Ухвала

від 29.09.2023 по справі 520/23343/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 вересня 2023 року cправа № 520/23343/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (просп. Індустріальний, буд. 10-к,м. Харків,61007, код ЄДРПОУ30750980) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00016400705 від 07.02.2023 (форма "В3");

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00016440705 від 07.02.2023 (форма "В4").

Ухвалою суду прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представник відповідача через систему "Електронний суд" надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

При розгляді заяви та вирішенні питання строків звернення до суду з даним позовом, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00016400705 від 07.02.2023 (форма "В3"), № 00016440705 від 07.02.2023 отримане представником позивача за довіреністю 10.02.2023, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №6111001583466.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 25.08.2023 через канцелярію суду, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку (перевищення граничного терміну становить 15 днів).

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тому для вирішення питання своєчасності звернення до суду, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин такого пропуску, а позовну заяву залишити без руху.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає вирішенню після усунення позивачем недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (просп. Індустріальний, буд. 10-к,м. Харків,61007, код ЄДРПОУ30750980) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин такого пропуску.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С.Мороко