядку, передбаченому ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 02.10.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/3378/23