Рішення

від 02.10.2023 по справі 740/3759/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 740/3759/19

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

За позовом: Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури, вул.Овдіївська,2, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600,

електронна адреса: nizhin.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області, вул Шевченка,2, смт.Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663

електронна адреса: losynivka@i.ua

до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, пр-т Миру,14, м.Чернігів, 14000, електронна адреса: chernigiv_gu@dazru.gov.ua;

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Агропрогрес", вул.Щорса,15, с.Горбачі, Бобровицький район, Чернігівська область, 16730;

предмет спору: про визнання недійсним договору оренди землі (позовні вимоги викладені з урахуванням заяви від 17.04.2023 № 52-75-2733ВИХ-23 про відмову від частини позовних вимог)

за участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: прокурор відділу Князев Д.В., посвідчення №074042 від 01.03.23;

від відповідача 1: Шелест С.Ю. , паспорт НОМЕР_1 від 06.10.2006 виданий Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області;

від відповідача 2: адвокат Столяренко О.В., посвідчення №001054 від 21.05.2021;

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

В липні 2019 року перший заступник керівника прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру від 01 серпня 2016 року №25-11721/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01 серпня 2016 року між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1 , про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:13:001:0024, площею 56,9905 га, розташованої на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 року).

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2020 року позов першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 01 серпня 2016 року № 25-11721/14-16-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 01 серпня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:13:001:0024, площею 56,9905 га, розташованої на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 вересня 2016 року.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2020 року скасовано. Провадження у справі за позовом першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та договору оренди землі - закрито. Роз`яснено позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до господарської юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

24.02.2023 на адресу апеляційного суду надійшла заява заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією до господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 27.02.2023 заяву заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Передано справу № 740/3759/19 за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та договору оренди землі до Господарського суду Чернігівської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2023 справу № 740/3759/19 передано на розгляд судді ОСОБА_3.

Ухвалою від 08.03.2023 суддею ОСОБА_3. прийнято справу № 740/3759/19 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам процесуальні строки для подачі до суду письмових заяв по суті спору.

25.04.2023 від Ніжинської окружної прокуратури через засоби поштового зв`язку до суду надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог від 17.04.2023 № 52-75-2733ВИХ-23 в якій зазначено, що з урахуванням висновків ВП ВС викладених у п. 7.9 постанови від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 прокуратура відмовляється від позовних вимог в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-1172.1/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки". Також прокурор у поданій заяві просить суд на підставі ст. 130 ГПК України вирішити питання про повернення Чернігівській обласній прокуратурі з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

12.06.2023 року суд прийняв заяву прокурора про відмову від позову в частині позовних вимог щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-1172.1/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; розпочав розгляд даної справи по суті та постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 22.06.2023 року.

Даною ухвалою роз`яснено відповідачу 1 - Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області та третій особі - Приватному підприємству "Агропрогрес" наслідки прийняття судом заяви прокурора про відмову від позову в частині позовних вимог та закриття провадження у справі: у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/87/23 від 14.06.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №740/3759/19 згідно рішення Вищої ради правосуддя від 13.06.2023 року про звільнення у відставку судді ОСОБА_3 , відповідно до пункту п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 14.06.2023 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №740/3759/19.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 14.06.2023 року для розгляду справи визначено суддю Белова С.В.

Ухвалою від 15.06.2023 суддею Беловим С.В, прийнято справу № 740/3759/19 до розгляду, розгляд справи розпочато з початку, призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено процесуальний строк для надання суду своїх доводів, міркувань, заперечень та доказів, з приводу заявленого позову.

26.06.2023 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов (№ 9-25-0.6-3117/2-23 від 23.06.2023) в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Суд залучив відзив до матеріалів справи.

03.07.2023 до суду від Ніжинської окружної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 1, яка залучена судом до матеріалів справи.

07.07.2023 до суду від відповідача 1 надійшли письмові заперечення на позов (№ 9-25-0.6-3320/2-23 від 04.07.2023), які залучені судом до матеріалів справи.

14.09.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

18.09.2023 до суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення ((№ 9-25-0.6-4611/2-23 від 15.09.2023), які залучені судом до матеріалів справи.

Вирішуючи питання про відмову прокурора від позову в частині позовних вимог від 17.04.2023 № 52-75-2733ВИХ-23 суд зазначає, що згідно із ч.1-3 ст.191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-який стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони вчинити відповідні дії.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд роз`яснив присутнім в судовому засіданні 12.06.2023 представникам, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

За змістом п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову та прийняття відмови судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Суд встановив, що заява про відмову від позову, не суперечить чинному законодавству.

На підставі викладеного, заяву прокурора про відмову від позову слід прийняти та закрити провадження у справі в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-1172.1/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

Господарський суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 61 га на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області на умовах оренди терміном на 15 років за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.11.2015 № 26- 5350/20-15-06 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 61 га. в оренду, розташованої на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-11721/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 56,9905 га кадастровий номер 7423355400:13:001:0024 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області.

На підставі вказаних наказів між ОСОБА_1 , як орендарем, та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, як орендодавцем, 01.08.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 56,9905 га, в тому числі рілля - 37,2440 га, сіножаті - 19,7465 га, яка знаходиться на території Лосинівській селищної ради Ніжинського району Чернігівської області. В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7423355400:13:001:0024, площею 56,9905 га (п.2 Договору), Договір укладено на 7 (сім) років з переважним правом орендаря на його поновлення ( п.8 Договору).

01.08.2016, земельну ділянку передано відповідачу-2 за актом приймання-передачі об`єкта оренди.

08.09.2016 ОСОБА_1 вказану земельну ділянку передав в користування Приватному підприємству «Агропрогрес» на підставі договору суборенди землі, відомості про що відображено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 16304984 від 08.09.2016).

Земельна ділянка наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-7568/14-18-сг від 27.09.2018 передана Лосинівській селищній раді Ніжинського району Чернігівської області у комунальну власність Лосинівської селищної об`єднаної територіальної громади.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор вказує на те, що на момент отримання відповідачем 2 в користування земельної ділянки кадастровий номер 7423355400:13:001:0024, ОСОБА_1 був засновником Фермерського господарства «Роїщанське», для створення якого вже скористався своїм правом на отримання земельних ділянок за спрощеною процедурою - без проведення земельних торгів.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців засновником Фермерського господарства «Роїщанське» являється ОСОБА_1 , що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, дата та номер запису у реєстрі - 02.11.2015 року, 10601020000001301.

Згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 у 2014-2015 роках (до отримання оспорюваної земельної ділянки) вже отримував в оренду для ведення фермерського господарства наступні земельні ділянки:

кадастровий номер 7424186600:02:000:0999, площею 12,143 га (договір оренди землі від 30.12.2014, зареєстрований 04.02.2015);

кадастровий номер 7424186600:02:000:0858, площею 39,0093 га (договір оренди землі від 30.12.2014, зареєстрований 04.02.2015);

кадастровий номер 7424186600:02:000:0997, площею 17,6251 га (договір оренди землі від 29.12.2014, зареєстрований 04.02.2015);

кадастровий номер 7424186600:02:000:0998, площею 19,2662 га (договір оренди землі від 30.12.2014, зареєстрований 04.02.2015);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2022, площею 17,2003 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2023, площею 7,3202 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2024, площею 10,3975 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:08:000:2013, площею 27,5556 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2009, площею 27,8742 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2008, площею 12,0738 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2025, площею 8,5826 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:08:000:2012, площею 18,7683 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:07:000:2005, площею 38,0426 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2010, площею 31, 4558 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015);

кадастровий номер 7425589900:04:000:2008, площею 40,9413 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015);

кадастровий номер 7425587200:08:000:4007, площею 24,3796 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015);

кадастровий номер 7425581900:09:000:4018, площею 9,2569 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015);

кадастровий номер 7425587500:04:000:2020, площею 38,2688га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015);

кадастровий номер 7425584600:06:000:5006, площею 16,152 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015);

кадастровий номер 7425582500:04:000:7000, площею 10,8642 га (договір оренди землі від 15.10.2015, зареєстрований 26.10.15);

кадастровий номер 7425589100:01:000:0525, площею 7,6273 га (договір оренди землі від 15.10.2015, зареєстрований 26.10.2015);

кадастровий номер 7424480400:03:001:0162, площею 17,5126 га (договір оренди землі від 26.10.15, зареєстрований 04.11.2015);

кадастровий номер 7424480800:10:001:0369, площею 42,4568 га (договір оренди землі від 26.10.2015, зареєстрований 03.11.2015);

кадастровий номер 7424480400:07:001:0152, площею 19,4468 га (договір оренди землі від 26.10.2015, зареєстрований 04.11.2015);

кадастровий номер 7424480800:10:001:0370, площею 30,5594 га (договір оренди землі від 26.10.2015, зареєстрований 03.11.2015);

кадастровий номер 7424480800:10:001:0371, площею 15,1474 га (договір оренди землі від 26.10.2015, зареєстрований 03.11.2015);

кадастровий номер 7424480400:05:001:0255, площею 18,0286 га (договір оренди землі від 26.10.2015, зареєстрований 04.11.2015);

кадастровий номер 7425587700:04:000:5004, площею 15,3369 га (договір оренди землі від 22.10.2015, зареєстрований 13.11.2015);

кадастровий номер 7424155900:06:000:0635, площею 26,392 га (договір оренди землі від 15.09.2015, зареєстрований 11.12.2015);

кадастровий номер 7424155900:06:000:0634, площею 7,2457 га (договір оренди землі від 30.09.15, зареєстрований 12.12.2015);

кадастровий номер 7424155900:06:000:0633, площею 93,3716 га (договір оренди землі від 30.09.15, зареєстрований 12.12.2015).

За змістом статті 22 ЗК України (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частини другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV)та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Із матеріалів справи вбачається, що на час надання дозволу ( наказ № 26-5350/20-15-06 від 19.11.2015) відповідачем 1 ГУ Держземагентства у Чернігівській області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 61 га в оренду відповідачу 2 ОСОБА_1 , останній був засновником Фермерського господарства «Роїщанське» (дата реєстрації 02.11.2015), що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, дата та номер запису у реєстрі - 02.11.2015 року, 10601020000001301.

Для створення зазначеного фермерського господарства ОСОБА_1 одержав в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7424186600:02:000:0999, площею 12,143 га строком на 15 років на території Петрівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, договір оренди землі від 30.12.2014 (т.1, а.с. 93).

Матеріалами справи також підтверджено одержання відповідачем 2 інших земельних ділянок для ведення фермерського господарства в період з 30.12.2014 року до дати створення фермерського господарства «Роїщанське»:

кадастровий номер 7424186600:02:000:0858, площею 39,0093 га (договір оренди землі від 30.12.2014, зареєстрований 04.02.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7424186600:02:000:0997, площею 17,6251 га (договір оренди землі від 29.12.2014, зареєстрований 04.02.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7424186600:02:000:0998, площею 19,2662 га (договір оренди землі від 30.12.2014, зареєстрований 04.02.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2022, площею 17,2003 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2023, площею 7,3202 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2024, площею 10,3975 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:08:000:2013, площею 27,5556 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2009, площею 27,8742 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2008, площею 12,0738 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:06:000:2025, площею 8,5826 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:08:000:2012, площею 18,7683 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:07:000:2005, площею 38,0426 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 04.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:05:000:2010, площею 31, 4558 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589900:04:000:2008, площею 40,9413 га (договір оренди землі від 02.09.2015, зареєстрований 02.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425587200:08:000:4007, площею 24,3796 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425581900:09:000:4018, площею 9,2569 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425587500:05:000:3002, площею 79,6183 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425587500:04:000:2020, площею 38,2688га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425584600:06:000:5006, площею 16,152 га (договір оренди землі від 21.09.2015, зареєстрований 29.09.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425582500:04:000:7000, площею 10,8642 га (договір оренди землі від 15.10.2015, зареєстрований 26.10.2015; строк дії -15 років);

кадастровий номер 7425589100:01:000:0525, площею 7,6273 га (договір оренди землі від 15.10.2015, зареєстрований 26.10.2015; строк дії -15 років) (т.1, а.с. 84-93).

З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 по справі № 514/1225/15-ц.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є засновником ФГ «Роїщанське», який отримав земельну ділянку для створення фермерського господарства у 2014 році, його звернення у 2015 році до ГУ Держземагенства у Чернігівській області з клопотанням про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда здійснюється на основі таких принципів, зокрема, законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; захисту економічної конкуренції; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідачів про визнання недійсним Договору оренди землі від 01.08.2016 та наявність підстав для визнання договору недійсним як такого, що суперечить нормам законодавства, зокрема, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Положеннями ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Стаття 236 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За поданий позов, що містить дві вимоги немайнового характеру прокурор сплатив судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи відмову прокурора від позову до початку розгляду справи по суті, поверненню з Державного бюджету України підлягає 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з вимогою немайнового характеру у розмірі 960,50 грн грн.

З врахуванням відмови прокурора від позову в частині позовних вимог, судовий збір в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 1921,00 грн покладається на відповідачів.

Керуючись ст. 42, 46, 73-81, 86, 129, 130, 165, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову Ніжинської окружної прокуратури від позову в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-1172.1/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

2. Провадження у справі в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 01.08.2016 № 25-1172.1/14-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" закрити.

3.Позов задовольнити повністю з врахуванням відмови в частині позову.

4.Визнати недійсним договір оренди землі від 01.08.2016 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:13:001:0024, площею 56,9905 га розташованої на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.09.2016 року).

5. Повернути Чернігівській обласній прокуратуриі (отримувач Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UА 248201720343140001000006008) з Державного бюджету України (ГУК у Черніг.обл/тг мЧернігів/22030101, рахунок UA098999980313121206083025739, код 37972475) 960,50 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1723 від 23.07.2019 року.

6. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39764881, пр-т Миру,14, м.Чернігів, 14000,) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UА 248201720343140001000006008) 960,50 грн судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UА 248201720343140001000006008) 960,50 грн судового збору.

8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua