Рішення

від 02.10.2023 по справі 520/16679/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 р. №520/16679/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, буд. 23, м. Харків, 61038) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України" (проспект Ювілейний, буд. 52-А,м. Харків,61153, код ЄДРПОУ 02012183) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

Зобов?язати Державну установу «Інститут охорони здоров?я дітей та підлітків Національної академії наук України» вчинити дії, пов?язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером № 76704, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 52-А у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі Московського РВ ГУ ДСНС № 106 від 19.02.2020 порушень, а саме:

- забезпечити захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією відповідно до пункту 5 розділу II наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» (далі - Наказ);

- забезпечити стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту, їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення у відповідності до вимог пункту 6 глави розділу II, глави 1 розділу III Наказу;

- забезпечити технічний стан захисної споруди у відповідності до вимог з утримання, передбаченими у пункті 7 розділу II Наказу;

- забезпечити захист споруди від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами згідно з пунктом 8 розділу II Наказу;

- забезпечити герметичність захисної споруди та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату у відповідності до пункту 1 глави 3 розділу III Наказу.

В обґрунтування позову зазначив, що Окружною прокуратурою встановлено, що на балансі державної установи «Інститут охорони здоров?я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 76704, розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 52-А. Згідно паспорту вищевказаного сховища, споруда цивільного захисту місткістю 300 осіб, загальною площею 280,4 кв.м, вбудована в будівлю 6 поверхів, була прийнята в експлуатацію 30 грудня 1973 року. Укриття має 2 входи, 1 аварійний вихід, клас сховища (група укриття) - III (2-3 кг/см?). Інші характеристики, зокрема, передбачають, що ступінь герметичності (величина підпору повітря) становить 5 мл.рт.ст, система опалення водяна, підключена до центральної міської мережі, система енергопостачання теж центральна міська, основна система водопостачання також підключена до центральної міської мережі, проте додатково передбачено 8 аварійних баків по 250 літрів. Санітарний стан укриття задовільний, загальний стан приміщень чистий, сухий з ознаками підтоплення. Захисна споруда не використовується для господарських, культурних та побутових потреб. Окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до акту оцінки готовності вказаної захисної споруди від 25.05.2021, складеного головним інженером інституту Сосніним В.С., інженером-електриком ОСОБА_1 , інженером-механіком ОСОБА_2 та фахівцем з питань цивільного захисту ОСОБА_3 , загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове до використання за призначенням» та вказано про необхідність проведення капітального ремонту споруди. Окрім цього, стан готовності споруди цивільного захисту № 76704 ще у лютому 2020 року був предметом перевірки Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державно служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - Московський РВ ГУ ДСНС). Перевірками встановлено, що стан протипожежної та техногенної безпеки у згаданому закладі охорони здоров?я не відповідає вимогам щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, при цьому виявлені порушення зі спливом часу є однаковими, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності. Така бездіяльність уповноваженого органу, в умовах збройної агресії проти України, створює потенційну загрозу життю і здоров?ю пацієнтів та працівників закладу, знищенню майна, у зв?язку із чим наявна загроза порушення інтересів держави у цій сфері, що в свою чергу є підставою для звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного. З огляду на зазначене, прокурор звернувся з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.

Ухвалою від 05.07.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом до суду 30.06.2023р., тобто з пропуском 6 місячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України. Позивач не подав заяву про поновлення строку, у частині позовних вимог за період що передує 6 місячному строку звернення до суду з цим позовом, тим самим порушив вимоги, встановлені ч. 6 ст. 161 КАС України, які вимагають, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суну позивач зобов' язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. На даний час, згідно акту від 02.06.2023. «Оперативного огляду об?єкту (будівлі, споруди приміщення), захисна споруду цивільного захисту щодо можливості його використання для укриття населення» захисна споруду цивільного захисту № 76704 3 - класу, була оглянута комісією у складі: головного інспектора ВЗНС по Салтівському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Колесник С.М., старшого ДОП сектору дільничних офіцерів поліції ВП ХРУП ГУ НП в 4 Харківський області Рибкін Р.О., директора ДУ «ІОЗДП НАМН» Даниленко Г.М. За результатами проведеного огляду встановлено і зроблено висновок про можливість використання об?єкту для укриття населення: придатне для укриття населення (копія акту від 02.06.2023р.). На підставі висновку, викладеного в акті від 02.06.2023. «Оперативного огляду об?єкту будівлі, споруди приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення» захисна споруда цивільного захисту № 76704 3 - класу - придатна для укриття населення. У зв?язку з цим, вважають позовні вимоги позивача необґрунтованими.

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надано пояснення, відповідно до яких зазначено, підтвердити виконання останнім вимог припису повністю або частково не може, так єдиний спосіб здійснити дані заходи є проведення позапланової перевірки, в даний час законодавець дозволив Відповідачу як заінтересованою особою чиї права та законні інтереси можуть бути порушені, подати до Головного управління заяву про проведення в добровільному порядку позапланового заходу (контролю) державного нагляду у сфері господарської діяльності, у свою чергу буде виданий відповідний Акт та в приписі проставлено позначки «виконано» або ні. Так, як дане питання безпосереднього стосується прав та законних інтересів Відповідача, останній повинен бути заінтересований, якщо він дійсно в впевнений у виконанням ним всіх пунктів Припису, що стосується захисної споруди та звернутися до Головного управління з письмовою заявою про проведення позапланового заходу (контролю) для перевірки виконання Припису. А тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно зі ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що на балансі державної установи «Інститут охорони здоров?я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 76704, розташована за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 52-А.

Згідно паспорту вищевказаного сховища, споруда цивільного захисту місткістю 300 осіб, загальною площею 280,4 кв.м., загальний об`єм 617 куб.м Укриття має 2 входи, 1 аварійний вихід, клас сховища (група укриття) - III (2-3 кг/см2). Інші характеристики, зокрема, передбачають, що ступінь герметичності (величина підпору повітря) становить 5 мл.рт.ст, система опалення водяна, підключена до центральної міської мережі, система енергопостачання міська мережа.

Окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до акту оцінки готовності вказаної захисної споруди від 25.05.2021, складеного головним інженером інституту Сосніним В.С., інженером-електриком ОСОБА_1 , інженером-механіком ОСОБА_2 та фахівцем з питань цивільного захисту ОСОБА_3 , загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди оцінюється як «обмежено готове до використання за призначенням».

Окрім цього, стан готовності споруди цивільного захисту № 76704 ще у лютому 2020 року був предметом перевірки Московського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській.

Так, протягом 18-19 лютого 2020 року головним інспектором Московського РВ ГУ ДСНС у Харківській області Колесніком С.М. проведено позапланову перевірку дотримання Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами якого складено припис № 106 від 19.02.2020 року, з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог (законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, складеному за результатами проведення: планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 19.02.2020 року № 106, відповідно до стаття 69 Кодексу цивільного захисту України, частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 48 Положення про державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, вимагається вжити таких заходів:

- Демонтувати матеріали (пластік на 2-му поверсі лабораторного корпусу), на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки.

- Заборонити та не допускати використання суб?єктами господарювання (орендарями) об?єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб??єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

- Не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.

- Керівник об?єкту не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту y працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування.

- На вікнах приміщень закладу, де перебувають люди (діти) демонтувати грати, які нe розкриваються, розсуваються або знімаються.

- Всі двері на шляхах евакуації виконати такими, що відчиняються в напрямку виходу з будівель (приміщень). (1 поверх головного корпусу)

- Всі сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикати з настанням сутівків у разі перебування в будівлі людей.

- Всі світлові покажчики «Вихід» постійно утримувати справними.

- Усунути перепади висот на шляхах евакуації. (1 поверх лабораторного корпусу)

- Заборонити та не допускати замикання на замки, болтові з?єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, дверей на шляхах евакуації та евакуаційних виходах.

- У дверях звичайне скло замінити на таке, що не дає скалок при руйнуванні.

- З?єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснювати за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

- Приміщення обладнати установкою автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної пункт 1.2. Розділ V ППБУ охорони. Заключити договір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації.

- Провести перевірку працездатності мережі протипожежного систем зовнішнього водопроводу на тиск та витрату води з оформленням акта.

- Провести перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (не рідше одного разу на рік) та їх технічне обслуговування з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти постійно утримувати справними і доступними для використання.

- Територію підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки забезпечити первинними засобами пожежогасіння.

- Провести ідентифікацію об?єкта господарської діяльності.

- Захисну споруду цивільного захисту обладнати системами пожежної автоматики і сигналізацією.

- Стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення виконати відповідно до вимог з утримання.

- Технічний стан захисної споруди цивільного захисту відповідає вимогам з утримання.

- Захисну споруду захистити від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.

- Забезпечити герметичність та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату.

- Провести перевірку та обслуговування захисно-герметичних пристроїв сховища, захисно-герметичних та герметичних дверей (воріт), віконниць (ставень), герметичних клапанів та 19.04.2020 клапанів надмірного тиску.

- Проводити щорічно перевірку на герметичність сховиша (згідно довідки про перевірку герметичності сховища).

- Провести перевірку справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з?єднань повітроводів, повітрозабірних витяжних каналів, противибухових пристроїв.

- Технічний стан приміщень захисних споруд і їх ремонт провести відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

Вказаний захід проводився за участі (тобто за особистої присутності) директора ДУ «ІОЗДП НАМН» ОСОБА_4 . Примірник припису вручено директору інституту ОСОБА_4 (про що свідчать особисті підписи останнього).

Будь-яких зауважень або заперечень з приводу процедури проведення перевірок, виявлених за їх результатами порушень, а так само щодо складених актів перевірок - від директора інституту ОСОБА_4 не надходило (про що свідчать його особисті підписи у відповідних графах припису) та останній, таким чином, погодився із фактом наявності вказаних порушень в діяльності закладу освіти.

Як вказано позивачем у позовній заяві припис до Державної служби України з надзвичайних ситуацій чи до суду не оскаржувався.

Окрім іншого, окружною прокуратурою 22.02.2023 до Державної установи «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» направлено листа № 53-100-643 вих-23 з метою отримання інформації про стан утримання підприємством захисної споруди цивільного захисту № 76704 та надання копії акту оцінки стану її готовності до використання.

Листом Державної установи «Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України» на балансі закладу знаходиться захисна споруда цивільного захисту (76704 3-го класу, яка згідно акту від 28.11.2022 року оцінки готовності, має статус «обмежено готова». Упродовж останніх років медичним закладом було здійснено - капітальний ремонт водогону питної води, який живить захисну споруду. Встановлено додаткові ємкості технічної та питної води, здійснено підключення захисної споруди до альтернативного джерела електроенергії. 3 метою залучення додаткового фінансування для приведення захисної споруди у задовільний стан ДУ «ОЗДП НАМН» здійснює виготовлення кошторисної документації для Академії медичних наук України. Керівництво закладу продовжує шукати додаткові можливості для привелення захисної споруди у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, керівництвом закладу у лютому 2023 року було підготовлено необхідні документи для участі у програмі «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС)», яка впроваджується в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ та міжнародного розвитку Великої Британії.

Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 28.11.2022 року підписано головним інженером інституту ОСОБА_5 , інженером-електриком ОСОБА_1 , інженером-механіком ОСОБА_2 та фахівцем з питань цивільного захисту ОСОБА_3 , які фактично засвідчили факт відсутності дієвих заходів балансоутримувача, направлених на усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту населення щодо приведення вищезазначеної захисної споруди у придатний для використання стан.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання ДУ "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України" привести захисну споруду цивільного захисту ПРУ № 76704, розташовану за адресою: 61153, м. Харків, пр. Ювілейний, 52-А, у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Відповідно до норм ст. 7 Закону України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності - орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду контролю законом має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Також, обов`язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодекс цивільного захисту України.

Невиконання вимог припису територіальних органів ДСНС, не забезпечує основної мети - підтримання об`єкта цивільного захисту у стані готовності, яке має основним призначенням укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час.

За інформацією, викладеною у акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційне укриття №76704 перебуває у обмежено готовому для використання стані.

Виявлені недоліки повинні бути усунуті, а захисна споруда цивільного захисту №76704 має відповідати вимогам Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку та Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженим Постановою КМУ від 10.03.2017 №138, Вимогам щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який на даний час триває.

Відповідно до норм ст. 2 Закону України Про оборону України оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України Про оборону України підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (надалі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).

Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувач і здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Отже, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №76704 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні правові позиції за позовами прокурора висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 по справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 по справі №820/5164/15.

Ключовим питанням у цій справі також є наявність або відсутність у керівника Салтівської окружної прокуратури Харківської області права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області до Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України" про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положенням статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Керівник Салтівської окружної прокуратури Харківської області право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Відповідно до п. 39 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

В свою чергу, ст. 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Законом України №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Так, згідно з п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

Згідно з пп. 48 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до п. 1,2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 (в редакції від 06.12.2022) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування при розгляді даної справи правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, оскільки вона сформована за іншого правового регулювання, а саме до набрання чинності новою редакцією ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України (в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022), який набрав законної сили 29.10.2022, тобто після звернення до суду прокурора та винесення ухвали Хмельницьким окружним адміністративним судом від 28.09.2022 про повернення позовної заяви, яка була предметом перегляду Верховним Судом в порядку касаційного оскарження у справі № 560/10015/22.

Так, Верховний Суд при винесенні постанови від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 керувався нормами закону, чинними станом на день подання позову у вказаній справі та винесення спірної ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року.

В той же час, спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у червні 2023 року, тобто під час дії ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022, який набрав законної сили 29.10.2022.

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави, має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства та невчинення уповноваженим органом дій щодо звернення до суду, доводить підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з цим позовом.

Щодо доводів представника відповідача щодо посилання на акт від 02.06.2023. «Оперативного огляду об?єкту ( будівлі, споруди приміщення), захисна споруду цивільного захисту щодо можливості його використання для укриття населення» захисна споруду цивільного захисту № 76704 3 - класу, була оглянута комісією у складі: головного інспектора ВЗНС по Салтівському району ХМТГ Харківського РУ ГУ ДСНС України у Харківський області Колесник С.М., старшого ДОП сектору дільничних офіцерів поліції ВП ХРУП ГУ НП в Харківській області Рибкін Р.О., директора ДУ «ІОЗДП НАМН» Даниленко Г.М. За результатами проведеного огляду встановлено і зроблено висновок про можливість використання об?єкту для укриття населення: придатне для укриття населення (копія акту від 02.06.2023 р.).

Дослідивши акту оперативного огляду об?єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення судом встановлено, що в останньому не зазначено про усунення вищевказаних порушень, зазначених у приписі від № 106 від 19.02.2020 та вжиті ДУ «Інститут охорони здоров?я дітей та підлітків Національної академії наук України» відповідні заходи на їх усунення, з наданням підтверджуючих документів.

Зокрема, не зазначено: чи забезпечено захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією; чи забезпечено стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту, їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення; чи забезпечено технічний стан захисної споруди у відповідності до вимог з утримання; чи забезпечено захист споруди від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами; чи забезпечено герметичність захисної споруди та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату; чи забезпечено технічний стан приміщень захисної споруди та проведено ї ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.

З огляду на вказане, подані представником відповідача докази на підтвердження часткового усунення порушень не є належними, з огляду на відсутність висновку уповноваженого органу про стан усунення порушень, який може бути зроблений за результатом безпосереднього звернення відповідача до органу ДСНС із заявою про проведення позапланової перевірки для оцінки стану виконання вимог припису. Відтак, вказані докази не доводять підстав заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, буд. 23, м. Харків, 61038) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Державної установи "Інститут охорони здоров`я дітей та підлітків Національної академії медичних наук України" (проспект Ювілейний, буд. 52-А,м. Харків,61153, код ЄДРПОУ 02012183) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов?язати Державну установу «Інститут охорони здоров?я дітей та підлітків Національної академії наук України» вчинити дії, пов?язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером № 76704, розташованої за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, 52-А у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі Московського РВ ГУ ДСНС № 106 від 19.02.2020 порушень, а саме:

- забезпечити захисну споруду цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією відповідно до пункту 5 розділу II наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- забезпечити стан входів та виходів захисної споруди цивільного захисту, їх доступність для усіх категорій населення, зокрема - для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення у відповідності до вимог пункту 6 глави розділу II, глави 1 розділу III Наказу;

- забезпечити технічний стан захисної споруди у відповідності до вимог з утримання, передбаченими у пункті 7 розділу II Наказу;

- забезпечити захист споруди від підтоплення і затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами згідно з пунктом 8 розділу II Наказу;

- забезпечити герметичність захисної споруди та дотримання в сховищі температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату у відповідності до пункту 1 глави 3 розділу III Наказу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 02.10.2023 року.

Суддя Бідонько А.В.