Ухвала

від 02.10.2023 по справі 927/1365/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1365/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Клінінг Компані ЛТД» про забезпечення позову у справі

Позивач: Приватне підприємство «Клінінг Компані ЛТД»,

код ЄДРПОУ 43126720, вул. Пушкінська, 1- А, оф. 2-2, с. Липці, Харківський район, Харківська область, 62414

адреса для листування: а/с 36, м. Київ, 03113 (на ім`я ОСОБА_1 )

Відповідач: Приватне підприємство «Клінінг Фасиліті»,

код ЄДРПОУ 43907325, провул. Вокзальний, 5, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Предмет спору: про стягнення 196 706,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Клінінг Компані ЛТД» звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Клінінг Фасиліті», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 196 706,00 грн заборгованості з повернення позики.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №21/01 від 21.01.2021, №10-12/21 від 10.12.2021, №16/03-22 від 16.03.2022, №11/01-12 від 11.01.2022 в частині повернення наданих коштів.

Разом з позовною заявою, позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 196 706,00 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що підписані примірники договорів, невиконання яких стало підставою для звернення до суду із цими позовом, у позивача відсутні, проте відповідач визнавав ці договори та здійснив часткове повернення коштів, а сума заборгованості становить 196 706,00 грн. Також позивач зазначає, що відповідач тривалий час жодних дій, спрямованих на повернення заборгованості, не вчиняє, спілкування уникає, направлені позивачем претензії не отримує, тобто вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання та повернення коштів.

Позивач вважає, що вищевказані обставини свідчать про існування високого ризику ухилення відповідача від відповідальності щодо повернення коштів, а тому з метою отримання реального виконання рішення суду в натурі необхідно накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України саме заявник повинен надати суду докази про існування обставин, з якими пов`язуються застосування запропонованих ним заходів по забезпеченню позову.

З огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тобто заявником обов`язково повинно бути надано докази наявності таких фактичних обставин, наприклад, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Це може бути продаж майна або підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання та інше.

В обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти посилається на ухилення протягом тривалого часу від виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Разом з тим, позивач не надав суду вказаних договорів, у яких сторони встановили строк (термін) повернення коштів, а відтак і не довів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від повернення отриманих коштів у встановлений строк.

Крім того, заявник посилається на неотримання відповідачем претензії стосовно сплати заборгованості, що свідчить про ігнорування обов`язку щодо повернення коштів.

Разом з тим, як вбачається з доданої до позовної заяви роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення №0600041868705 (претензії позивача від 29.08.2023 про повернення коштів), вказана претензія не була вручена адресату 05.09.2023 під час доставки, проте станом на дату відстеження 21.09.2023 не була повернута відправнику, що свідчить про можливість її отримання відповідачем пізніше.

Не відповідають дійсності й твердження позивача, що відповідач тривалий час жодних дій, спрямованих на повернення заборгованості, не вчиняє, оскільки, як вбачається із наданих позивачем платіжних документів, відповідач 23.02.2023 та 11.08.2023 (незадовго до подання позову) здійснював спірні оплати на загальну суму 377 630,00 грн.

Таким чином, наведені позивачем доводи базуються лише на припущеннях щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань, та не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що у поданій заяві про забезпечення позову позивачем не було надано жодних доказів та обґрунтувань, у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення у справі у разі задоволення позову.

Розглянувши мотиви поданої заяви, з урахуванням того, що заявник не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаним в заяві шляхом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд доходить висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 13, 14, 74-80, 86, 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 02.10.2023. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун