Рішення

від 02.10.2023 по справі 922/3329/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3329/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК Техніка", 61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 20 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хартрейд", 61023, м. Харків, вул. Весніна, буд. 12 простягнення 666 979,44 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВК Техніка" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хартрейд" про стягнення суми заборгованості за договором поставки у розмірі 666 979,44 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 10-02/2023_ від 10.02.2023 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3329/23. Розгляд справи № 922/3329/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 28.07.2023 року про відкриття провадження у справі № 922/3329/23 було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 6102272486963), проте 08.08.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

З матеріалів справи судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 28.07.2023 року направлялась відповідачу на вищевказаною адресою, однак повернута до суду 08.08.2023 року поштовим відділення «Укрпошти».

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 10.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВК Техніка" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хартрейд" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 10-02/2023_.

Пунктом 9.1. договору, сторони визначили, що даний договір вступає в дію з 10.02.2023 року та діє до 31.12.2024 року, в будь-якому випадку до моменту завершення сторонами усіх взаєморозрахунків.

Відповідно до пункту 1.1. договору сторони погодили, що у відповідності з цим договором постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, найменування (асортимент), ціна і кількість вказуються у видатковій накладній. А покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов даного договору.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ, м. Кропивницький. За погодженням сторін постачання окремих партій товару здійснюється на умовах, що вказуються у рахунку фактурі (пункт 2.3. договору).

Датою поставки товару вважається дата, передачі товару представнику покупця (у т.ч. водій, експедитор), яка проставляється у транспортних документах (ТТН, експрес накладна, декларація на перевезення вантажу, тощо), або у видатковій накладній якщо в момент отримання товару обома сторонами (їх представниками) підписувалася видаткова накладна. У випадку підписання відповідних документів без зазначення дати отримання, датою поставки вважається дата оформлення такого документа (пункт 2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює впродовж 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку фактури 20 % передоплати на момент завантаження, а решта 80 % на відтермінування 14 банківських днів з моменту здійснення поставки. Датою здійснення платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Ціна товару встановлюється в рахунку фактурі постачальника. Орієнтовна ціна договору становить 500000,00 грн. в т.ч. ПДВ та складається із вартості поставленого товару (пункти 4.1. -4.2. договору)

За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору, було поставлено відповідачу товар про що свідчать:

-рахунок фактура № 721 від 24.02.2023 року на суму 417528,96 грн.;

-видаткова накладна № 665 від 27.02.2023 року на суму 417528,96 грн.;

-рахунок фактура № 868 від 08.03.2023 року на суму 351527,04 грн.;

-видаткова накладна № 785 від 09.03.2023 року на суму 351527,04 грн.;

-рахунок фактура № 931 від 13.03.2023 року на суму 70918,85 грн.;

-видаткова накладна № 831 від 13.03.2023 року на суму 70918,85 грн.

Проте, відповідачем в порушення умов договору, оплату за поставлений позивачем товар було здійснено частково, про що свідчить надані позивачем:

- виписка банку за 28.02.2023 року з якої вбачається, що відповідачем 28.02.2023 року здійснено передоплату по рахунку фактурі № 721 від 24.02.2023 року у розмірі 34006,00 грн. та 49500,00 грн.;

- виписка банку за 25.04.2023 року з якої вбачається, що відповідачем 25.04.2023 року здійснено передоплату по рахунку фактурі № 721 від 24.02.2023 року у розмірі 5000,00 грн.,

- виписка банку за 09.03.2023 року з якої вбачається, що відповідачем 09.03.2023 року здійснено передоплату по рахунку фактурі № 868 від 08.03.2023 року у розмірі 70305,41 грн.,

- виписка банку за 16.03.2023 року з якої вбачається, що відповідачем 16.03.2023 року здійснено передоплату по рахунку фактурі № 931 від 13.03.2023 року у розмірі 14184,00 грн.

За розрахунком позивача, суму боргу за поставлений позивачем та несплачений відповідачем товар із урахуванням часткових оплат, становить суму у розмірі 666979,44 грн.

Також позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено вимогу вих. № 11 від 25.05.2023 року про сплату боргу у розмірі 666979,44 грн.

Проте, вищевказана вимога, була залишена відповідачем без відповіді на задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач зобов`язання за договором поставки № 10-02/2023_ від 10.02.2023 року виконано належним чином, та поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 839974,85 грн. відповідно до рахунку фактури № 721 від 24.02.2023 року на суму 417528,96 грн.; видаткової накладної № 665 від 27.02.2023 року на суму 417528,96 грн.; рахунку фактури № 868 від 08.03.2023 року на суму 351527,04 грн.; видаткової накладної № 785 від 09.03.2023 року на суму 351527,04 грн.; рахунку фактури № 931 від 13.03.2023 року на суму 70918,85 грн.; видаткової накладної № 831 від 13.03.2023 року на суму 70918,85 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором поставки не виконав, та в повному обсязі за отриманий товар не здійснив розрахунку, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у вигляді суми боргу у розмірі 666979,44 грн. (із урахуванням часткових оплат на суму 172995,41 грн.).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений позивачем товар, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 666979,44 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволенню, а саме про стягнення із відповідача суми заборгованості за договором поставки у розмірі 666 979,44 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжної інструкції № 536 від 19.07.2023 року сплачено судовий збір у розмірі 10004,70 грн.

Проте, за розрахунком суду, судовий збір за подання позовної заяви про стягнення суми боргу у розмірі 666979,44 грн. становить 10004,69 грн.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 10004,69 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 86, 129, 183, 236 - 238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хартрейд" (61023, м. Харків, вул. Весніна, буд. 12, ЄДРПОУ 30990634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК Техніка" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 20, ЄДРПОУ 14062944) суму боргу за договором поставки у розмірі 666979,44 грн. та судовий збір у розмірі 10004,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВК Техніка" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, буд. 20, ЄДРПОУ 14062944);

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Хартрейд" (61023, м. Харків, вул. Весніна, буд. 12, ЄДРПОУ 30990634).

Повне рішення складено "02" жовтня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова